Постанова

від 31.03.2007 по справі 11/456-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/456-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      «14»березня 2007 року                                                               справа №11/456-06

Колегія суддів у складі:                           головуючого судді В.В.Афанасьєва,

                                                                                               судді А.І.Бухана,

                                                                                               судді О.В.Шевель

при секретарі Парасочці Н.В.,

за участю представників:

позивача                    -          Сізової Л.В.

1-го відповідача          -          не явився

2-го відповідача          -          не явився

3-го відповідача          -          Спірідонової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судового засідання № 9 Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 3-го відповідача (вхідний №557Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 16 січня 2007 року по справі № 11/456-06

за позовом             Відкритого акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»в особі філії ВАТ «Укрексімбанк»у місті Харкові (місто Харків)

до            1.  Приватного підприємства «Дарт», місто Балаклія  

2. Підприємство «Інваспектр»Харківського відділення Всеукраїнської громадської організації «Союз організацій інвалідів України»Товариства інвалідів Київського району місто Харків  

3. Підприємство «Фартінпром»Харківського відділення Всеукраїнської громадської організації «Союз Організацій інвалідів України»- товариства інвалідів Київського району міста Харкова

про            стягнення 18952,85 Євро та 3377,77 грн.

встановила:

Рішенням господарського суду  Харківської  області від 16 січня 2007 року по справі №11/456-06 (суддя Черленяк М.І.) позов задоволено частково, стягнуто солідарно з першого та третього відповідачів  на користь позивача –18413,00 євро (еквівалент 116975,94 грн.) непогашеного чергового траншу кредиту за період 20.08.2006 року - 31.08.2006 року, 539,85 євро (еквівалент 3429,61 грн.) несплачених відсотків, 3052,00 грн. пені за несвоєчасне погашення траншу кредиту, 29,16 грн., пені за несвоєчасне погашення відсотків, 189,53 євро витрат по сплаті державного мита, 30,81 грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та в задоволенні клопотання позивача про застосування заходів до забезпечення позову відмовлено.

Третій відповідач - Підприємство «Фартінпром»Харківського відділення Всеукраїнської громадської організації «Союз Організацій інвалідів України»- товариства інвалідів Київського району, з рішенням господарського суду Харківської області не погодився і у своїй  апеляційній скарзі просить його скасувати повністю та припинити провадження по справі, посилаючись при цьому на неповне з'ясування  судом  обставин справи.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Перший та другий відповідачі своїх відзивів на апеляційну скаргу не подали, їх уповноважені представники у призначене судове засідання по невідомим суду причинам не явилися, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені у встановленому порядку.

Дослідивши матеріали справи, викладені у апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення уповноважених присутніх представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених обставин спору, за якими встановив що :

25 лютого 2005 року між позивачем та першим відповідачем було укладено кредитну угоду № 6805К9, згідно якої було надано кредит у формі не відновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості 168000,00 Євро з нарахуванням відсоткової ставки на рівні облікової ставки КфВ+5,5 % річних з кінцевим терміном погашення 25 лютого 2008 року згідно з графіком погашення боргу, що є додатком до кредитної угоди. Згідно п. 4.1.1. цієї угоди, перший відповідач зобов'язаний повертати кредит рівними частинами (по 18666,00 Євро) щоквартально, починаючи з 20 лютого 2006 року по 30 серпня 2006 року, та рівними частинами (по 18667,00 Євро) в період з 20 листопада 2006 року по 25 лютого 2008 року. Перший відповідач взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати нарахованих по кредиту відсотків не виконав не сплативши транш за період з 20 серпня 2006 року по 31 серпня  2006 року, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 18952,85 Євро (еквівалент 120405,55 грн.) та 3377,77 грн., з яких: 18413,00 Євро (еквівалент 116975,94 грн.) непогашеного траншу та 539,85 Євро (еквівалент 3429,61 грн.) несплачених відсотків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Відповідно до пункту 4.5.2. кредитного угоди, за прострочення повернення кредиту, сплати відсотків та комісій, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення. Позивачем нарахована пеня у розмірі 3081,16 грн. (еквівалент 485,00 Євро), з яких: пеня за несвоєчасне погашення траншу кредиту в сумі 3052,00 грн. ( еквівалент 480,41 Євро) та пеня за несвоєчасне погашення відсотків ( 08.10.06 року - 26.10.06 року) в сумі 29,16 грн. (еквівалент 4,59 Євро).

