Ухвала

від 21.01.2016 по справі 760/12795/15-к

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №1-кс/760/750/132/16

760/12795/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2016 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання сторони кримінального провадження старшого слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_4 , погоджене із прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна в рамках досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32015110000000013 від 27.05.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2,3 ст.212 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшло зазначене клопотання, підтримуючи яке прокурор зазначив, що слідчим з ОВС ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Київській області проводиться досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження, яке зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань №32015110000000013 від 27.05.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2,3 ст.212 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що громадянин ОСОБА_5 02.04.2015 року під час проходження митного контролю багажу на каналі «зелений коридор» в зоні митного контролю залу «Приліт» Прем`єр залу терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», після перетину «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор» не задекларував товар, що перебував у його особистих речах та безпосередньо на ньому, чим порушив ст. 366 Митного кодексу України та умисно ухилився від сплати мита та податку на додану вартість на загальну суму 2045 951,7 грн.

Окрім цього слідством встановлено, що ряд осіб організовують незаконне, систематичне переміщення дорогоцінних виробів з приховуванням від митного контролю, через кордон України, чим порушують встановлені митні правила, що призводить до фактичного ненадходження до бюджету обов`язкових платежів. З метою реалізації даних виробів ряд осіб (в т.ч. ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 ) без відповідного оформлення в бухгалтерському та податковому обліку постачають дорогоцінні вироби та годинники службовим особам ТОВ «Ноблесс» (код ЄДРПОУ 35135348), ТОВ «Грінвіч тайм» (код ЄДРПОУ 36100850), ФОП ОСОБА_9 (ід.код НОМЕР_1 ), ТОВ «Часова група Г.М.Ф.», які в свою чергу реалізовують годинники та дорогоцінності кінцевому споживачу, також без відповідного оформлення у бухгалтерському та податковому обліку, що призводить до фактичного ненадходження до бюджету сплати податків у розмірі понад 3200 тис. грн., що являється особливо великим розміром.

Так, на виконання доручення встановлено що за адресою м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 132 знаходиться складське приміщення, яке використовується для зберігання годинників, для подальшої їх реалізації. Також встановлено, що завідувачем даного складу являється ОСОБА_10 а комірником ОСОБА_8 , які підконтрольні, та займаються даною вказівкою ОСОБА_6 .

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 25.12.2015 року було надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 132.

Так у ході проведення обшуку за вказаною адресою виявлено та вилучено печатку ТОВ «Ноблесс» (35135348). Фактично ТОВ «Ноблесс» зареєстровано та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дорогожицька 1. Окрім цього посадовими особами ТОВ «Ноблесс» являються ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Оскільки печатка знаходилась не у службових осіб підприємства ТОВ «Ноблесс», не за адресою реєстрації підприємства, а у по сторонніх осіб, є підстави вважати, що вона використовувалась ними незаконно та з метою формування первинних бухгалтерських документів від ТОВ «Ноблесс».

Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Як зазначено в ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Як зазначено в ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч.2 ст.170 КПК України слідчий суддя під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним участині другій статті 167 цього Кодексу.

Тому, з огляду на положення ч.2 ст.167та ч.2 ст.170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним кримінальним процесуальним законом, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (зникнення чи відчуження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч.2 ст.170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

При цьому, згідно з ч.4 ст.170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Згідно з ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Заслухавши пояснення прокурора, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, враховуючи вимоги ч.2 ст.173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки прокурором було доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2, 3 ст.212 КК України.

Крім того, прокурором було доведено наявність достатніх підстав вважати, що печатка ТОВ «Ноблесс» (код 35135348), яка була вилучена у ході проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. В. Васильківська, 132, відповідає критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 КПК України, а саме, підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, при цьому, незастосування заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту, може призвести до його зникнення або втрати та настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Таким чином, оскільки прокурором була доведена необхідність арешту печатки ТОВ «Ноблесс» (код 35135348), яка були вилучена у ході проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. В. Васильківська, 77-А, тому його клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 159166, 170, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на печатку ТОВ «Ноблесс» (код ЄДР 35135348), яка була вилучена у ході проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 132.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1