Постанова

від 16.03.2016 по справі 923/1783/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року Справа № 923/1783/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Мележик Н.І. - головуючого (доповідача),

Дунаєвської Н.Г.,

Владимиренко С.В.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу Фермерського господарства "Чаплинське"

на ухвалу господарського суду Херсонської області

від 29.10.2015 року

та постанову Одеського апеляційного господарського суду

від 07.12.2015 року

за заявою Фермерського господарства "Чаплинське"

про визнання наказу таким, що не підлягає

виконанню

у справі № 923/1783/14

господарського суду Херсонської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Арта Плюс"

до Фермерського господарства "Чаплинське"

про стягнення 401 134,45 грн.

за участю представників:

позивача - не з"явились

відповідача - не з"явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 03.03.2015 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 року у справі № 923/1783/14, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Арта Плюс" до Фермерського господарства „Чаплинське" задоволено частково, стягнуто з останнього на користь позивача 308 572,40 грн. збитків та 7 611,98 грн. витрат по сплаті судового збору; в задоволенні решти позову відмовлено.

24.06.2015 року місцевим господарським судом видано наказ про примусове виконання цього рішення.

15.07.2015 року між Приватним підприємством „Юридична фірма „Правочин" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арта Плюс" укладено договір про відступлення права вимоги № 15/07, за яким останнє відступило Приватному підприємству „Юридична фірма „Правочин" право вимоги до Фермерського господарства „Чаплинське" за рішенням господарського суду Херсонської області від 03.03.2015 року у справі №923/1783/14.

06.08.2015 року Приватне підприємство „Юридична фірма „Правочин" звернулось до суду першої інстанції із заявою про заміну кредитора у зобов'язанні, а саме: заміну ТОВ „Арта Плюс" на ПП „Юридична фірма „Правочин".

Ухвалою господарського суду Херсонської від 07.08.2015 року здійснено процесуальне правонаступництво шляхом заміни стягувача у справі №923/1783/14 з ТОВ "Арта Плюс" на ПП "Юридична фірма "Правочин".

01.10.2015 року Фермерське господарство „Чаплинське" звернулось до господарського суду Херсонської області із заявою про визнання таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Херсонської області від 24.06.2015 року у справі № 923/1783/14, посилаючись на припинення зобов'язання (боргу) внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 29.10.2015 року (суддя Задорожна Н.О.), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 року (судді: Принцевська Н.М., Колоколов С.І., Ліпчанська Н.В.), заяву Фермерського господарства „Чаплинське" про визнання наказу господарського суду Херсонської області від 24.06.2015 року у справі № 923/1783/14 таким, що не підлягає виконанню, залишено без задоволення.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої та постановою апеляційної інстанцій, Фермерське господарство „Чаплинське" звернулось до касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові акти попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Заява Фермерського господарства „Чаплинське" про визнання наказу господарського суду Херсонської області від 24.06.2015 року у справі №923/1783/14 таким, що не підлягає виконанню обґрунтована тим, що рішенням господарського суду Херсонської області від 20.11.2014 року у справі № 923/1584/14 стягнуто з ТОВ "Арта Плюс" на користь ФГ "Чаплинське" борг в сумі 642 049,21 грн., в зв"язку з чим 24.06.2015 року на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України останнє, яке є боржником перед ТОВ "Арта Плюс" у даній справі на суму 388 211,38 грн., надіслало ТОВ "Арта Плюс" заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог. ФГ „Чаплинське" вважає, що таким чином відбулось повне погашення його заборгованості перед ТОВ "Арта Плюс" і зобов'язання по сплаті стягнутої суми припинилося, що, в силу положень ст.117 ГПК України, є підставою для визнання наказу, виданого для примусового стягнення зарахованої суми, таким, що не підлягає виконанню.

Місцевий господарський суд, з позицією якого погодилась апеляційна інстанція, залишаючи без задоволення заяву Фермерського господарства „Чаплинське", вірно зазначив про відсутність підстав, визначених приписами частини 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України, для визнання наказу у даній справі таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що після прийняття господарським судом Херсонської області рішення від 03.03.2015 року у даній справі, зобов'язання Фермерського господарства „Чаплинське" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Арта Плюс" за договором поставки трансформувалось у зобов'язання щодо виконання вказаного судового рішення, яке є обов'язковим до виконання у встановленому законом порядку.

Також судами попередніх інстанцій зазначено, що заява ФГ "Чаплинське" від 24.06.2015 року про зарахування зустрічних однорідних вимог не вручена ТОВ "Арта Плюс" через кур'єрську службу доставки з огляду на відсутність адресата за зазначеною адресою. Крім того, на час подання заяви ФГ "Чаплинське" повернуло ТОВ "Арта Плюс" сою, відвантажену на підставі договору поставки № 14 від 27.09.2014 року, за яку згідно рішення суду від 20.11.2014р. у справі № 923/1584/14 з ТОВ "Арта Плюс" стягнуто 629 460 грн.

В силу частини 4 статті 117 ГПК України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Відтак, наказ визнається таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті, у разі: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, у межах провадження справи, в якій вони ухвалені.

В силу статей 115, 116 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Згідно частини 1 статті 32 та статей 33, 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, постанова апеляційного господарського суду відповідає нормам господарського процесуального законодавства і підстав для її скасування, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111 5 - 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фермерського господарства "Чаплинське" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 року у справі № 923/1783/14 залишити без змін.

Головуючий суддяН.І. Мележик СуддіН.Г. Дунаєвська С.В. Владимиренко