Позивач у позовній заяві просив стягнути суму боргу з трьох відповідачів солідарно, з посиланням на те, що в забезпечення повернення кредиту було укладено між позивачем, першим відповідачем та другим відповідачем договір поруки        № 6805Р3 від 25 лютого 2005 року та договір поруки № 6805Р2 від 25 лютого 2005 року між позивачем, першим відповідачем та третім відповідачем, згідно яких поручителі (другий та третій відповідачі) зобов'язуються перед позивачем солідарно відповідати за невиконання першим відповідачем зобов'язань взятих по кредитній угоді № 6805К9 від 25 лютого 2005 року, щодо відшкодування суми кредиту, процентів, штрафних санкцій та витрат, пов'язаних з наданням та обслуговуванням кредиту.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Досліджуючи матеріали справи, суд дійшов висновку, що другий відповідач, не є солідарним боржником, оскільки до матеріалів справи надані докази на підтвердження того, що договір поруки № 6805Р3 між другим відповідачем, позивачем та першим відповідачем не підписувався та ніяких зобов'язань перед позивачем другий відповідач не брав, про що свідчить висновок експерта № 564 від 18 жовтня 2005 року, який був зроблений в ході розслідування кримінальної справи № 57060068. При таких обставинах, суд вважає договір поруки № 8805РЗ від 25 лютого 2005 року неналежним доказом, з якого не можуть виникнути зобов'язання другого відповідача перед позивачем.

Заперечення третього відповідача судом не приймались до уваги, оскільки договір поруки № 6805Р2 від 25 лютого 2005 року є чинним та не визнаний судом недійсним.

При таких обставинах, розглянувши позовні вимоги заявлені позивачем щодо стягнення заборгованості за кредитною угодою № 6805К9 від 25 лютого 2005 року, суд визнав їх такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 18952,85 Євро, з яких: суми непогашеного кредиту в розмірі 18413,00 євро (еквівалент 116975,94 грн.) та суми несплачених відсотків 539,85 Євро (еквівалент 3429,61 грн.) та заборгованість 3081,16 грн., яка складається з пені за несвоєчасне погашення траншу кредиту в сумі 3052,00 грн. та пені за несвоєчасне погашення відсотків ( 08.10.06 року-26,10.06 року) в сумі 29,16 грн. Ці суми підлягають стягненню з першого та третього відповідачів, як солідарних боржників.

Суд не знайшов підстав для стягнення з відповідачів комісії за надання кредиту у сумі 296, 61 грн. (еквівалент 46, 69 Євро), оскільки кредитною угодою взагалі не передбачено стягнення комісії за надання кредиту. Позивач також не надав суми розрахунку такої комісії. Кредитна угода передбачає сплату інших комісій, зокрема за відкриття кредитної лінії (п. 4.4.1.), за управління кредитом ( п. 4.4.2), а не комісії за надання кредиту.

Відповідно до статті 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі часткового задоволення позовних вимог, суд поклав на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем також заявлене клопотання про застосування заходів до забезпечення позову, але не надано суду жодного доказу в підтвердження таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання відмовляє позивачеві в задоволенні клопотання про застосування заходів для забезпечення позову.

Викладені вище висновки господарського суду на думку колегії суддів відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна  правова оцінка, через що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі судового рішення, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як свідчать матеріали справи, господарський суд Харківської області  забезпечив додержання вимог статті 43 Господарського процесуального Кодексу України, всебічно, повно та об'єктивно дослідив  фактичні обставини справи та оцінив наявні у ній докази в їх сукупності, керуючись при цьому чинним законодавством України.

Наведені третім  відповідачем  у обґрунтування  своєї апеляційної скарги доводи не підтверджені матеріалами справи та доданими   під час  розгляду апеляційної скарги документами. Останні свідчать, що керівник третьої особи   підписав договір поруки № 6805 Р2 від 25 лютого 2005 року, скріпив його  належною підприємству печаткою. На доведення   своїх тверджень  про неукладення цього договору керівник  третього відповідача на надала жодного належного та допустимого доказу.

Враховуючи викладене та керуючись статтями  6, 8, 19, 124, 129 Конституції України статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

постановила:

Рішення господарського суду  Харківської  області від 16 січня 2007 року по  справі № 11/456-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

                     Головуючий суддя                                           В.В.Афанасьєв

                                            суддя                                         А.І.Бухан

                                           суддя                                          О.В.Шевель