Постанова

від 20.03.2007 по справі 13/145-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/145-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "20" березня 2007 р.                                                          Справа №  13/145-06

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарях                                                             , Кравчук Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Полутін О.М. - довіреність №4 від 03.03.2005 р. (присутній в судовому

                       засіданні 06.02.2007р.),

                       Люлькіс І.М. - довіреність №3 від 03.03.2005р. (присутня в судових

                       засіданнях 27.02.2007р. та 06.03.2007р.);

від відповідача: Огороднік А.Я. - директор (присутній в судових засіданнях 06.02.2007р.,

                          27.02.2007р. та  06.03.2007р.),

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Фермент", м.Ладижин Вінницької області

на рішення господарського суду Вінницької області

від "30" травня 2006 р. у справі №  13/145-06 (суддя Тісецький С.С.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Фермент",  м.Ладижин Вінницької області

до Приватного виробничого підприємства "Руслана-М", м.Вінниця

про стягнення 2500 грн. та розірвання договорів №42/04 та 13 - Е від 25.08.2004р.

з перервами в судовому засіданні згідно ст.77 ГПК України

з 06.02.07р. по 27.02.07р., з 27.02.2007р. по 06.03.2007р., з 06.03.07р. по 20.03.07р.,

 ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 30.05.2006р. у справі №13/145-06 відмовлено у позові відкритого акціонерного товариства "Фермент" до приватного виробничого підприємства "Руслана-М" про стягнення 2500грн. боргу та розірвання  договорів №42/04 та №13 - Е від 25.08.2004р.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся  до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуваний судовий акт та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального права.

Особа, що подала апеляційну скаргу, зазначає, зокрема, що:

- 02.09.04р. відповідачу  позивачем  було передано усі документи, необхідні для виготовлення технічної документації згідно договорів від 25.08.2004 року, в т. ч. акт погодження меж земельної ділянки з суміжними користувачами, кадастровий  план земельної ділянки з визначенням часток  спільного користування земельною ділянкою ВАТ "Фермент"  та ДП "Ензим";

- зазначене підтверджується розпискою відповідача від 02.09.2004 року  та його листом  від 17.05.2006 року б/н;

- відповідач не звертався до позивача з інформацією про неможливість  виконання умов договору або з проханням  надати додаткову інформацію;

- відповідачем не дотримано терміну  виконання  взятих на себе зобов'язань, в зв'язку з чим позивач на підставі ст. 220 ГК України відмовився від прийняття робіт  і вимагав відшкодування збитків та згідно ст. 188 ГК України  повідомив відповідача про розірвання договору;

- про неякісне виконання відповідачем умов договору свідчить його лист №31 від 23.03.2005 року  з проханням повернути документації на доопрацювання;

- в зв'язку з наведеним вище вважає помилковим висновок місцевого господарського суду щодо покладання на позивача відповідальності за невиконання  договірних зобов'язань відповідачем.

В засіданні суду представником позивача підтримано доводи апеляційної скарги.

Відповідач у відзиві, його представник  в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважаючи рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим.

Стверджує, що саме неналежне виконання позивачем обов'язку щодо надання достатнього обсягу інформації унеможливило виконання зобов'язання за договором відповідачем.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши  доводи апеляційної скарги та матеріали справи, судова колегія встановила наступне.

25.08.2004 року сторонами  укладено договори:№42/04 на складення технічної документації по інвентаризації та  встановленню меж земельної ділянки та №13-Е на проведення експертної оцінки земельної ділянки несільськогосподарського  призначення, розташованої на території Тростянецького та Тульчинського районів Вінницької області (а.с.8 та 10).

На виконання умов пп. 3.1, 3.2 договорів: №42/04 та №13-Е позивачем здійснено попередню оплату в розмірі 50% вартості робіт: платіжне доручення №123 від 27.08.04р. на суму 1500грн. та №122 від 27.08.07р. на суму 1000грн. (а.с.9,11).

Згідно п.4.1 договору №42 /04 відповідач зобов'язався провести роботи по складанню техдокументації в трьохмісячний термін з дня зарахування коштів попередньої оплати на поточний рахунок виконавця та надання замовником всіх необхідних для розробки техдокументації матеріалів.

Як передбачено п.4.2 договору №13-Е, термін проведення розрахунку експертної оцінки земельної ділянки становить один місяць з моменту оплати вартості робіт та надання замовником виконавцю всієї необхідної документації для проведення експертної оцінки.

Обсяг (перелік) необхідної документації для проведення передбачених договорами робіт сторонами не визначався.

Згідно п.5.1 зазначених договорів замовник несе  відповідальність за достовірну інформацію про земельну ділянку, а також своєчасність її надання, що об'єктивно впливає на строки проведення проектних робіт виконавцем. У разі недостовірної інформації виконавець вправі в односторонньому порядку розірвати договір. Кошти, сплачені замовником, у даному випадку не повертаються.

У відповідності з п. 6.2 договору №13 - Е сторона, яка не виконує свого зобов'язання, повинна повідомити в усній чи письмовій формі іншу сторону про перешкоду і її вплив на виконання зобов'язання за цим договором.

П.п.8.2, 8.3 цього договору передбачено, що дострокове розірвання договору може мати місце за згодою сторін або на підставах, передбачених чинним цивільним законодавством України.

Сторона, що вирішила розірвати договір, направляє письмове повідомлення іншій стороні.

Вважаючи, що ПВП "Руслана -М", не виконавши в передбачені договорами №42/04 та №13 -Е строки проектні роботи, заподіяло  ВАТ "Фермент" збитки, останнє звернулось з позовом  до господарського суду щодо стягнення 2500 грн. перерахованої передоплати за договорами.

Уточнивши позовні вимоги, ВАТ "Фермент" також додатково заявило позовну вимогу щодо розірвання договорів з посиланням на ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Що стосується позовної вимоги в частині стягнення 2500 грн., то слід зазначити наступне.

Згідно ч. 2 ст.220 ГК України, ч. 3 ст.612 ЦК України кредитор вправі відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків, якщо внаслідок прострочення  боржника виконання втратило інтерес для кредитора.

За своїм змістом укладені договори є договорами підряду.

За договором  підряду на проведення  проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт не застосовуються  положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ст. 887 ЦК України).

У даному випадку на позивача договорами покладено зобов'язання надати виконавцю інформацію про земельну ділянку, необхідну для розробки техдокументації та сприяти виконавцю у розробці техдокументації (п.п. 2.2, 2.3 договору).

Як свідчать матеріали справи, у т. ч. розписка директора ПВП "Руслана -М" Огородніка А.Я. останнім 02.09.2004р. отримано від позивача оригінали наступних документів: інвентаризаційної  справи ВАТ "Фермент", техдокументації інституту землеустрою, матеріалів по Ладижинській міській раді, матеріалів по Тростянецькому та Тульчинському районам.

Відповідач не вимагав від позивача як під час прийняття зазначених документів, так і протягом передбачених п. 4.1 договору №42/04 та п. 4.2 договору №13-Е строків - відповідно трьох місяців та одного місяця будь-якої додаткової інформації, тобто погодився з обсягом наданої йому 02.09.04р. інформації.

З врахуванням того, що підрядник, на відміну від замовника, є фахівцем у відповідній галузі, ст. 847 ЦК України встановлено обов'язок підрядника попередити замовника про виявлені ним обставини, що загрожують придатності результатів робіт, що виконуються, або створюють неможливість її завершення у строк. В якості таких обставин можуть бути, зокрема, непридатність або неякісність поданих замовником матеріалів устаткування, технічної документації.

Якщо підрядник не сповістить про такі обставини, він втрачає право посилатися надалі на настання таких обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснено передоплату за договорами №42/04 та №13-Е - платіжні доручення №122 від 27.08.04р. (а.с.9) та №123 від 27.08.04р. (а.с.11), а також надано інформацію (техдокументацію) відповідачеві 02.09.05р., тобто виконано зобов'язання за договором.

Передбачене ст. 847 ЦК України своєчасне попередження замовником означає повідомлення його у строк, визначений для виконання підрядних робіт.

Листом №31 від 23.03.2005р. відповідач просив  повернути на доопрацювання технічну документацію об'єкта, розташованого в м.Ладижин у зв'язку зі змінами вимог щодо виготовлення технічної документації.

Лише у листі №33 від 24.06.05р., тобто більше ніж через 8 місяців після укладення договорів відповідач сповістив замовника про те, що наданих позивачем документів недостатньо для виконання підрядником своїх зобов'язань.

Сторонами не підписано акти прийняття - передачі виконаних робіт як у повному обсязі, так і частково.

Відповідач не надав суду доказів часткового виконання робіт за договором №42/04.

Згідно ч.2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитись від договору підряду і  вимагати відшкодування збитків.

Таким чином, позов про стягнення 2500,00 грн. підлягає задоволенню, а лист позивача від 29.03.2005 року №1/29 слід розцінювати як реалізацію позивачем свого права на односторонню  відмову від договору, передбачену ст.849 ЦК України.

Ч.3 ст. 651 ЦК України передбачено, що  у разі односторонньої відмови  від договору  у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір відповідно є розірваним чи закінченим.

З врахуванням вищенаведеного договори, які позивач просить згідно уточнених  позовних вимог розірвати, є розірваними з моменту одержання відповідачем повідомлення позивача про відмову від договору.

Враховуючи наведене вище, ВАТ "Фермент" безпідставно звернувся з позовом  в частині  розірвання договорів №42/04 та №13-Е.

Таким чином, висновок місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позовної вимоги щодо  розірвання договорів є вірним, хоч цього висновку суд дійшов з інших мотивів.

Водночас, колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні позову  в частині стягнення 2500 грн.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду - скасуванню в частині відмови у позові щодо стягнення 2500 грн., з прийняттям нового рішення  в цій частині про задоволення позову. В решті рішення слід залишити  без змін.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

  Керуючись ст.ст.101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Фермент", м.Ладижин задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Вінницької області  від 30 травня 2006 року у справі №13/145-06 скасувати  в частині відмови  у позові щодо стягнення 2500 грн.

Прийняти нове рішення у  цій частині про задоволення позову.

В решті рішення залишити без змін.

Викласти резолютивну частину рішення господарського суду Вінницької області  від 30.05.2006 року у справі №13/145-06 в такій редакції:

"Позов Відкритого акціонерного товариства "Фермент", м.Ладижин Тростянецького району до Приватного виробничого підприємства "Руслана-М", м.Вінниця задовольнити частково.

Стягнути з Приватного виробничого підприємства "Руслана-М", м.Вінниця, вул.Липовецька, 1, код ЄДРПОУ 30958082 на користь Відкритого акціонерного товариства "Фермент", м.Ладижин Тростянецького району Вінницької області, вул.Польова, 1, код ЄДРПОУ 30165577 2500 грн., 102 грн. витрат з держмита та 118 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в частині розірвання договорів №42/04 та №13-Е від 25.08.2004р. - відмовити".

3.  Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Вінницької області.

4. Матеріали справи №13/145-06 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий - суддя:                                                               

 судді:

 віддрук. 4 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу

4 -в наряд