Постанова

від 05.07.2007 по справі 8/68(25/8)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/68(25/8)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2007                                                                                   Справа № 8/68(25/8)  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:   судді Науменко І.М. –доповідач

суддів: Білецької Л.М., Голяшкіна О.В.          

при секретарі судового засідання: Прокопець Т.В.

За участю представників сторін:

від позивача:  Лісніченко Олена Євгенівна представник, довіреність №3/01-02  від 18.01.07;

від відповідача:  Уханенко Лариса Данилівна представник, довіреність №б/н  від 04.04.07;

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю “Оптіма Телеком”, м.Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  16 квітня 2007 року  у справі № 8/68 (25/8)

за позовом   товариства з обмеженою відповідальністю “Оптіма Телеком”, м.Дніпропетровськ

до  закритого акціонерного товариства “Юніком”, м.Дніпропетровськ

про  стягнення 24 731,93   

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.07р. у справі № 8/68(25/8) (суддя Дубінін І.Ю.) в позові відмовлено.

          Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не отримував у спірний період телекомунікаційних послуг з використанням потоку позивача.

          Не погодившись з рішенням господарського суду від 16.04.07р., позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі №8/68(25/8),  позов задовольнити, посилаючись на те, що відповідач не отримував послуги за договором за власним бажанням.

          В своєму відзиві на апеляційну скаргу відповідач вважає доводи викладені в апеляційній скарзі безпідставними, а рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи, вивчивши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

     Як видно з матеріалів справи, 01.09.01 р. між ТОВ “Оптіма Телеком” (Оператор) та ТОВ “Юніком” (Клієнт) був укладений договір № 38-КУ/б-2 на надання послуг зв'язку (далі –договір), за п. 1.1, якого Оператор, на умовах передбачених цим договором, зобов'язується на платній основі забезпечити надання послуг зв'язку абонентам Клієнта через включене обладнання Клієнта в цифрову телефонну мережу Оператора, по виділеному одному номеру з серійним пошуком в плані нумерації АТС Оператора, а Клієнт зобов'язався виконувати умови договору та чинних нормативних документів по наданню послуг зв'язку і належним чином вносити плату.

      Фактично був виділений міжстанційний потік з телефонним номером для надання послуг Інтернету.

Як свідчить протокол № 18 загальних зборів засновників ТОВ “Юніком” від 26.03.02 р. та довідки з ЄДРПОУ № 20015 від 03.11.03 р., листи відповідача № 18 від 06.04.02 р. та № 5 від 17.01.03 р., ТОВ “Юніком” було реорганізовано у ЗАТ “Юніком”, яке є правонаступником ТОВ “Юніком”.

Згідно розрахунку вартості оренди цифрового потоку між обладнанням Оператора та Клієнта (додаток № 1 до договору), загальний розмір оренди одного потоку Е1 складає 9 612,72 грн. з урахуванням ПДВ.

Оплата Клієнтом щомісячних платежів по договору здійснюється з дати підписання договору щомісячно, до 20 числа місяця, наступного за звітним, на підставі рахунків, виставлених Оператором (п. 4.1. договору).

Пунктом 10.3. договору передбачено, що можливе дострокове розірвання договору за ініціативою однієї із сторін. У даному випадку сторона ініціатор розірвання договору зобов'язана письмово повідомити про це іншу сторону за три місяці до визначеної дати розірвання договору. Дострокове розірвання договору здійснюється при повному погашенні заборгованості Клієнта і оформленні угоди про розірвання, яка підписується сторонами.

14.01.03 р. відповідач звернувся до позивача з листом № 3 про розірвання договору з 01.02.03 р. у зв'язку з виробничою потребою. Відповіді на зазначений лист відповідач не отримав. Крім того, відповідач також не отримав відповіді від позивача і на лист № 337 від 05.11.02 р., яким просив позивача надати послугу “зворотній дзвінок”, що і стало підставою для розірвання договору.

22.08.02 р. між ЗАТ “Юніком” та ВАТ “Укртелеком” був укладений договір № 136 про надання послуг ISDN (PRI). 13.12.02 р. відповідач звернувся до ВАТ “Укртелеком” з листом № 358 про забезпечення послуг ISDN в рамках укладеного договору № 136 від 22.08.02 р. двома потоками PRI з наданням вхідного та вихідного місцевого зв'язку, тобто тими послугами, які не надавав позивач за договором № 38-КУ/б-2 від 01.09.01 р.

31.01.03 р. між відповідачем та ВАТ “Укртелеком” був підписаний акт передачі-приймання послуги ISDN, яким зафіксовано надання відповідачу двох потоків з двома телефонними номерами, що також підтверджується листом ВАТ “Укртелеком” № 70/10/28 від 13.01.04 р.

З 01.02.03 р. відповідач почав сплату наданих послуг згідно договору № 136 від 22.08.02 р. ВАТ “Укртелеком”, про що свідчать рахунки ВАТ “Укртелеком” та банківськи виписки відповідача. Згідно наказу по ЗАТ “Юніком” від 20.01.03 р. № 20/1-2003 були проведені технічні заходи по відключенню міжстанційного потоку, наданого ТОВ “Оптіми Телеком” на ділянці за адресою вул. Гоголя, 15 з 01.02.03 р. та підключенню міжстанційного потоку, наданого ВАТ “Укртелеком” з 01.02.03 р., проінформовано користувачів про зміну номера телефону доступу комутованого з'єднання з 389940 на 7409700.

Відповідно до висновку № 002/14.02.2006 судової експертизи по справі № 8/68(25/8), в період з 01.02.03 р. по 14.04.03 р. відповідач не отримував телекомунікаційних послуг з використанням потоку позивача, оскільки відключив своє обладнання від вказаного потоку, що також підтвердив сам позивач у додаткових поясненнях (т. 2 а.с. 147).

Таким чином, матеріаламим справи і поясненнями сторін підтверджено той факт, що у вказаний період часу послуги за договором № 38-КУ/б-2 на надання послуг зв'язку від 01.09.01 р. позивачем відповідачу не надавались.

Крім того, оскільки матеріалами справи також підтверджується, що в згаданий період відповідач користувався послугами іншого оператора - ВАТ “Укртелеком”, відповідач не мав можливості одночасно використовувати і обладнання позивача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судова колегія вважає, що при викладених обставинах позивачем не доведено тих обставин, на які він посилається в обгрунтування своїх позовних вимог.

Колегія суддів встановила, що позивачем не надано доказів виконання своїх зобов'язань, встановлених п. 3.1.7. та п. 4.1. договору щодо виставлення рахунків відповідачу за послуги зв'язку, які є підставою для оплати.

Згідно ст. 161 ЦК УРСР, який застосовується до спірних правовідносин в силу п. 4 перехідних положень ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Обов'язок виставити рахунок передбачений договором, тому посилання позивача на п. 61 Правил користування місцевим телефонним зв'язком, затверджених Постановою КМ України від 22.04.97р. № 385 не приймаються судом до уваги. До того-ж, зазначена норма не звільняє позивача від виставлення рахунку.

Відповідно до п. 11.3. договору № 38-КУ/б-2 від 01.09.01 р., на момент розірвання договору сторонами здійснюються розрахунки за фактично надані послуги.

Позивач в якості підтвердження обставин користування відповідачем послугами зв'язку у період з 01.02.03 р. по 14.04.03 р. надав до суду наряд на відключення обладнання відповідача за адресою вул. Гоголя, 15, номер 389940 від 17.06.03 р., який підписано працівниками позивача, тобто він є одностороннім, внутрішнім документом позивача.

Окрім того, відповідно до п. 8.5., 9.6. Інструкції “Про порядок обліку та розгляду заяв на надання послуг місцевого телефонного зв'язку”, затвердженого наказом Державного комітету зв'язку  України 12.12.97 N 45, на наряді повинен бути підпис абонента або його довіреної особи, який підтверджує виконання робіт за нарядом.

Отже наданий наряд не може бути належним доказом користування відповідачем послугами зв'язку у період з 01.02.03 р. по 14.04.03 р. з огляду на приписи ч. 2 ст. 34 ГПК України. Належним доказом користування, на думку суду, може бути акт прийому-передачі послуг, оренди та таке інше, а також роздрук використання телефонного номеру.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що лише сам факт недотримання сторонами умов п. 10.3. договору щодо порядку його розірвання не може свідчити про фактичне надання послуг зв'язку позивачем та користування ними відповідачем в період з 01.02.03 р. по 14.04.03 р. та відповідно про виникнення зобов'язання відповідача здійснити оплату за цей період.

Тому у позивача, з огляду на недоведеність обставин, на яких грунтуються позовні вимоги, та приписи ст. ст. 151, 161 ЦК УРСР відсутні правові підстави вимагати виконання зобов'язання відповідача по сплаті послуг за період з 01.02.03 р. по 14.04.03 р. по договору № 38-КУ/б-2 від 01.09.01 р.

Також судом першої інстанції правильно відхилене клопотання про необхідність виклику експерта в судове засідання, мотивоване тим, що висновок містить ряд неточностей і є неповним з огляду на наступне.

Відповідно до приписів постанови Вищого господарського суду України від 26.01.05 р. по справі, при її новому розгляді місцевому суду необхідно з'ясувати, чи можливо було надання позивачем послуг зв'язку при відключенні відповідачем свого обладнання від цифрового потоку в односторонньому порядку, при наявності доказів того, що послуги надавались у спірний період іншою організацією. Для цього необхідно проведення експертизи.

Як зазначалось судом вище, висновком № 002/14.02.2006 судової експертизи по справі №8/68(25/8) підтверджено, що в період з 01.02.03 р. по 14.04.03 р. відповідач не отримував телекомунікаційних послуг з використанням потоку позивача, оскільки відключив своє обладнання від вказаного потоку, що також підтвердив сам позивач у додаткових поясненнях (т. 2 а.с. 147).

При цьому матеріалами справи також підтверджується, що в згаданий період відповідач користувався послугами іншого оператора - ВАТ “Укртелеком”, і відповідач не мав можливості одночасно використовувати і обладнання позивача.

Таким чином, вимоги Вищого господарського суду України місцевим судом виконані повністю, недоліки, які були допущені при первісному розгляді справи - усунуті.

Згаданий висновок експертизи станом на момент розгляду справи не скасований, не визнаний недійсним повністю або в частині і є належним доказом по справі.

Крім того, сам позивач підтвердив факт не надання ним послуг зв'язку відповідачу в період з 01.02.03 р. по 14.04.03 р.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно відмовив в виклиці експерта або проведенні додаткової експертизи, оскільки вказані дії могли призвести до необгрунтованого затягування судового процесу. Тому твердження, викладені в апеляційній скарзі стосовно відмови в задоволенні клопотання про виклик експерта не приймаються до уваги в якості підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

          З огляду на викладене, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду не знаходить підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.07р. у справі №8/68(25/8)  – залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма Телеком”, м. Дніпропетровськ –без задоволення.

          Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

          Головуючий суддя                                                                              І.М. Науменко

           Суддя                                                                                         Л.М. Білецька                                                                          

           Суддя                                                                                                   О.В. Голяшкін