Ухвала

від 14.03.2007 по справі 5/2360-19/472а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/2360-19/472А

       ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

14.03.07                                                                                           Справа  № 5/2360-19/472А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді                                  Дубник О.П.

суддів                                                      Орищин Г.В.

                                                                Якімець Г.Г.

При секретарі  судового  засідання      Ніколайчук С.В.

розглянувши     апеляційну скаргу  державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Личаківському районі м.Львова від 08.08.06р.

на постанову господарського суду Львівської області від 17.07.2006р.

у справі          №5/2360-19/472А

за позовом           Приватного підприємства (далі ПП) «Продконтракт-Львів», м.Львів

до відповідача 1:   ДПІ у Личаківському районі м.Львова, м.Львів

до відповідача 2:   Відділення державного казначейства (далі ВДК) Личаківського району м.Львова, м.Львів

за участю:         Прокуратури м.Львова, м.Львів

третьої особи 1:  Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Аврора», м.Львів

третьої особи 2:   Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Бориславський м'ясокомбінат», м.Борислав

третьої особи 3:    Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у м.Бориславі, м.Борислав

про          визнання дій незаконними, скасування податкових повідомлень-рішень № 00029323/0/191114 від 04.11.2005р. та № 0002942300/0/19115 від 04.11.2005р., якими відповідно визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 6639,88 грн. та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 783 983, 98 грн. та стягнення суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 1391046,00 грн.

за участю представників

             від позивача - Перунов В.В. - представник (дов. у справі);    

             від відповідача 1 – Антонюк П.Б., Демчук І.Д., Карп'як Л.І. - представники (дов. у справі);

             від відповідача 2 –не з'явився;

          від прокуратури - Нагребний І.Я. - представник (посвідчення №483);

           від ТзОВ "Аврора" та ТзОВ "Бориславський м'ясокомбінат" –не з'явились;

           від ДПІ у м.Бориславі –Біньо В.В. –представник (дов. у справі).

Розпорядженням голови суду, яке знаходиться в матеріалах справи, проведено зміни в складі колегії суддів.

Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалах суду.

В судовому засіданні 12.02.07р. оголошувалась перерва до 14.03.7р.

Права та обов'язки згідно ст.ст.49,51 КАС України представникам сторони роз'яснено, заяв про відвід суддів не поступало.

Технічна фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

Сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, докази чого знаходяться в матеріалах справи.

Постановою господарського суду Львівської області від 17.07.2006р. у цій справі (суддя Левицька Н.Г.) частково задоволено позовні вимоги ПП «Продконтракт-Львів»до ДПІ у Личаківському районі м.Львова, ВДК Личаківського району м.Львова, за участю прокуратури м.Львова, третіх осіб: ТзОВ «Аврора», ТзОВ «Бориславський м'ясокомбінат», ДПІ у м.Бориславі та скасовано податкові повідомлення-рішення від 04.11.05р. №0002932300/0/19114 та №0002942300/0/19115.

В задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконними дій працівників ДПІ у Личаківському районі м.Львова щодо проведення позапланової перевірки ПП „Продконтракт-Львів" з питань підтвердження декларування податку на додану вартість за період листопад 2004р. по травень 2005р. від 21-27.10.005р. відмовлено.

         Суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 1391046,00 грн. стягнуто з Державного бюджету України через ВДК Личаківського району м.Львова на користь ПП „Продконтракт-Львів".

В частині задоволених вимог судове рішення мотивоване п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6, п.п.7.2.1 п.7.2, п.7.3, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7, п.8.2 ст.8, п.11.21 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. №168/97-ВР (далі Закон №168/97-ВР), п.3 наказу ДПА України від 30.05.97р. №165 «Про затвердження форми податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення», п.п.4.1, 4.2 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого спільним наказом ДПА України та ГУДК України від 02.07.97р. №209/72, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 18.07.97р. за №263/2067, п.6 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.99р. №805 (далі Постанова №805).

В частині відмови в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції мотивував своє рішення п.1 ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Зазначене вище рішення суду оскаржене податковим органом в частині задоволених вимог, посилаючись при цьому на норми п.п.1.3, 1.8 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, апелянт стверджує, що системний аналіз зазначених норм свідчить про прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та включення сум цього податку до податкового кредиту.

Підсумовуючи свої доводи, апелянт наголошує, що опитуванням сільськогосподарських виробників, здавачів великої рогатої худоби в XI/04р. на ТзОВ «Бориславський м'ясокомбінат»встановлено, що податок на додану вартість у вигляді дотацій сільськогосподарським виробникам не виплачувався, ці суми до бюджету не сплачувались, через що відсутнє джерело відшкодування податку на додану вартість.

Заперечуючи мотиви апеляційної скарги, ПП «Продконтракт-Львів»посилається на акти позапланових документальних перевірок з питань підтвердження декларування податку на додану вартість за спірні періоди, в яких було підтверджено розмір експортного відшкодування, та на підтверджений факт вивозу спірних м'ясопродуктів за межі митної території України.

Також, позивач зазначає, що зарахування сум податку на додану вартість на окремий рахунок (дотаційний) переробного підприємства (ТзОВ «Бориславський м'ясокомбінат»), які останнім спрямовуються для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам, свідчить про те, що позивач має право на податковий кредит.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, суд встановив наступне:

суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (ч.1 ст.195 КАС України).

Актом «Про результати позапланової перевірки ПП «Продконтракт-Львів»з питань підтвердження декларування податку на додану вартість за період листопад 2004 –травень 2005 року»від 27.10.05р. №360/23-0/33195981 встановлено порушення ПП «Продконтракт-Львів»вимог п.4.1 ст.4, п.п.6.1.1 п.6.1, п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону №168/97-ВР, що призвело до заниження податкового зобов'язання на загальну суму податку на додану вартість 788410,63 грн., а саме: за листопад 2004 року на суму 250375,46 грн.; за грудень 2004 року на суму 120737,65 грн.; за березень 2005 року на суму 146124,86 грн.; за квітень 2005 року на суму 144986,81 грн.; за травень 2005 року на суму 126185,85 грн.

На підставі цього акту перевірки ДПІ у Личаківському районі м.Львова 04.11.05р. прийняла податкові повідомлення-рішення:

-          №0002942300/0/19115, яким згідно з п.п. «б», «в»п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»,  п.4.1 ст.4, п.п.6.1.1 п.6.1, п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону №168/97-ВР позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 783983,98 грн.;

-          №0002932300/0/19114, яким згідно з п.п. «б»п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4, п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»,  п.4.1 ст.4, п.п.6.1.1 п.6.1, п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону №168/97-ВР позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 6639,98 грн.

Ці податкові повідомлення оскаржені позивачем в судовому порядку.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку (п.8.1 ст.8 Закону №168/97-ВР).

Зазначений розрахунок подається разом із такими документами: а)          митною декларацією, яка  підтверджує факт вивезення (експортування)  товарів  за межі  митної території  України, відповідно до митного законодавства, або актом (іншим документом), який засвідчує передання  права  власності  на роботи  (послуги), призначені для їх споживання за межами митної території України; б) копіями  платіжних  доручень,  завірених  банком,  про перерахування платником податку коштів на користь іншого  платника податків, в оплату придбаних товарів (робіт,  послуг), з урахуванням податків, нарахованих на ціну такого придбання, а при вивезенні (експортуванні) товарів, попередньо ввезених (імпортованих)  таким платником  податку, - ввізною митною декларацією, що підтверджує факт митного оформлення товарів для їх вільного використання на митній території України  (п.8.1 ст.8 Закону №168/97-ВР).

Експортне відшкодування надається протягом 30 календарних днів, наступних за днем подання розрахунку експортного відшкодування (п.8.6 ст.8 цього ж Закону).

Згідно із ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, за спірні періоди позивач уже перевірявся податковим органом з питань підтвердження декларування податку на додану вартість, у зв'язку із поданням ним до податкового органу декларацій з податку на додану вартість разом з розрахунками експортного відшкодування.

Відповідними актами та довідками не виявлено порушень податкового законодавства позивачем, натомість підтверджено суми податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню.

Спору між сторонами відносно повного розрахунку між позивачем та його контрагентами по зовнішньоекономічних контрактах немає.

Згідно із п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону №168/97-ВР податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України.

Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.

На запити суду першої інстанції підтверджено вивіз позивачем продукції за межі митної території України.

Ці обставини справи підтверджені належними доказами: платіжними дорученнями та банківськими виписками по рахунках позивача, вантажно-митними деклараціями.

Від-так, у позивача були наявні докази про проведення розрахунків, податкові накладні, відповідність яких Закону №168/97-ВР встановлена і не спростована податковим органом, податкові декларації з податку на додану вартість, розрахунки експортного відшкодування, вантажно-митні декларації, що з врахуванням таких фактичних обставин справи та перелічених вище норм матеріального права, дає підстави апеляційному господарському суду зробити висновок про підставність задоволення позовних вимог, при цьому береться до уваги також встановлений факт перерахування третіми особами на спец рахунки (дотаційні) сум податку на додану вартість за реалізовані м'ясопродукти та м'ясо в живій вазі.

Відповідно до пункту 6 Порядку №805, переробні підприємства за результатами діяльності за кожний звітний (податковий) період ведуть окремий податковий і бухгалтерський облік молока, молочної продукції, м'яса, м'ясопродуктів, виготовлених з проданих сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі, та окремий облік іншої продукції.

За результатами окремого обліку продукції, виготовленої з проданих сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі, переробні підприємства відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" визначають суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, які виникають у зв'язку з переробкою та продажем такої продукції, і складають окрему податкову декларацію, яка разом з декларацією щодо іншої діяльності подається до органу державної податкової служби за місцем реєстрації переробного підприємства як платника податку на додану вартість у порядку і в строки, визначені цим Законом, з урахуванням нормативно-правових актів Державної податкової адміністрації. Визначена до сплати за окремою податковою декларацією сума податку на додану вартість перераховується переробним підприємством на його окремий рахунок. Переробне підприємство разом з окремою податковою декларацією за кожний звітний (податковий) період подає як підтвердження сплати сум податку перелік платіжних доручень на фактично зараховані на окремий рахунок кошти і виписку банку з окремого (дотаційного) рахунка.

Тому податок на додану вартість, що повинен сплачуватися до бюджету переробним підприємствам за реалізовані м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробному підприємству м'ясо в живій вазі.

Суд апеляційної інстанції погоджується з думкою суду першої інстанції, що податок на додану вартість вважається сплаченим з моменту фактичного зарахування цих сум на окремий рахунок.

На підставі вищевикладеного, керуючись  п.п.6, 7 розділу VII, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, ч.5 ст.254 КАС  України –

Львівський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1.          Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 17.07.2006р. у цій справі - без змін.

2.          Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст.ст.211, 212 КАС України.

Головуюча-суддя                                                                   О.П. Дубник

суддя                                                                                         Г.В. Орищин  

суддя                                                                                         Г.Г.Якімець