15/43
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
11.04.07 р. Справа № 15/43
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація КОНДОР” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 32296174)
до відповідача державного підприємства “Добропіллявугілля” м. Добропілля (код ЄДРПОУ 32186934)
про стягнення заборгованості в сумі 167007,20 грн., штрафу у розмірі 31497,58 грн., інфляції у сумі 27773,30 грн., 3% річних у сумі 7966,24 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Удод О.В. – директор згідно протоколу № 10 зборів засновників
від відповідача: Гаврихів В.В. за довіреністю 1/42 від 03.01.2007 р.
До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація КОНДОР” м. Донецьк до державного підприємства “Добропіллявугілля” м. Добропілля про стягнення заборгованості в сумі 167007,20 грн., штрафу у розмірі 31497,58 грн., інфляції у сумі 27773,30 грн., 3% річних у сумі 7966,24 грн.
Ухвалою суду від 02.03.2007 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/43.
У судовому засіданні представниками сторін було заявлено письмове клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу.
Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, яким позовні вимоги визнає частково.
Позивач надав заяву про зменшення суми позову в частині розміру нарахованого штрафу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Між ТОВ “Корпорація КОНДОР” (позивач) та ДП “Добропіллявугілля” (відповідач) 06.12.2004 року був укладений договір № 08/2004 про охорону виробничого (господарського) об'єкту, згідно з яким позивач надає послуги з охорони виробничого об'єкту, а відповідач приймає та оплачує надані послуги. Послуги з охорони надавались з 06.12.2004 року по 31.05.2005 року. Факт надання послуг та приймання їх замовником підтверджується доданими до матеріалів справи актами прийому-передачі робіт (надання послуг, пов'язаних з охороною) від 31.12.2004 р., 31.01.2005 р., 28.02.2005 р., 31.03.2005 р., 30.04.2005 р., 30.05.2005 р., які підписані без заперечень представниками обох сторін та скріплені печатками. Будь-яких претензій від відповідача по якості наданих послуг позивачу не надходило. Згідно розрахунку позивача послуги були виконані на загальну суму 228340,80 грн.
Згідно п. 2.3 договору оплата послуг здійснюється шляхом переказу коштів на рахунок охоронної фірми в термін до 20-го числа наступного місяця за звітним після надання акту виконаних робіт.
Однак у порушення зобов'язань, передбачених договором, відповідач перерахував тільки 64000 грн., що підтверджується витягами з банківського рахунку позивача, які додані до матеріалів справи. Залишок несплаченої заборгованості відповідача перед позивачем за вищевказаним договором становить 167007,20 грн.
01.06.2005 року між позивачем та відповідачем був підписаний акт звірки розрахунків, яким відповідач підтвердив наявність боргу перед позивачем на вищевказану суму.
Також до позовної заяви доданий графік погашення заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 167007 грн. у період з січня по червень 2006 р. із сплатою 27834,50 грн. щомісяця.
Відповідач у судовому засіданні не заперечував на позовні вимоги про стягнення суми основного боргу, що підтверджується його відзивом від 16.03.2007 року № 419.
Відповідно до ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Визнання відповідачем позову в частині основного боргу не суперечить законодавству та не порушує права та інтереси ніяких осіб.
Згідно п. 5.4 договору замовник у разі прострочення платежу за виконані роботи сплачує охоронній фірмі штраф у розмірі двох облікових ставок НБУ, встановлених діючим законодавством на час прострочення. Тобто сторони передбачили договором за порушення строків оплати застосування одноразового штрафу.
Позивач у позовній заяві помилково застосував вказаний штраф при розрахунках за кожний день прострочення платежу у загальній сумі 31497,58 грн. Але в ході судового розгляду справи позивач надав до суду заяву від 11.04.2007 р., якою згідно ст. 22 ГПК України змінює розмір позовних вимог щодо застосування штрафу як одноразову санкцію у бік зменшення цих вимог до суми 30061,30 грн. (новий розрахунок суми штрафних санкцій додається до вказаної заяви).
Крім того позивач застосував норму ст. 625 ЦК України, якою передбачено зобов'язання боржника сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач на суму основного боргу нарахував індекси інфляції за період з 01.07.2005 р. по 31.12.2006 року. Сума нарахованої інфляції складає 27773,30 грн. (відповідний розрахунок доданий до позовної заяви). Також на суму основного боргу у період з 01.07.2005 р. по 31.01.2007 р. позивач нарахував 3% річних, оскільки інший розмір процентів за невиконання грошового зобов'язання не передбачений договором або законом. Нарахована сума 3% річних складає 7966,24 грн. (підтверджується відповідним розрахунком до позовної заяви).
Відповідач вищевказані розрахунки позивача не спростував. Але надав відзив від 10.04.2007 р. № 861, яким заперечує на заявлені вимоги про застосування штрафу у зв'язку з пропуском позивачем річного строку позовної давності, передбаченого ст. 258 ЦК України. Вказані заперечення відповідача суд приймає до уваги як обґрунтовані, тому як дійсно ст. 258 ч. 2 п.1 ЦК України передбачена спеціальна позовна давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Із розрахунку штрафних санкцій вбачається, що позивач вважає початок прострочення виконання зобов'язань для відповідача з липня 2005 року. За таких обставин річний строк позовної давності закінчується у липні 2006 року, тоді як позовна заява надійшла до суду тільки 27.02.2007 року. Ніяких заяв від позивача про відновлення строку позовної давності до суду не надходило, поважних причин пропуску вказаного строку позивач не навів.
Згідно ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.
Також у відзиві на позовну заяву відповідач заперечує щодо стягнення 3% річних та суми інфляції, тому як вважає неможливим застосування подвійних санкцій за невиконання зобов'язань за договором, та таке стягнення не передбачено умовами вказаного договору.
В цій частині заперечення відповідача суд вважає необґрунтованими, тому як право нараховувати 3% річних та індексу інфляції на суму основного боргу прямо передбачено ст. 625 ЦК України та не залежить від домовленості між сторонами з цього приводу. Ніяких обмежень одночасного нарахування 3% річних та інфляції разом з іншими штрафними санкціями згідно договору закон не передбачає.
Таким чином суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог стосовно суми основного боргу, 3% річних та суми інфляції. Позовні вимоги про стягнення штрафу судом відхиляються у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12; 32-34; 36; 43; 49; 78; 82-85; 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з державного підприємства “Добропіллявугілля” (юридична адреса: 85000, Донецька область м. Добропілля, пр. Шевченка, 2; ЄДРПОУ 32186934; розрахунковий рахунок 26001301571068 в ПІБ м. Добропілля, МФО 334118) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація КОНДОР” (юридична адреса: 83014, м. Донецьк, вул. Мушкетовська, 19; поштова адреса: 83080, пр. Ленінський, 140/8; код ЄДРПОУ 32296174; розрахунковий рахунок 26008080059000 в ЗАТ „Донгорбанк” м. Донецьк; МФО 334970) суму 202746,74 грн. (а саме: суму основного боргу – 167007,20 грн.; суму інфляції – 27773,30 грн., суму 3% річних – 7966,24), крім того витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 102,13 грн. та витрати на сплату державного мита у розмірі 2027,47 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні 11.04.2007 року за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення підписаний 13.04.2007 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Богатир К.В.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 11.04.2007 |
Оприлюднено | 22.08.2007 |
Номер документу | 572283 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні