7/230-2006
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
УХВАЛА
22.11.06 Справа № 7/230-2006
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Процика Т.С.
суддів Галушко Н.А.
Юрченка Я.О.
при секретарі судового засідання Трускавецькому В.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області (далі Берегівська ОДПІ) від 17.08.2006р. № 2332/10/10-0
на постанову Господарського суду Закарпатської області від 10.08.2006р.
у справі № 7/230-2006
до відповідача Берегівської ОДПІ, м. Берегово Закарпатської області
про скасування податкового повідомлення-рішення
за участю представників:
від позивача – Гарапко П.П. - представник;
від відповідача - Борсенко О.В. - головний державний податковий інспектор, Сакалош Ю.Ю. - старший державний податковий інспектор.
Учасникам адміністративного процесу права і обов'язки, передбачені ст.ст.27, 29, 49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), роз'яснено.
Постановою Господарського суду Закарпатської області від 10.08.2006р. у даній справі, суддя Швед С.Б., позов задоволено повністю, скасовано у повному обсязі податкове повідомлення-рішення Берегівської ОДПІ від 20.06.2006р. № 0000692351/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 580881,00 грн. ТзОВ «БЕРЕГ-КАБЕЛЬ ГмбХ».
Постанова суду мотивована положеннями ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також тим, зокрема, що з наявних у матеріалах справи доказів: рахунків, податкових накладних, платіжних доручень, судом встановлено, що характер здійснюваних позивачем операцій, на підставі яких позивач формував свій податковий кредит у зазначених вище податкових періодах, був пов'язаний з придбанням та спорудженням (на базі придбаних) основних фондів (будівель виробничого призначення у м. Берегово, вул. Хмельницького, 96 та 102), а передбачене право платника податків на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ при нарахуванні податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів не ставиться у залежність від періоду реєстрації його як платника ПДВ та обсягів здійснюваних ним оподатковуваних операцій.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Берегівська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Закарпатської області від 10.08.2006 р. у даній справі про скасування податкового повідомлення-рішення Берегівської ОДПІ № 0000692351/0 від 20.06.2006р., оскільки вважає, що постанова місцевого господарського суду прийнята з порушенням норм матеріального права, а саме абз. «а»пп.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»і підлягає скасуванню.
ТзОВ «БЕРЕГ-КАБЕЛЬ ГмбХ»у запереченні на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін з підстав правомірності і обґрунтованості постанови.
Берегівська ОДПІ, відповідач у справі, обґрунтовуючи свої вимоги, посилається зокрема не те, що позивач зареєстрований платником ПДВ менше як 12 місяців до дати проведеного йому бюджетного відшкодування з ПДВ, тому рішення органу державної податкової служби є обґрунтованим та таким, що прийняте з урахуванням вимог чинного законодавства, зокрема, підпункту «а»пп.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
ТзОВ «БЕРЕГ-КАБЕЛЬ ГмбХ», позивач у справі, обґрунтовуючи свої вимоги, посилається зокрема на помилковість висновку відповідача та його невідповідність правовому змісту підпункту «а»пп.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», за яким право на отримання бюджетного відшкодування виникає при формуванні податкового кредиту внаслідок виконання господарських операцій по придбанню та спорудженню основних фондів.
Представники сторін у судовому засіданні підтримали свої доводи та заперечення, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у запереченні на апеляційну скаргу, а також поясненнях, наданих у судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши пояснення учасників адміністративного процесу у судовому засіданні, суд встановив наступне.
Позивач подав позов про скасування податкового повідомлення-рішення Берегівської ОДПІ від 20.06.2006р. № 0000692351/0, яким йому визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) у розмірі 580881,00 грн., прийнятого органом державної податкової служби за результатами виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування ТОВ „БЕРЕГ-КАБЕЛЬ ГмбХ” суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
31 травня 2005 року ТОВ „БЕРЕГ-КАБЕЛЬ ГмбХ”, м.Берегово, зареєстровано платником податку на додану вартість (свідоцтво № 10308354).
За результатами здійснюваних ним від моменту реєстрації платником ПДВ господарських операцій товариство отримало право на формування податкового кредиту, обсяги якого відображені у поданих ним до контролюючого органу податкових деклараціях з ПДВ, дані яких свідчили про наявність у платника податків права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, оскільки відображена в них різниця між сумами податкового зобов'язання та податкового кредиту мала від'ємне значення.
Сума бюджетного відшкодування у розмірі 580881 грн. відображена позивачем також у поданих податковому органу розрахунках сум бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень, листопад та грудень 2005 року.
Зазначена сума бюджетного відшкодування (у тому числі за вересень 2005 року –446520 грн., за листопад 2005 року –59994 грн. та за грудень 2005 року –74367 грн.), підтверджена висновками Берегівської ОДПІ, актом від 24.11.2005р. №75-23/120 «Про результати виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за вересень 2005р.», та відшкодована платнику податків у повному обсязі, що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками (а.с.86).
Крім того, як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної відповідачем виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за вересень, листопад та грудень 2005 року (акт перевірки від 13.06.2006р. №39-23/120) висновок податкового органу про правомірність проведеного відшкодування змінився.
Так, перевіркою підтверджено правомірність формування позивачем податкового кредиту за результатами здійснюваних ним господарських операцій та від'ємне значення ПДВ у вересні, листопаді та грудні 2005 року, однак підставність проведеного бюджетного відшкодування у висновках акту перевірки від 13.06.2006р. № 39-23/120 свого підтвердження не знайшла в зв'язку з тим, що позивач зареєстрований платником ПДВ менше ніж 12 місяців, тому з урахуванням підпункту «а» п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не має права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ.
На підставі вищезгаданого акту перевірки Берегівською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.06.2006р. № 0000692351/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) у розмірі 580881,00 грн.
З наявних у матеріалах справи доказів, зокрема, рахунків, податкових накладних, платіжних доручень судом першої інстанції правильно встановлено, що характер здійснюваних позивачем операцій, на підставі яких позивач формував свій податковий кредит у зазначених вище податкових періодах, був пов'язаний з придбанням та спорудженням (на базі придбаних) основних фондів (будівель виробничого призначення у м. Берегово, вул. Хмельницького, 96 та 102).
Місцевим господарським судом повно встановлено обставини, що мають значення для справи.
Апеляційний господарський суд при прийнятті ухвали у даній справі погоджується із судом першої інстанції в наступному.
Вимогами пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
Згідно з підпунктом «а»п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).
Щодо посилання відповідача на порушення позивачем норм матеріального права, а саме Закону України «Про податок на додану вартість», абз. «а»пп.7.7.11 п.7.7 ст.7 даного Закону, то такі посилання є безпідставними з огляду наступне.
Зі змісту наведеної норми даного Закону вбачається, що передбачене право платника податків на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ при нарахуванні податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів не ставиться у залежність від періоду реєстрації його як платника ПДВ та обсягів здійснюваних ним оподатковуваних операцій.
У даному випадку з врахуванням норми абз. «а»пп.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»неправомірним є прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення 20.06.2006р. № 0000692351/0 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) у розмірі 580881,00 грн.
Згідно із ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.1, п. 4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Згідно із ч.1, ч.2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно із ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному , повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 69, 71, 86, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Львівський апеляційний господарський УХВАЛИВ:
Залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.
Дана ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена в порядку і строки, визначені ст.ст.212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дана ухвала складена в повному обсязі 13.04.2007р.
Головуючий-суддя Процик Т.С.
суддя Галушко Н.А.
суддя Юрченко Я.О.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2006 |
Оприлюднено | 30.08.2007 |
Номер документу | 575849 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Процик Т.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні