Ухвала

від 10.03.2016 по справі 2-18/9700-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

У Х В А Л А

"10" березня 2016 р. Справа № 2-18/9700-2008

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши заяву Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до Відділу комунальної власності міської ради міста Армянська

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1.Армянська міська рада; 2. Виконавчий комітет Армянської міської ради

про стягнення 8 094 108,41 грн

За участю представників:

від позивача (заявника) ОСОБА_1 (дов. №45/16 від 09.06.2015);

від відповідача не з'явились;

від 3-ї особи 1 не зявились;

від 3-ї особи 2 не зявились;

від ВДВС ОСОБА_2 (дов. б/н від 19.01.2016).

Обставини справи:

09.02.2016 до господарського суду Київської області надійшла заява №31/13-438 від 05.02.2016 (вх. №2917/16) Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Згідно автоматизованого розподілу, оформленого протоколом б/н від 10.02.2016, вищезазначену заяву передано до розгляду судді Антоновій В.М.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.02.2016 розгляд заяви призначено на 25.02.2016 та зобов'язано ДВС Шевченківського РУЮ у м. Києва надати копію матеріалів виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.12.2012 по справі №2-18/9700-2008; зобов'язано ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві надати суду копію наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.12.2012 по справі №2-18/9700-2008, письмові пояснення щодо набрання законної сили та оскарження в апеляційному та касаційному порядку рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.10.2011 по справі №2-18/9700-2008; копію матеріалів виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.12.2012 про стягнення з ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» на користь держави 32 190,00 грн у справі №2-18/9700-2008; зобов'язано Дочірню компанію «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» надати суду копії рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.10.2011 по справі №2-18/9700-2008, постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.12.2011 по справі №2-18/9700-2008, постанови Вищого господарського суду України від 20.12.2012 у справі №2-18/9700-2008; копію матеріалів виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.12.2012 про стягнення з ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» на користь держави 32 190,00 грн у справі №2-18/9700-2008; письмове пояснення щодо набрання законної сили та оскарження в апеляційному та касаційному порядку рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.10.2011 про справі №2-18/9700-2008.

У судове засідання 25.02.2016 представники ДВС Шевченківського РУЮ у м. Києва, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві та учасників провадження не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 15.02.2016 не виконали.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.02.2016 розгляд заяви відкладено на 10.03.2016, повторно зобов'язано сторін виконати вимоги ухвали господарського суду Київської області від 15.02.2016.

02.03.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від представника заявника надійшло клопотання №31/13-805 від 01.03.2016 (вх. №4661/16), згідно якого заявник просив долучити до матеріалів справи документи, витребувані ухвалою господарського суду Київської області від 15.02.216.

У судовому засіданні 10.03.2016 представник заявника підтримав подану ним заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню та просив її задовольнити.

Присутній у судовому засіданні представник відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві заперечував проти заявленої вимоги, просив відмовити в її задоволенні та на підтвердження своїх заперечень надав витребувані судом копії матеріалів виконавчого провадження №36748815.

Представник відповідача та представники третіх осіб до судового засідання 10.03.2016 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 10.03.2016 розглянувши заяву Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню та заслухавши пояснення присутніх учасників провадження, господарський суд Київської області дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.10.2011 у справі №2-18/9700-2008 в задоволенні позову відмовлено; стягнуто з Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз 6 444,00 грн витрат за проведення судової експертизи.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.12.2011 у справі №2-18/9700-2008 апеляційну скаргу Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України задоволено частково; рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.10.2011 у справі №2-18/9700-2008 скасовано; прийнято нове рішення про часткове задоволення позову; стягнуто з Відділу комунальної власності міської ради м. Армянська 6 131 853,58 грн вартості невід'ємних поліпшень та майна, 19 318,03 грн державного мита, 178,79 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2012 у справі №2-18/9700-2008 задоволено касаційну скаргу Заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі відділення Державної казначейської служби України у м. Армянську АР Крим, відділу комунальної власності Армянської міської ради, Армінської міської ради та виконавчого комітету Армянської міської ради; постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.12.2011 скасовано; рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.10.2011 залишено без змін; стягнуто з Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України до державного бюджету України 32 190,00 грн судового збору.

20.12.2012 на виконання Постанови Вищого господарського суду України від 20.12.2012 у справі №2-18/9700-2008, яка набрала законної сили 20.12.2012 видано наказ.

Постановою ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 26.02.2013 ВП №36748815 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу №2-18/9700-2008 від 20.12.2012.

Згідно платіжного доручення від 04.12.2015 року №4512 боржником перераховано грошові кошти у сумі 32 190,00 грн на рахунок ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві з призначенням платежу: «Сплата судового збору за наказ. госп. суд №2-18/9700-2008 від 20.12.2012 (на користь Державного бюджету України). Тенд. не передб. Без ПДВ» .

Обґрунтовуючи заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, Боржник зазначає, що сплативши на рахунок ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві грошові кошти у сумі 32 190,00 грн його обов'язок відсутній повністю у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням, що згідно ч. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України є підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ч.ч. 2, 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин , господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Пунктом 3.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» передбачено, що частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:

- якщо його видано помилково;

- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження» .

Згідно до ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» , державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.

За змістом ст. 25 цього Закону державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

ОСОБА_3 України "Про виконавче провадження" надає можливість боржнику добровільно виконати рішення.

У разі, якщо у встановлений строк для добровільного виконання рішення воно не буде виконано боржником, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.

Згідно ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» , у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Статтею 49 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону).

Пунктом 4 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено і таку підставу для закінчення виконавчого провадження, як визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

ОСОБА_3 передбачає дві самостійні підстави для закінчення виконавчого провадження - визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню та повне виконання боржником рішення.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

У разі виконання боржником рішення суду на підставі, виданого наказу в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» на стадії примусового виконання, підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню відсутні, адже в такому випадку державним виконавцем має бути прийнята постанова про закінчення виконавчого провадження, з підстав передбачених п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» .

Дослідивши обставини справи суд приходить до висновку, що визнання наказу таким, що не підлягає виконанню з підстав добровільного виконання обов'язку, встановленого рішенням господарського суду, може мати місце у випадку коли таке добровільне виконання відбулося поза межами виконавчого провадження (внаслідок добровільного перерахування боржником чи третьою особою грошових коштів на рахунок стягувача, задоволення вимог стягувача у інший спосіб), тобто коли обов'язок боржника припинився через обставини, які не можуть досліджуватися державним виконавцем, адже вони вчинені поза межами виконавчого провадження та коли існують ризики подвійного задоволення вимог стягувача.

Таким обставинам може дати оцінку лише суд, що прийняв рішення та встановивши припинення обов'язку боржника у такий спосіб визнати наказ таким, що не підлягає виконанню.

З урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що відповідно до Постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.02.2013, боржнику надано строк передбачений чинним законодавством для добровільного виконання та попереджено про відповідальність в разі невиконання у зазначений термін, зокрема, щодо примусового виконання рішення зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.

Зі спливом передбаченого законом та визначеного Постановою про відкриття виконавчого провадження від 26.02.2013 строку, боржник рішення в добровільному порядку не виконав, лише 04.12.2015, під час примусового порядку виконання рішення, сплатив на рахунок ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві грошові кошти у сумі 32 190,00 грн.

ОСОБА_3, як вбачається з матеріалів справи виконання обов'язку боржника відбулося в межах виконавчого провадження на стадії примусового виконання рішення суду, що не відноситься до підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню відповідно до ч. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, а відтак суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви боржника про визнання наказу по справі №2-18/9700-2008 таким, що не підлягає виконанню.

На підставі викладеного, керуючись Законом України Про виконавче провадження та ст.ст. 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про визнання наказу № 2-18/9700-2008 від 20.12.2012 таким, що не підлягає виконанню.

Суддя В.М. Антонова