Вирок

від 19.04.2016 по справі 754/17228/15-к

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 1-кп/754/81/16

Справа№754/17228/15-к

Вирок

Іменем України

19 квітня 2016 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

з участю адвоката ОСОБА_4

з участю обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12015100030010282 відносно обвинуваченого

ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Пустотіно, Носівського району, Чернігівської області, українця, громадянина України, освіта вища, працюючого директором ПП`МИХСЕР», одруженого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.366ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що згідно розпорядження №2-А по особовому складу Приватного підприємства «Михсер»(ЄДРПОУ32223106), яке зареєстровано за адресою 02094, м. Київ, вул. Червоноткацька,40 від 18.11.2002 року, ОСОБА_5 призначений на посаду директора вказаного підприємства. Відповідно до статуту приватного підприємства «Михсер», яке зареєстровано в Деснянській районній в місті Києві держаній адміністрації №05469 від 18.11.2002 року, власником вказаного підприємства є ОСОБА_5 . Обов`язки власника підприємства сприяти матеріально-технічному забезпеченню підприємства; проводити планові ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства; виконувати свою діяльність відповідно до статуту підприємства; зберігати майно власника, що надане підприємству, і використовувати його у відповідності з метою діяльності і призначення майна; своєчасно проводити розрахунок з державним бюджетом.

25 грудня 2014 року між КП`Житлорембудсервіс» в особі директора ОСОБА_6 та ПП`Михсер» в особі директора ОСОБА_5 укладено Договір про виконання роботи №95, предметом якого є обладнання огорожі на прибудинковій території по вул. Закревського,7 Деснянського району м. Києва та визначено строк виконання робіт і їх вартість, яка складає 21423,60грн.

ОСОБА_5 , будучи службовою особою ПП`Михсер», діючи умисно, усвідомлюючи, що роботи по обладнанню огорожі на прибудинковій території за адресою м. Київ, вул. Закревського,7 вказаним підприємством не виконані, ігноруючи визначений порядок діяльності підприємства, установ і організацій незалежно від форм власності в частині складання та видачі офіційних документів, а також посвідчення фактів, які мають юридичне значення, у невстановленому досудовим розслідуванні місці, в денний час доби, вніс до офіційних документів, а саме акту №95\12\14 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року, завідомо неправдиві відомості про виконання робіт, у відповідності до Договору про виконання роботи №95 від 25.12.2014 року, в повному обсязі.

Однак на час складання акту №95\12\14 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року, роботи з обладнання огорожі на прибудинковій території по АДРЕСА_2 не були виконані.

Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ст..366ч.1 КК України, як внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Як на докази провини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, сторона обвинувачення посилається на показання свідків та протоколи процесуальних дій.

Суд, дослідивши надані стороною обвинувачення докази, приходить до переконання, що висунуте ОСОБА_5 обвинувачення не підтверджене в судовому засіданні.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, від дачі показів у судовому засіданні відмовився, на підставі ст.63 Конституції України.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , працівник Держказначейства Деснянського району м. Києва, показала, що їй 30.12.2014 року КП`Житлорембудсервіс» надало пакет документів для реєстрації, а саме реєстр бюджетних зобов`язань із підтвердним документом, а саме реєстром бюджетно-фінансових зобов`язань із підтвердним документом актом виконаних робіт між КП`Житлорембудсервіс» та ПП`Михсер». Документи були оформлені згідно чинного законодавства та були зареєстровані нею в казначействі, про що вона поставила штамп на договорі та акті виконаних робіт. Також було надано належно оформлене платіжне доручення. В кінці 2014 року, це платіжне доручення не було проплачено у зв`язку з ненаданням лімітів, тобто багато платежів не проходило, оскільки проходили першочергові платежі з оплати праці, комунальні платежі, тощо. У зв`язку з цим, платіжне доручення згідно акту виконаних робіт у 2014 році не було проплачено, та вказані зобов`язання фінансового характеру між КП`Житлорембудсервіс» та ПП`Михсер» були перенесені на 2015 рік. З метою підтвердження проплати, у 2015 році КП`Житлорембудесрвіс» надало до казначейства додаткову угоду та пакет документів з платіжним дорученням, яке в подальшому було проплачено. Уточнила, що якщо б у 2015 році КП`Житлорембудсевіс» не надало додаткової угоди, тобто не підтвердила факт проплати, то казначейством не була б проведена проплата по договору та платіжному дорученню за 2014 рік. Вказала, що казначейство працює лише з наданими організаціями документами, факт виконання робіт казначейство не перевіряє.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , показала, що у 2015 році вона працювала головним бухгалтером КП`Житлорембудсервіс». У 2015 році їй надали пакет документів а також акт виконаних робіт між КП`Житлорембудсервіс» та ПП`Михсер», який відповідав вимогам законодавства, вона провела його по бухгалтерії, документи були надані в казначейство, яке провело оплату у липні 2015 року. Вказала, що з приводу проведення по бухгалтерії акту виконаних робіт між КП`Житлорембудсервіс» та ПП`Михсер» за 2014 рік вона нічого не може пояснити, оскільки з цими документами не працювала, працював інший бухгалтер. Уточнила, що бухгалтер КП`Житлорембудсервіс» при перевірці акту виконаних робіт не здійснює перевірку виконання робіт за актом.

На обґрунтування винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення сторона обвинувачення також посилається на наступні письмові докази, які в судовому засіданні були безпосередньо досліджені судом, а саме:

- витяг з кримінального провадження №12015100030010282 від 21.09.2015 року, де згідно фабули 25.12.2014 року КП`Житлорембудсервіс» був складений договір про виконання робіт №95 з ПП`Михсер» в особі директора ОСОБА_5 , з приводу огорожі на прибудинковій території по АДРЕСА_2 . У подальшому на підставі платіжного доручення №1 від 03.07.2015 року КП`Житлорембудсервіс» через ГУ Державної казначейської служби України в м. Києві на розрахунковий рахунок №26008802354260 ПП`Михсер» перераховано оплату за обладнання огорожі на загальну суму 21423,60грн. Правова кваліфікація ст.366ч.1 КК України. Орган досудового розслідування Деснянське районне управління ГУ МВС України в м. Києві, слідчий ОСОБА_9 . Прокурор: ОСОБА_10 , ОСОБА_11

- лист начальника Управління Державної казначейської служби у Деснянському районі м. Києва ОСОБА_12 , з якого вбачається, що у зв`язку із завершення бюджетного періоду, керуючись п.2.13 Наказу «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України», 31.12.2014 року зареєстровані зобов`язання, що виникли згідно договору від 25.12.2014 року №95 укладеного між КП`Житлорембудсервіс» та ПП`Михсер» та акту приймання виконаних будівельних робіт від 30.12.2014 року №95\12\14 в сумі 21423,60грн., були зняті з обліку. Заборгованість, яка виникла перед ПП`Михсер» в сумі 21423,60грн. зареєстрована в Управлінні 03.07.2015 року та оплачена 07.07.2015 року.

- договір виконання роботи №95 від 25.12.2014 року, згідно якого між КП`Житлорембудсервіс» та ПП`Михсер» було укладено договір про обладнання огорожі на прибудинковій території по вул. Закревського,7, Деснянського району м. Києва. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до моменту його остаточного виконання або розірвання у встановленому законодавством порядку.

- додаткову угоду №1 до договору №95 від 25.12.2014 року укладеного між КП`Житлорембудсервіс» та ПП`Михсер», згідно якої у зв`язку із затвердженням кошторису на 2015 рік по КФКВ 100101»Житло-експлуатаціне господарство» КЕКВ-2610 та фінансування коштів по загальному фонду місцевого бюджету, де закладено кошти на оплату робіт з обладнання огорожі на прибудинковій території вул. Закревського,7 відновлено зобов`язання в частині розрахунків заборгованості в сумі 21423,60грн., згідно акту звірки за виконані в 2014 році роботи з обладнання огорожі на прибудинковій території вул. Закревського,7. Сторони претензій один до одного не мають.

- акт звірки №1 від 01.07.2015 року взаємних розрахунків між КП`Житлорембудсервіс» та ПП`Михсер».

- розпорядження №2а від 18 листопада 2002 року, згідно якого ОСОБА_5 приступив до обов`язків директора ПП`Михсер», з правом підпису документів від 18.11.2002 року.

