Ухвала

від 02.03.2016 по справі 332/2858/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа № 332/2858/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУ № № 332/2858/14-к Головуючий в 1 інстанції

Провадж. № 11-кп/778/311/16 ОСОБА_1

Категорія ч.1 ст. 212 КК України Доповідач в 2 інстанції

ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5

розглянула 02 березня 2016 року у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у провадженні на вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 11 листопада 2014 року відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, українця, має вищу освіту, одруженого, працюючого директором ТОВ Ярс-2010, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 212 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_7 ,

обвинувачений ОСОБА_6 ,

його захисники адвокати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

ОСОБА_6 органом досудового розслідування обвинувачувався у тому, що перебуваючи на посаді директора ТОВ Ярс-2010 на підставі наказу № 10-09 К від 30.09.2009 року, маючи умисел на ухилення від сплати податків в значних розмірах та будучи відповідальним за організацією бухгалтерського та податкового обліку підприємства, повноту відображення в обліку всіх господарських операцій, правильність віднесенні доходів та витрат по відповідним звітним періодам, достовірність та своєчасність нарахування та сплату в бюджет податків, шляхом безпідставного завищення податкового кредиту по податку на додану вартість у період з 01.01.2012 р. по 30.06.2013 р., умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на загальну суму 703 833,62 грн.

ТОВ Ярс-2010 (код за ЗДРПОУ 36712139) зареєстровано в якості суб`єкта господарської діяльності - юридичної особи рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради за № 1 103 1020000026134 від 12.10.2009 року, за юридичною адресою: м. Запоріжжя, вул. Фінальна. буд. №1-Г, взято на податковий облік 13.10.2009 року до ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя, зареєстровано в якості платника податку на додану вартість в ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя, свідоцтво платника ПДВ № 100277760 від 02.04.2010 р.

В період часу з 01.01.2012 р. по 30.06.2013 р. ОСОБА_6 , будучи директором ТОВ Ярс-2010, здійснював фінансово-господарську діяльність у сфері оптової торгівлі м`ясом і м`ясними продуктами, виробництві м`яса та м`ясних продуктів.

ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що в результаті оптової торгівлі м`ясом і м`ясними продуктами, виробництві м`яса та м`ясних продуктів на адресу різних суб`єктів підприємницької діяльності у ТОВ Ярс-2010 виникає значна сума податкових зобов`язань по податку на додану вартість, а також відсутні підстави для формування податкового кредиту по ПДВ, маючи намір на їх зниження, застосував схему ухилення від сплати вищезгаданого податку шляхом завищенні податкового кредиту по податку на додану вартість та відображення у бухгалтерському і податковому обліку підприємства витрат з придбання продукції у ТОВ Євростиль ЛТД (код ЄДРПОУ 35095726) та ТОВ СМТ Аянта-2011 (код ЄДРПОУ 37931507), які фактично не відбувались.

ОСОБА_6 , будучи обізнаним, що товар від ТОВ Євростиль ЛТД та ТОВ СМТ Аянта-2011 фактично не постачався. Отримував в період з 2012-2013 роки первинні бухгалтерські документи, оформлені від імені ТОВ Євростиль ЛТД.

ТОВ СМТ Аянта-2011, від невстановлених осіб в ході слідства, так як службова особа ТОВ Ярс-2010, використовувала їх для відображення в бухгалтерському і податковому обліку підприємства з метою умисного ухилення від сплати податків у великих розмірах, зокрема, в порушення вимог ст.1, п.2 ст.3, п.1, п.2 ст.9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996 Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (зі змінами та доповненнями), п.п.1.1, п.1 п.п.1.2 п.1, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, п.п7.2.3 п.7.2. пп.7.4.1 п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 та п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР Про податок на додану вартість (зі змінами та доповненнями), ухилився від сплати ПДВ в сумі 703 833,62 грн., в т.ч. по періодах:

- Лютий 2012 року в сумі 17671,46 грн.;

- Березень 2012 року в сумі 18 399,39 грн.;

- Квітень 2012 року в сумі 17 927,54 грн.;

- Травень 2012 року в сумі 24 540,76 грн.;

- Червень 2012 року в сумі 56 939,14 грн.;

- Липень 2012 року в сумі 79 372,52 грн.;

- Серпень 2012 року в сумі 89 320,81 грн.;

- Вересень 2012 року в сумі 73 950,0 грн.;

- Жовтень 2012 року в сумі 96 130,13 грн.;

- Листопад 2012 року в сумі 91 287,43 грн.;

- Грудень 2012 року в сумі 82 510,81 грн.;

- Січень 2013 року в сумі 55 786,63 грн.

ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що товарно-матеріальні цінності від ТОВ Євростиль ЛТД, ТОВ СМТ Аянта-2011 на адресу ТОВ Ярс-2010 не поставлялися, умисно з метою ухилення від сплати податку на додану вартість,забезпечив віднесення до складу податкового кредиту в податкових деклараціях по податку на додану вартість підприємства, суми 703 833,62 грн. по господарських операціях з ТОВ Євростиль ЛТД та ТОВ СМТ Аянта-2011, які фактично не мали місце та в подальшому надав податкові декларації з ПДВ за січень-грудень 2012 року та січень-липень 2012 року до ДШ у Заводському районі м. Запоріжжя, що призвело до несплати в бюджет ПДВ в сумі 703 833,62 грн.

Вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 11 листопада 2014 року:

ОСОБА_6 визнано невинуватим та виправдано на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку з недоведеністю стороною обвинувачення вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.

Доля речових доказів вирішена в порядку ст. 100 КПК України.

Судові витрати по кримінальній справі віднесено за рахунок держави.

В апеляційній скарзі прокурор посилається на незаконність та необґрунтованість вироку суду, просить вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 11.11.2014 року у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 за ч.1 ст.212 КК України скасувати. Постановити новий вирок стосовно ОСОБА_6 , згідно з яким визнати його винними за ч.1 ст.212 КК України та призначити йому покарання за ч.1 ст.212 КК України у вигляді штрафу в розмірі 1 тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень.

Прокурор в апеляції вказує на невідповідність вироку вимогам ст. 370 КПК України, оцінюючи докази, суд не дотримався вимог ст. 94 КПК України, оскільки, окремі досліджені у судовому засіданні докази, які вказували на протизаконний характер дій ОСОБА_6 та могли істотно вплинути на висновки суду у вироку не описані та не оцінені.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, вислухавши думки ОСОБА_6 та його захисників з приводу незгоди з поданою апеляцією, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення.

Доводи прокурора про недотримання судом першої інстанції вимог ст. ст. 370, 374 КПК України є такими, що заслуговують на увагу.

Так, відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно п.1 ч.3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються: у разі визнання особи виправданою формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення; мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Зокрема, поза належною оцінкою місцевого суду залишилися надані слідством докази.

Так, зазначивши про допит в судовому засіданні свідків, суд у вироку навів їх покази у спрощеному вигляді, не відобразивши суті їх свідчень у зв`язку із обставинами провадження.

Суд у вироку в контексті пред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення взагалі не дав оцінки наступним наданим прокурором під час судового розгляду доказам: акту Ірпінської ОДПІ Міндоходів у Київській області від 18.07.2013 року, висновку судової-почеркознавчої експертизи № 128-13 від 04.10.2013 року, акту ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя від 10.12.2013 року, журналу вхідного контролю сировини та журналу реєстрації вхідної ветеринарної документації ТОВ «Ярс-2010», інформацію Запорізької міської державної лікарні ветеринарної медицини від 22.05.2014 року.

На переконання колегії суддів, не навівши у вироку на обґрунтування своїх висновків переконливих мотивів, не проаналізувавши всі надані докази у їх сукупності суд передчасно прийняв рішення про необхідність виправдання обвинуваченого.

Суд першої інстанції не дотримався вимог ст. 94 КПК України стосовно оцінки доказів, що ґрунтується на всебічному, повному їх дослідженні, в їх сукупності, з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Наведенні порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, оскільки могли перешкодити постановити законне й обґрунтоване рішення.

Таким чином, твердження в апеляційній скарзі прокурора щодо неповноти судового розгляду, істотного порушення вимог кримінального провадження, які призвели до прийняття необґрунтованого рішення, слід визнати аргументованими, оскільки судом не в повному обсязі об`єктивно з`ясовані усі обставини справи, не дана оцінка певним дослідженим доказам, а інші проаналізовані не належним чином, прийняте рішення не відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

За наведених обставин та за відсутності передбачених ч.3 ст. 404 КПК України вичерпних підстав для повторного дослідження доказів, колегія суддів в даному випадку позбавлена можливості винесення остаточного рішення по справі.

Приймаючи до уваги встановлені факти неповноти судового розгляду та істотні порушення кримінального процесуального закону, які допущені судом першої інстанції, виходячи з загальних засад кримінального провадження, а саме вимог ст. 7 КПК України, ч.6 ст. 9 КПК України, оскаржуваний вирок, на підставі п.п. 1, 3 ч.1 ст. 409, КПК України, підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції.

Крім того, вказуючи на підстави виправдання, місцевий суд у мотивувальній частині вироку припустився протиріч, в одному випадку, вказуючи на відсутність доказів провини обвинуваченого, в іншому - на недоведеність події вчинення кримінального правопорушення.

Призначаючи новий розгляд в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції, відповідно до положень ч. 2 ст. 415 КПК України, не вправі вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність чи недостовірність обвинувачення, достовірність чи недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того, чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, а тому доводи як сторони обвинувачення, так і сторони захисту підлягають ретельній перевірці при новому розгляді в суді першої інстанції, під час якого з дотриманням прав учасників кримінального провадження та вимог кримінального закону, слід детально перевірити обставини провадження, після чого ухвалити законне, обґрунтоване та справедливе судове рішення.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 412, 415, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 11 листопада 2014 року відносно ОСОБА_6 , виправданого за ч.1 ст. 212 КК України скасувати, призначити новий розгляд провадження в суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4