Постанова

від 09.06.2009 по справі 3/23/09

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСП ОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2009 р. Справа № 3/23/09

Колегія суддів Одеського а пеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Бєля новського В.В.,

Суддів: Ше вченко В.В.

Мирош ниченко М.А.

при секретарі - Волощу к О.О.,

за участю представників :

Від прокуратури: Будзул - Лавренюк К.Я.

Від позивача: Василенко В .В., Карпенко О.В.

Від 1 відповідача: Обухова Ю.В.

Від 2 відповідача: Обухова Ю.В.

розглянувши у відкритом у судовому засіданні

апеляційне подання Перш ого заступника прокурора Мик олаївської області

на рішення господарськ ого суду Миколаївської облас ті

від 26.02.2009 року

по справі № 3/23/09

за позовом: Будівельно - виробничого кооперативу „ Нікос”

до відповідачів:

1. Миколаївської мі ської ради;

2. Виконавчого комітет у Миколаївської міської ради

про визнання права вл асності на нерухоме майно

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2009 року Буд івельно - виробничий коопер атив „Нікос” (далі - БВК „Нік ос”) звернувся до господарсь кого суду Миколаївської обла сті з позовом до Виконавчого комітету Миколаївської місь кої ради (далі - Виконком) про в изнання права власності на н ерухоме майно - нежитлові пр иміщення адміністративної б удівлі Літ.А, загальною площе ю 4,6 кв. м та гаражу Літ.В, загаль ною площею 40,1 кв. м., що знаходят ься за адресою: м. Миколаїв, ву л. Айвазовського ріг вул. Арте ма.

На обґрунтовування п ред' явлених вимог позивач п осилався на те, що 13.04.2005 року між Миколаївською міською радою (орендодавець) та БВК „Нікос” (орендар) було укладено догов ір оренди земельної ділянки загальною площею 2 240 кв. м. із зе мель міста по вул. Айвазовськ ого ріг вул. Артема для розміщ ення та обслуговування автос тоянки відомчого транспорту . На орендованій земельній ді лянці кооперативом за рахуно к власних коштів без відпові дного дозволу й належно затв ердженого проекту самочинно побудовано адміністративну будівлю, гараж, навіс та вбира льню. Після проведення позив ачем будівельних робіт Викон ком відмовився видати БВК „Н ікос” свідоцтво про право вл асності на зазначене нерухом е майно пояснюючи свої дії на явністю факту самовільної за будови. А тому на підставі ст. 41 Конституції України, ст. ст. 32 8, 375, 376, 392 ЦК України позивач прос ив про задоволення свого поз ову.

Рішенням господарськ ого суду Миколаївської облас ті від 26.02.2009 року у справі (суддя - Смородінова О.Г.) позов задо волено з мотивів обґрунтован ості позовних вимог.

Судове рішення мотив оване приписами ст. ст. 331, 376, 392 ЦК України, якими встановлено, щ о право власності на нову річ , яка виготовлена (створена) ос обою, набувається нею; на вимогу власника (користувача ) земельної ділянки суд може в изнати за ним право власност і на нерухоме майно, яке самоч инно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб; власник майна може пред'яв ити позов про визнання його п рава власності, якщо це право оспорюється або не визнаєть ся іншою особою.

Перший заступник про курора Миколаївської област і посилаючись на порушення з азначеним рішенням прав та о хоронюваних законом інтерес ів Миколаївської міської рад и, як власника земельної діля нки, на якій самочинно збудов ані спірні об' єкти нерухомо го майна, подав до Одеського а пеляційного господарського суду апеляційне подання, у як ому просить це рішення скасу вати, як таке, що порушує інтер еси держави в особі Миколаїв ської міської ради та супере чить нормам матеріального і процесуального права та пост ановити нове рішення, яким в п озові відмовити.

У відзиві на апеляцій не подання БВК „Нікос” запер ечує проти його задоволення вказуючи на те, що земельна ді лянка, на якій ним здійснене с амочинне будівництво, не від носиться до земель державної власності, а є землею комунал ьної власності, а тому у проку рора немає жодних правових п ідстав для взяття на себе фун кцій представника держави в особі Миколаївської міської ради. Таким чином, апеляційне подання прокурора суперечит ь ст. 29 ГПК України та є проявом незаконного втручання держа ви у земельні взаємовідносин и щодо користування земельно ю ділянкою земель комунально ї власності, а не державної вл асності.

Відзиви на апеляційн е подання першого заступника прокурора від відповідачів не надходили.

Ухвалою Одеського ап еляційного господарського с уду від 19.05.2009 року до участі у сп раві в якості іншого відпові дача залучено Миколаївську м іську раду.

Обговоривши доводи а пеляційного подання та запер ечення на нього, вислухавши п ояснення представників стор ін та прокурора, дослідивши м атеріали справи, перевіривши правильність застосування с удом норм матеріального та п роцесуального права при прий нятті оскаржуваного рішення , колегія суддів вважає, що апе ляційне подання підлягає зад оволенню з наступних підстав .

Як вбачається з матер іалів справи, 13.04.2005 року на підс таві рішення Миколаївської м іської ради від 24.02.2005 року № 31/25 мі ж зазначеною радою (орендода вець) та БВК „Нікос” (орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до умов яко го для розміщення та обслуго вування автостоянки відомчо го транспорту останньому бул о передано у користування ст роком на 5 років земельну діля нку загальною площею 2240 кв. м. п о вул. Айвазовського ріг вул. А ртема, яка є комунальною влас ністю.

Вказана у даному дого ворі земельна ділянка була п ередана орендареві від оренд одавця за актом приймання - передачі від 04.05.2005 року.

Як вказує позивач, на з азначеній земельній ділянці за рахунок власних коштів, бе з відповідного дозволу й нал ежно затвердженого проекту, ним самочинно побудовано адм іністративну будівлю Літ.А з агальною площею 4,6 кв. м., гараж Літ.В загальною площею 40,1 кв. м ., навіс Літ. Б. та вбиральню Літ . Г, що підтверджується техніч ним паспортом виготовленим М иколаївським міжміським бюр о технічної інвентаризації с таном на 15.12.2008 року.

Отже, предметом судов ого розгляду у даній справі є визнання права власності на об' єкт самочинного будівни цтва, збудований БВК „Нікос” на земельній ділянці Микола ївської міської ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 З емельного кодексу України зе мля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земельні відносини відповід но до ч. 1 ст. 3 цього Кодексу регулюються Конституцією Ук раїни, Земельним кодексом Ук раїни, а також прийнятими від повідно до них нормативно-пр авовими актами.

Згідно із ст. 60 Закону У країни “Про місцеве самовряд ування в Україні” земля в меж ах м. Миколаєва є комунальною власністю та належить терит оріальній громаді м. Миколає ва, представником якої є Мико лаївська міська рада.

Так, відповідно до п. б ст. 80 Земельного Кодексу Укра їни суб'єктами права влас ності на землі комунальної в ласності є територіальні гро мади, які реалізують це право безпосередньо або через орг ани місцевого самоврядуванн я.

Згідно із ст. 83 цього Ко дексу землі, які належать на праві власності територі альним громадам сіл, селищ, мі ст, є комунальною власністю. У комунальній власності переб увають усі землі в межах насе лених пунктів, крім земель пр иватної та державної власнос ті, а також земельні ділянки з а їх межами, на яких розташова ні об'єкти комунальної власн ості.

Окрім того, відповідн о до п. 34 ст. 26 Закону України “Пр о місцеве самоврядування в У країні” вирішення питань у с фері регулювання земельних в ідносин є винятковою компете нцією Миколаївської міської ради, а саме: розпорядження зе млями територіальної громад и м. Миколаєва, надання у корис тування земель, що відносять ся до комунальної власності, здійснення контролю за в икористанням і охороною земе ль комунальної власності.

Вказані обставини не були предметом дослідження суду.

Так, задовольняючи по зов і визнаючи за БВК „Нікос” право власності на спірні об ' єкти нерухомого майна, міс цевий господарський суд керу вався приписами ст. ст. 331, 376 та 392 ЦК України про те, що право вла сності на нову річ, яка вигото влена (створена) особою, набув ається нею; на вимогу влас ника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за н им право власності на нерухо ме майно, яке самочинно збудо ване на ній, якщо це не порушує права інших осіб; власник майна може пред'явити позов про визнання його права влас ності, якщо це право оспорюєт ься або не визнається іншою о собою.

При цьому виходив із т ого, що Управлінням архітект ури та містобудування, Кораб ельною санітарно - епідеміо логічною станцією та Корабел ьним районним відділом м. Мик олаєва ГУ МНС України погодж ено оформлення самовільно по будованих спірних нежитлови х приміщень.

Таким чином, місцевий господарський суд при розгл яді даної справи вирішив пит ання про права та обов' язки особи - власника земельної ді лянки - Миколаївської міськ ої ради, яка не була залучена д о участі у справі.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст . 104 ГПК України порушення н орм процесуального права є в будь-якому випадку підставо ю для скасування рішення міс цевого господарського суду, якщо господарський суд прийн яв рішення про права і обов'яз ки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 З емельного кодексу України, у редакції чинній на момен т виконання БВК „Нікос” буді вельних робіт, сільські, с елищні, міські ради надають з емельні ділянки у постійне к ористування юридичним особа м із земель комунальної влас ності відповідних територіа льних громад для всіх потреб .

Згідно з ч. 1 ст. 123 цьог о Кодексу надання земельних ділянок юридичним особам у п остійне користування здійсн юється на підставі рішень ор ганів виконавчої влади та ор ганів місцевого самоврядува ння за проектами відведення цих ділянок.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у дер жавній або комунальній власн ості, здійснюється на підста ві рішення відповідного орга ну виконавчої влади або орга ну місцевого самоврядування шляхом укладення договору о ренди земельної ділянки.

Статтею 125 цього Кодек су встановлено, що право влас ності та право постійного ко ристування на земельну ділян ку виникає після одержання ї ї власником або користувачем документа, що посвідчує прав о власності чи право постійн ого користування земельною д ілянкою, та його державної ре єстрації. Право на оренду зем ельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. П риступати до використання зе мельної ділянки до встановле ння її меж у натурі (на місцево сті), одержання документа, що п освідчує право на неї, та держ авної реєстрації забороняєт ься.

Статтею 126 Земельного кодексу України передбачено , що право власності на земель ну ділянку і право постійног о користування земельною діл янкою посвідчується державн ими актами. Форми державних а ктів затверджуються Кабінет ом Міністрів України. Право о ренди землі оформляється дог овором, який реєструється ві дповідно до закону.

Виходячи з аналізу вк азаних правових норм для зді йснення будівництва, громадя нин чи юридична особа зобов' язані набути у встановленому порядку право власності на з емлю чи право користування з емельною ділянкою, одержати Державний акт на право власн ості на земельну ділянку чи д оговір оренди землі, або Держ авний акт на право постійног о користування землею, зареє струвати обраний правовий ти тул використання землі, а так ож визначити межі земельної ділянки в натурі (на місцевос ті). Без виконання цих юридичн о значимих дій приступати до освоєння земельної ділянки забороняється.

Тому в разі, якщо особа не одержала рішення сільськ ої, селищної чи міської ради а бо державної адміністрації п ро надання земельної ділянки в оренду під забудову і прист упила до спорудження житлово го будинку чи іншої нерухомо сті, таке будівництво має ква ліфікуватися як самочинне, о скільки у забудовника не вин икло право на земельну ділян ку для цієї мети.

Наявні у справі матер іали свідчать про те, що БВК „Н ікос” земельна ділянка під з абудову спірних об' єктів не виділялася, право користува ння земельною ділянкою, на як ій споруджені ці об' єкти не оформлялося та не надавалос я, що підтверджується відсут ністю відповідного Державно го акту на право постійного к ористування земельною ділян кою, договору її оренди чи Дер жавного акту про право власн ості на неї.

А за встановленими по справі обставинами за догов ором оренди землі від 13.04.2005 року земельну ділянку площею 2 240 кв . м. позивачеві було надано в о ренду виключно для розміщенн я та обслуговування автостоя нки відомчого транспорту та відповідно до умов пунктів 5.1, 5.3, 9.4 підпункт „в” орендар зобо в' язався використовувати ц ю земельну ділянку відповідн о до її цільового призначенн я; на земельній ділянці не доз воляється діяльність, не пов ' язана з цільовим призначен ням земельної ділянки. Зміна цільового призначення земел ьної ділянки можлива лише в р азі прийняття Миколаївською міською радою рішення про за твердження проекту відведен ня земельної ділянки у зв' я зку зі зміною цільового приз начення земельної ділянки та внесення відповідних змін д о договору.

Окрім того, положення ми ст. 18 Закону України „Про ос нови містобудування” в редак ції чинній на момент виконан ня позивачем будівельних роб іт, передбачено, що споруджен ня об'єктів містобудування н езалежно від форм власності здійснюється з дозволу відпо відних Рад народних депутаті в. Це право Ради народних депу татів можуть делегувати відп овідним виконавчим органам. Закінчені будівництвом об'єк ти підлягають прийняттю в ек сплуатацію в порядку, встано вленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 24 Зак ону України „Про планування і забудову територій” фізичн і та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на з емельних ділянках, що належа ть їм на праві власності чи ко ристування, зобов'язані отри мати від виконавчих органів відповідних рад, Київської т а Севастопольської міської д ержавної адміністрацій, у ра зі делегування їм таких повн оважень відповідними радами , дозвіл на будівництво об'єкт а містобудування (далі - дозві л на будівництво). Фізичні та ю ридичні особи, заінтересован і в здійсненні будівництва о б'єктів містобудування, пода ють письмову заяву про надан ня дозволу на будівництво до виконавчого органу відповід ної ради або Київської чи Сев астопольської міської держа вної адміністрації. До заяви додається документ, що засві дчує право власності чи кори стування земельною ділянкою . У разі, якщо замовник (забудо вник) не є власником чи корист увачем земельної ділянки, та кож подається нотаріально за свідчена згода власника земе льної ділянки на забудову ці єї ділянки, а якщо ділянка пер ебуває у користуванні, - нотар іально засвідчені згоди влас ника та користувача земельно ї ділянки на її забудову. Пере лік інших документів та мате ріалів, необхідних для отрим ання дозволу на будівництво, які додаються до письмової з аяви, порядок їх розгляду виз начаються регіональними та/а бо місцевими правилами забуд ови.

Разом з тим, в матеріал ах справи немає доказів того , що позивач отримав наданий у встановленому порядку дозві л на будівництво спірних об' єктів.

Однак, навіть і наявні сть такого дозволу на будівн ицтво об' єктів містобудува ння не надає права на початок виконання будівельних робіт без отримання відповідного дозволу на виконання будівел ьних робіт місцевої інспекці ї державного архітектурно - будівельного контролю, без р озробленої та затвердженої н алежним чином проектно - кош торисної документації.

З цих же підстав безпі дставним є посилання місцево го господарського суду на по годження оформлення самовіл ьно побудованих спірних нежи тлових приміщень зі сторони Управління містобудування т а архітектури Миколаївської міської ради від 22.12.2008 року, Кор абельної санітарно - епідем іологічної станції м. Микола єва від 18.12.2008 року, відділення д ержавного пожежного нагляду Корабельного району м. Микол аєва від 19.12.2008 року, оскільки вк азані погодження не є проект ною та дозвільною документац ією на будівництво спірних о б' єктів та належними докуме нтами, які б підтверджували н адання земельної ділянки сам е для цієї мети.

Прий маючи рішен ня про задоволення позову та визнавши за БВК „Нікос” прав о власності на самочинно збу доване нерухоме майно місцев ий господарський суд необґру нтовано застосував до спірни х правовідносин положення ст . 331 ЦК України, яка визначає заг альні підстави та порядок на буття права власності на нов е майно, що створене з додержа нням вимог закону та інших пр авових актів, однак не регулю є правовий режим самочинного будівництва.

Водночас поняття сам очинного будівництва, а тако ж правові підстави та умови в изнання права власності на с амочинно збудоване нерухоме майно визначені у ст. 376 ЦК Укра їни, яка є спеціальною у регул юванні спірних правовідноси н, оскільки унормовує віднос ини, що виникають у тих випадк ах, коли вимоги закону та інши х правових актів під час ство рення нової речі (самочинном у будівництві) були порушені .

Задовольняючи позов місцевий господарський суд н е звернув уваги на те, що згідн о з ч. 3 ст. 376 ЦК України право вла сності на самочинно збудован е нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за осо бою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ді лянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови наданн я земельної ділянки у встано вленому порядку особі під уж е збудоване нерухоме майно. З а цих обставин суду належало з' ясувати, чи вирішував ком петентний орган за звернення м позивача питання про надан ня останньому земельної діля нки розташованої під збудова ними об' єктами нерухомості , такого цільового призначен ня, яке передбачає можливіст ь будівництва на ній.

Між тим, належних дока зів, які б свідчили про те, що з а зверненням БВК „Нікос” Мик олаївською міською радою при ймалося рішення про затвердж ення проекту відведення земе льної ділянки у зв' язку зі з міною цільового призначення земельної ділянки із земель транспорту, відповідно до п. 5 .2 договору оренди землі від 13.04 .2005 року, на землі житлової та г ромадської забудови та вноси лися відповідні зміни до заз наченого договору, позивачем до суду не подано і таких дока зів у справі не міститься.

Окрім того, місцевий г осподарський суд не врахував , що відповідно до положень ст . 95 Земельного кодексу України та ст. 25 Закону України „Про ор енду землі”, орендар, як тимча совий землекористувач, з ура хуванням умов надання земель ної ділянки та її цільового п ризначення, має право споруд жувати на ній житлові будинк и, виробничі, культурно - поб утові та інші будівлі і спору ди лише за умови письмової зг оди на це орендодавця.

Вирішуючи юридичну д олю спірного майна, зокрема, п остановляючи рішення про зад оволення позову та визнання права власності на це майно з а позивачем на підставі ст. 392 Ц К України, місцевий господар ський суд неповно з' ясував обставини справи щодо дійсни х прав та обов' язків сторін і не зазначив, які саме дії ві дповідача свідчать про те, що ним оспорюється чи не визнає ться право власності позивач а на спірне майно.

Таким чином, з урахува нням встановлених судом апел яційної інстанції обставин с прави, при вирішенні даного с пору підлягають застосуванн ю положення частин 1, 2, 4 ст. 376 ЦК У країни, якими встановлено, що житловий будинок, будівля, сп оруда, інше нерухоме майно вв ажаються самочинним будівни цтвом, якщо вони збудовані аб о будуються на земельній діл янці, що не була відведена для цієї мети, або без належного д озволу чи належно затверджен ого проекту, або з істотними п орушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне буді вництво нерухомого майна, не набуває права власності на н ього. Якщо власник (користува ч) земельної ділянки запереч ує проти визнання права влас ності на нерухоме майно за ос обою, яка здійснила (здійснює ) самочинне будівництво на йо го земельній ділянці, або якщ о це порушує права інших осіб , майно підлягає знесенню осо бою, яка здійснила (здійснює) с амочинне будівництво, або за її рахунок.

А за таких обставин, ос кільки спірне нерухоме майно є самочинним будівництвом і позивач не набув права власн ості на нього, правові підста ви для задоволення позову ві дсутні і місцевий господарсь кий суд неправомочний був ви знавати право власності на с пірне нерухоме майно за пози вачем.

З урахуванням наведе ного, колегія суддів вважає, щ о оскільки місцевий господар ський суд неповно з' ясував обставини справи, неправильн о застосував норми матеріаль ного права та порушив норми п роцесуального права, то оска ржуване рішення підлягає ска суванню як незаконне з прийн яттям нового рішення про від мову у задоволенні позову.

Викладені у відзиві н а апеляційне подання першого заступника прокурора Микола ївської області доводи позив ача про те, що зазначене подан ня суперечить ст. 29 ГПК Україн и та є проявом незаконного вт ручання держави у земельні в заємовідносини щодо користу вання земельною ділянкою ком унальної власності є неспром ожними.

Частиною 1 ст. 29 ГПК Укра їни визначено, що прокурор мо же вступити у справу на будь-я кій стадії її розгляду для пр едставництва інтересів гром адянина або держави, подати а пеляційне, касаційне подання , а також подання про перегляд рішення за нововиявленими о бставинами.

Аналогічна позиція в икладена у ст. 35 Закону Україн и „Про прокуратуру”, де зазна чено, що прокурор може вступи ти у справу в будь-якій стаді ї процесу, якщо цього вимагає захист конституційних прав громадян, інтересів держави та суспільства, і зобов'язани й своєчасно вжити передбачен их законом заходів до усунен ня порушень закону, хоч би від кого вони не виходили. Проку рор має рівні права з іншими у часниками судового засіданн я. Обсяг і межі повноваж ень прокурора, який бере учас ть у судовому процесі, визнач аються цим Законом та процес уальним законодавством Укра їни.

Відповідно до ст. 91 ГПК України сторони у справі маю ть право подати апеляційну с каргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевог о господарського суду, яке не набрало законної сили.

Виходячи з викладено го, прокурор має право вступи ти у розгляд справи на будь-як ій стадії процесу, в тому чис лі шляхом внесення апеляційн ого подання на рішення місце вого суду, яке не набрало зако нної сили, в інтересах держав и в особі органу, уповноважен ого державою здійснювати від повідні функції у спірних ві дносинах, якого не було залуч ено до участі у справі, якщо су д прийняв рішення, що стосуєт ься його прав і обов' язків.

У даному випадку перш ий заступник прокурора Микол аївської області в інтересах Миколаївської міської ради, яка є представницьким орган ом місцевого самоврядування , вніс апеляційне подання на р ішення господарського суду п ершої інстанції посилаючис ь на те, що воно стосується пра в і обов' язків останньої що до розпорядження землями тер иторіальної громади м. Микол аєва, надання у користування земель, що відносяться до ком унальної власності, здійснен ня контролю за використанням і охороною земель комунальн ої власності, що відповідає в имогам норм господарського п роцесуального права.

На підставі викладеного т а керуючись ст. ст. 99, 101-105, 122 ГПК У країни, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційне под ання першого заступника прок урора Миколаївської області задовольнити.

Рішення господарсько го суду Миколаївської област і від 26.02.2009 року у справі № 3/23/09 ска сувати.

У задоволенні позову Будівельно - виробничого ко оперативу „Нікос” до Миколаї вської міської ради та Викон авчого комітету Миколаївськ ої міської ради про визнання права власності на нерухоме майно - нежитлові приміщенн я адміністративної будівлі Л іт.А, загальною площею 4,6 кв. м т а гаражу Літ.В, загальною площ ею 40,1 кв. м., що знаходяться за ад ресою: м. Миколаїв, вул. Айвазо вського ріг вул. Артема - відмо вити

Постанова набира є законної сили з дня її прийн яття і може бути оскаржена у к асаційному порядку до Вищого господарського суду України .

Головуючий суддя Бє ляновський В.В.

Судді Мир ошниченко М.А.

Ше вченко В.В.