- акт №95\12\14 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року, з улаштування металевого паркану по АДРЕСА_2 , підписаний 30.12.2014 року директором КП`Житлорембудсервіс» ОСОБА_6 та директором «ПП`Михсер» ОСОБА_5

- висновок почеркознавчої експертизи №966 від 08.10.2015 року, згідно якого підпис від імені ОСОБА_5 в акті №95\12\14 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року, розміщений у графі «директор ОСОБА_5 » виконаний ОСОБА_5

- повідомлення про підозру від 28.10.2015 року у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбаченого ст.366ч.1 КК України, яке було складено прокурором ОСОБА_13 .

Аналізуючи вищенаведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що провина обвинуваченого в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не доведена виходячи з наступного.

Відповідно дост.94 КПК Українислідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

У відповідності до вимог ст..337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Згідно ст..22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.

Відповідно до ст..91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Згідно ст.92 КПК України, обов`язок доказування події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення покладається на прокурора.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення ухвалюється судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженим під час судового розгляду.

Згідно ст..366ч.1 КК України об`єктивна сторона цього злочину характеризується активною поведінкою діями, які полягають у перекручуванні винним істини в офіційних документах чи у видачі неправдивих офіційних документів шляхом використання до цього свого службового становища.

За таких обставин, згідно з вимогами ст.ст.92,337 КПК України, прокурор в даному випадку зобов`язаний довести винуватість ОСОБА_5 у невиконанні умов договору виконання роботи №95 від 25.12.2014 року про обладнання огорожі на прибудинковій території по АДРЕСА_2 , перекручування істини, яке виразилося в подальшому у внесенні ОСОБА_5 , як службовою особою, неправдивих відомостей у акт №95\12\14 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року, про виконання робіт по обладнанню огорожі на прибудинковій території по АДРЕСА_2 , які фактично виконані не були.

Однак, як вбачається з матеріалів кримінального провадження та безпосередньо досліджених судом доказів, поданих стороною обвинувачення, прокурором в суді не доведено винуватість ОСОБА_5 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.

Прокурор у судовому засіданні фактично надав докази факту укладення директором ПП`Михсер» ОСОБА_14 договору виконання роботи №95 від 25.12.2014 року, підписання ним акту №95\12\14 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року, з улаштування металевого паркану по АДРЕСА_2 та докази невиконання зареєстрованих бюджетних зобов`язань та бюджетних фінансових зобов`язань, що виникли згідно договору від 25.12.2014 року №95 між КП`Житлорембудсервіс» та ПП`Михсер» та акту приймання виконаних будівельних робіт від 30.12.2014 року №95\12\14 в сумі 21423,60грн., та в подальшому оплати вищевказаної заборгованості 07.07.2015 року.

Прокурор у судовому засіданні не надав жодного доказу, який би свідчив про факт невиконання робіт ПП`Михсер» по обладнанню огорожі на прибудинковій території по АДРЕСА_2 , відповідно до умов договору виконання роботи №95 від 25.12.2014 року, станом на 30.12.2014 року, тобто на день підписання акту приймання виконаних будівельних робіт.

Прокурор у судовому засіданні не довів, що директор ПП`Михсер» ОСОБА_5 30.12.2014 року підписуючи акт №95\12\14 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року, тим самим вніс в офіційний документ інформацію, яка не відповідає дійсності, оскільки прокурор у суді на надав жодного доказу, який би свідчив про відсутність станом на 30.12.2014 року огорожі на прибудинковій території по АДРЕСА_2 , тобто в суді не встановлено самий факт існування неправдивих відомостей.

В судовому засіданні встановлено, що договір від 25.12.2014 року №95 між КП`Житлорембудсервіс» та ПП`Михсер» про виконання роботи складений у відповідності до вимог чинного законодавства, є чинний, сторонами договір не оспорюється.

З врахуванням наданих прокурором та безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів, суд не вбачає в діях директора ПП`Михсер» ОСОБА_5 факту внесення в офіційні документи завідомо неправдивих відомостей також із врахуванням того, що КП`Житлорембудсервіс» в особі директора ОСОБА_6 , яке було замовником робіт, підписав акт №95\12\14 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року, уклав додаткову 01.07.2015 року, будь-яких претензій з приводу невиконання робіт з улаштування металевого паркану по АДРЕСА_2 » не пред`являв, навпаки зазначав, що сторони претензій один до одного не мають.

Крім цього, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, а саме відповідно до даних витягу Єдиного реєстру досудових розслідувань з кримінального провадження №12015100030010282 від 21.09.2015 року, 25.12.2014 року КП`Житлорембудсервіс» був складений договір про виконання робіт №95 з ПП`Михсер» в особі директора ОСОБА_5 , з приводу огорожі на прибудинковій території по АДРЕСА_2 . У подальшому на підставі платіжного доручення №1 від 03.07.2015 року КП`Житлорембудсервіс» через ГУ Державної казначейської служби України в м. Києві на розрахунковий рахунок №26008802354260 ПП`Михсер» перераховано оплату за обладнання огорожі на загальну суму 21423,60грн.

Наведене дає підстави суду вважати, що зазначене у обвинувальному акті формулювання обвинувачення не відповідає даним витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.09.2015 року, відповідно до якого факт включення ОСОБА_5 недостовірних відомостей у акт №95\12\14 року приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року, до ЄРДР взагалі не внесено.

Згідно вимог ч.1ст.214 КПК Українислідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст.214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до п.5ч.1ст.3 КПК Українидосудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Як убачається із матеріалів кримінального провадження, досудове розслідування стосовно ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.366 КК України було розпочато та проведено слідчим Деснянського РУГУ МВС України в м.Києві ОСОБА_9 на підставі внесених 31.08.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей відносно ОСОБА_5 , який підозрювався у тому, що 25.12.2014 року він уклав з КП`Житлорембудсервіс» договір про виконання робіт №95 з приводу огорожі на прибудинковій території по АДРЕСА_2 . У подальшому на підставі платіжного доручення №1 від 03.07.2015 року КП`Житлорембудсервіс» через ГУ Державної казначейської служби України в м. Києві на розрахунковий рахунок №26008802354260 ПП`Михсер» перерахував оплату за обладнання огорожі на загальну суму 21423,60грн.

Даних про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідних відомостей стосовно вчинення ОСОБА_5 внесення у невстановленому досудовим слідстві місці, в денний час доби в офіційний документ - акт №95\12\14 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року, завідомо неправдивих відомостей про виконання цих робіт, згідно договору №95 від 25.12.2014 року, матеріали кримінального провадження не містять.

В матеріалах кримінального провадження відсутній витяг з ЄРДР від 31.08.2015 року, дати внесення в ЄРДР. Прокурор у судовому засіданні вказав на відсутність даного витягу та неможливість його надання суду. Сторона захисту вказала, що зазначений витяг від 31.08.2015 року не був предметом відкриття у відповідності до вимог ст.290 КПК України, а стороною обвинувачення надавався витяг від 21.09.2015 року. Вказали, що при виконанні вимог ст.290 КПК України, адвокат знімав копії матеріалів кримінального провадження, на підтвердження чого надав суду ксерокопію витягу з ЄРДР від 21.09.2015 року, який відповідає оригіналу, що був наданий прокурором у суді.

Сторона обвинувачення не мотивуючи відмовила суду у наданні витягу з ЄРДР від 31.08.2015 року, чим позбавила суд можливості перевірити виконання слідчим вимог ст.214 КПК України при внесенні відомостей до ЄРДР.

Будь-яких даних про те, що у витягу від 31.08.2015 року були викладені інші обставини, що могли свідчити про вчинення ОСОБА_5 злочину, по якому було розпочато та проведено досудове розслідування, суду стороною обвинувачення надано не було, а тому суд бере до уваги витяг з кримінального провадження №12015100030010282 від 21.09.2015 року, з яким у свою чергу була ознайомлена сторона захисту при виконанні вимог ст.290 КПК України, який був наданий у відповідності до правових процедур та є ідентичним витягу від 22.02.2016 року, який був долучений прокурором у суді.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_15 було проведене з грубим та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а саме досудове розслідування відносно ОСОБА_5 , по тому обвинуваченню, що викладено в обвинувальному акті, було розпочато та проведено без внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Крім цього, відповідно до ч.1ст.36 КПК Українипрокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Згідно ізст. 37 КПК Українипрокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів. Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою та п`ятою статті36, частиною третьою статті313, частиною другою статті341цього Кодексу та частиною третьою цієї статті. Якщо прокурор, який у відповідному кримінальному провадженні здійснює повноваження прокурора, не може їх здійснювати через задоволення заяви про його відвід, тяжку хворобу, звільнення з органу прокуратури або з іншої поважної причини, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні, повноваження прокурора покладаються на іншого прокурора керівником відповідного органу прокуратури. У виняткових випадках повноваження прокурора можуть бути покладені керівником органу прокуратури на іншого прокурора цього органу прокуратури через неефективне здійснення прокурором нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування.

При визначенні форми реалізації рішення керівника прокуратури щодо призначення прокурора слід керуватись положеннями ст.110 КПК України.

Відповідно до цієї статті процесуальним рішенням є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, в тому числі рішення керівника прокуратури про призначення прокурора у кримінальному провадженні, а тому положення ст.110 КПК України стосуються і його. Згідно з ч.3ст.110 КПК України рішення прокурора приймається у формі постанови, зміст і форма якої визначені даною статтею.

В матеріалах кримінального провадження міститься постанова заступника прокурора Деснянського району м. Києва ОСОБА_16 від 01.09.2015 року про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №12015100030010282 від 31.08.2015 року, згідно якої у даному кримінальному провадженні призначені прокурори прокуратури Деснянського району м. Києва ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Дана постанова відповідає вимогам ст.110 КПК України, надана суду відповідно до правової процедури, суду наданий оригінал постанови, який підписаний керівником прокуратури, який її виніс. Крім цього, дана постанова узгоджується із витягом з ЄРДР, який був наданий у суді прокурором ОСОБА_11 .

Для підтвердження своїх повноважень у кримінальному провадженні №12015100030010282 від 31.08.2015 року, прокурором ОСОБА_3 було надано ксерокопію постанови заступника прокурора Деснянського району м. Києва ОСОБА_16 від 01.09.2015 року про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №12015100030010282 від 31.08.2015 року, згідно якої у даному кримінальному провадженні призначені прокурори прокуратури Деснянського району м. Києва ОСОБА_3 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Дана постанова прокурора не відповідає оригіналу постанови від 01.09.2015 року, який міститься у матеріалах кримінального провадження.

Крім цього, прокурор ОСОБА_3 для підтвердження своїх повноважень надав ксерокопію постанови заступника прокурора Деснянського району м. Києва ОСОБА_17 від 03.11.2015 року про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №12015100030010282 від 31.08.2015 року, згідно якої у даному кримінальному провадженні призначені прокурори прокуратури Деснянського району м. Києва ОСОБА_3 та ОСОБА_11 .

На вимогу суду надати оригінали вказаних постанов від 01.09.2015 року та 03.11.2105 року прокурор повідомив, що місцезнаходження оригіналів вказаних постанов йому невідоме, а тому надати їх суду він не може. Крім цього, у суді прокурор ОСОБА_3 не зміг пояснити факт наявності двох різних за змістом постанов керівника прокуратури від 01.09.2015 року про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №12015100030010282 від 31.08.2015 року.

Сторона захисту у судовому засіданні стверджувала, що при виконанні вимог ст..290 КПК України, під час відкриття матеріалів кримінального провадження, предметом ознайомлення була постанова заступника прокурора Деснянського району м. Києва ОСОБА_16 від 01.09.2015 року про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №12015100030010282 від 31.08.2015 року, згідно якої у даному кримінальному провадженні були призначені прокурори прокуратури Деснянського району м. Києва ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Вищевказана постанова, при виконані вимог ст.358 КПК України, була долучена прокурором та оголошена у судовому засіданні, при цьому у прокурора були відсутні будь-які інші постанови про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №12015100030010282.

Ксерокопії постанов від 01.09.2015 року та 03.11.2105 року прокурором ОСОБА_3 були надані суду, та відкриті учасникам судового провадження, лише 13.04.2016 року, майже через п`ять місяців після надходження справи до суду.

Відповідно до ст.99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Під час кримінального провадження підлягають встановленню обставини, які підтверджують повноваження прокурора у відповідному кримінальному провадженні.

Згідно з ч.3ст.99 КПК України сторона кримінального провадження, потерпілий зобов`язані надати суду оригінал документа. Вказаною нормою не передбачено визнавання судом ксерокопій документу як оригінал документу.

Оскільки прокурором у судовому засіданні не було надано оригінал постанови заступника прокурора Деснянського району м. Києва ОСОБА_16 від 01.09.2015 року про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №12015100030010282 від 31.08.2015 року, а саме прокурорів прокуратури Деснянського району м. Києва ОСОБА_3 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також постанови заступника прокурора Деснянського району м. Києва ОСОБА_17 від 03.11.2015 року про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №12015100030010282 від 31.08.2015 року, а саме прокурорів прокуратури Деснянського району м. Києва ОСОБА_3 та ОСОБА_11 , вказані постанови не були предметом відкриття, відповідно до ст..290 КПК України, при ознайомленні сторони захисту з матеріалами кримінального провадження, вказані ксерокопії постанов були відсутні в провадженні прокурора, які останній долучав та оголошував у суді, суд не визнає зміст цих документів, як належні докази, які підтверджують обставини, які мають значення для кримінального провадження, а саме, що підтверджують повноваження прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12015100030010282 від 31.08.2015 року.

З врахуванням вищевикладеного, суд визнає як недопустимі та неналежні докази повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.366ч.1 КК України від 28.10.2015 року. який був затверджений прокурором ОСОБА_3 , а також обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015100030010282 відносно ОСОБА_5 , складений прокурором ОСОБА_3 , як такі що були складені та затверджені не уповноваженою на те особою, що потягло за собою незаконне притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності та висунення останньому обвинувачення.

Отже, аналізуючи надані стороною обвинувачення докази, суд дійшов до висновку, що винуватість ОСОБА_5 ґрунтується лише на припущеннях або на доказах, отриманих не у спосіб, передбачений КПК Україничи внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Оскільки стороною обвинувачення не була доведена винуватість ОСОБА_5 поза розумними сумнівами, виявлені під час судового розгляду суперечності щодо обставин вчинення злочину, а також доводи ОСОБА_5 про його невинуватість не були спростовані, тому всі сумніви щодо доведеності винуватості обвинуваченого слід тлумачити на його користь.

Будь-яких інших доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_5 злочину передбаченого ст.366ч.1 КК України, за викладених у обвинувальному акті обставинах, стороною обвинувачення надано до суду не було.

Не заявляли прокурори в судовому засіданні й клопотань про допит буд-яких інших свідків, дослідження додаткових письмових матеріалів чи речей чи зміни обвинувачення у суді.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції при здійсненні правосуддя»визнання особи винною у вчиненні злочину можливо лише за умови доведеності її вини.

При цьому, слід мати на увазі, що ст.62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч.2ст.17 КПК Україниніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії» встановлено, що тягар доведення вини обвинуваченого покладається на обвинувачення, а всі сумніви повинні тлумачитися на його користь. Обвинувач повинен повідомити обвинуваченому про докази, що маються проти нього, для того, щоб він міг підготувати та надати доводи в свій захист, і, врешті-решт, обвинувачення повинно надати докази, достатні для визнання його винуватим.

Розглядаючи кримінальне провадження в межах пред`явленого ОСОБА_5 обвинувачення та відповідно до обвинувального акту, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, що йому інкримінується, не доведена, його дії безпідставно кваліфіковані за ч.1ст.366 КК України, як внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, враховуючи, що судом не був досліджений жоден доказ, який доводить провину обвинуваченого поза розумним сумнівом, в межах пред`явленого обвинувачення, суд усі сумніви щодо доведеності провини ОСОБА_5 тлумачить на його користь та вважає необхідним обвинуваченого виправдати на підставі п.1ч.1ст.373 КПК України у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачується особа.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_5 підлягає виправданню, то витрати за проведення експертизи по справі підлягають віднесенню за рахунок держави.

Питання з речовими доказами вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Керуючисьст.ст.368,370,373,374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_5 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.366ч.1 КК України та виправдати за недоведеністю у вчиненні кримінального правопорушення, в якому обвинувачується особа.

Речові докази зберігати при матеріалах справи.

Судові витрати, вартість проведеної експертизи вартістю 613грн.80коп. віднести за рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя: