Постанова

від 08.06.2006 по справі 11/1047

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

11/1047

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

08 червня 2006 р.                                                                                   № 11/1047  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого Грейц К.В.,

суддів :Бакуліної С.В., Рогач Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиРегіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області

на рішеннявід 17.03.2006 року

у справі№ 11/1047

господарського суду Черкаської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Папірпром”

доРегіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області

прозобов'язання внести зміни до договору

в судовому засіданні взяли участь  представники :

від позивача:Солієнко О.Б. –директор, Немирська І.А. (довіреність від 07.06.2006р.)

від відповідача:Якимчук Ю.В. (довіреність №37-а від 30.12.2005р.)

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Черкаської області (суддя Довгань К.І.) від 17.03.2006 року по справі № 11/1047 позов задоволено; внесено зміни до договору від 27.04.2001 року, укладеного між ТОВ “Папірпром” та РВ ФДМ України по Черкаській області, а саме: частину третю п.5.3 викладено в такій редакції: “завершити будівництво об'єкту та введення його в експлуатацію протягом п'яти років, але не пізніше 16 березня 2012 р.”; стягнуто з відповідача на користь позивача 85,00 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 17.03.2006 року по справі № 11/1047 та припинити провадження по справі, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.19 Закону України “Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва” та приписів Положення про внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, затвердженого наказом ФДМУ №2041 від 29.10.1998 року, зареєстрованого в МЮ України 11.11.1998 року за №717/3157 (далі Положення).

Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника відповідача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представників позивача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарським судом першої інстанції встановлено, що 27 квітня 2001 року сторонами було укладено договір, згідно умов якого позивач придбав шляхом викупу об'єкт незавершеного будівництва - інженерно-виробничий корпус ОП “Укрлегпромпроект” , що розташований у м. Черкаси, бул. Шевченка, 292. Умовами договору (п.5.3) серед інших, позивач взяв на себе зобов'язання завершити будівництво та введення в експлуатацію придбаного об'єкту протягом 5 років з моменту нотаріального посвідчення договору. Договір посвідчено нотаріусом в день його укладення.

На виконання умов договору позивач сплатив відповідачу визначену сторонами ціну придбаного майна, прийняв по акту це майно. Крім того позивач неодноразово звертався до Черкаської міської Ради з клопотанням про оформлення за ним права на земельну ділянку під придбаний об'єкт. Однак дозвіл на замовлення проектної документації щодо відведення земельної ділянки позивачу було надано лише 29 грудня 2003 року згідно рішення Черкаської міської ради № 5-266, а дозвіл на реконструкцію об'єкту було надано лише 17 березня 2005 року згідно рішення виконавчого комітету Черкаської міської Ради № 388. Після цього позивач замовив в проектних та землевпорядних організаціях проекти будівництва та відведення земельної ділянки, про що свідчать укладені з цими організаціями договори. Після отримання позитивних висновків землевпорядної організації позивач звернувся до Черкаської міської Ради з проханням оформлення за ним права на земельну ділянку. Однак до теперішнього часу заява позивача Радою не розглянута, рішення щодо виділення йому земельної ділянки не прийняте.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 15 березня 2006 року у справі № 01/1250а було визнано незаконною бездіяльність Черкаської міської Ради щодо прийняття рішення за заявою позивача про виділення йому земельної ділянки під придбаний об'єкт та зобов'язано прийняти таке рішення.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем щорічно після укладення договору проводились поточні перевірки виконання його умов. За висновками вказаних перевірок умови договору позивачем виконувались, претензій з боку відповідача до позивача не ставилось.

З тексту договору (п.5.5) вбачається, що у разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань строки завершення будівництва можуть змінюватись за рішенням органу приватизації з укладанням додаткового договору.

Згідно техніко-економічного обґрунтування продовження терміну дії договору, зробленого позивачем на підставі висновків ДП “Український державний науково-дослідний і проектний інститут легкої промисловості” та ТОВ “Черкасиархпроект” для будівництва придбаного позивачем об'єкту необхідно не менше 6 років.

Позивач листом від 01 лютого 2006 року № 14 звернувся до відповідача з проханням у відповідності з п.5.5 договору продовжити строки будівництва та введення в експлуатацію придбаного об'єкту, у зв'язку з неможливістю завершення будівництва у встановлені договором строки. Однак відповідач у відповіді на вказаний лист в такому продовжені відмовив, пославшись на його необґрунтованість.

Відповідно до ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не укладали б договір або укладали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того , що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне за собою шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Встановивши, що при укладанні договору сторони не могли передбачити той факт, що Черкаською міською Радою на протязі п'яти років не буде прийнято рішення щодо виділення позивачу земельної ділянки під придбаний об'єкт, позивач вчинив всі передбачені законом дії, направлені на отримання такого рішення; розірвання цього договору буде суперечити інтересам громади міста Черкаси, оскільки реконструкція придбаного позивачем об'єкта під офісно-торговий центр поліпшить інфраструктуру міста, суд правомірно задовольнив позов.

Колегія суддів вважає помилковим посилання в касаційній скарзі на порушення судом приписів ч.1 ст.19 Закону України “Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва” та п.4.3 Положення, оскільки наведені норми стосуються порядку підготовки сторонами додаткових угод до договорів купівлі-продажу. Наявність такого порядку не позбавляє сторону права звернутись до суду з позовом на підставі ст.652 ЦК України, доводячи, що  обставини, які мали місце при укладенні договору істотно змінились. Суд, при цьому, детально встановлює критерії, за якими зміна обставин визнається істотною і договір, у виняткових випадках , встановлених ч.4 ст.652 ЦК України, може бути змінено без врахування порядку, встановленого вищенаведеними правовими нормами.

Посилання на порушення інших норм матеріального права або на порушення норм процесуального права в касаційній скарзі відсутні.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Черкаської області.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст. 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області від 19.04.2006 року № 1644/09 на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.03.2006 року у справі № 11/1047 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 17.03.2006 року у справі № 11/1047 –без змін.

Головуючий-суддя                                          К.Грейц

С у д д і

С.Бакуліна

Л.Рогач