Постанова

від 24.02.2016 по справі ас 10/75-09

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2016 р. Справа № АС 10/75-09

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

представника позивача - Неговєлова А.В.,

представника відповідача - Луніки О.В.,

прокурора - Вортоломея М.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Союз-Плюс" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області за участю Прокуратури Сумської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Метал-Союз Плюс (далі позивач, ТОВ Метал-Союз Плюс ) звернувся до суду з адміністративним позовом Державної податкової інспекції в м. Суми в якому просить:

- визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Сумах (далі - відповідач) №0000062312/0/4316 від 24.01.2009р., яким ТОВ Метал-Союз Плюс визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) по податку на прибуток на суму 3335435,00 грн. в т.ч. 2223623,00 грн. за основним платежем, 1111812,00 грн. - за штрафними санкціями.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення - рішення ґрунтується на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки, а відтак, суперечать ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив ухвалити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог з урахуванням обставин, викладених у письмовому запереченні (А.С.100-103, 8 том). В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що під час проведення перевірки та складання акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства. За результатами перевірки, в акті були зафіксовані порушення вимог Податкового кодексу України, за що позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання.

Враховуючи, що даний спір стосується державних інтересів, 03.03.2009р. до участі у даній справі вступила прокуратура Сумської області.

В судовому засіданні представник прокуратури Сумської області пояснив, що позовні вимоги ТОВ Метал-Союз-плюс вважає необґрунтованими та неправомірними, просив суд відмовити в їх задоволенні з урахуванням обставин, викладених у письмовому поясненні (запереченні) - (а.с. 53-58, 6 том, а.с. 117-123, 8 том).

Вислухавши пояснення представників позивача, відповідача та прокурора, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Постановою Господарського суду Сумської області від 27 травня 2014 року (а.с.63-67, 6 том), залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року.9а.с.1331-139, 7 том) у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди посилались на:

- постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року у справі № 2-а-3/10/1870, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2011 року, якою позивачу відмовлено у задоволенні адміністративного позову про скасування податкового повідомлення-рішення № 1000072312/0/4315 від 24 січня 2009 року, яке також було прийнято на підставі акта перевірки № 287/2312/31931103/3 від 20 січня 2009 року. У вказаних рішеннях суди дійшли висновки, що укладені позивачем з ТОВ "Радіус" та ТОВ "Солід Ком" правочини є нікчемними;

- вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01 квітня 2013 року (набрав законної сили), яким ОСОБА_3 було визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 205, 366 Кримінального кодексу України;

- те, що податкові накладні від імені ТОВ Солід Ком підписані ОСОБА_4, який згідно реєстраційних документів не значиться посадовою особою ТОВ Солід Ком .

Не погодившись з рішенням судів першої та апеляційної інстанції ТОВ Метал-Союз плюс звернувся зі скаргою до суду касаційної інстанції. Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 07 жовтня 2015 року (а.с.75-79, 8 том) касаційну скаргу ТОВ Метал-Союз плюс було задоволено, постанову Господарського суду Сумської області від 27.05.2014р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014р. скасовано, справу №АС 10/75-09 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому, в ухвалі від 07.10.2015р. суд касаційної інстанції не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції зважаючи на те, що оцінка здійсненим господарським операціям, їх господарської мети, використання отриманих благ у господарській діяльності позивача судами попередніх інстанцій не надавалась.

Як зазначається в ухвалі ВАСУ, під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід звернути увагу на те, що у вироку Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01 квітня 2013 року зазначено, зокрема, що учитывая наличие первичных документов, подтверждающих отгрузку лома, суд пришел к выводу, что договора между ООО Металл-Союз Плюс и ООО Радиус , ООО Промтехсталь , ООО Инвестпромметалл ХХI , а также между ООО ПЭФ Дэфо и ООО Радиус , ООО Промтехсталь , ООО Инвестпромметалл ХХI являются правомерными . Тобто, вказаним судовим рішення встановлена правомірність здійснених позивачем з ТОВ Радіус господарських операцій.

Щодо підписів ОСОБА_4 на податкових накладних ТОВ Солід Ком колегія суддів звертає увагу на те, що податкове законодавство не зобов'язує підприємство перевіряти повноваження особи, що підписала відповідну податкову накладну за умови дотримання встановленої форми такої накладної та наявності печатки підприємства-постачальника. Крім того, відсутність зазначення в реєстраційних документах ОСОБА_4 не позбавляє права останнього підписувати первинні документи від імені підприємства на підставі інших документів, зокрема, довіреності.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Враховуючи вищевикладене, зазначені судові рішення були скасовані, справу направлено на новий розгляд для встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.5 ст.227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

З урахуванням вищевикладеного, з приводу законності та правомірності прийняття податковим органом відповідного податкового повідомлення-рішення №0000062312/0/4316 від 24.01.2009р., яким ТОВ Метал-Союз Плюс визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) по податку на прибуток на суму 3335435,00 грн., судом було встановлено наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю Метал-Союз Плюс зареєстрованої в якості юридичної особи 28.03.2002р. виконавчим комітетом Сумської міської ради, підприємство взято на податковий облік в органах податкової служби 02.04.2002р. за №01931627. У періоді який перевірявся позивач був платником податку на прибуток, податку на додану вартість та інших.

Державною податковою інспекцією і м. Сумах було проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по правовим відносинам з ТОВ "Радіус" та ТОВ "Солід Ком" за період з 01 липня 2006 року по 30 вересня 2007 року.

За результатами перевірки складено акт від 20 січня 2009 року № 287/2312/31931103/3 (а.с.31-63, 1 том).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 5.1, п.п.5.2.1. п. 5.2., п.п, 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", ч. ч. 1, 5 ст. 203, ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України щодо загальних вимог додержання яких є необхідним для чинності правочину, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 223 623,00 грн., в тому числі по періодах: 3 кварталі 2006р. - 208 497,00 грн., 4 кварталі 2006р. - 660 144,00 грн., 1 кварталі 2007 року - 807 247,00 грн., 2 кварталі 2007 року - 386 649,00 грн., З кварталі 2007 року - 161 086,00 грн. Також зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 9 місяців 2007 року на суму 514 888,00 грн., п.п. 7.2.3 п. 7.2 , п.п. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 та пп. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ч. ч. 1, 5 ст. 203, ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України щодо загальних вимог додержання яких є необхідним для чинності правочину, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 839 391,00 грн., в тому числі: липень 2006р. - 139484,00 грн., серпень 2006 року - 27 313,00 грн., грудень 2006 року - 528 115,00 грн., січень 2007 року - 74 660,00 грн., лютий 2007 року - 53 194,00 грн., березень 2007 року - 14 489,00 грн., квітень 2007 року - 936,00 грн., травень 2007 року - 22,00 грн., червень 2007 року - 1 178,00 грн., та завищено податок на додану вартість за липень 2007 року на 4185,00 грн. (т. 7 а.с. 10-42)

За результатами перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 24.01.2009 року №0000062312/0/4316, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 3 335 435,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 2223623,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -1111812,00 грн. (а.с. 8, 1 том).

Підставою для нарахування позивачу відповідних сум з податку на прибуток став висновок податкового органу про безтоварність господарських операцій, здійснених позивачем з контрагентами.

Як свідчить з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ Радіус укладено:

- договір поставки брухту чорних металів № 27/11-2006 від 27 листопада 2006р.;

- договір поставки № 01/01/2007-Р від 01 січня 2007р.;

- договір про надання послуг по переробці брухту сталі № 01/01/2007-Р від 01 січня 2007 року.

Також, між позивачем та ТОВ "Солід Ком" укладено договір поставки №01/08/2005-СК від 01 серпня 2005 року.

На підтвердження фактичного виконання вищезазначених правочинів позивачем надано: податкові накладні, видаткові накладні, зведені накладні, акти прийому-передачі, докази оплати. При цьому, первинні документи від імені ТОВ Радіус підписано ОСОБА_5, від імені ТОВ "Солід Ком" - ОСОБА_4

Позиція податкового органу полягає в тому, що ТОВ Метал-Союз плюс здійснювало безтоварні операції з ТОВ Радіус та ТОВ Солід Ком , бухгалтерські документи були виписані про людське око - без наміру створення реальних правових наслідків, а фактично товар за даними первинними документами вищевказаними підприємствами на адресу ТОВ Метал-Союз плюс не поставлявся.

При цьому, слід зазначити, що на час складання Акту перевірки в господарському суді Сумської області знаходилось на розгляді п'ять адміністративних справ за позовом ДПІ в м. Сумах до ТОВ Метал-Союз плюс про визнання правочинів, які були укладені між позивачем та ТОВ Радіус та ТОВ Солід Ком та господарських зобов'язань по ним недійсними (адміністративні справи №АС 3/390-08, №АС3/391-08, №АС3/392-08, №АС12/433-08, №АС3/436-08).

Судом було досліджено матеріали справ №АС3/390-08, №АС3/392-08, №АС12/433-08, №АС3/436-08, які було витребувано з господарського суду Сумської області. Матеріали адміністративної справи №АС3/391-08 станом на 09.02.2016р. знищено відповідно до Акту 17.06.2015р.

Так, провадження по справі №АС 3/390-08 (2а-1870/6286/12) було порушено за позовом прокурора м. Суми, в інтересах держави в особі ДПІ в м. Суми до відповідача-1 ТОВ Метал-Союз плюс , відповідача-2 ТОВ Радіус про визнання недійсним договору (правочину) №27/11-2006 від 27.11.2006р. та господарських зобов'язань між відповідачами, що виникли на підставі цього договору з моменту їх виникнення на загальну суму 3168692грн. 26 коп.; позивач просив стягнути з ТОВ Радіус на користь ТОВ Метал-Союз плюс грошові кошти в сумі 3168692,26 грн.; стягнути в доход держави з ТОВ Метал-Союз плюс грошові кошти в зазначеній сумі. Позивач подав до суду заяву про уточнення предмету адміністративного позову в якій посилаючись на нікчемність вищезазначеного договору просив суд стягнути з ТОВ Радіус на користь держави отримані грошові кошти по нікчемному договору від 27.11.2006р. №27/11-2006 в сумі 3168692грн. 26 коп. та стягнути в доход держави з ТОВ Метал-Союз плюс вартість лому чорних металів та шлаку металургійного по нікчемному договору від 27.11.2006р. №27/11-2006 в сумі 3168692грн. 26 коп.

Постановою господарського суду Сумської області від 27.01.2009р. в задоволенні адміністративного позову прокурора м. Суми, що діяв в інтересах в особі ДПІ в м.Суми відмовлено. При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку, що правочин - договір №27/11-2006 від 27.11.2006р., укладений між відповідачами, суперечить чинному законодавству оскільки укладений зі сторони ТОВ Радіус невідомою особою, яка не мала на це відповідних повноважень. Керівником та єдиним учасником ТОВ Радіус з грудня 2005 року в установчих документах Товариства вказаний ОСОБА_6 з наданням йому повноважень підпису у банківських установах. ОСОБА_6 після підписання установчих документів ТОВ Радіус в подальшому жодних документів від імені ТОВ Радіус не підписував, операції за договором від 27.11.2006р. були безтоварними, а ТОВ Радіус був створений для того, щоб документально підтвердити реально не існуючі валові витрати ТОВ Метал-Союз плюс , занизити податок на прибуток та збільшити податковий кредит з податку на додану вартість ТОВ Метал-Союз плюс . Отже, суд дійшов висновку, що вищезазначений правочин - договір №27/11-2006 від 27.11.2006р. є нікчемним згідно ч.1 ст.203, ч.2 ст.215, ст..228 ЦК України. Проте, у зв'язку з тим, що спірний Договір було укладено 27.11.2006р., а позов було подано до суду25.07.2008р., суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач пропустив строк встановлений ст..250 ГК України та відмовив в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2009 року вищезазначену постанову господарського суду Сумської області від 27.01.2009р. було залишено без змін. При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду І-ї інстанції про нікчемність правочину - договору №27/11-2006 від 27.11.2006р., оскільки даний Договір підписувався ОСОБА_6, який участі в фінансово-господарській діяльності товариства не приймав, а також протягом 2006-2007р. ТОВ Радіус було виписано та видано ТОВ Метал-Союз плюс податкові накладні, видаткові накладні за підписом ОСОБА_7, який не був уповноважений від імені ТОВ Радіус вчиняти будь-які дії. Отже, суд дійшов висновку, що ТОВ Метал-Союз плюс протягом тривалого часу придбавав сировину , зокрема металобрухт в особи, діяльність якої мала ознаки фіктивного підприємства, зареєстровані власники та посадові особи не визнають своєї причетності до їх діяльності. В матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують постачання, отримання, перевезення та зберігання товару сторонами договору поставки металобрухту від 27.11.2006р. Відповідно до актів звірки надходження лому на адресу ТОВ Метал-Союз плюс поставка металобрухту відбувалася залізничним транспортом. Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що поставка товару здійснювалася автомобільним транспортом. В матеріалах справи відсутні товарно-транспортні накладні, документи про оплату послуг за перевезення та зберігання металобрухту, що підтверджували би реальність виконання угоди, укладеної між відповідачами. Отже, суд апеляційної інстанції погодився з висками суду І-ї інстанції, що правочин укладений між відповідачами 27.11.2006р. суперечить інтересам держави, а тому є нікчемним. Однак, позивач звернувся до суду лише 25 липня 2008 року, тобто з порушенням строку застосування адміністративно-господарської санкції встановленої ст..250 ГК України (1 рік).

Відповідно до ухвали ВАСУ від 03.07.2012р. постанову господарського суду Сумської області від 27.012009р. та ухвалу від 17.11.2009р. було скасовано, справу направлено на новий розгляд. (а.с.52-56, ІУ том). Після надходження справи №АС3/390-08 справі було присвоєно номер №2а-1870/6286/12. Відповідно до постанови Сумського окружного адміністративного суду від 08.11.2012р. по справі №2а-1870/6286/12 в задоволенні позову прокурору м. Суми в особі ДПІ в м. Сумах було відмовлено зважаючи на те, що податковим органом не наведено обґрунтування наявності підстав для визнання правочину таким, що укладений з метою, що суперечить інтересам держави. Крім цього, суд наголошує на пропущенні позивачем строків застосування адміністративно-господарських санкцій встановлених ст..250 ГК України. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012р. зазначену постанову суду І-ї інстанції було залишено без змін. В зазначеній ухвалі ХААС зазначається про те, що відсутність товарно-транспортних накладних та документів про оплату послуг за перевезення металобрухту не може бути беззаперечною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності господарських операцій та придбання товарно-матеріальних цінностей. Податковим органом не доведено факт наявності умислу сторін правочину на незаконний результат.

Провадження по справі №АС 3/392-08 було порушено за позовом прокурора м.Суми в інтересах держави в особі ДПІ в м. Суми до відповідачів: 1) ТОВ Метал-Союз плюс , 2) ТОВ Радіус про визнання нікчемним правочину, який укладено ні підставі податкових накладних №1 від 31.01.2007р. №11 від 31.03.2007р., №15 від 30.04.2007р., №23 від 31.05.2007р., №27 від 30.06.2007р., №34 від 31.07.2007р. Згідно уточнених позовних вимог позивач просив стягнути з ТОВ Радіус на користь ТОВ Метал-Союз плюс грошові кошти по нікчемному правочину в сумі 23953,83 грн. та стягнути з ТОВ Метал-Союз плюс в доход держави вартість наданих послуг по нікчемному правочину в сумі 23953,83 грн.

Відповідно до постанови господарського суду Сумської області від 22.12.2010р. позов було задоволено частково, стягнуто з ТОВ Радіус в дохід держави отримані грошові кошти по нікчемному правочину в сумі 23953,83 грн. В іншій частині позову відмовлено. При розгляді справи судом було встановлено, що діяльність від імені ТОВ Радіус здійснювала особа, яка не мала на це повноважень. У жодної із сторін правочину не було наміру реального виконання договору, відсутні первинні документи, які підтверджують пересування лому, фактичної поставки лому для переробки не було, ТОВ Радіус було створено, щоб документально підтвердити збільшення валових витрат по податку на прибуток підприємств та збільшення податкового кредиту по податку на додану вартість саме у ТОВ Метал-Союз плюс .

Слід зазначити, що з матеріалів справи №АС3/392-08 свідчить, що вже після розгляду справи судом І-ї інстанції ТОВ Метал-Союз плюс до суду апеляційної інстанції було надано Договір підряду №01/01/2007-р від 01.01.2007р. на підставі якого було виписано податкові накладні про які йдеться у позовній заяві та у постанові суду І-ї інстанції - №1 від 31.01.2007р. №11 від 31.03.2007р., №15 від 30.04.2007р., №23 від 31.05.2007р., №27 від 30.06.2007р., №34 від 31.07.2007р.

Відповідно до п.1.1., 1.2, 1.3 вказаного Договору замовник (ТОВ Метал-Союз плюс ) поручає підряднику (ТОВ Радіус ) надати послуги по переробці лому стального, що належить замовнику. Послуги по переробці лому надаються на спеціалізованих підрозділах ТОВ Метал-Союз плюс , роботи виконуються інструментом підрядника. Між тим, відповідачами не надано доказів наявності як у ТОВ Метал-Союз плюс так і у ТОВ Радіус спеціалізованих підрозділів, приміщень, спеціального обладнання, інструменту для переробки лому стального, ТОВ Метал-Союз плюс також не надано доказів передачі ТОВ Радіус (м. Запоріжжя) товару, який підлягав переробці та зворотного отримання переробленого металобрухту з м. Запоріжжя, його оприбуткування та зберігання, наявності відповідних складських приміщень. Відсутність відповідних документів. Які підтверджують факт перевезення, зберігання товару, оплату послуг за його перевезення вказує на відсутність реального виконання договору з переробки лому стального від 01.01.2007р. Отже, зобов'язання за договором було виконано лише однією стороною - ТОВ Метал-Союз плюс в частині оплати товару, в зв'язку з чим з другої сторони підлягає стягненню в дохід держави все одержане нею (з ТОВ Радіус стягнуто 23953,83грн.).

З урахуванням викладеного, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2011р. постанову господарського суду Сумської області від 22.12.2009р. по справі №АС3/392-08 було залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.03.2013р. постанову господарського суду Сумської області та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2011р. було залишено без змін.

Провадження по справі №АС 12/433-08 було порушено за позовом прокурора м.Суми в інтересах держави в особі ДПІ в м. Сумах до відповідачів : 1) ТОВ Метал-Союз плюс , 2) ТОВ Радіус (м. Запоріжжя). Прокурор просив суд визнати недійсним правочин та господарські зобов'язання між відповідачами, що виникли на підставі податкової накладної №25 від 27.06.2007р. на загальну суму 3610 грн. та стягнути грошові кошти з ТОВ Радіус на користь ТОВ Метал-Союз плюс в сумі 3610грн. та стягнути з ТОВ Метал-Союз плюс в дохід держави грошові кошти в сумі 3610 грн. Судом було встановлено, що згідно видаткової накладної №РН-27/06/1 від 27.06.2007р. на товар загальною вартістю 3610грн. ТОВ Радіус мав поставити товар ТОВ Метал-Союз плюс . Товаром є три різаки та троє вагів. У видатковій накладній від 27.06.2007р. зазначено, що вищезазначений товар відвантажив ОСОБА_3 (є підпис і печатка ТОВ Радіус ), а також отримав товар ОСОБА_8 (є підпис і печатка ТОВ Метал-Союз плюс ). Копія податкової накладної №25 від 27.06.2007р. підписана ОСОБА_3 (ТОВ Метал-Союз плюс ). Згаданий правочин укладений зі сторони ТОВ радіус особою, яка не мала на це повноважень, оскільки ОСОБА_6 (керівник ТОВ Радіус ) після підписання установчих документів ТОВ Радіус в подальшому ніяких документів від імені ТОВ Радіус не підписував, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили (постанова Ленінського райсуду м. Запоріжжя від 26.03.2008р. №2а-62/08, а тому не може бути прийнята як належний доказ копія генеральної довіреності №1 від 27.11.2006р., начебто підписана ОСОБА_6 і як зразок підпису ОСОБА_3, який зовсім не схожий на підписи начебто ОСОБА_3 у видатковій та податковій накладних від 27.06.2007р. Крім цього, судом було встановлено, що жодного документу, який би підтверджував факт перевезення товару (різаків, у тому числі автомобільних) який начебто було відвантажено другим відповідачем першому відповідачеві згідно видаткової накладної №РН-27/06/01 від 27.06.2007р. відповідачами суду не надано. При цьому, 1-й відповідач - ТОВ Метал-Союз плюс звертав увагу суду на те, що ним було здійснено сертифікацію зважувальних пристроїв та вагів автомобільних, які були йому передані від ТОВ Радіус , внаслідок чого ТОВ Метал-Союз плюс було отримано на них відповідні паспорти. Зазначені докази, на переконання 1-го відповідача свідчили про реальність господарської операції щодо передачі відповідного товару. Однак, суд не прийняв зазначені докази до уваги, оскільки паспорти на ваги отримані ТОВ Метал-Союз плюс від Сумського регіонального науково-виробничого центру стандартизації, метрології та сертифікації були видані ТОВ Метал-Союз плюс ще до відвантаження ТОВ радіус на адресу ТОВ Метал-Союз плюс відповідного товару. Так, згідно паспорту на ваги автомобільні перевірка вагів була здійснена 23.05.2007р., тобто більше ніж за місяць до поставки товару від ТОВ радіус (27.06.2007р.). Повірка вагів товарних на замовлення ТОВ Метал-Союз плюс була здійснена 19.06.2007р., тобто за вісім днів до відвантаження даного товару ТОВ Метал-Союз плюс від ТОВ Радіус . Ці докази, які надані самим ТОВ Метал-Союз плюс підтверджують правомірність доводів податкового органу щодо удаваності правочину по поставці відповідного товару на загальну суму 3610грн. Отже, суд дійшов висновку, що вищезазначений правочин є нікчемним. Однак. Спірний правочин вчинено 27.06.2007р., тоді як позов про застосування адміністративно-господарських санкцій подано до суду 25.07.2008р., тобто поза межами строку встановленого ст. 250 ГК України.

Відповідно, постановою господарського суду Сумської області від 27.01.2009р. в задоволенні позову було відмовлено.

Згідно постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2009р. постанову господарського суду Сумської області від 27.01.2009р. було скасовано зважаючи на те, що після видачі видаткової накладної №РН-27/06/01 від 27.06.2007р. сторони продовжували порушувати правила здійснення господарської операції, оскільки кошти ТОВ Метал-Союз плюс за фактично неотриманий товар надійшли на розрахунковий рахунок ТОВ Радіус 06.08.2007р. Тобто вчинене порушення є триваючим. Зважаючи на те, що факт перерахування грошових коштів в дохід ТОВ радіус підтверджується відповідним платіжним дорученням, постановою суду апеляційної інстанції було стягнуто з ТОВ Радіус на користь держави грошові кошти в сумі 3610грн. В іншій частині постанову суду І-ї інстанції залишено без змін.

Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 04 жовтня 2012 року касаційну скаргу ТОВ Метал-Союз плюс було задоволено частково, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2009р. було скасовано, постанову суду першої інстанції від 27.01.2009р. було залишено без змін. Отже, суд касаційної інстанції погодився з висновком господарського суду Сумської області про те, що вищезазначений правочин є нікчемним. Однак, зазначив, що спірний правочин вчинено 27.06.2007р., тоді як позов про застосування адміністративно-господарських санкцій подано до суду 25.07.2008р., тобто поза межами строку встановленого ст..250 ГК України.

Провадження по справі №АС 12/436-08 було порушено за позовом прокурора м.Суми в інтересах держави в особі ДПІ в м. Сумах до відповідачів : 1) ТОВ Метал-Союз плюс , 2) ТОВ Радіус (м. Запоріжжя). Прокурор просив суд визнати недійсним правочин та господарські зобов'язання між відповідачами, що виникли на підставі Договору №01/01/2007 від 01.01.2007р. з моменту їх виникнення на загальну суму 5859359,19грн., а також стягнути з ТОВ Радіус на користь ТОВ Метал-Союз плюс грошові кошти в сумі 5 859 359,19грн.та стягнути з ТОВ Метал-Союз плюс в доход держави 5 859 359,19грн.

Постановою господарського суду Сумської області від 27.01.2009р. встановлено, що вищезазначений правочин вчинено невідомою особою, яка не мала на це повноважень, оскільки ОСОБА_6 після підписання установчих документів ТОВ Радіус у подальшому ніяких документів від ТОВ Радіус не підписував. Господарська операція по поставці лому була безтоварною. В акті звірок надходження лому в 2007 році зазначено, що поставка лому від ТОВ Радіус до ТОВ Метал-Союз плюс здійснювалася залізничним транспортом, однак, жодного доказу перевезення товару від 2-го відповідача до 1-го відповідача до матеріалів справи не надано. Є лише докази перерахування коштів від ТОВ Метал-Союз плюс на користь ТОВ Радіус . Отже, суд дійшов висновку, що правочин - договір №01/01-2007 від 01.01.2007р. є нікчемним згідно ч.1 ст.203, ч.2 ст.215, ст..228 ЦК України. Однак, правочин датовано 01.01.2007р., а позов про застосування адміністративно-господарських санкцій подано до суду лише 25.07.2008р., тобто поза межами строку встановленого ст..250 ГК України. З урахуванням викладеного, в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Вже після прийняття судом І-ї інстанції постанови по даній справі , Товариством з обмеженою відповідальністю Метал-Союз плюс було подано до суду зведений акт від 01.11.2007р. та копію Договору транспортного експедирування від 01.01.2007р., відповідно до якого свідчить, що поставка лому здійснювалась автомобільним транспортом ТОВ Радіус . Підписані дані документи ОСОБА_5 від ТОВ Радіус (м. Запоріжжя) та експедитором - Приватне підприємство Стоік (директор ОСОБА_9.) (м. Суми). Тобто, підприємство, яке знаходиться в м. Запоріжжя укладає договір на перевезення вантажу з м. Запоріжжя до м. Суми з підприємством, яке зареєстровано в м. Суми. Доказів здійснення оплати за надані експедиторські послуги відповідачами не надано.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2009р. постанову господарського суду Сумської області від 27.01.2009р. було скасовано, прийнято нову - стягнуто з ТОВ радіус на користь держави отримані кошти в сумі 5859359,19 грн., оскільки дане порушення тривало з моменту укладення нікчемного правочину і до моменту перерахування коштів ТОВ Метал-Союз плюс на користь ТОВ Радіус . Кошти було перераховано за фактично не поставлений товар, оскільки докази перевезення товару, зберігання товару та оплату послуг за його перевезення відсутні.

Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 лютого 2013 року касаційну скаргу ТОВ Метал-Союз плюс було залишено без задоволення, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2009р. залишено без змін.

Провадження по справі №АС 3/391-08 було порушено за позовом прокурора м.Суми в інтересах держави в особі ДПІ в м. Сумах до відповідачів : 1) ТОВ Метал-Союз плюс , 2) ТОВ Солід Ком (м. Запоріжжя). Прокурор просив суд визнати недійсним правочин та господарські зобов'язання між відповідачами, що виникли на підставі Договору поставки від 01.08.2005р. за умовами якого постачальник ТОВ Солід Ком зобов'язався поставити, а покупець ТОВ Метал-Союз плюс прийняти та оплатити брухт вторинних чорних металів.

Матеріали адміністративної справи №АС3/391-08 станом на 09.02.2016р. знищено відповідно до Акту 17.06.2015р. Однак, до Сумського окружного адміністративного суду господарським судом Сумської області було надіслано копії постанови господарського суду Сумської області від 27.01.2009р. по справі №АС3/391-08, копію постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2009 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 21 червня 2012 року (а.с.160-173, 8 том).

Так, судом І-ї інстанції було встановлено, що за Договором поставки від 01.08.2005р. за умовами якого постачальник ТОВ Солід Ком зобов'язався поставити, а покупець ТОВ Метал-Союз плюс прийняти та оплатити брухт вторинних чорних металів партіями, по ціні, по реквізитам, обумовленим у специфікаціях. Зазначений Договір було підписано директором ТОВ Солід-Ком ОСОБА_3, та директором ТОВ Метал-Союз плюс ОСОБА_10 Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 22.09.2008р. підтверджується, що особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені ТОВ Солід Ком без довіреності, у тому числі підписувати договори, є ОСОБА_5. Таким чином, Договір поставки №01/08/2005-СК від 01.08.2005р. підписаний з боку ТОВ Солід Ком підписані уповноваженою особою. Однак, суд погодився з твердженнями позивача відносно того, що відсутні докази перевезення (транспортування) брухту чорних металів на виконання зазначеного Договору поставки від ТОВ Солід Ком (м. Запоріжжя) до ТОВ Метал-Союз плюс (м. Суми) Відсутні залізничні та автотранспортні накладні. 19.03.2008р.державним реєстратором була проведена реєстрація припинення юридичної особи ТОВ Солід Ком у зв'язку з її банкрутством. Беручи до уваги вищезазначене та враховуючи положення ст..250 ГК України судом було відмовлено позивачу в задоволенні позову.

Судом апеляційної інстанції було скасовано постанову господарського суду Сумської області. Харківський апеляційний адміністративний суд у своїй постанові зазначає, що відповідно до актів звірки надходження лому на адресу ТОВ Метал-Союз плюс поставка перевезення металобрухту відбувалося залізничним транспортом. Між тим, в матеріалах справи відсутні товарно-транспортні документи на підтвердження перевезення товару, відсутні докази здійснення оплати за перевезення та зберігання товару. Які б підтверджували реальність угоди від 01.08.2005р.Надані відповідачами квитанції по прийманню вантажу не підтверджують реальність господарських операцій, оскільки у вказаних документах відправником вказаний не ТОВ Солід Ком , а інші юридичні особи. Між тим, ТОВ Метал-Союз плюс перерахувало протягом 2006 року на розрахунковий рахунок ТОВ Солід Ком грошові кошти в сумі 1263242,13 грн. за фактично не поставлений товар. , а ТОВ Солід Ком безпідставно видавало контрагенту податкові накладні внаслідок чого ТОВ Метал-Союз плюс безпідставно завищувало валові витрати, що призвело до заниження податку на прибуток.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 червня 2012 року постанову Харківського апеляційного адміністративного суду залишено без змін. При цьому, суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності доказів реальності здійснення господарських операцій між ТОВ Метал-Союз плюс та ТОВ Солід Ком , відсутні докази постачання, перевезення, зберігання товару (металобрухту).

Таким чином, судами було надано правову оцінку договорам, які укладалися між позивачем та ТОВ Радіус :

- договір поставки брухту чорних металів № 27/11-2006 від 27 листопада 2006р. (справа №АС 3/390-08 (2а-1870/6286/12));

- договір поставки № 01/01/2007-Р від 01 січня 2007р. (справаАС12/436-08);

- договір про надання послуг по переробці брухту сталі № 01/01/2007-Р від 01 січня 2007 року (справа АС 3/392-08);

Щодо договору поставки №01/08/2005-СК від 01 серпня 2005 року, який укладено між позивачем та ТОВ "Солід Ком" (справа №АС3/391-08).

Вказаними судовими рішеннями у відповідних адміністративних справах було встановлено обставини оформлення позивачем нікчемних правочинів із підприємствами ТОВ Радіус та ТОВ Солід Ком м. Запоріжжя, - з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

Вказаними судовими рішеннями, які набрали законної сили, також встановлено, що фактично товар та роботи ( послуги) за первинними документами, виписаними на виконання договорів між підприємством позивача та ТОВ Радіус та ТОВ Солід Ком , фактично не поставлялись, документи були оформлені з єдиною метою - надати ТОВ Метал-Союз плюс податкову перевагу у вигляді незаконного права на валові витрати з метою мінімізації податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та одержання податкового кредиту з ПДВ, що призвело до ненадходження податків до бюджету.

Під час розгляду вказаних судових справ судами першої та апеляційної інстанцій досліджувалися ті ж правові відносини, що і під час розгляду даної справи.

Поряд з цим, Вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01.04.2013р. визнано ОСОБА_11 винним у скоєнні злочину передбаченого ст. ст.

- 205 КК України фіктивне підприємництво під яким розуміється створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона,

- 358 КК України Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів ;

- 366 КК України Службове підроблення під яким розуміється складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.

Суд визнаючи винним ОСОБА_11 винним у злочинах встановив, що:

ОСОБА_11 обратился к ОСОБА_6 с просьбой зарегистрировать на своё имя ООО Радиус , который был создан без цели осуществления хозяйственной деятельности (Т.2 стор. 175-176);

В соответствии с условиями разработанного плана преступления члены группы совершили фиктивное предпринимательство, что выразилось в конвертации денежных средств и проведении ряда бестоварных операций (Т.2 стор. 177); ОСОБА_11 подделывал документы от ООО Радиус (договора, расходные накладные, налоговые накладные, акты происхождения лома) (Т.2стор. 188).

Таким чином, вказаний вирок суду підтверджує здійснення ТОВ Радіус безтоварних с "госдарських операцій, а єдиною метою діяльності ТОВ Радіус було надання податкової вигоди іншим суб'єктам господарювання шляхом формування штучного податкового кредиту по HL3 та валових витрат по податку на прибуток підприємств.

Що стосується позиції суду касаційної інстанції, про встановлення Вироком суду фактичного виконання умов договору щодо поставки товару.

У Вироку зазначено (Т.2 стор. 210 мовою оригіналу): і - Анализируя показания свидетеля ОСОБА_12, и ОСОБА_13 суд приходит к выводу об их соответствии собранным по делу доказательствам, так как суд допускает, что ОСОБА_11 наравне с фиктивным предпринимательством осуществлял финансово хозяйственную деятельность от имени ООО Радиус ... в период 2006-2008 и заключал различные договора на поставку, хранение, переработку, транспортировку лома с ООО Метал Союз плюс и ООО ПЭФ Дефо , первичная документация которых исследована в суде .

Отже, суд приходить до висновку, що на підставі зібраних доказів суд припускає укладення договорів на постачання, зберігання, переробку та транспортування лому, проте не зазначає, що вказані договори належним чином виконувались. Сам факт укладення договору, який суд припускає, не призводить до його виконання.

- Предметом доказывания бестоварных сделок, а именно отсутствие прихода приобретенных ТМЦ и отсутствие расхода реализуемых ТМЦ является признание хозяйственных соглашений недействительными, которое стоит наряду с другими способами обязательств. На основании исследуемых документов и доказательств, допроса директора и сотрудников ООО Метал Союз Плюс ООО ПЭФ Дефо на момент рассмотрения уголовного дела в соответствии с презумпцией правомерности сделки, а также доказательств по делу, учитывая наличие первичных документов подтверждающих отгрузку лома суд пришел к выводу, что договора между ООО Метал Союз Плюс и ООО Радиус ... являются правомерными, находится в противоречии с обвинением .

Таким чином, ТОВ Радіус не мав реальної можливості для здійснення господарських операцій відображених в первинних документах на підставі яких було сформовано дані податкового обліку. Такий висновок ґрунтується на тому, що ТОВ Радіус було створено як фіктивне підприємство з метою конвертації грошових коштів та проведення безтоварних господарських операцій та відсутність матеріальної, фізичної, технічної та технологічної можливості для виконання робіт по поставці, переробці металобрухту. Також, первинні документи за підставі яких сформовано дані податкового обліку є підробленими та підписані не уповноваженою на те особою, що призводить до втрати таким документом статусу первинного.

Згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Що стосується висновку суду касаційної інстанції по даній справі (а.с.75-79, 8 том) про те, що податкове законодавство не зобов'язує підприємство перевіряти повноваження особи, яка підписала відповідну податкову накладну.

Як вже зазначалось, дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, а дані бухгалтерського обліку формуються на підставі первинних документів складених в зв'язку зі здійсненням господарських операцій які є об'єктом оподаткування певним податком і збором.

При цьому первинні документи, які необхідні для формування даних податкового обліку формуються на підставі виконання певного виду правочину. Отже, результатами виконання певного правочину є складання відповідних первинних документів (видаткові, податкові накладні тощо).

Хоча чинне законодавство не передбачає обов'язку сторін договору перевіряти повноваження особи проте чинне законодавство передбачає, що кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги (ч.2 ст. 527 ЦК України).

Отже, непред'явлення вимоги про виконання зобов'язання належною стороною не призводить до дійсності первинних документів складених неналежною стороною у зобов'язанні.

Відповідно до ст.207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам Закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Таким чином, ця норма передбачає недійсність господарських зобов'язань (правочинів), що не відповідають вимогам закону, а тому, відповідно до ст. 215 ЦК України ці зобов'язання є нікчемними.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону передбачено, що до складу валових витрат можуть бути включені суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та

іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи з вищевикладеного, валові витрати ТОВ Метал-Союз плюс по придбанню брухту чорних металів, послуг по переробці брухту та товарно-матеріальних цінностей у ТОВ Радіус м. Запоріжжя у період з 01.07.2006 по 30.09.2007р. було завищено на 8 551 036,27 грн., у тому числі: 4 квартал 2006 року - на 2 640 576,88 грн.; 1 квартал 2007 року - на 3 228 988,87 грн.; 2 квартал 2007 року - на 1 546 368,84 грн.; З квартал 2007 року - на 1 135 101,68 грн.

Крім цього, в ході планової виїзної документальної перевірки (акт перевірки №952/2314/31931103/2 від 24.01.2008р.) також було встановлено, що одним з найбільших постачальників ТОВ Метал-Союз плюс у період з 01.07.2006 по 30.09.2007 було ТОВ Солід Ком м. Запоріжжя.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 06.11.2007 в справі №21/259/07 ТОВ Солід Ком визнано банкрутом, а за наслідками розгляду справи - ліквідовано.

Перевіркою податкового органу було встановлено, що ТОВ Метал-Союз плюс у перевіряємому періоду включило до складу валових витрат витрати в сумі 899 531,22 грн., за договором поставки № 01/08/2005-СК від 01.08.2005, від імені ТОВ Солід Ком підписаним ОСОБА_5, та додатковою угодою № 8 від 31.12.2006р., підписаною від імені ТОВ Солі Ком ОСОБА_4, а також витрати по наданню послуг по переробці брухту а сумі 273,42 грн., - за відсутності перевізних та інших документів, які б підтверджували факт перевезення товару та надання послуг.

Згідно з вказаним вище договором протягом липня 2006 року ТОВ Солід Ком нібито поставлено позивачу 830,276 т брухту чорних металів на загальну суму 851 072,09 грн., протягом липня 2007 року - 44,704 т брухту чорних металів на загальну суму 48 459,13 грн.

Крім того, у липні 2006 року ТОВ Солід Ком нібито надавав ТОВ Метал-Союз плюс послуги по переробці брухту, у зв'язку з чим від імені ТОВ Солід Ком було виписано податкову накладну № 117 від 31.07.2006 на суму 273,42 грн., на якій значиться розшифровка підпису ОСОБА_5. .

Згідно письмових пояснень ОСОБА_5 від 18.12.2007, він звільнився за власним бажанням з підприємства ТОВ Солід Ком в травні 2005 року, і після цього не мав ніякого відношення до діяльності підприємства, жодних договорів, бухгалтерських і податкових документів від імені ТОВ Солід Ком не підписував.

Згідно реєстраційних документів ТОВ Солід Ком ОСОБА_4, який підписував документи не значиться посадовою особою підприємства, тому будь-які повноваження у цієї особи на вчинення дій від імені товариства в державних органах відсутні.

В ході проведення оперативно-розшукових та перевірочних заходів було встановлено, що від імені ТОВ Солід Ком договори, податкова звітність та документи фінансово-господарської діяльності були підписані невстановленими особами, при цьому біля своїх підписів дані особи протизаконно зазначали прізвища ОСОБА_5. та ОСОБА_4. , які не являлись посадовими особами товариства.

Під час проведення оперативно-розшукових заходів також було встановлено, що у ТОВ Солід Ком відсутні складські, виробничі та інші приміщення, необхідні для виробництва, зберігання та транспортування продукції (зокрема металобрухту). Відповідно до даних податкової, статистичної, пенсійної та іншої звітності на підприємстві були відсутні наймані працівники.

У зв'язку з цим договір поставки №01/08/2005-СК від 01.08.2005 з урахуванням додаткових угод, оформлених між ТОВ Метал-Союз плюс та ТОВ Солід Ком , підписувались невстановленими особами без належних повноважень і завірялись печаткою ТОВ Солід Ком , у зв'язку з цим реальність здійснення операцій з відвантаження, приймання-передачі товарів, робіт (послуг) на адресу ТОВ Метал-Союз плюс не підтверджена належним чином.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу на протиріччя в позиції представника позивача щодо в способу переміщення ТМЦ.

Під час розгляду даної справи Позивач зазначає, що металобрухт передавався ТОВ Радіус на зберігання Позивачу, а останній в свою чергу відправляв отриманий на зберігання металобрухт переробним підприємствам. І після складання відповідного документу, підтверджує кількість та якість металобрухту вказаний металобрухт переходив у власність позивача.

Однак, під час розгляду справ за позовами прокурора м. Суми в інтересах держави в особі ДПІ в м. Суми до ТОВ Метал-союз плюс та ТОВ Радіус про стягнення суми №АС/436-08, та до ТОВ Метал-союз плюс та ТОВ Солід Ком про стягнення суми №AC3/391-08 було встановлено, що Відповідно до актів звірки надходження лому на адресу ТОВ Метал-союз плюс поставка металобрухту відбувалось залізничним транспортом. . А в постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2009р. №АС/436-08 поряд з цим зазначено, що Представник відповідачів в судовому засіданні пояснив, що доставка металобрухту від ТОВ Радіус до залізничного транспорту здійснювалось автомобільним транспортом .

Аналогічні протиріччя в поясненнях Позивача, по постачанню металобрухту з боку ТОВ Солід Ком . В постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009р. зазначається, що відповідно до актів звірки надходження лому на адресу ТОВ Метал-Союз плюс поставка та перевезення металобрухту відбувалося залізничним транспортом. .

Крім того, в наданих суду первинних документах пов'язаних з перевезенням металобрухту відсутні будь які відомості про те, що поставляємий металобрухт належить іншому суб'єкту господарювання (ТОВ Радіус , ТОВ Солід Ком ), крім (мовою оригінала) приемо-сдаточного Акта от 13.08.07г. №4505 (т. 3 стор.217) та квитанція про приймання вантажу №44345577 (т. 3 стор 218) де зазначено, що Вантаж прямує за договором з ТОВ Метал-союз плюс . Власність ТОВ ПФК Прометей для ЗАТ ММЗ .

Отже, в наданих позивачем первинних документах та поясненнях щодо транспортування придбаного металобрухту вбачається відсутність відомостей про власників (ТОВ Радіус та ТОВ Солід Ком ) металобрухту. Разом з тим, вказані пояснення, наявні документи є такими, що протирічать один одному, що ставить під сумнів виконання договорів поставки, а з урахуванням з іншими доказами підтверджує безтоварність вказаних договорів.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-ХГУ, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Документи первинного, бухгалтерського та податкового обліків (в тому числі видаткові та зведені накладні, акти приймання-передачі, зведені акти, податкові накладні тощо), які були підписані від імені ТОВ Солід Ком були створені лише на папері, без наміру створити реальні правові наслідки. Фактично товар та роботи (послуги) за даними первинними документами не поставлялись, документи були оформлені з єдиною метою - надати ТОВ Метал-Союз плюс податкову перевагу у вигляді незаконного права на валові витрати з метою мінімалізації податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та одержання податкового кредиту з ПДВ, що призвело ненадходження податків до бюджету, порушення встановленого законом порядку формування дохідної частини державного бюджету, порушення ст. 67 Конституції України.

У зв'язку з цим податковим органом було обґрунтовано встановлено, що ТОВ Метал-Союз плюс неправомірно та всупереч вимогам ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні було складено та виписано видаткові та зведені накладні, акти приймання-передачі, зведені акти, податкові накладні тощо.

Таким чином, зазначені вище правочини та господарські зобов'язання були оформлені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тому відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України, ч.ч. 1,5 ст. 203, ч.2 ст. 215 ЦК України є нікчемними.

Враховуючи вищевикладене, за період з 01.07.2006 по 30.09.2007 в податковому та бухгалтерському обліках ТОВ Метал-Союз плюс обліковуються первинні документи, складені невстановленими особами від імені ТОВ Солід Ком , на поставку брухту чорних металів на загальну суму 2 930 491,44 грн. та на нібито одержані послуги по переробці брухту на суму 273,42 грн.

В порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , ТОВ Метал-Союз плюс до складу валових витрат було включено витрати за правочинами (договорами), які відповідно до закону є нікчемними, витрати, не пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції, (робіт, послуг) та не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, валові витрати ТОВ Метал-Союз плюс по розрахунках з ТОВ Солід Ком за період з 01.07.2006 по 30.09.2007 було завищено на 858 343,46 грн., в тому числі: 3 квартал 2006 року - на 833 986,00 грн.; 2 квартал 2007 року - на 227,85 грн.; З квартал 2007 року - 24 129,61 грн.

Відповідно до п.п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами від 21.12.2000 (у редакції чинної на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли ... платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за-наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми, недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

У зв'язку з вищевикладеним, ДПІ в м. Сумах правомірно було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000062312/0/4316 від 24.01.2009, яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 3 335 435 грн., з яких 2 223 623 грн. основного платежу та 1111812 грн. штрафних санкцій.

Відповідно, вимоги позивача щодо визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Сумах №0000062312/0/4316 від 24.01.2009р. є неправомірними, необґрунтованими і. відповідно, не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Союз-Плюс" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області за участю Прокуратури Сумської області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний тест постанови виготовлено 01.03.2016 року.

Суддя (підпис) О.М. Кунець

З оригіналом згідно

Суддя О.М. Кунець