Рішення

від 17.02.2016 по справі 911/1117/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2016 р. Справа № 911/1117/15

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

при секретарі Литовці А.С.

розглянувши справу № 911/1117/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтербудкепітал ,

м. Кіровоград

до Товариства з обмеженою відповідальністю

Бориспільбуд , м. Бориспіль

про стягнення 634 916,48 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бориспільбуд ,

м. Бориспіль

до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтербудкепітал ,

м. Кіровоград

про стягнення 577 347,59 грн.

представники сторін:

від позивача (відповідача за зустрічними позовом): не з `явився;

від відповідача (позивача за зустрічними позовом): ОСОБА_1 - довіреність

від 25.01.2016

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Інетребудкепітал" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бориспільбуд" (далі - відповідач) про стягнення 634 916,48 грн., з яких: 421 015,16 грн. основного боргу, 31 263,78 грн. пені, 29 982,40 грн. 3% річних та 152 655,14 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором № 5-С/03-12 від 20.03.2012.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.03.2015 порушено провадження у справі № 911/1117/15.

Через канцелярію суду (вх. № 9442/15 від 23.04.2015) відповідач надав заяву про застосування строку позовної давності до позовних вимог позивача про стягнення пені у сумі 31 263,79 грн.

23 квітня 2015 відповідач подав зустрічний позов у справі № 911/1117/15 про стягнення з позивача (відповідача за зустрічним позовом) збитків у сумі 577 347,59 грн. у вигляді витрат, понесених відповідачем (позивачем за зустрічними позовом) на усунення недоліків в роботі позивача (відповідача за зустрічним позовом)

Ухвалою суду від 24.04.2015 зустрічну позовну заяву ТОВ Бориспільбуд у справі № 911/1117/15 повернуто без розгляду.

Через канцелярію суду (вх. № 10289/15 від 30.04.2015) відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у відзиві, а саме, що позивачем роботи за Договором підряду було виконано неякісно та з недоліками, що підтверджується дефектними актами; відповідач змушений був сам усунути ці недоліки за власний рахунок у зв`язку з чим відповідач поніс додаткові витрати в сумі 577 347,59 грн.

Через канцелярію суду (вх. № 12617/15 від 29.05.2015) позивач надав письмові пояснення на відзив відповідача.

Рішенням господарського суду Київської області від 02.06.2015 у справі № 911/1117/15 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бориспільбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербудкепітал" 421 015,16 грн. основного боргу, 29 596,19 грн. 3% річних, 152 655,14 грн. інфляційних втрат та 12 065,33 грн. судового збору, у задоволенні решти позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 скасовано ухвалу господарського суду Київської області від 24.04.2015 у справі № 911/1117/15, зустрічну позовну заяву ТОВ Бориспільбуд до ТОВ Інтербудкепітал про стягнення 577 347,59 грн. передано на розгляд господарського суду Київської області для спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.06.2015 у справі № 911/1117/15 прийнято зустрічний позов ТОВ Бориспільбуд до розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2015 рішення господарського суду Київської області від 02.06.2015 у справі № 911/1117/15 скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2015 постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2015 та рішення господарського суду Київської області від 02.06.2015 скасовано, справу № 911/1117/15 передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 17.11.2015 справу № 911/1117/15 передано на новий розгляд судді Христенко О.О.

Через канцелярію суду (вх. № 29360/15 від 09.12.2015) позивач (відповідач за зустрічним позовом) надав відзив на зустрічну позовну заяву, в якій зустрічний позов не визнає повністю з підстав, викладених у відзиві, а саме, що в матеріалах справи наявні докази приймання відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) виконаних позивачем (відповідачем за зустрічними позовом) робіт - акти за формою КБ-2, що підписані двома сторонами; дефектні акти не є належним доказом, оскільки вони підписані лише відповідачем (позивачем за зустрічним позовом), а в матеріалах справи відсутні докази надсилання дефектних актів позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) або будь-які інші повідомлення позивача (відповідача за зустрічними позовом) про складання таких актів.

В судове засідання 09.12.2015 відповідач (позивач за зустрічним позовом) не з`явився, однак через канцелярію суду надав клопотання (вх. № суду 29344/15 від 09.12.2015) про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 09.12.2015 розгляд справи було відкладено на 13.01.2016 об 11 год. 50 хв. Проте, у зв`язку із хворобою судді Христенко О.О., судове засідання призначене на 13.01.2016 не відбулося, ухвалою суду від 18.01.2016 сторін було повідомлено про призначення судового засідання на 01.02.2016 об 11 год. 00 хв.

В судовому засіданні 01.02.2016 представники позивача (відповідача за зустрічним позовом) позовні вимоги первісного позову підтримали повністю та просили суд його задовольнити з підстав, викладених у первісній позовній заяві, проти зустрічного позову заперечували в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву.

Представники відповідача (позивача за зустрічним позовом) проти первісного позову заперечували повністю з підстав, викладених у відзиві на первісний позов, позовні вимоги зустрічного позову підтримали повністю та просили суд задовольнити зустрічний позов з підстав, викладених у зустрічному позові.

В судовому засіданні 01.02.2016 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 17.02.2016 об 11 год. 00 хв.

В судове засідання 17.02.2016 представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) не `явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується підписом представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) на бланку перерви.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника позивача (відповідача за зустрічним позовом), за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судового засідання. Неявка в судове засідання представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) не перешкоджає розгляду спору по суті.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні було оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судових засіданнях, господарський суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтербудкепітал" ( субпідрядник , надалі - позивач (відповідач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бориспільбуд" ( підрядник , надалі - відповідач (позивач за зустрічним позовом)) укладено Договір № 5-С/03-12 від 20.03.2012 (надалі - Договір), відповідно до умов якого, позивач (відповідач за зустрічним позовом) зобов'язується виконати будівельні роботи: оздоблення фасадів; штукатурні роботи; малярні роботи; мурування стін і перегородок; цементно-піщані стяжки; улаштування керамічної плитки; улаштування підвісних стель, на будівництві житлового комплексу з вбудованими приміщеннями соціального призначення та паркінгами по вулиці Онуфрія Трутенка, 3, у Голосіївському районі, міста Києва, будинок № 1 (надалі - об'єкт), згідно із затвердженою проектною документацією (надалі - роботи), передати виконані роботи у встановлений цим Договором строк відповідачу (позивачу за зустрічним позовом) (пункт 2.1 Договору).

Згідно з п. 2.2 Договору відповідач (позивач за зустрічним позовом) зобов'язується надати позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти виконані роботи і повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених Договором та додатками до нього.

Відповідно до п. 5.1 Договору орієнтована сума Договору складає 1 711 507,20 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 285 251,20 грн.

Згідно з п. 5.2 Договору, загальна сума Договору обчислюється з розрахунку вартості робіт, що вказані у п. 2.1 Договору і приведена в локальному кошторисі, що додається до Договору.

Відповідно до п.п. 5.5, 5.6 Договору, оплата вартості робіт, з урахуванням фактично виконаних обсягів робіт, здійснюється відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) на підставі актів виконаних робіт, щомісячно, не пізніше 10 числа кожного місяця, на підставі Довідки про вартість робіт (форма КБ-3).

Договір діє з моменту підписання обома сторонами до повного виконання сторонами зобов'язань за ним (пункт 11.1 Договору).

Між сторонами укладено Додаткові угоди № 1 від 10.04.2012 та № 4 від 02.07.2012 до Договору.

На підтвердження виконання робіт за Договором позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) надано до матеріалів справи копії актів приймання виконаних будівельних робіт (типової форми № КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт (типової форми № КБ-3) на загальну суму 732 551,49 грн.

Підписи уповноважених представників сторін на зазначених актах та довідках скріплені відбитками печаток обох сторін, що підтверджує факт прийняття відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) виконаних за Договором робіт та погодження їх вартості.

Тобто, позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) відповідно до умов Договору виконано робоіт всього на суму 732 551,49 грн., а відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) ці роботи прийнято.

Відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) грошові зобов'язання за Договором виконано частково: оплачено підрядні роботи на суму 311 536,33 грн., що підтверджується банківськими виписками Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 Аваль , що засвідчені підписом уповноваженої особи банківської установи та скріплені відбитком її печатки.

Оскільки відповідач (позивач за зустрічним позовом) зобов'язання за Договором з оплати вартості робіт, що виконані позивачем і прийняті відповідачем, виконав частково, у відповідача наявна заборгованість перед позивачем у розмірі 421 015,16 грн.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України , з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами ст.ст. 525 , 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) позов заперечено повністю, з огляду на таке. Відповідно до п.п. 4.1.2, 4.1.8 Договору, позивач (відповідач за зустрічним позовом) мав якісно виконати роботи та гарантувати надійність та якість виконаних робіт протягом терміну, визначеного чинним законодавством. Згідно з розділом 7 Договору, гарантія виконаних робіт позивача (відповідача за зустрічним позовом) становить 10 років, позивач (відповідач за зустрічним позовм) зобов'язаний за свій рахунок та своїми силами усувати недоліки (дефекти), несправності, виявлені протягом гарантійного терміну, перелік недоліків визначається дефектним актом, складеним сторонами , в акті фіксуються дата виявлення недоліків і термін їх усунення.

Відповідно до тверджень відзиву та зустрічного позову, позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) роботи виконано неякісно та з недоліками, що підтверджується дефектними актами, що складені відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) та підписані його представниками, з відмітками про відмову від їх підписання представниками позивача (відповідача за зустрічним позовом). Для усунення недоліків у виконаних роботах, відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) укладено угоди з іншими субпідрядними організаціями, у зв'язку з чим, відповідачем понесено додаткові витрати у розмірі 577 347,59 грн., які є збитками відповідача (позивача за зустрічним позовом).

Однак, суд не приймає дані твердження відповідача (позивача за зустрічним позовом), з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 6.2, 6.3 Договору, відповідач (позивач за зустрічним позовом) зобов'язаний прийняти роботи, виконані позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) на підставі Договору, не пізніше 3 календарних днів з дня отримання від позивача (відповідача за зустрічним позовом) акта виконаних робіт, у випадку мотивованої відмови відповідача (позивача за зустрічним позовом) прийняти виконані роботи, сторонами складається відповідний акт з переліком виявлених недоліків у виконаних роботах та 4 претензії відповідача (позивача за зустрічним позовом), де вказуються терміни усунення позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) недоліків у виконаних роботах.

Усі акти (типової форми КБ-2в) та довідки (типової форми КБ-3), що складені сторонами у спірних правовідносинах, підписані та скріплені печаткою відповідача (позивача за зустрічним позовом) без зауважень, що свідчить про прийняття робіт за Договором.

Відповідно до ст. 853 ЦК України , замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

У матеріалах справи відсутні докази присутності представників позивача (відповідача за зустрічним позовом) при складанні дефектних актів, запрошення їх для складання цих актів, повідомлення про необхідність додаткового огляду спірних робіт або докази направлення позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) цих актів. Також, дані дефектні акти не містять термінів усунення недоліків, як встановлено п. 7.3 Договору.

Дефектні акти складено: за актом № 1 за квітень 2012 року - 12.09.2012, за актом № 8 за травень 2012 року - 12.09.2012, за актом № 2 за червень 2012 року - 12.09.2012, за актом № 1 за липень 2012 року - 12.09.2012, за актом № 2 за серпень 2012 року - 25.12.2012, за актом № 1 за вересень 2012 року - 25.12.2012, за актом № 1 за жовтень 2012 року - 25.12.2012, за актом № 1 за листопад 2012 року - 25.12.2012, за актом № 2 за листопад 2012 року - 05.02.2013, за актом № 1 за грудень 2012 року - 08.04.2013, за актом № 1 за січень 2013 рік - 08.04.2013, за актом № 1 за лютий 2013 рік - 08.04.2013.

Відповідно до ст. 858 ЦК України та п. 4.4.2 Договору, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; пропорційного зменшення ціни роботи; відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Пунктами 7.1, 7.2 Договору встановлена гарантія виконаних робіт позивача (відповідача за зустрічним позовом), яка становить 10 років, а також обов'язок позивача (відповідача за зустрічним позовом) усувати протягом гарантійного терміну недоліки у роботі.

У матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача (позивача за зустрічним позовом) до позивача (відповідача за зустрічним позовом) з вимогами про гарантійне усунення недоліків, натомість, відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) протягом майже трьох років не оплачено вартість робіт.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) зазначає, що для усунення недоліків роботи позивача (відповідача за зустрічним позовом), відповідач (позивач за зустрічним позовом) уклав Договір № 05-03-13/1 від 05.03.2013 з ПрАТ Київбуддеталькомплект , відповідно до умов якого відповідач (позивач за зустрічним позовом) доручає, а ПрАТ Київбуддеталькомплект зобов`язується влсними силами та залученими силами виконати відподвіно до цього Договору роботи на влаштуванні монолітного залізобетонного каркасу і монтажу збірних залізобетонних конструкції та труб сміттєпроводу на будівництві житлового будинку № 2 житлового комплексу з об`єктми обслуговування населення по вул. О.Трутенка, 3 у Голосіїївському районі м. Києва у відповідності до робочих креслень.

До вказаного договору відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) та ПрАТ Київбуддеталькомплект укладено додаткову угоду від 25.03.2013, відповідно до умов якої доповнено п. 1.2 договору, що відповідач (позивач за зустрічним позовом) доручає, а ПрАТ Київбуддеталькомплект зобов`язується виконати оздоблювальні роботи квартир загальною площею 1200 кв.м на будівництві житлового будинку № 1 житлового комплексу з об`єктми обслуговування населення по вул. О.Трутенка, 3 у Голосіїївському районі м. Києва.

Як вбачається з актів приймання виконаних будівельних робіт, підписаних між відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) та ПрАТ Київбуддеталькомплект , та актів виконаних будівельних робіт, підписаних між позивачем та відповідачем, в них відрізняються об`єкти робіт (різні поверхи проведених робіт).

Також відповідач (позивач за зустрічним позовом) уклав Договір № 2305-1 від 23.05.2013 з ТОВ Укрмонолітмонтаж , відповідно до умов якого відповідач (позивач за зустрічним позовом) доручає, а ТОВ Укрмонолітмонтаж зобов`язується влсними силами та залученими силами виконати відподвіно до цього Договору роботи по влаштуванню стяжки, плитки керамічної (по парапету та сходах) та фасаду галереї на будівництві житлового будинку № 1 житлового комплексу з об`єктми обслуговування населення по вул. О.Трутенка, 3 у Голосіїївському районі м. Києва у відповідності до робочих креслень.

Як доказ виконання зазначеного договору № 2305-1 від 23.05.2013 відповідач (позивач за зустрічним поовом) надав копії актів № 1 та № 2 приймання виконаних робіт, в якіх відсутні роботи, які є предметом зазначеного договору, а саме: влаштування стяжки, плитки керамічної (по парапету та сходах) та фасаду галереї.

Також відповідач (позивач за зустрічним позовом) уклав Договір № 01/11-13 від 01.10.2013 з ТОВ Укрмонолітмонтаж , відповідно до умов якого відповідач (позивач за зустрічним позовом) доручає, а ТОВ Укрмонолітмонтаж зобов`язується влсними силами та залученими силами виконати відподвіно до цього Договору роботи по влаштуванню цегельної кладки на будівництві житлового будинку № 2 житлового комплексу з об`єктми обслуговування населення по вул. О.Трутенка, 3 у Голосіїївському районі м. Києва у відповідності до робочих креслень.

Як вбачається із зазначеного вище, перелік робіт у Договорі, улкденому між сторонами, та у договорі, укладеному між відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) та ТОВ Укрмонолітмонтаж , різний. Також інший об`єкт (житловий будинк № 1 та житловий будинк № 2).

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) сплатив за заначеними вище Договарми ПрАТ Київбуддеталькомплект та ТОВ Укрмонолітмонтаж за виконані роботи 577 347,59 грн., з яких 474 837,53 грн. оплата робіт та 102 510,06 грн. витрати на матеріали, що підтверджується копіями платіжних доручень та виписками з банківських рахунків.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Згідно ст 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Підставою для притягнення особи до відповідальності у вигляді відшкодування збитків є склад цивільного правопорушення, який складається з: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкоди, завданої такою поведінкою; причинного зввЂ�язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.

Відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) не доведено, що витрати, зробленні ним, були здійсненні для усунення недоліків в роботі позивача (відповідача за зустрічним позовом), не доведено вини позивача (відповідача за зустрічним позовом).

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 32 ГПК України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін. Згідно з ч. 1 ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірні роботи позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) виконані, відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) прийняті у належний спосіб та підлягають повній оплаті згідно з умовами Договору, а тому, вимога первісного позову в частині стягнення з відповідача (позивача за зустрічним позовом) 421 015,16 грн. заборгованості з оплати виконаних робіт є законною, відповідає обставинам справи, відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) не спростована, а, отже, підлягає задоволенню.

З огляду на вищевказане, суд вважає, що позовні вимоги зустрічного позову є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) на підставі п. 8.3.1 Договору, заявляє до стягнення з відповідача (позивача за зустрічним позовом) пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону , обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України , нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) подано заяву (вх. № 9442/15 від 23.04.2015) про застосування наслідків спливу позовної давності до позовної вимоги про стягнення пені.

Відповідно до ст. 256 ЦК України , позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 258 ЦК України , для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Стаття 260 ЦК України передбачає, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст.ст. 253-255 цього Кодексу . Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін. Стаття 261 ЦК України передбачає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

При вирішенні питання про застосування строків позовної давності, судом враховано правову позицію, що викладено в абзаці 1 п.п. 4.3. п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів , про те, що, якщо відповідно до чинного законодавства або договору, неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін.

Судом визначено періоди нарахування пені та встановлено, що строк позовної давності до стягнення пені щодо, зокрема, останнього за часом акту - за березень 2013 року, сплинув 11.10.2014.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України , перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Відтак, оскільки у матеріалах справи відсутні докази переривання строку позовної давності щодо стягнення пені, суд дійшов висновку, що заява відповідача підлягає задоволенню. Суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені у зв'язку зі спливом строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі.

Також, позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) заявлено позовні вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 29 982,40 грн. та інфляційних у розмірі 152 655,14 грн. за період з 27.06.2012 по 17.03.2015.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок 3 % річних та інфляційних та з'ясував, що наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат є арифметично вірним і відповідає обставинам справи, а тому, позовна вимога про стягнення 152 655,14 грн. інфляційних підлягає задоволенню у повному обсязі, 3% річних позивачем нараховано невірно, правильний розмір 3% річних складає 29 596,19 грн., у зв'язку з чим, позовна вимога, у частині стягнення 386,21 грн. 3% річних, задоволенню не підлягає.

З огляду на зазначене, за результатами оцінки доказів, що наявні у матеріалах справи та встановлення всіх обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення первісного позову в частині стягнення основного боргу у розмірі 421 015,16 грн., 3% річних у розмірі 29 596,19 грн. та інфляційних у розмірі 152 655,14 грн., решта позову задоволенню не підлягає, та про відмову у задоволенні зустрічного позову повністю.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем за первісним позовом у розмірі 12 065,33 грн., відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України , покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, судовий збір за подання зустрічного позову покладається на відпоіача (позивача за зустрічним позовом).

Керуючись ст.ст. 4 , 32 , 33 , 36 , 43 , 44 , 49 , 60, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд -

вирішив:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бориспільбуд" (03022, м. Київ, вул. Онуфрія Трутенка, буд. 3-Г, оф. 485, код ЄДРПОУ 35455307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербудкепітал" (25015, Кіровоградська обл., м. Кіровоград, пров. Крутий, буд. 9/51, код ЄДРПОУ 37623857) 421 015 (чотириста двадцять одну тисячу п'ятнадцять) грн. 16 коп. основного боргу, 152 655 (сто п'ятдесят дві тисячі шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 14 коп. інфляційних, 29 596 (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто шість) грн. 19 коп . 3% річних та 12 065 (дванадцять тисяч шістдесят п'ять) грн. 33 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти первісного позову відмовити.

4. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 29.02.2016.

Суддя О.О. Христенко