Рішення

від 10.04.2007 по справі 40/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/10

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

10.04.07 р.                                                                               Справа № 40/10                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Пальчак О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Спецвисотрембуд” м. Макіївка

до відповідача відкритого акціонерного товариства „Єнакіївський металургійний завод” м. Єнакієве

про стягнення 94709 грн. 00  коп.   

за участю:

представників сторін:

від позивача Корсун В.І. - керівник, Пантюшенко О.О. - адвокат

від відповідача Томицька Н.М. - юрисконсульт

З урахуванням складності справи та витребування важливих доказів, про існування яких суд дізнався вже під час процесу, строк вирішення спору було продовжено за приписами частини третьої ст. 69 ГПК України.

У судовому засіданні з 14 год. 30 хв. до 16 год. 00 хв. була оголошена перерва.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлені вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 66334 грн. 60 коп., трьох процентів річних в сумі 5944 грн., інфляційних в сумі 22430 грн. 40 коп. згідно договору генерального підряду № 2033-4-СВРС/2303019 від 20.11.03р.

До прийняття рішення по справі позивач згідно ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог та намагається стягнути з відповідача борг в сумі 65500 грн. 12 коп., три проценти річних в сумі 5803 грн. 60 коп., інфляційні в сумі 22488 грн. 51 коп. згідно договору генерального підряду № 2033-4-СВРС/2303019 від 20.11.03р.

До прийняття зменшення розміру позовних вимог позивачу роз'яснені його процесуальні права, у т.ч. те, що держмито у цій частині поверненню не підлягає і покладається на нього.

Відповідач позов визнав мотивуючи свої заперечення наступними обставинами:

-          п. 6.3 „Особливих умов”, які є додатком № 3 до договору № 2033-4-СВРС/2303019, передбачає здійснення оплати за закінчену роботу на протязі двох тижнів з моменту приймання та оформлення акту за формою КБ-2в. Однак акти № 1 за грудень 2003 року, № 10205 за січень 2004 року, № 10205 за березень 2004 року, на які посилається позивач, не містять дати їх оформлення;

-          позивачем пропущений строк позовної давності, передбачений ст. 257 ЦК України.

З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію  відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представників сторін, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 20.11.03р. між колективним науково-виробничим підприємством „Спецвисотрембуд”, яке з 09.04.04р. було перереєстровано в товариство з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Спецвисотрембуд” та відкритим акціонерним товариством „Єнакіївський металургійний завод” був укладений договір генерального підряду № 2033-4-СВРС/2303019.  

Відповідно до п. 1 договору № 2033-4-СВРС/2303019 позивач виконав для відповідача будівельні роботи на загальну суму 105500 грн. 12 коп.

Факт виконання робіт підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт № 1 за грудень 2003 року на суму 70605 грн. 32 коп., № 10205 за січень 2004 року на суму 23246 грн. 64 коп., № 10205 за березень 2004 року на суму 11648 грн. 16 коп., актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.06р.

Форма розрахунків за виконані за договором підряду роботи згідно із діючим законодавством – акт прийомки виконаних робіт за формою № КВ-2в та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3, затверджений наказом Державного комітету статистики України, Державного комітету України з будівництва та архітектури № 237/5 від 21.06.02р.

Згідно п. 6.3 „Особливих умов”, які є додатком № 3 до договору № 2033-4-СВРС/2303019, розрахунки за виконані роботи здійснюються протягом двох тижнів з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт за формою КБ-2в.  

Відповідач свої зобов'язання не виконав, роботи отримав на загальну суму 107600 грн. 00 коп., однак їх оплату у повному обсязі не провів, внаслідок чого за ним утворився борг в сумі 65500 грн. 12 коп., який позивач намагається стягнути.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання зобов'язань, позивачем пред'явлені вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 2878 грн. 69 коп. за період з 17.01.04р. по 31.12.06р. та інфляційних в сумі 10607 грн. 46 коп. з 01.02.04р. по 31.12.06р. згідно акту приймання виконаних підрядних робіт № 1 за грудень 2003 року, трьох процентів річних в сумі 1977 грн. 87 коп. за період з 15.02.04р. по 31.12.06р. та інфляційних в сумі 8029 грн. 16 коп. з 01.03.04р. по 31.12.06р. згідно акту приймання виконаних підрядних робіт № 10205 за січень 2004 року, трьох процентів річних в сумі 947 грн. 00 коп. за період з 15.04.04р. по 31.12.06р. та інфляційних в сумі 3851 грн. 89 коп. з 01.05.04р. по 31.12.06р. згідно акту приймання виконаних підрядних робіт № 10205 за березень 2004 року.

Відповідачем заявлено клопотання про застосування строку позовної давності згідно ст. 257 ЦК України.

Строк позовної давності застосовується судом відповідно до вимог п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року, оскільки правила цього кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності Цивільним кодексом України.

Згідно п. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як свідчать докази по справі відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в сумі 10000 грн. – 16.01.04р., 20000 грн. – 02.04.04р., 10000 грн. – 23.04.04р.

Згідно ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Таким чином, строк позовної давності на стягнення боргу в сумі 65500 грн. 12 коп. позивачем не пропущений.

Слід звернути увагу сторін на те, що коли суд на підставі досліджених у судовому засіданні доказів установить, що право позивача, захистити яке він просить, відповідачем не порушено, приймається рішення про відмову у задоволенні позову саме з цих підстав, а не через пропуск строку позовної давності.

Якщо буде встановлено, що право позивача порушено і строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд приймає рішення, яким відмовляє в позові у зв'язку із закінченням строку позовної давності. А при визнанні причин пропуску цього строку поважною порушене право має бути захищене.

З введенням нового ЦК України 2003р. суд може застосувати строк позовної давності тільки за заявою сторони у спорі (частина 4 ст. 267 ЦК України). Така заява стане підставою для відмови у позові, коли суд не визнає причину пропуску строку поважною. По старому ЦК України 1963р. суд був зобов'язаний застосувати строк позовної давності незалежно  від заяв сторін.

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір будівельного підряду.

Сторони досягли істотних умов договору підряду, зокрема по його предмету, ціні, строку виконання робіт, визначили вартість робіт, а тому у розумінні ст. ст. 332, 334, 342, 345 ЦК України 1963 року він вважається укладеним.

Зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в строк, передбачений договором або із пред'явленими вимогами у розумінні ст. 161 ЦК України і припиняються виконанням належним чином у розумінні ст. 216 ЦК України.

Стаття 332 ЦК України 1963 року визначає, що за договором підряду підрядчик зобов'язується виконати на свій риск певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу.

Згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

У силу частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 875 ЦК України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Оплата робіт за вимогами частини 4 ст. 879 ЦК України провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Заповнення акту приймання виконаних підрядних робіт при будівництві об'єктів за рахунок недержавних джерел фінансування не є обов'язковим. Відповідно до роз'яснень Міністерства фінансів України, викладеним у листі від 10.08.04р. № 31-04200-10-10/14432, підприємства, які не використовують форму N КБ-2в в бухгалтерському обліку, керуються іншим первинним документом, який повинен містити необхідні реквізити, передбачені Законом України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16.07.99р. № 996-XIV та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. N 88.

Однак сторонами у договорі генерального підряду № 2033-4-СВРС/2303019 від 20.11.03р. передбачено оформлення акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2в

Заперечення відповідача відносно того, що строк оплати виконаних робіт в актах форми КБ-2в не визначений та відсутня дата складання актів, судом не приймаються, оскільки згідно Наказу державного комітету України з будівництва та архітектури „Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві” № 237/5 від 21.06.02р. акт приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в складається щомісячно фахівцями будівельного підприємства (незалежно від форми власності цього підприємства), якщо підприємством у звітному періоді виконувались будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи з залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності.

Таким чином, відповідач повинен був сплатити вартість виконаних підрядних робіт на протязі двох тижнів з моменту оформлення акту за формою КБ-2в згідно п. 6.3 „Особливих умов договору”.       

Однак відповідач своє зобов'язання у повному обсязі не виконав, тому позов щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 65500 грн. 12 коп. обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки мало місце прострочення виконання основного зобов'язання, позов щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 2878 грн. 69 коп. за період з 17.01.04р. по 31.12.06р. та інфляційних в сумі 10607 грн. 46 коп. з 01.02.04р. по 31.12.06р. згідно акту приймання виконаних підрядних робіт № 1 за грудень 2003 року, трьох процентів річних в сумі 1977 грн. 87 коп. за період з 15.02.04р. по 31.12.06р. та інфляційних в сумі 8029 грн. 16 коп. з 01.03.04р. по 31.12.06р. згідно акту приймання виконаних підрядних робіт № 10205 за січень 2004 року, трьох процентів річних в сумі 947 грн. 00 коп. за період з 15.04.04р. по 31.12.06р. та інфляційних в сумі 3851 грн. 89 коп. з 01.05.04р. по 31.12.06р. згідно акту приймання виконаних підрядних робіт № 10205 за березень 2004 року також обґрунтовано та підлягає задоволенню.

У задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 834 грн. 48 коп. та трьох процентів річних в сумі 140 грн. 44 коп. слід відмовити як необґрунтовано заявлених.

Позивач зайво перерахував до державного бюджету держмито в розмірі 10 грн. 91 коп., яке за вимогами п.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.93р. підлягає поверненню на його розрахунковий рахунок.

Витрати по держмиту та забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог за приписами частини п'ятої ст. 49 ГПК України.

У зв'язку з тим, що у судовому засіданні за згодою сторін було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення згідно частини третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого згідно статті 84 ГПК України.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 161, 216, 332, 334, 342, 345 ЦК України 1963 року, п. п. 4, 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року, ст. ст. 257, 264, 267, 526, 625, 875, 879, 882 ЦК України 2003 року, ст. ст. 193, 202 ГК України, ст. ст. 22, 44, частиною п'ятою ст. 49, ст. ст. 69, 82, 84, частиною третьою ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Єнакіївський металургійний завод”, 86400, м. Єнакієве, Донецька область, проспект Металургів, 9, ід.код 00191193, р/р 26003035600 в АК „Донгорбанк”, МФО 334970, на користь:

- товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Спецвисотрембуд”, 86132, м. Макіївка, Донецька область, вул. Панченка, 84/12, кв. 140, ід. код 20390138, р/р 26002210156331 в АКБ „Укрсоцбанк” в м. Макіївка, МФО 334174, борг в сумі 65500 грн. 12 коп., інфляційні в сумі 22488 грн. 51 коп., три проценти річних в сумі 5803 грн. 56 коп., витрати по держмиту в сумі 937 грн. 92 коп.,  витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 116 грн. 86 коп., видавши наказ.

3.У задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 834 грн. 48 коп. відмовити.

4.У задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 140 грн. 44 коп. відмовити.

5.Повернути на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Спецвисотрембуд” м. Макіївка державне мито в сумі 10 грн. 91 коп. перераховане платіжним дорученням № 2 від 09.01.07р., оригінал якого знаходиться у матеріалах справи. Підставою повернення  державного  мита є дане рішення, яке затверджене гербовою печаткою господарського суду Донецької області.

6.Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення, оформленого у відповідності зі ст. 84 ГПК України: 16.04.07р.

Суддя                                                                         Підченко Ю.О.