Постанова

від 10.03.2016 по справі 826/19069/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10 березня 2016 року 13 год. 50 хв. № 826/19069/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, державної податкової інспекції у Рожнятіському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, державної податкової інспекції у Богородчанському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області та державної податкової інспекції у місті Яремчому Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування рішень.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (далі - позивач, ПАТ "Укрнафта") до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - відповідач-1) , державної податкової інспекції у Рожнятіському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - відповідач-2) , державної податкової інспекції у Богородчанському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - відповідач-3) , державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - відповідач-4) та державної податкової інспекції у місті Яремчому Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - відповідач-5) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (далі - оскаржувані рішення) .

В обґрунтування позову зазначено, зокрема, що оскаржувані рішення відповідачами прийнято на підставі висновків камеральних перевірок, які не відповідають фактичним обставинам.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі №826/19069/15 (далі - справа) , яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У подальшому, до суду через канцелярію від представника позивача надійшла письмова заява про уточнення позовних вимог, яку судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.

Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивача підтримала позов та просила задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах, а представник відповідачів не визнала позов та просила відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.

У відповідне судове засідання представник відповідачів не прибула, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи вона повідомлені своєчасно і належним чином, заяви про розгляд справи за відсутності представників відповідачів до суду не надійшли.

Враховуючи вище викладені обставини та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачами проведено камеральні перевірки даних, задекларованих ПАТ "Укрнафта" у податкових розрахунках з плати за користування надрами, за результатами яких:

- відповідачем-1 складено відповідні акти від 03 червня 2015 року №№910/153/00135390-934/153/00135390, на підставі яких прийнято оскаржувані рішення №№0002631500, 0002641500, 0002491500, 0002521500, 0002331500, 0002341500, 0002581500, 0002601500, 0002461500, 0002831500, 0002301500, 0002321500, 0002551500, 0002571500, 0002411500, 0002431500, 0002701500, 0002721500, 0002441500, 0002851500, 0002781500, 0002801500, 0002741500, 0002761500, 0002351500, 0002361500, 0002371500, 0002381500, 0002661500, 0002681500, 0002881500, 0002891500, 0002711500, 0002731500, 0002751500, 0002771500, 0002591500, 0002611500, 0002511500, 0002531500, 0002541500, 0002561500, 0002671500, 0002691500, 0002451500, 0002471500, 0002481500, 0002501500, 0002861500, 0002871500, 0002791500, 0002811500, 0002821500, 0002841500, 0002621500, 0002651500, 0002391500, 0002401500, 0002421500 від 22 червня 2015 року та №0002901500 від 23 червня 2015 року;

- відповідачем-2 складено відповідні акти від 02 червня 2015 року №№398/150/00135390-427/150/00135390, на підставі яких прийнято оскаржувані рішення №№0002031500, 0002021500, 0002321500, 0002331500 від 19 червня 2015 року, №№0001831500, 0001791500, 0001741500, 0001751500 від 18 червня 2015 року, №№0002171500, 0002161500, 0002011500, 0002001500 від 19 червня 2015 року, №№0001801500, 0001781500 від 18 червня 2015 року, №№0002141500, 0002151500 від 19 червня 2015 року, №№0001771500, 0001761500 від 18 червня 2015 року, №№0002301500, 0002311500, 0002091500, 0002081500, 0002221500, 0002231500 від 19 червня 2015 року, №№0001811500, 0001821500 від 18 червня 2015 року, №№0001961500, 0001971500 від 19 червня 2015 року, №№0001881500, 0001891500 від 18 червня 2015 року, №№0002251500, 0002241500, 0002101500, 0002111500, 0002051500, 0002041500 від 19 червня 2015 року, №№0001841500, 0001861500 від 18 червня 2015 року, №№0002271500, 0002261500 від 19 червня 2015 року, №№0001871500, 0001851500 від 18 червня 2015 року, №№0002181500, 0002191500, 0002061500, 0002071500, 0001981500, 0001991500, 0002211500, 0002201500, 0001951500, 0001941500, 0002121500, 0002131500, 0002281500, 0002291500 від 19 червня 2015 року, №№0001901500, 0001931500, 0001921500, 0001911500 від 18 червня 2015 року;

- відповідачем-3 складено відповідні акти від 02 червня 2015 року №№400/09-01-15/00135390-424/09-01-15/00135390, на підставі яких прийнято оскаржувані рішення №№0000731500, 0000741500, 0000751500, 0000761500, 0000771500, 0000781500, 0000791500, 0000801500, 0000811500, 0000821500, 0000831500, 0000841500, 0000851500, 0000861500, 0000871500, 0000881500, 0000891500, 0000901500, 0000911500, 0000921500, 0000931500, 0000941500, 0000951500, 0000961500, 0000971500, 0000981500, 0000991500, 0001001500, 0001011500, 0001021500, 0001031500, 0001041500, 0001051500, 0001061500, 0001071500, 0001081500, 0001091500, 0001101500, 0001111500, 0001121500, 0001131500, 0001141500, 0001151500, 0001161500, 0001171500 від 22 червня 2015 року;

- відповідачем-4 складено відповідні акти від 02 червня 2015 року №№466/15-00135390-490/15-00135390, на підставі яких прийнято оскаржувані рішення №№0002201500, 0002211500 0002091500, 0002101500, 0002191500, 0002171500, 0001951500, 0001941500, 0001971500, 0001961500, 0002011500, 0002001500, 0002221500, 0002241500, 0002231500, 0002161500, 0002151500, 0001981500, 0001991500, 0001931500, 0001921500, 0001911500, 0002131500, 0002141500, 0002081500, 0002071500, 0002021500, 0002031500, 0002041500, 0002051500, 0002061500, 0002121500, 0002111500, 0001891500, 0001901500, 0001881500, 0001871500, 0001841500, 0001851500, 0001861500 від 22 червня 2015 року, №№0002281500, 0002261500, 0002271500, 0002361500, 0002351500, 0002301500, 0002291500, 0002391500, 0002401500, 0002381500, 0002371500, 0002341500, 0002331500, 0002311500, 0002321500 від 23 червня 2015 року;

- відповідачем-5 складено відповідні акти від 02 червня 2015 року №№210/09-18-15-0/00135390-214/09-18-15-0/00135390, на підставі яких прийнято оскаржувані рішення №№0001921500, 0001901500, 0001971500, 0001961500, 0001991500, 0001981500, 0002021500, 0002031500 від 18 червня 2015 року, №0002071500 від 19 червня 2015 року, №0002051500 від 18 червня 2015 року.

Відповідно до висновків актів перевірок, ПАТ "Укрнафта" порушено пп. 1.1. п. 1 підрозділу 9-1 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - ПК України) у редакції Закону України від 31 липня 2014 року №1621-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України" (далі - Закон №1621-VII) , а саме при визначенні податкових зобов'язань з плати за користування надрами у поданих 19 травня 2015 року розрахунках ПАТ "Укрнафта" застосовано ставки оподаткування, відмінні від тих, які передбачені пп. 1.1. п. 1 підрозділу 9-1 розділу ХХ ПК України у редакції Закону №1621-VII.

У контексті вище викладених обставин суд зазначає наступне.

Так, у 2014 році ПАТ "Укрнафта" було платником плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Згідно зі ст. 264 ПК України, ПАТ "Укрнафта" заповнило та подало відповідачам податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за серпень-грудень 2014 року (за кожен місяць із зазначеного періоду).

В цілому, ПАТ "Укрнафта" задекларовано до сплати: відповідачу-1 - 381798217,69 грн.; відповідачу-2 - 166223190,06 грн.; відповідачу-3 - 69976711,83 грн.; відповідачу-4 - 87176797,83 грн.; відповідачу-5 - 4772558,96 грн.

19 травня 2015 року ПАТ "Укрнафта" подало відповідачам уточнюючі розрахунки з плати за користування надрами за серпень-грудень 2014 року та зменшило раніше задекларовані податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин: відповідачу-1 - на 82402609,21 грн., задекларувавши уточнену суму 299395608,48 грн.; відповідачу-2 - на 39762834,34 грн., задекларувавши уточнену суму 126460355,72 грн.; відповідачу-3 - на 31628873,76 грн., задекларувавши уточнену суму 38347838,07 грн.; відповідачу-4 - на 31910639,11 грн., задекларувавши уточнену суму 55266158,71 грн.; відповідачу-5 - на 888804,77 грн., задекларувавши уточнену суму 3883754,18 грн.

Шляхом подання вище перелічених уточнюючих розрахунків ПАТ "Укрнафта" виправило допущені ним раніше помилки.

Поряд з цим, відповідачі не погодилися зі здійсненим ПАТ "Укрнафта" уточненням податкового зобов'язання. На думку відповідачів, загальна сума податкового зобов'язання ПАТ "Укрнафта" зі плати за користування надрами за податкові (звітні) періоди серпня-грудня 2014 року не може бути меншою початково задекларованої ним суми (до проведеного 19 травня 2015 року уточнення), а тому відповідачами, за результатами камеральних перевірок уточнюючих розрахунків, самостійно визначено ПАТ "Укрнафта" податкове зобов'язання у розмірі різниці між первісними зобов'язаннями (зобов'язання до уточнення) та задекларованими ним в уточнюючих розрахунках зобов'язаннями (новим зобов'язанням) із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій.

Податкові зобов'язання з плати за користування надрами відповідачами визначено із посиланням на порушення ПАТ "Укрнафта" п. 9-1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України у редакції Закону №1621-VII, яке полягає у незастосуванні ставки плати за користування надрами відповідно до норм Закону №1621.

Відповідно до пп. 21 п. 1 розділу І Закону №1621-VII, Верховна Рада України постановила внести зміни і до ПК України, зокрема розділ XX "Перехідні положення" ПК України доповнити підрозділом 9-1 такого змісту: "тимчасово, до 01 січня 2015 року, встановлюються такі особливості застосування деяких норм розділу XI "Плата за користування надрами" цього Кодексу. 1.1. Ставки плати за користування надрами для видобування нафти, конденсату, газу природного, залізної руди, визначені пп. 263.9.1 п. 263.9 ст. 263 цього Кодексу, встановлюються на період, визначений абзацом 1 цього пункту, у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у таких розмірах... ". У цій же нормі наведено і таблицю зі ставками, зміненими нормами Закону №1621-VII.

Як вбачається зі змісту Закону №1621-VII, він містив норми, направлені на внесення змін не тільки до норм ПК України, але й до інших законодавчих актів.

Згідно із Прикінцевими положеннями Закону №1621-VII, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Закон №1621-VII опубліковано 02 серпня 2014 року у газеті "Голос України" №146.

Станом на дату набрання чинності Законом №1621-VII пп. 263.9.1 п. 263.9 ст. 263 ПК України діяв у такій редакції "ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин встановлюються у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у таких розмірах... ". У цьому ж підпункті законодавцем наводилася таблиця із розмірами ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин, у тому числі тих, для яких ставки встановлювалися із 03 серпня 2015 року пп. 1.1. підрозділу 9-1 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.

Відповідно до пп. 1.1. ст. 1, ст. 2 ПК України, цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Згідно з п.п. 7.3, 7.4 ст. 7 ПК України, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Елементи податку, визначені в п. 7.1 цієї статті, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 25, 26 ПК України, ставкою податку визнається розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування.

Базовою (основною) ставкою податку визначається ставка, що визначена такою для окремого податку відповідним розділом цього Кодексу. У випадках, передбачених цим Кодексом, під час обчислення одного і того самого податку можуть використовуватися декілька базових (основних) ставок.

Згідно з пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 ПК України, податкове законодавство ґрунтується, зокрема на принципі стабільності - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року. Зазначений принцип визнано законодавцем однією з основних засад податкового законодавства. Закріплений у нормах права, а саме - у положеннях ПК України, процитований принцип є елементом правового регулювання. Зазначений принцип не лише окреслює правила нормотворення у сфері оподаткування, він визначає обсяг прав та обов'язків учасників правовідносин у такій сфері. Будь-який платник податків в Україні, опираючись на принцип стабільності, має право на незмінність режиму оподаткування, елементів податків, які ним сплачуються, протягом бюджетного року, як результат - на визначеність умов здійснення ним тієї чи іншої оподатковуваної діяльності чи діяльності, пов'язаної з виникненням об'єкта оподаткування. У випадку ж зміни елементів податків протягом такого року законодавцем, такий платник має право та обов'язок з урахуванням способу та змісту здійснених змін, враховуючи наявний у платника обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПК України та законами з питань митної справи, виконувати свої зобов'язання відповідно до закону із тими межами свободи, які допускаються.

У пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України закріплено принцип презумпції правомірності рішень платника податку, відповідно до якого в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Закон №1621-VII не є законом, яким вносилися зміни виключно до норм ПК України, як про це йдеться у п. 7.3. ст. 7 ПК України. Зміни ставок плати за користування надрами для окремих видів корисних копалин запроваджувалися шляхом доповнення "Перехідних положень" ПК України новим підрозділом, в умовах, коли норми пп. 263.9.1 п. 263.9 ст. 263 ПК України, будучи нормами, які згідно зі ст. 26 ПК України, визначають основні ставки плати за користування надрами, продовжували встановлювати розміри таких ставок. Закон №1621-VII набрав чинності у серпні 2014 року, тобто у восьмому місяці бюджетного року.

З огляду на вище викладене, застосовані відповідачами при прийнятті оскаржуваних рішень норми Закону №1621-VII (норми ПК України у редакції Закону №1621-VII) у їх взаємозв'язку зі змістом вище викладених норм ПК України, зокрема, пп. 4.1.4, пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4, ст.ст. 1, 7, 26, пп. 263.9.1 п. 263.9 ст. 263 ПК України, за переконанням суду, припускали неоднозначне трактування прав та обов'язків платника плати за користування надрами, яким було і ПАТ "Укрнафта".

Посилання позивача на існування у нього відповідно до пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 ПК України, в умовах набуття чинності Законом №1621-VII, права на незмінюваність ставок податків протягом бюджетного року, як одночасно й обов'язку здійснювати декларування та сплату податків відповідно до правила, за яким податки та збори, їх елементи протягом бюджетного року не змінюються, підтверджується нормативно.

Вище зазначене вказує на те, що приймаючи рішення про уточнення раніше задекларованих податкових зобов'язань з плати за користування надрами та застосування нижчих ставок оподаткування, які діяли протягом бюджетного року та до прийняття Закону №621-VII, ПАТ "Укрнафта" діяло на підставі закону, а саме пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4, пп. 263.9.1 п. 263.9 ст. 263 ПК України. Прийняті відповідачами оскаржувані рішення, в умовах коли норми ПК України допускали прийняття ПАТ "Укрнафта" рішення та застосування незмінюваних ставок плати за користування надрами, що з'ясовано судом у ході розгляду справи, додатково підтверджують наявність неоднозначного підходу у тлумаченні норм ПК України.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, яка сформувалася з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків при існуванні неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків такого платника (позиція Суду викладена у рішеннях "Сєрков проти України", "Щокін проти України"), а також ролі рішень Європейського суду з прав людини як джерела права в Україні, у суду при розгляді та вирішенні справи відсутні підстави для обмеженого тлумачення пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 та пп. 56.21 ст. 56 ПК України.

Суд погоджується із тим, що відповідачами при визначенні розміру штрафних санкцій неправильно застосовано ст. 123 ПК України.

Зокрема, у ході розгляду справи судом також з'ясовано, що в оскаржуваних рішеннях відповідачами визначено ПАТ "Укрнафта" штрафні (фінансові) санкції у розмірі 50 відсотків від суми податкового зобов'язання.

Згідно з п. 123.1 ст. 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Крім того, судом з'ясовано, що самостійне визначення відповідачами податкового зобов'язання ПАТ "Укрнафта" пов'язані із поданням ним 19 травня 2015 року розрахунків. Кількість поданих розрахунків, як і кількість складених актів перевірок та податкових повідомлень-рішень, за переконанням суду, самостійно не доводять наявність ознаки повторюваності, що є обов'язковою передумовою застосування підвищеного розміру відповідальності за ст. 123 ПК України. Інших доказів повторного протягом 1095 днів визначення контролюючими органами суми податкового зобов'язання з цього ж податку відповідачами до суду не подано.

Отже, підсумовуючи усе вище викладене, суд вважає прийняті відповідачами оскаржувані рішення протиправними, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, державної податкової інспекції у Рожнятіському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, державної податкової інспекції у Богородчанському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області та державної податкової інспекції у місті Яремчому Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування рішень є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №№0002631500, 0002641500, 0002491500, 0002521500, 0002331500, 0002341500, 0002581500, 0002601500, 0002461500, 0002831500, 0002301500, 0002321500, 0002551500, 0002571500, 0002411500, 0002431500, 0002701500, 0002721500, 0002441500, 0002851500, 0002781500, 0002801500, 0002741500, 0002761500, 0002351500, 0002361500, 0002371500, 0002381500, 0002661500, 0002681500, 0002881500, 0002891500, 0002711500, 0002731500, 0002751500, 0002771500, 0002591500, 0002611500, 0002511500, 0002531500, 0002541500, 0002561500, 0002671500, 0002691500, 0002451500, 0002471500, 0002481500, 0002501500, 0002861500, 0002871500, 0002791500, 0002811500, 0002821500, 0002841500, 0002621500, 0002651500, 0002391500, 0002401500, 0002421500 від 22 червня 2015 року та №0002901500 від 23 червня 2015 року.

3. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Рожнятіському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №№0002031500, 0002021500, 0002321500, 0002331500 від 19 червня 2015 року, №№0001831500, 0001791500, 0001741500, 0001751500 від 18 червня 2015 року, №№0002171500, 0002161500, 0002011500, 0002001500 від 19 червня 2015 року, №№0001801500, 0001781500 від 18 червня 2015 року, №№0002141500, 0002151500 від 19 червня 2015 року, №№0001771500, 0001761500 від 18 червня 2015 року, №№0002301500, 0002311500, 0002091500, 0002081500, 0002221500, 0002231500 від 19 червня 2015 року, №№0001811500, 0001821500 від 18 червня 2015 року, №№0001961500, 0001971500 від 19 червня 2015 року, №№0001881500, 0001891500 від 18 червня 2015 року, №№0002251500, 0002241500, 0002101500, 0002111500, 0002051500, 0002041500 від 19 червня 2015 року, №№0001841500, 0001861500 від 18 червня 2015 року, №№0002271500, 0002261500 від 19 червня 2015 року, №№0001871500, 0001851500 від 18 червня 2015 року, №№0002181500, 0002191500, 0002061500, 0002071500, 0001981500, 0001991500, 0002211500, 0002201500, 0001951500, 0001941500, 0002121500, 0002131500, 0002281500, 0002291500 від 19 червня 2015 року, №№0001901500, 0001931500, 0001921500, 0001911500 від 18 червня 2015 року.

4. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Богородчанському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №№0000731500, 0000741500, 0000751500, 0000761500, 0000771500, 0000781500, 0000791500, 0000801500, 0000811500, 0000821500, 0000831500, 0000841500, 0000851500, 0000861500, 0000871500, 0000881500, 0000891500, 0000901500, 0000911500, 0000921500, 0000931500, 0000941500, 0000951500, 0000961500, 0000971500, 0000981500, 0000991500, 0001001500, 0001011500, 0001021500, 0001031500, 0001041500, 0001051500, 0001061500, 0001071500, 0001081500, 0001091500, 0001101500, 0001111500, 0001121500, 0001131500, 0001141500, 0001151500, 0001161500, 0001171500 від 22 червня 2015 року.

5. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №№0002201500, 0002211500 0002091500, 0002101500, 0002191500, 0002171500, 0001951500, 0001941500, 0001971500, 0001961500, 0002011500, 0002001500, 0002221500, 0002241500, 0002231500, 0002161500, 0002151500, 0001981500, 0001991500, 0001931500, 0001921500, 0001911500, 0002131500, 0002141500, 0002081500, 0002071500, 0002021500, 0002031500, 0002041500, 0002051500, 0002061500, 0002121500, 0002111500, 0001891500, 0001901500, 0001881500, 0001871500, 0001841500, 0001851500, 0001861500 від 22 червня 2015 року, №№0002281500, 0002261500, 0002271500, 0002361500, 0002351500, 0002301500, 0002291500, 0002391500, 0002401500, 0002381500, 0002371500, 0002341500, 0002331500, 0002311500, 0002321500 від 23 червня 2015 року.

6. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у місті Яремчому Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №№0001921500, 0001901500, 0001971500, 0001961500, 0001991500, 0001981500, 0002021500, 0002031500 від 18 червня 2015 року, №0002071500 від 19 червня 2015 року, №0002051500 від 18 червня 2015 року.

7. Присудити на користь публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (код ЄДРПОУ 00135390) здійснений ним судовий збір:

- у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39536384);

- у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у Рожнятіському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39536777);

- у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у Богородчанському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39546277);

- у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39546330);

- у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у місті Яремчому Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 38608908).

Копії постанови направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин