Ухвала

від 21.01.2016 по справі 760/12795/15-к

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №1-кс/760/750/69/16

760/12795/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2016 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання сторони кримінального провадження старшого слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_4 , погоджене із прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна в рамках досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32015110000000013 від 27.05.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2,3 ст.212 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшло зазначене клопотання, підтримуючи яке прокурор зазначив, що слідчим з ОВС ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Київській області проводиться досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження, яке зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань №32015110000000013 від 27.05.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2,3 ст.212 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що громадянин ОСОБА_5 02.04.2015 року під час проходження митного контролю багажу на каналі «зелений коридор» в зоні митного контролю залу «Приліт» Прем`єр залу терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», після перетину «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор» не задекларував товар, що перебував у його особистих речах та безпосередньо на ньому, чим порушив ст. 366 Митного кодексу України та умисно ухилився від сплати мита та податку на додану вартість на загальну суму 2045 951,7 грн.

Окрім цього слідством встановлено, що ряд осіб організовують незаконне, систематичне переміщення дорогоцінних виробів з приховуванням від митного контролю, через кордон України, чим порушують встановлені митні правила, що призводить до фактичного ненадходження до бюджету обов`язкових платежів. З метою реалізації даних виробів ряд осіб (в т.ч. ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 ) без відповідного оформлення в бухгалтерському та податковому обліку постачають дорогоцінні вироби та годинники службовим особам ТОВ «Ноблесс» (код ЄДРПОУ 35135348), ТОВ «Грінвіч тайм» (код ЄДРПОУ 36100850), ФОП ОСОБА_9 (ід.код НОМЕР_1 ), ТОВ «Часова група Г.М.Ф.», які в свою чергу реалізовують годинники та дорогоцінності кінцевому споживачу, також без відповідного оформлення у бухгалтерському та податковому обліку, що призводить до фактичного ненадходження до бюджету сплати податків у розмірі понад 3200 тис. грн., що являється особливо великим розміром.

Так, на виконання доручення встановлено що за адресою м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 77-А, знаходиться магазин «DeLux» та офісні приміщення даного магазину, яке використовується для незаконної діяльності, яке полягає в умисному ухиленні від сплати податків шляхом не відображення у податковому та бухгалтерському обліках відомостей про продаж годинників, які ввезенні без належного митного оформлення.

Дані відомості підтверджуються матеріалами проведеної негласної слідчої розшукової дії, за результатами якої складено протокол огляду розсекреченого диска, а саме в розмові громадянки ОСОБА_10 (керівник ТОВ ««Ноблесс» (код ЄДРПОУ 35135348)) 06.11.2015 року о 18 год. 27 хв.

Окрім цього, незаконне переміщення годинників через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та сплати митних платежів підтверджується матеріалами проведеного обшуку громадянина ОСОБА_11 в аеропорті «Бориспіль» одразу після перетину «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор» виявлено годинники, які були ввезені на територію України без митного оформлення.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 25.12.2015 року було надано дозвіл на проведення обшуку за місцем розташування магазину «DeLux» за адресою: АДРЕСА_1 .

Так у ході проведення обшуку за вказаною адресою виявлено та вилучено грошові кошти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення і отримані як дохід від даної незаконної діяльності в розмірі 109497 доларів США (номіналом 100 доларів 839 шт., номіналом 50 доларів 400 шт., номіналом 20 доларів 261 шт., номіналом 10 доларів 29 шт., номіналом 5 доларів 5 шт., номіналом 1 долар 62 шт.,) та 1720000 українських гривень, а також конверт на якому містився напис «фальш» в якому містились 2 купюри номіналом 100 доларів США (АВ74279597А та DK12649345C).

Окрім цього рапортом ст. о/у ГУ БКОЗ СБ України встановлено, що із даних вилучених грошових коштів в розмірі 109497 доларів США (номіналом 100 доларів 839 шт.) містяться грошові кошти, які використовувались у проведенні негласних слідчих (розшукових) дій в розмірі 15 000 доларів США (номіналом 100 доларів в кількості 150 шт.).

Також, допитаний як свідок ст. о/у ГУ БКОЗ СБ України ОСОБА_12 повідомив, що в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії використовувались грошові кошти в розмірі 15 000 доларів США (номіналом 100 доларів в кількості 150 шт.), які вилучені при проведенні обшуку 29.12.2015 року в рамках кримінального провадження №32015110000000013 за адресою м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 77А.

Документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, не встановлені.

Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Як зазначено в ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Як зазначено в ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч.2 ст.170 КПК України слідчий суддя під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним участині другій статті 167 цього Кодексу.

Тому, з огляду на положення ч.2 ст.167та ч.2 ст.170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним кримінальним процесуальним законом, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (зникнення чи відчуження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч.2 ст.170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

При цьому, згідно з ч.4 ст.170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Згідно з ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Заслухавши пояснення прокурора, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, враховуючи вимоги ч.2 ст.173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволення, оскільки прокурором було доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2, 3 ст.212 КК України.

При цьому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого та може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням про арешт майна, а саме, перешкодити зникненню грошових коштів, набутих кримінально-протиправним шляхом, які можуть бути джерелом погашення збитків завданих державі, внаслідок скоєння злочинів, що розслідуються по даному кримінальному провадженні.

Крім того, прокурором було доведено наявність достатніх підстав вважати, що грошові кошти, які були влученні у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , відповідають критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 КПК України, а саме, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та є доходами від нього, при цьому, незастосування заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту, може призвести до його зникнення або втрати та настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Таким чином, оскільки прокурором була доведена необхідність арешту грошових коштів, які були влученні у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , тому його клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 159166, 170, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти, а саме:

- кошти в розмірі 15000 доларів США (номіналом 100 доларів 150 шт.), вилучені у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1