Постанова

від 12.04.2007 по справі 3/579

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/579

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.04.2007  року                                                                      Справа № 3/579

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Єжової С.С.

суддів                                        Парамонової Т.Ф.

                                                            Семендяєвої І.В.

секретар

судового засідання                     Антонова І.В.

та за участю

представників сторін:          

від позивача                              юрисконсульт Ніколащенко С.О.,

довіреність №420 від 15.09.2005;                              

від  відповідача                               представник за довіреністю Лагода Л.П.,

                                                            довіреність №б/н від 22.03.2007;          

розглянувши

апеляційну скаргу                    Товариства з обмеженою відповідальністю

„Алчевський карбідний завод”, м.Алчевськ

Луганської області

на рішення          

господарського суду                    Луганської області

від                                                  12.12.2006

по справі                                        №3/579 (суддя –Доманська М.Л.)

за позовом                                        Одеської залізниці, м.Одеса

до відповідача                              Товариства з обмеженою відповідальністю

„Алчевський карбідний завод”, м.Алчевськ

Луганської області

про                                               стягнення 18640 грн. 00 коп.

В С Т А Н О В И В:

Одеська залізниця, м.Одеса звернулася до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю „Алчевський карбідний завод”, м.Алчевськ Луганської області,  про стягнення штрафу у сумі 18640 грн. 00 коп. за невірно вказану у накладній маси вантажу.

Рішенням господарського суду Луганської області від 12.12.2006 позов задоволений повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду від 12.12.2006 товариство з обмеженою відповідальністю „Алчевський карбідний завод”, м.Алчевськ Луганської області звернулося до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що рішення прийняте при  неповному з'ясуванні обставин справи, які мають суттєве значення для її вирішення.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 21.02.2007 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю „Алчевський карбідний завод”, м.Алчевськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 12.12.2006 по справі №3/579 призначена судова колегія у складі: Єжова С.С.- суддя –головуючий,          Парамонова Т.Ф.- суддя, Семендяєва І.В.–суддя.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ст.99 ч.2 Господарського процесуального кодексу України).

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.3 Закону України „Про залізничний транспорт” законодавство залізничного транспорту загального користування складається з Закону України „Про  транспорт”, цього Закону, Статуту залізниць України та інших актів законодавства України.

Стаття 5 Статуту залізниць України відносить до компетенції Міністерства транспорту України затвердження нормативних документів на підставі цього Статуту, які є обов”язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Частиною 1 ст.26 Закону України „Про залізничний транспорт” передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.

Стаття 122 Статуту залізниць України визначає, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць.

Відповідно до приписів ст.129 Статуту залізниць України порядок складання цих актів встановлюється Правилами, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334.

Таким чином, визнаючи комерційний акт допустимим доказом щодо обставин, які є підставою для покладення відповідальності на суб'єкта відносин перевезення вантажів, суд повинен перевірити дотримання порядку складання комерційного акта відповідно до вимог законодавства.

Як встановлено господарським судом при розгляді справи, по залізничній накладній від 17.06.2006 №  48369729 (а.с.8) відповідачем на станцію Вадим Одеської  залізниці до одержувача –ЗАТ „Кримський Титан”, був відправлений вантаж –вапно.

19.07.2006 на станцію Снигірьовка Одеської залізниці прибув вагон з вапном № 66709734 за накладною № 48369729 маршрутом зі станції Комунарськ Донецької залізниці до станції Вадим Одеської  залізниці.

Відповідно ст.24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, а залізниця має право перевіряти правильність відомостей, зазначених у накладній відправником.

В обгрунтування прийнятого рішення по справі господарський суд посилається на те, що відповідно до ст.24 Статуту залізниць України у доповнення до акту загальної форми від 19.07.2006 № 1276 (а.с.11),  залізницею було здійснено контрольне переважування  вагону № 66709734 на станції Снигірьовка Одеської залізниці.  За результатами переважування вантажу на вагонних вагах № 19, справний стан та проведення вчасної повірки яких підтверджено оглянутим у судовому засіданні  технічним паспортом ваг,  було встановлено наступне. Так, відправником, тобто відповідачем у справі, за накладною № 48369729 у вагоні №  66709734 було зазначено масу “нетто” вантажу –69000 кг; після переважування вантажу, результати якого засвідчені належно складеним комерційним актом БК № 043826/46 від 21.07.2006, маса вантажу “брутто” –93400кг, тара з брусу –21900 кг, маса “нетто” –71500 кг, що більше, ніж зазначено у провізних документах на 2500 кг.

Таким чином, факт неправильного зазначення  відправником в накладній маси вантажу засвідчено належним доказом - комерційним актом БК № 043826/46 від 21.07.2006, у розумінні ст. 129 Статуту та п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів.

Крім того, дані контрольного переваження зафіксовані залізницею у Книзі обліку контрольних зважувань вагонів форми ГУ-78, де вказано, що у вагоні №  66709734 маса вантажу по документам складала 69000 кг, а фактично - 71500 кг, тобто на 2500 кг більше.

Проаналізувавши матеріали справи, надані сторонами докази, судова колегія вважає, що господарським судом невірно надана оцінка представлених позивачем доказів, що привело до прийняття невірного рішення по даній справі.

Відповідно до ч.2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.Тому комерційний акт є тільки одним із доказів, який господарський суд оцінює в сукупності з усіма іншими доказами у справі.

Згідно акту загальної форми від 19.06.2006 станції Снигірьовка при проходженні ТНЗМ вагонів №19 вага брутто по протоколу 94300 кг., тара з бруса 21900, в/н 69000 кг, вагон відчеплений для переваження і зданий під охорону.

Такі ж дані вказані в телеграмі №42 від 19.06.2006 (а.с.14),  у витягу із протоколу (а.с.16) і витягу із книги переваження по станції Снигірьовка за 21.06.2006 (а.с.17).

Згідно комерційного акту БК 043826 від 21.06.2006 вказано, що при переваженні на ТНЗМ вагах №19 станції Снигірьовка вага брутто 93400 кг, тара з бруса 21900 кг, вага вантажу 71500кг (а.с.9).

Тобто, при зважуванні на одних і тих же вагах в акті загальної форми від 19.06.206 і в комерційному акті від 21.06.2006 вказані різні дані відносно ваги брутто і ваги нетто.

Крім того, згідно копії технічного паспорту ваг станції Снигірьовка Одеської залізниці 22.06.2006 зроблений запис про закриття даних ваг у зв'язку з нестабільністю показників зафіксованих при контролі придатності ваг.

Тобто, на наступний день після переважування і складання комерційного акту встановлений факт непридатності ваг №19 для визначення правильності показників ваги вантажу, що ставить під сумнів достовірність даних комерційного акту.

За таких обставин, судова колегія вважає, що позивачем не надано безспірних доказів в підтвердження обставин, які є підставою для відповідальності відповідача по даній справі.

На підставі вищевикладеного, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, що привело до прийняття невірного рішення по справі, тому рішення господарського суду Луганської області від 12.12.2006 по справі №3/579 підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за позовом та витрати по сплаті державного мита за апеляційним провадженням відносяться на позивача.

          У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

          Керуючись ст.ст. 43, 49, 85, 99, 101, п.2 103, ч. 1 п.1 ст. 104,  105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Алчевський карбідний завод”, м.Алчевськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 12.12.2006 по справі №3/579 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 12.12.2006 по справі №3/579 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. У задоволенні позову відмовити.

5. Стягнути з Одеської залізниці, м.Одеса, вул.Пантелемонівська, 19, код 01071315 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Алчевський карбідний завод”, вул.Горького,99а, м.Алчевськ, Луганська область, код 30331138 державне мито за подання апеляційної скарги в сумі 93 грн. 20 коп.

6. Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                   С.С. Єжова

Суддя                                                                      Т.Ф. Парамонова

Суддя                                                                      І.В. Семендяєва

Спеціаліст 1-ої категорії                                        С.І. Заєць