1/381/2/15
1027/3234/12
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«09» грудня 2015 року м. Фастів
Фастівський місьрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретарів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
прокурорів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10
підсудньоїОСОБА_11 ,
захисника ОСОБА_12 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка та жителька АДРЕСА_1 , українка, громадянка України, освіта вища, неодружена, маюча на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
у вчиненні злочинів, передбачениих ч.1, 2 ст. 358 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
Органами досудового розслідування ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.1,2 ст.358 КК України, а саме в тому, що ОСОБА_13 , не являючись засновником чи службовою особою приватного підприємства ПП Компприлад (код ЄДРПОУ 37002259,зареєстрованого Московською районною державною адміністрацією м.Києва за № 16995 від 04.10.2000року), а також не маючи ніякого юридичного відношення до вказаного підприємства, тобто не будучи уповноваженою службовими особами ПП „Компприлад на підписання офіційних документів підприємства, умисно, переслідуючи мету підроблення та використання офіційного документу - податкової декларації з податку на додану вартість підприємства ПП „Компприлад за вересень 2006року, для подальшої подачі декларації до контролюючого податкового органу - ДПІ у Голосіївському районі м.Києва та з метою формування податкового кредиту та податкового зобов`язання для ПП „Компприлад, в порушення Наказу ДПА України № 166 від 30.05.1997року „Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997року за № 250/2054)згідно якого: „Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліків, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством, у невстановлені слідством час та місці підробила, згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 273 від 03.05.2007року, підпис за директора та головного бухгалтера ПП Компприлад ОСОБА_14 , в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2006року.
Вказана податкова декларація є офіційним звітним документом ПП „Компприлад у подальшому була використана невстановленою слідством особою, шляхом її подачі до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва за № 207271 від 19.10.2006року, і надала службовим особам підприємства право на податковий кредит (рядок17) в сумі 81 066,00гривень та на податкове зобов`язання (рядок 9) в сумі 81 319,00гривень і зобов`язала службових осіб ПП „Компприлад за вересень 2006року сплатити податок на додану вартість в сумі 253,00 гривень (рядок 18.1).
Крім того, ОСОБА_15 обвинувачується в тому, що не являючись підприємства ПП Від (код ЄДРПОУ 31566851 зареєстрованого Московською районною державною адміністрацією м.Києва за № 18570 від 17.08.2001 року), не маючи ніякогоюридичного відношення до вказаного підприємства, не будучи уповноваженою на підписання офіційних документів підприємства, умисно, переслідуючи мету підроблення та використання офіційного документу податкової декларації з податку на додану вартість підприємства ПП „Від за січень 2007року, з метою подальшої декларації невстановленою особою до контролюючого податкового органу ДПІ Голосіївському районі м. Києва та з метою формування податкового кредиту та податкового зобовязання для ПП „Від в порушення Наказу ДПА України № 166 від 30.05.1997року «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997року за № 250/2054)згідно якого: „Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліків, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством, у невстановлені слідством час та місці повторно підробила, згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 273 від 03.05.2007року, підпис за директора та головного бухгалтера ПП Від ОСОБА_16 , в податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2007року. Вказана податкова декларація є офіційним звітним документом ПП „Від у подальшому була використана невстановленою слідством особою, шляхом її подачі до ДПІ у Голосіївському районі м.Києва за № 10870 від 19.02.2007року, і надала службовим особам підприємства право на податковий кредит (рядок 17) в сумі 34177,0 гривень та на податкове зобов`язання (рядок 9) в сумі 34250,00гривень і зобов`язала службових осіб ПП „Від за січень 2007року сплатити податок на додану вартість в сумі133,0 гривень (рядок 18.1).
Допитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_13 своєї вини в інкримінованих їй злочинах, не визнала, пояснила суду, що податкові декларації ПП «Комприлад» та ПП «ВІД» вона не підробляла, підписи на цих деклараціях вчинені різними ручками та різними особами, будь-яких бухгалтерських послуг для вказаних підприємств вона не надавала, звернула увагу, що для проведення почеркознавчої експертизи у неї не відбирали вільних зразків підписів, а також на те, що експертиза поведена з порушенням вимог до її проведення, висновки експертизи є неконкретними, з висновком експерта на досудовому слідстві вона не була ознайомлена.
