Рішення

від 27.12.2007 по справі 2-2581/2007

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЛУГАНСЬК

№ 2-2581/2007 РІШЕННЯ ІМ'ЯМ УКРА ЇНИ

27 грудня 2007 року Ленінсь кий районний суд М.Луганськ а у складі: головуючого - суд ді Островської О.П. при секрет арі - Свергун І.О.

розглянувши у відкрито му судовому засіданні у залі суду М.Луганська справу з а позовом ОСОБА_2 до Луга нської міської ради, Упра вління комунального майна Луганської міської ради , ОСОБА_4 про скасування рі шення Луганської місько ї ради та визнання недійсним договору купівлі-продажу не житлового приміщення шляхом викупу та за зустрічним позо вом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 т а ОСОБА_6 про захист права власності, -

Встановив:

У жовтні 2007 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідачів Луганської міської ради та ОСОБА_4, в якому послався, щ о відповідачем Луганською міською радою у порушення З акону України «Про приватиза цію державного житлового фон ду» без згоди та відома мешка нців-власників квартир будин ку АДРЕСА_1, до яких також в ідноситься і позивач, у 2007 році прийнято рішення про приват изацію відповідачеві ОСОБ А_4 нежитлового приміщення, розташованого у підвалі цьо го будинку шляхом викупу, на п ідставі якого між ним та Уп равлінням комунального ма йна Луганської міської р ади укладено договір купівлі -продажу цього нежитлового п риміщення. Відповідач ОСОБ А_4 розпочав роботи по переб удівництву підвального прим іщення, що може зашкодити буд инку, оскільки він застарий д ля перебудов, будівельні мат еріали створюють бруд у буди нку, мешканці, у тому числі і п озивач, позбавлені можливост і користуватися підвальним п риміщенням, яке внаслідок пр иватизації ними квартир, одн очасно стало їх власністю, чи м самим порушено їх право вла сності у тому числі і позивач а. Тому позивач просить скасу вати рішення відповідача Л уганської міської ради в ча стині надання згоди на прива тизацію та продаж спірного н ежитлового приміщення відпо відачеві ОСОБА_4, а також п ро визнання недійсним догово ру купівлі-продажу відповіда чем ОСОБА_4 спірного примі щення.

Відповідач ОСОБА_4 з вернувся до суду з зустрічни й позовом до позивача ОСОБА _2 та відповідача ОСОБА_6 , в якому послався на те, що він у встановленому порядку на п ідставі договору купівлі-про дажу набув права власності н а спірне приміщення, а позива ч ОСОБА_2 та відповідач О СОБА_6 перешкоджають йому у здійсненні права власності, звертаючись зі скаргами, де в икладають обставини у викрив леному вигляді. Своїми діями вони заподіюють йому матері альну та моральну шкоду. Тому він просить визнати незакон ними дії ОСОБА_2 та ОСОБА _6 по втручанню у здійснення ним повноважень власника по володінню, користуванню та р озпорядженню своїм майном, с тягнути з них солідарно у від шкодування моральної шкоди 1 0000 грн. та судові витрати.

У судовому засіданні п озивач підтримав свої позовн і вимоги, зустрічний позов не визнав, дав суду пояснення, ан алогічні викладеному у позов ній заяві.

Відповідач ОСОБА_4 т а його представник позовні в имоги позивача не визнали св ій

зустрічний позов підтрима ли, дали пояснення, аналогічн і викладеному у зустрічній п озовній

заяві.

Представник відповіда ча Луганської міської ра ди позовні вимоги позивача н е визнав, вважає, що мешканці б удинку, у тому числі і позивач , не набули права власності на спірне нежитлове підвальне приміщення, оскільки воно не перейшло до них у власність у порядку приватизації під ча с приватизації квартир, це пр иміщення знаходилося у власн ості територіальної громади , а тому рада мала право прийма ти рішення щодо цього приміщ ення без згоди та відома мешк анців будинку. Що стосується договору купівлі-продажу, то рада не була стороною у цьому договорі.

Представник притягнут ого у якості співвідповідача Управління комунальног о майна Луганської міськ ої ради позовні вимоги позив ача не визнав, послався, що вон и мали право проводити прода ж відповідачеві спірного при міщення, оскільки воно належ ало територіальній громаді, а не позивачеві та іншим мешк анцям будинку.

, Відповідач ОСОБА_6 зу стрічний позов відповідача ОСОБА_5 не визнав, вважає, щ о ніяких протиправних дій що до цього відповідача ним не в чинено, а тому ніякої моральн ої шкоди не заподіяно. Вважає , що він вправі звертатися у ві дповідні інстанції з приводу незаконного отримання цим в ідповідачем спірного приміщ ення у власність.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши н адані докази, суд приходить д о наступного.

Судом встановлено, що, не зважаючи на те, що позивачем в частині позовних вимог оска ржуються дії суб'єкта владни х повноважень, однак правові дносини випливають зі спору щодо права власності на нежи тлове приміщення, тобто факт ично виник спір про право мат еріальне, суд вважає, що справ а у відповідності зі ст. 15 ЦПК У країни підлягає розглядові с аме у порядку цивільного суд очинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 За кону від 19 червня 1992 р. №2482 «Про пр иватизацію державного житло вого фонду» дана приватизаці я полягає у відчуженні кварт ир (будинків), кімнат у квартир ах та одноквартирних будинка х, де мешкають два і більше най мачів, та належних до них госп одарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв тощо) держав ного житлового фонду на кори сть громадян України.

Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 10 Закон у власники багатоквартирних будинків є співвласниками д опоміжних приміщень будинку , технічного обладнання та ел ементів зовнішнього благоус трою; допоміжні приміщення (п ідвали, комори, горища, колясо чні тощо) передаються у спіль ну власність квартиронаймач ів безоплатно і окремо прива тизації не підлягають.

Для забезпечення ефекти вного використання приватиз ованих квартир та управління ними власниками можуть ство рюватися Товариства або об'є днання індивідуальних власн иків квартир.

При цьому законом не пер едбачено, що після приватиза ції квартир до утворення заз наченого товариства (об'єдна ння) допоміжні приміщення за лишаються в комунальній влас ності, і право спільної власн ості на допоміжні приміщення у власників квартир будинку виникає після створення так ого об'єднання.

Як передбачено ст. 382 ЦК У країни власникам квартир у б агатоквартирних будинках на лежать на праві спільної сум існою власності допоміжні пр иміщення загального користу вання, куди у тому числі входя ть і підвальні приміщення.

Таким чином, одночасно з приватизацією квартир, квар тиронаймачі набувають право власності на квартиру та доп оміжні приміщення і необхідн ості у додатковому оформленн і права власності на допоміж ні приміщення законом не пер едбачено.

Відповідно до ст. 369 ЦК Ук раїни володіння, користуванн я і розпорядження майном при спільній сумісній власності проводиться за згодою всіх у часників, а при відсутності з годи спір вирішується судом.

Оскільки спільна сумі сна власність створюється за участю всіх співвласників, т о будь-які дії щодо майна, яке є об'єктом права спільної сум існої власності, мають прово дитись лише за наявності зго ди всіх співвласників незале жно від розміру частки кожно го з них.

Судом встановлено, що ба гатоквартирний будинок АД РЕСА_1 і перебуває у спільні й власності громадян - власни ків приватизованих квартир, у тому числі і позивача по спр аві.

У вказаному багатоквар тирному будинку у підвалі ро зташоване спірне нежитлове п риміщення, яким мешканці буд инку користувалися для своїх особистих потреб, та в якому з находиться обладнання, призн ачене для обслуговування і д огляду за технічним станом б удинку в інтересах всіх мешк анців та власників квартир.

Таким чином, суд вважає встановленим, що вказане спі рне нежитлове приміщення в р езультаті приватизації мешк анцями своїх квартир, стало ї хньою спільною сумісною влас ністю.

Судом встановлено, що в ідповідачем Луганською міською радою ЗО березня 2007 ро ку було затверджено перелік об'єктів, що перебувають у ком унальній власності територі альної громади м. Луганська т а підлягають продажу шляхом викупу, куди ввійшло спірне н ежитлове приміщення, на підс таві цього рішення співвідпо відачем Управлінням ком унального майна Лугансько ї міської ради 18 травня 2007 рок у було видано свідоцтво про п раво власності на вказаний о б'єкт нерухомого майна за тер иторіальною громадою

Судом встановлено, що п ри прийнятті вказаного рішен ня відповідачем Лугансько ю міською радою та вирішені ним питання щодо спірного не житлового приміщення з мешка нцями будинку, у тому числі з п озивачем по справі не узгодж увалися.

Частиною другою ст. 19 Ко нституції України передбаче но, що органи державної влади , та місцевого самоврядуванн я, їх посадові особи зобов'яза ні діяти лише на підставі, в ме жах повноважень та у спосіб, щ о передбачені Конституцією т а законами України.

Підставами для визнан ня акта недійсним є невідпов ідність його вимогам чинного законодавства та/або визнач еній законом компетенції орг ану, який видав цей акт і поруш ення процедури його прийнятт я. Обов'язковою умовою визнан ня акта недійсним є також пор ушення, у зв'язку з прийняттям відповідного акта, прав та ох оронюваних законом інтересі в підприємства чи організаці ї.

Акти державних органі в та інших органів - це юридичн а форма рішень цих органів, , т обто офіційний письмовий док умент, який породжує певні пр авові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших с успільних відносин і має обо в'язковий характер для суб'єк тів цих відносин.

При цьому нормативний акт - це прийнятий уповноваже ним державним чи іншим орган ом у межах його компетенції о фіційний письмовий документ , який встановлює, змінює чи ск асовує норми права, носить за гальний чи локальний характе р та застосовується неоднора зово.

Пункт 4 ст. 38 Закону Украї ни «Про місцеве самоврядуван ня в Україні" визначає право

звернення до суду про визн ання незаконними актів орган ів виконавчої влади, інших ор ганів

місцевого самоврядування , підприємств, установ та орга нізацій, які обмежують права

територіальної громади, а також повноваження органів та посадових осіб місцевого

.самоврядування, порушую ть права громадян.

Згідно з ч. 2 ст. 21 ЦК Укра їни та ч. 10 ст. 59 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів і посад ових осіб місцевого самовряд ування з мотивів їх невідпов ідності Конституції або зако нам України визнаються незак онними в судовому порядку.

Тому суд вважає, що у дан ому випадку відповідач Луг анська міська рада, як орга н місцевого самоврядування, прийняв рішення щодо спірног о приміщення з перевищенням

своїх повноважень, вста новлених Законом України «Пр о місцеве самоврядування», т а з порушенням права власнос ті позивача, оскільки він не м ав права визнавати спірне пр иміщення об'єктом права влас ності територіальної громад и м. Луганська, продавати його , та приймати будь-які інші ріш ення щодо нього без згоди вла сників приватизованих кварт ир, у тому числі позивача по сп раві.

За таких обставин, суд вважає, що вказане рішення 14/9 в ід 30 березня 2007 року в частині щ одо спірного нежитлового при міщення підлягає скасуванню .

Також суд вважає необх ідним у відповідності зі ст. 21 5 ЦК України визнати нікчемни м правочином у зв'язку з цим св ідоцтво про право власності від 18 травня 2007 року на спірне п риміщення за територіальною громадою м. Луганська, оскіль ки воно було видано .відповід ачем Управлінням комуна льного майна Луганської міської ради на підставі нез аконного рішення органу місц евого самоврядування, при ць ому суд не вважає це виходом з а межі позовних вимог, оскіль ки визнання такого правочину недійсним судом не вимагаєт ься.

Судом встановлено, що 1 9 червня 2007 року співвідповіда чем Управлінням комунал ьного

майна Луганської міс ької ради було укладено з від повідачем ОСОБА_4 договір

купівлі-продажу ОСОБА_4 вказаного спірного об'єкту н ежитлового приміщення. При

цьому при укладенні вказа ного договору купівлі-продаж у також згода мешканців буди нку,

, у тому числі і позивача, о тримана не була.

Згідно зі ст. 202 ЦК Украї ни правочином є дія особи, спр ямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав т а обов'язків. Правочини можут ь бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (догово ри). Дво- чи багатостороннім пр авочином є погоджена дія дво х або більше сторін.

Як передбачено ст. 203 ЦК України зміст правочину не м оже суперечити цьому Кодексу , іншим актам цивільного зако нодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, я ка вчиняє правочин, повинна м ати необхідний обсяг цивільн ої дієздатності. Волевиявлен ня учасника правочину має бу ти вільним і відповідати йог о внутрішній волі. Правочин м ає вчинятися у формі, встанов леній законом. Правочин має б ути спрямований на реальне н астання правових наслідків, що обумовлені ним.

Ст.215 ЦК України зазначе но, що підставою недійсності правочину є недодержання ст ороною (сторонами) вказаних в имог ст. 203 ЦК України.

В силу ст. 319 ЦК України тіл ьки власник володіє, користу ється, розпоряджається, свої м майном на свій розсуд, тільк и він має право вчиняти щодо с вого майна, будь-які дії, які н е суперечать закону, у тому чи слі проводити його відчуженн я.

Таким чином, суд вважає , що співвідповідач Управлі ння комунального майна Л уганської міської ради не м ав права проводити відчуженн я спірного приміщення, оскіл ьки законним власником його не є. Позивач, як власник прива тизованої квартири у будинку , де знаходиться спірне примі щення, своєї згоди на відчуже ння спірного приміщення не д авав, а тому суд вважає, що вка заний правочин по відчуженню спірного приміщення порушує його ' права власності, а тому має бути визнаний недійсним , оскільки не відповідає вимо гам ст.. 203 ЦК України.

За таких обставин, суд вв ажає, що позовні вимоги позив ача підлягають задоволенню у вказаній частині.

Що стосується його вимо г до відповідача Лугансько ї міської ради про визнання

недійсним вказаного догов ору купівлі-продажу від 19 черв ня 2007 року спірного об'єкту

нежитлового приміщення, то в цій частині його вимоги зад оволенню не підлягають, оскі льки

цей відповідач стороною у д оговорі не був, стороною у дог оворі на боці продавця був

співвідповідач Управлін ня комунального майна Лу ганської міської ради, яке є юридичною

особою.

Також суд не вбачає підс тав для задоволення зустрічн ого позову відповідача ОСО БА_4 про визнання незаконни ми дій позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_6 • по втручанню у здійснення ним п овноважень власника по волод інню, користуванню та розпор ядженню своїм майном, та стяг нення з них солідарно у відшк одування моральної шкоди 10000 г рн.

Згідно зі ст. 386 ЦК Украї ни власник, права якого поруш ено, має право на відшкодуван ня завданої йому майнової та моральної шкоди.

Судом встановлено, що в ідповідач ОСОБА_4 вважає н езаконними та такими, що є втр учанням у здійснення його пр ава власності, дії позивача ОСОБА_2 та відповідача ОС ОБА_6 пов'язані зі звернення ми у різні інстанції щодо неп равомірного відчуження 'відп овідачеві ОСОБА_4 спірног о приміщення.

Оскільки судом зараз вс тановлено, що оскаржуване ві дчуження проведено з порушен ням прав цих позивача та відп овідача, тому суд не знаходит ь підстав для визнання вказа них їх дій протиправними та т акими, що заподіяли шкоду від повідачеві ОСОБА_4

Керуючись ст. ст. 10, 11, 59, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. 1 Закону У країни «Про приватизацію дер жавного житлового фонду», ст . 21 ЦК України та ч. 10 ст. 38, 59 Закону України «Про місцеве самовр ядування в Україні", ст.ст. 202, 203, 21 5, 319, 369, 382, 386 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги позивача ОСОБА_2 задовольнити част ково. Скасувати рішення Луг анської міської ради №14/9 від 30 березня 2007 року в частині зат вердження у переліку об'єкті в, що перебувають у комунальн ій власності територіальної громади м. Луганська та підля гають продажу шляхом викупу, нежитлового приміщення, роз ташованого у підвальному при міщенні будинку АДРЕСА_1.

Визнати нікчемним право чином свідоцтво про право вл асності від 18 травня 2007 року, ви дане Управлінням комуна льного майна Луганської міської ради на право власно сті на . нежитлове приміщення , розташоване у підвальному п риміщенні будинку АДРЕСА_1 , за територіальною громадо ю м. Луганська.

Визнати недійсним до говір купівлі-продажу нежитл ового приміщення, розташован ого у підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_1, укладен ий 19 червня 2007 року між Управл інням комунального майна Луганської міської ради, я к продавця, та ОСОБА_4, як по купця, та засвідчений приват ним нотаріусом Луганського м іського нотаріального округ у ОСОБА_8 за реєстром № 2276, ск асувавши державну реєстраці ю права власності на вказане приміщення за ОСОБА_6.

В іншій частині у задов оленні позовних вимог ОСОБ А_2 відмовити за необґрунто ваністю.

У задоволенні зустрічног о позову ОСОБА_4 відмовити у повному обсязі за необґрун тованістю.

Заяву про апеляційне о скарження рішення суду першо ї інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня пр оголошення рішення. Апеляцій на скарга на рішення суду

подається протягом два дцяти днів після подання зая ви про апеляційне оскарження .