Рішення

від 16.04.2007 по справі 8/68(25/8)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/68(25/8)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.04.07р.

Справа № 8/68(25/8)

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма Телеком"

                        (м. Дніпропетровськ)

до                    Закритого акціонерного товариства "Юніком" (м. Новомосковськ)

про                      стягнення 24 551,93 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

від позивача:                    Лісніченко О.Є –представник (дов. № 3/01-02 від 18.01.07 р.)

від відповідача:          Уханенко Л.Д. –представник (дов. б/№ від 04.04.07 р.)

Суть спору:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення з останнього 23 684,51 грн. заборгованості за договором № 38-КУ/б-2 на надання послуг зв'язку від 01.09.01 р. та 867,42 грн. пені, а всього 24 551,93 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані не виконанням відповідачем своїх зобов'язань по сплаті договірної вартості наданих позивачем послуг за вказаним договором за період з 01.02.03 р. по 14.04.03 р. та умов договору щодо порядку його розірвання.

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що з 01.02.03 р. відповідач припинив користуватися послугами позивача за договором № 38-КУ/б-2 на надання послуг зв'язку від 01.09.01 р., про що позивач був завчасно попереджений, та уклав відповідний договір з ВАТ “Укртелеком”. Позивачем не доведений факт надання послуг відповідачу по договору у період з 01.02.03 р. по 14.04.03 р. та не доведений факт надання відповідачу рахунків, які є підставою для оплати наданих послуг.

Відповідачем 04.02.04 р. було подано до суду клопотання про залишення позовної заяви позивача без розгляду з підстав, зазначених у п. 3 ст. 81 ГПК України, оскільки позивачем не було дотримано передбаченого ст. 5 ГПК України досудового порядку врегулювання спору.

Ухвалою господарського суду від 21.02.05 р. справу було прийнято до провадження суддею Дубініним І.Ю., призначено по справі судову експертизу та зупинене провадження у справі.

Ухвалою господарського суду від 05.03.07 р. провадження у справі було поновлене.

Позивач додатково повідомив, що не погоджується з висновком експерта щодо неможливості використання відповідачем цифрового потоку позивача, оскільки вказаний потік підтримувався позивачем в належному технічному стані і він був придатний для використання. В період з 01.02.03 р. по 14.04.03 р. відповідач не отримував телекомунікаційних послуг з використанням потоку позивача, оскільки відключив своє обладнання від вказаного потоку. Разом з тим, позивач свого обладнання не демонтував і підтримував у належному технічному стані, придатному для використання. Також протягом вказаного строку за відповідачем зберігалась нумерація, яка була йому виділена за договором.

Відповідач додатково повідомив, що висновком експертизи підтверджено факт отримання відповідачем у період з 01.02.03 р. по 14.04.03 р. послуг зв'язку у іншого оператора - ВАТ “Укртелеком”, а також спростовано посилання позивача щодо надання ним послуг зв'язку відповідачу у вказаний період. Крім того, експертом встановлено, що відповідач технічно не міг отримувати послуг зв'язку від позивача.

По справі оголошувалась перерва з 05.04.07 р. по 16.04.07 р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

01.09.01 р. між ТОВ “Оптіма Телеком” (Оператор) та ТОВ “Юніком” (Клієнт) був укладений договір № 38-КУ/б-2 на надання послуг зв'язку (далі –договір), за п. 1.1, якого Оператор, на умовах передбачених цим договором, зобов'язується на платній основі забезпечити надання послуг зв'язку абонентам Клієнта через включене обладнання Клієнта в цифрову телефонну мережу Оператора, по виділеному одному номеру з серійним пошуком в плані нумерації АТС Оператора, а Клієнт зобов'язався виконувати умови договору та чинних нормативних документів по наданню послуг зв'язку і належним чином вносити плату.

Фактично був виділений міжстанційний потік з телефонним номером для надання послуг Інтернету.

Як свідчить протокол № 18 загальних зборів засновників ТОВ “Юніком” від 26.03.02 р. та довідки з ЄДРПОУ № 20015 від 03.11.03 р., листи відповідача № 18 від 06.04.02 р. та № 5 від 17.01.03 р., ТОВ “Юніком” було реорганізовано у ЗАТ “Юніком”, яке є правонаступником ТОВ “Юніком”.

Згідно розрахунку вартості оренди цифрового потоку між обладнанням Оператора та Клієнта (додаток № 1 до договору), загальний розмір оренди одного потоку Е1 складає 9 612,72 грн. з урахуванням ПДВ.

Оплата Клієнтом щомісячних платежів по договору здійснюється з дати підписання договору щомісячно, до 20 числа місяця, наступного за звітним, на підставі рахунків, виставлених Оператором (п. 4.1. договору).

Пунктом 10.3. договору передбачено, що можливе дострокове розірвання договору зі ініціативою однієї із сторін. У даному випадку сторона ініціатор розірвання договору зобов'язана письмово повідомити про це іншу сторону за три місяці до визначеної дати розірвання договору. Дострокове розірвання договору здійснюється при повному погашенні заборгованості Клієнта і оформленні угоди про розірвання, яка підписується сторонами.

14.01.03 р. відповідач звернувся до позивача з листом № 3 про розірвання договору з 01.02.03 р. у зв'язку з виробничою потребою.

Відповіді на зазначений лист відповідач не отримав.

Крім того, відповідач також не отримав відповіді від позивача і на лист № 337 від 05.11.02 р., яким просив позивача надати послугу “зворотній дзвінок”, що і стало підставою для розірвання договору.

22.08.02 р. між ЗАТ “Юніком” та ВАТ “Укртелеком” був укладений договір № 136 про надання послуг ISDN (PRI).

13.12.02 р. відповідач звернувся до ВАТ “Укртелеком” з листом № 358 про забезпечення послуг ISDN в рамках укладеного договору № 136 від 22.08.02 р. двома потоками PRI з наданням вхідного та вихідного місцевого зв'язку, тобто тими послугами, які не надавав позивач за договором № 38-КУ/б-2 від 01.09.01 р.

31.01.03 р. між відповідачем та ВАТ “Укртелеком” був підписаний акт передачі-приймання послуги ISDN, яким зафіксовано надання відповідачу двох потоків з двома телефонними номерами, що також підтверджується листом ВАТ “Укртелеком” № 70/10/28 від 13.01.04 р.

З 01.02.03 р. відповідач почав сплату наданих послуг згідно договору № 136 від 22.08.02 р. ВАТ “Укртелеком”, про що свідчать рахунки ВАТ “Укртелеком” та банківськи виписки відповідача.

Згідно наказу по ЗАТ “Юніком” від 20.01.03 р. № 20/1-2003 були проведені технічні заходи по відключенню міжстанційного потоку, наданого ТОВ “Оптіми Телеком” на ділянці за адресою вул. Гоголя, 15 з 01.02.03 р. та підключенню міжстанційного потоку, наданого ВАТ “Укртелеком” з 01.02.03 р., проінформовано користувачів про зміну номера телефону доступу комутованого з'єднання з 389940 на 7409700.

Відповідно до висновку № 002/14.02.2006 судової експертизи по справі № 8/68(25/8), в період з 01.02.03 р. по 14.04.03 р. відповідач не отримував телекомунікаційних послуг з використанням потоку позивача, оскільки відключив своє обладнання від вказаного потоку, що також підтвердив сам позивач у додаткових поясненнях (т. 2 а.с. 147).

Таким чином, матеріаламим справи і поясненнями сторін підтверджено той факт, що у вказаний період часу послуги за договором № 38-КУ/б-2 на надання послуг зв'язку від 01.09.01 р. позивачем відповідачу не надавались.

Крім того, оскільки матеріалами справи також підтверджується, що в згаданий період відповідач користувався послугами іншого оператора - ВАТ “Укртелеком”, відповідач не мав можливості одночасно використовувати і обладнання позивача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При викладених обставинах господарський суд вважає, що позивачем не доведено тих обставин, на які він посилається в обгрунтування своїх позовних вимог.

Також позивачем не надано доказів виконання своїх зобов'язань, встановлених п. 3.1.7. та п. 4.1. договору щодо виставлення рахунків відповідачу за послуги зв'язку, які є підставою для оплати.

Згідно ст. 161 ЦК УРСР, який застосовується до спірних правовідносин в силу п. 4 перехідних положень ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Обов'язок виставити рахунок передбачений договором, тому посилання позивача на п. 61 Правил користування місцевим телефонним зв'язком, затверджених Постановою КМ України від 22.04.97р. № 385 не приймаються судом до уваги. До того-ж, зазначена норма не звільняє позивача від виставлення рахунку.

Відповідно до п. 11.3. договору № 38-КУ/б-2 від 01.09.01 р., на момент розірвання договору сторонами здійснюються розрахунки за фактично надані послуги.

Позивач в якості підтвердження обставин користування відповідачем послугами зв'язку у період з 01.02.03 р. по 14.04.03 р. надав до суду наряд на відключення обладнання відповідача за адресою вул. Гоголя, 15, номер 389940 від 17.06.03 р., який підписано працівниками позивача, тобто він є одностороннім, внутрішнім документом позивача.

Окрім того, відповідно до п. 8.5., 9.6. Інструкції «Про порядок обліку та розгляду заяв на надання послуг місцевого телефонного зв'язку», затвердженого наказом Державного комітету зв'язку  України 12.12.97 N 45, на наряді повинен бути підпис абонента або його довіреної особи, який підтверджує виконання робіт за нарядом.

Отже наданий наряд не може бути належним доказом користування відповідачем послугами зв'язку у період з 01.02.03 р. по 14.04.03 р. з огляду на приписи ч. 2 ст. 34 ГПК України.

Належним доказом користування, на думку суду, може бути акт прийому-передачі послуг, оренди та таке інше, а також роздрук використання телефонного номеру.

Таким чином, лише сам факт недотримання сторонами умов п. 10.3. договору щодо порядку його розірвання не може свідчити про фактичне надання послуг зв'язку позивачем та користування ними відповідачем в період з 01.02.03 р. по 14.04.03 р. та відповідно про виникнення зобов'язання відповідача здійснити оплату за цей період.

Тому у позивача, з огляду на недоведеність обставин, на яких грунтуються позовні вимоги, та приписи ст. ст. 151, 161 ЦК УРСР відсутні правові підстави вимагати виконання зобов'язання відповідача по сплаті послуг за період з 01.02.03 р. по 14.04.03 р. по договору № 38-КУ/б-2 від 01.09.01 р.

Позивачем заявлене клопотання про необхідність виклику експерта в судове засідання, мотивований тим, що висновок містить ряд неточностей і є неповним.

Господарський суд не знаходить достатніх підстав для задоволення вказаного клопотання з наступних підстав:

Відповідно до приписів постанови Вищого господарського суду України від 26.01.05 р. по справі, при її новому розгляді місцевому суду необхідно з'ясувати, чи можливо було надання позивачем послуг зв'язку при відключенні відповідачем свого обладнання від цифрового потоку в односторонньому порядку, при наявності доказів того, що послуги надавались у спірний період іншою організацією. Для цього необхідно проведення експертизи.

Як зазначалось судом вище, висновком № 002/14.02.2006 судової експертизи по справі №8/68(25/8) підтверджено, що в період з 01.02.03 р. по 14.04.03 р. відповідач не отримував телекомунікаційних послуг з використанням потоку позивача, оскільки відключив своє обладнання від вказаного потоку, що також підтвердив сам позивач у додаткових поясненнях (т. 2 а.с. 147).

При цьому матеріалами справи також підтверджується, що в згаданий період відповідач користувався послугами іншого оператора - ВАТ “Укртелеком”, і відповідач не мав можливості одночасно використовувати і обладнання позивача.

Таким чином, вимоги Вищого господарського суду України місцевим судом виконані повністю, недоліки, які були допущені при первісному розгляді справи - усунуті.

Згаданий висновок експертизи станом на момент розгляду справи не скасований, не визнаний недійсним повністю або в частині і є належним доказом по справі.

Крім того, сам позивач підтвердив факт не надання ним послуг зв'язку відповідачу в період з 01.02.03 р. по 14.04.03 р.

Враховуючи наведене, суд вважає, що необхідність у виклику експерта або проведенні додаткової експертизи відсутня, а вказані дії можуть призвести до необгрунтованого затягування судового процесу.

При викладених обставинах суд не знаходить також достатніх підстав для задоволення позову. Судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись, ст.ст. 6, 151, 161 ЦК УРСР, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський  суд, –

В И Р І Ш И В:

В задоволенні клопотання позивача про виклик в судове засідання експерта відмовити.

В позові відмовити.

Суддя                                                                                                              І.Ю. Дубінін