З огляду на встановлені судовим слідством обставини, суд за власною ініціативою ставить на обговорення учасників судового розгляду питання про повернення справи на додаткове розслідування.
Прокурори проти направлення справи на додаткове розслідування заперечувати.
Підсудня та її захисник також заперечували проти повернення справи на додаткове розслідування , вважаючи , що по справі слід постановити виправдувальний вирок.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи суд вважає, що справу слід повернути прокурору для організації додаткового слідства з наступних підстав. Сторона обвинувачення посилається як на один з доказів вини ОСОБА_13 на висновок судово-почеркознавчої експертизи № 273 від.03.05.2007 року, яким встановлено, що підпис за директора та головного бухгалтера ПП «Від» ОСОБА_16 в податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2007 року виконані ОСОБА_13 , та підпис за директора та головного бухгалтера ПП «Комприлад» ОСОБА_14 , в податковій декларації з ПДВ за вересень 2006 року виконаний ОСОБА_13 - т.31 а.с.3-7;
Проте допитана в судовому засіданні підсудня пояснила, що з постановю про призначення експертизи вона ознайомлена не була, про висновок експерта дізналась лише під час ознайомлення з матеріалами справи, її процесуальні права, передбачені ст.197 КПК України їй роз"яснені не були. Відводів експерту та клопотання повторної експертизи вона не заявляла, оскільки вважає вказаний висновком неналежним доказом, який не може бути покладений в основу обвинувального вироку.
Дійсно, ст.197 КПК Ураїни (1960 року)визначає наспупні права обвинуваченого при призначенні і проведенні експертизи :
1) заявити відвід експертові;
2) просити про призначення експерта з числа вказаних ним осіб;
3) просити про постановку перед експертизою додаткових питань;
4) давати пояснення експертові;
5) пред`являти додаткові документи;
6) ознайомлюватися з матеріалами експертизи і висновком експерта після закінчення експертизи;
7) заявляти клопотання про призначення нової або додаткової експертизи.
Частина 2 ст.197 КПК України (1960року) визначає, що обвинуваченому за його клопотанням слідчий може дозволити бути присутнім при проведенні експертом окремих досліджень і давати пояснення. Слідчий повинен ознайомити обвинуваченого з постановою про призначення експертизи і роз`яснити йому його права, встановлені цією статтею, про що складається протокол з додержанням вимог статті 85 цього Кодексу.
Покази підсудньої в цій частині співпадають з матеріалами кримінальної справи, де зокрема відсутні докази того, що підсудня ознайомлена з постановою про призначення судово-почеркознавчої експертизи, відсутній протоком про роз"яснення їй прав, передбачених ст.197 КПК України, а з висновком експерта вона дійсно ознайомилась під час ознайомлення з матеріалами кримінальної справи.
Це свідчить про неправильність досудового слідства, яке полягає в істотному порушенні процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого. Такі грубі процесуальні порушення перешкоджають подальшому розгляду справи в суді.
Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 8 від 30.05.97 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах "( Із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.98 ) судам слід мати на увазі, що порушення передбачених ст.197 КПК України (1960 року) прав обвинуваченого при призначенні і проведенні експертизи під час дізнання чи попереднього слідства може бути підставою для направлення справи на додаткове розслідування лише тоді, коли поновити ці права в судовому засіданні неможливо.
Що стосується неповноти досудового слідства, то на думку суду вона полягає в наступному. На досудовому слідстві свідки ОСОБА_16 допитаний поверхово, між ними та підсудною не проводились очні ставки завдяки яким необхідно було встановити мотив вчинення даних злочинів та наявність або відсустність суспільної небезпеки в інкрімінованих діяннях.
Згідно ч.1 ст.334 КПК УКраїни (1960 року) в разі постановлення обвинувального вироку його мотивувальна частина повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. Стороною обвинувачення належним чином не висвітлені мотиви вчинення ОСОБА_13 інкримінованих їй протиправнихдій та наслідки, які перебували у безпосередньому причинному зв`язку із її діями. Не зрозуміло чи була комусь завдана шкода діями підсудної, не встановлено час та місце вчинення злочинів.
Відповідно до постанови Пленуми ВСУ України № 2 від 11.02.2005. "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює направлення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства. Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК України (1960 р.) не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з`ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо).
Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.
Приписами п.9 названої вище Постанови визначено, що відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України (1960 року) повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні. Якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК України (1960 року), вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим. За необхідності суд може відкласти її розгляд для витребування додаткових доказів (ст. 280 КПК України).
Однак, другою частиною цього пункту Пленум ВСУ звертає увагу судів на те, що за змістом чинного законодавства виклик і допит нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК (1003-05), на підтвердження чи спростування позицій сторін допускаються тільки за клопотанням сторін. При цьому судові доручення суд дає лише з метою перевірки й уточнення фактичних даних, одержаних у ході судового слідства.
Проте, як вбачається з письмових матеріалів справи та пояснень учасників судового розгляду наданих в суді жоден з них не заявив клопотання про призначення повторної почеркознавчої експертизи чим позбавив суд пожливості усунути неправильність досудового слідства в суді. Крім того, не заявлялись клопотання про допит нових свідків, навіть не були допитані ззазначені в обвинувальному висновку, оскільки постанови про привід не були виконані з об"єктивних причин. Клопотання про оголошення показів цих свідків в порядку ст.306 КПК України (1960 року) сторонами не заявлялись.
Тому за правилами пункту 10. За змістом статей 246 та 281 КПК (1003-05) з ініціативи суду вирішується питання про повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду .
Виходячи з того, що згідно з чинним законодавством докази подають сторона обвинувачення і сторона захисту, судом перед закінченням судового слідства (ст. 317 КПК (1960 року ) з`ясовувано у сторін, чи всі докази на обгрунтування своїх доводів вони подали.
За перелічених вище обставинах суд дійшов обгрунтованого висновку про неправильність та неповноту досудового слідства, що є підставою для повернення справи на додаткове розслідування. При цьому суд вважає за необхідне зазначити, які саме слідчі дії необхідно провести під час нього. Зокрема: усунути неправильність досудового слідства під час призначення експертизи шляхом призначення повторної експертизи, ознайомиши ОСОБА_13 з постановою про її призначення та роз"яснивши її процесуальні права передбачені ст.197 КПК України.
Додатково допитати свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_14 щодо мотиву вчинення ОСОБА_13 злочинів та встановлення наявності або відсутності суспільної небезпеки в її діях, провести очну ставку між ними.
Також, слід уточнити час та місце вчинення злочину, наявність шкоди завданої діями ОСОБА_13 .
Суд звертає увагу, що вказівки суду є обов`язковими для органу дізнання, слідчого та прокурора. Якщо останні не дослідили обставин, зазначених у постанові про повернення справи на додаткове розслідування, проведені дізнання чи досудове слідство можуть бути визнані однобічними і неповними (п. 2 ч. 2 ст. 368 КПК України (1960 року), що є підставою для скасування вироку та повернення справи на додаткове розслідування (п. 1 ч. 1 ст. 367 КПК).
Невиконання органом досудового слідства слідчої дії, зазначеної в постанові судді, допускається лише в разі, коли провести її фактично неможливо. Про це, а також про можливість підтвердження обставин, які мають бути встановлені за рішенням суду, іншими доказами або за допомогою додаткових процесуальних дій необхідно зазначити у відповідних процесуальних документах.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 281 КПК УКраїни (1960 року), Постановами Пленуму Верховного Суду України N 8 від 30.05.97 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах", та № 2 від.11.02.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування ",-
П О С Т А Н О В И В :
Кримінальну справи по обвинуваченню ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, освіта вища, неодруженої, маючої на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимої, у вчиненні злочинів передбачених ч.1, 2 ст.358 КК УКраїни повернути прокурору м. Біла Церква, Київської області для організації додаткового розслідування.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_13 не змінювати.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області протягом 7 днів з дня проголошення.
Суддя
Суд | Фастівський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2015 |
Оприлюднено | 20.03.2023 |
Номер документу | 56683068 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Шовкопляс О. П.
Кримінальне
Фастівський міськрайонний суд Київської області
Питель-Тьолушкіна В. Л.
Кримінальне
Фастівський міськрайонний суд Київської області
Питель-Тьолушкіна В. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні