Постанова

від 21.03.2007 по справі 8а/232-2753

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8а/232-2753

       ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

21.03.07                                                                                           Справа  № 8а/232-2753

                                              ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді                                  Дубник О.П.

суддів                                                      Орищин Г.В.

                                                                Якімець Г.Г.

При  секретарі  судового  засідання     Ніколайчук С.В.

розглянувши    апеляційну скаргу (далі ДПІ) у Теребовлянському районі від 10.11.06р.

на постанову   господарського суду Тернопільської області  від 30.08.2006р.

у справі         №8а/232-2753

за позовом           Приватної агрофірми (далі ПАФ) «Нека», смт.Дружба

до відповідача   ДПІ у Теребовлянському районі, м.Теребовля

про          скасування рішень про застосування фінансових санкцій №74 від 15.03.04р., №0006941530/0/0 від 14.07.05р., №00069221530/0/0 від 14.07.05р., №0008871530 від 15.12.05р., №0008861530 від 15.12.05р. та зобов'язання відповідача зарахувати суму податкового боргу в сумі 99688,29 грн. в погашення основного боргу

за участю представників

          від  позивача – Оляніцький О.Б. - представник (дов. у справі);    

                       від  відповідача – Налисник І.І., Сененький М.Б. –представники (дов. у справі).

Розпорядженням голови суду, яке знаходиться в матеріалах справи, проведено зміни в складі колегії суду.

Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалах суду.

Проголошені перерви сторони повідомлені належним чином.

Права та обов'язки згідно ст.ст. 49, 51 КАС України роз'яснено, заяв про відвід суддів не поступало.

          Технічна  фіксація  судового  процесу  здійснювалась з  допомогою  програмно-апаратного  комплексу “Оберіг”.

Постановою господарського суду Тернопільської області  від 30.08.2006р. у цій справі (суддя Г.А.Жук) частково задоволено позов ПАФ «Нека»до ДПІ у Теребовлянському районі. Визнано неправомірними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 14.07.05р. №0006941530/0/0, №0006921530/0/0, як такі, що прийняті з порушенням вимог чинного законодавства України. В задоволені решти позову відмовлено.

Частково задовільняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що акт перевірки, згідно якого податковим органом прийнято спірні податкові повідомлення-рішення від 14.07.05р. №0006941530/0/0 та №0006921530/0/0, не може бути підставою  застосування до позивача штрафних санкцій за порушення терміну сплати податку на прибуток, оскільки у ньому відсутні відомості про такі порушення з боку позивача, а саме: відомості щодо декларацій, якими позивач узгоджував податкові зобов'язання, граничних термінів сплати узгоджених зобов'язань, термінів сплати зобов'язання.

Постанова суду в частині відмови в задоволені позову мотивована п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5, п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на підставі яких місцевим господарським судом зроблено висновок про безпідставність вимог позивача, оскільки останній своєчасно не сплатив узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість протягом визначених законодавством граничних строків сплати, тому відповідачем правомірно застосовано до нього штрафні (фінансові) санкції в розмірі 26335,80 грн. за таке порушення; зокрема, за таких обставин справи і рішення відповідача про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу №74 від 15.03.04р., прийняте відповідно до  п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 вищевказаного Закону, є також правомірним.

Також суд першої інстанції відмовив позивачу у його вимозі щодо зобов'язання відповідача зарахувати суму податкового боргу 99688,29 грн. в погашення основного боргу, так як такі не є доведеними ПАФ «Нека», оскільки позивач не звертався до податкового органу із заявою про зарахування даної суми податкового боргу в погашення основного боргу.

З підстав, зазначених в апеляційній скарзі, ДПІ у Теребовлянському районі оскаржила судове рішення, як прийняте з порушенням норм матеріального права, зокрема, наполягаючи на тому, що позивачем не сплачено у встановлені законом строки узгоджену суму податкового зобов'язання в розмірі 45886,74 грн., отже податковим органом правомірно застосовано до позивача штрафні санкції.

Апелянт просить скасувати оскаржувану постанову суду в частині задоволених позовних вимог.

У заперечені на апеляційну скаргу позивач не погоджується з доводами апелянта, стверджуючи, що в акті перевірки відсутні відомості, які саме декларації з податку на прибуток позивача були предметом перевірки, які суми податку узгоджено ним, в якому періоді, граничні терміни сплати узгодженого податкового зобов'язання, термін сплати зобов'язання, термін фактичної сплати зобов'язання, а тому даний акт не може бути підставою для застосування фінансових санкцій.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, судом встановлено наступне:

суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги(ч.1 ст195 КАС України).

З метою з'ясування величини узгодженої суми податкових зобов'язань по податку на прибуток позивачем та встановлення фактичного розміру сплаченого позивачем податкового боргу з цього податку, суд апеляційної інстанції призначив сторонам звірку розрахунків з бюджетом, про що складено відповідний акт взаємо звірки.

З матеріалів справи вбачається, що актом перевірки від 13.07.05р. №23а/1501/31092421 «Про результати невиїзної документальної перевірки та своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на прибуток по ПАФ «Нека»за період з 21.02.02р. по 13.07.05р.»зафіксовано порушення позивачем граничні строки сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 45886,74 грн., що суперечить вимогам п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-Ш,

На підставі акту перевірки ДПІ у Теребовлянському районі 14.07.05р. прийняла податкові повідомлення-рішення №0006941530/0/0 та №0006921530/0/0, якими згідно з п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-Ш, із змінами та доповненнями (далі Закон №2181-Ш) за затримку на 281 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 45886,74 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50 відсотків в сумі 16992,95 грн.

Апелянт стверджує, що в ході перевірки перевіряючими використовувались декларації позивача з податку на прибуток приватних підприємств №1791 від 21.02.02р., №12366 від 07.11.02р., №22469 від 11.05.04р., №15467 від 10.08.04р., №28530 від 09.11.04р., №31956 від 09.02.05р. та податкове повідомлення-рішення №0001342301 від 05.05.03р., на підставі яких зроблено висновки у акті перевірки від 13.07.05р. №23а/1501/31092421. Зазначені декларації з податку на прибуток досліджені судом апеляційної інстанції та наявні у справі.

Крім того, згідно довідки ДПІ у Теребовлянському районі від 09.11.06р. №5440/19 податковий борг ПАФ «Нека»станом на 14.03.06р. становить 99688,29 грн., в тому числі недоплата 72399,57 грн. та пеня 27288, 72 грн.

Підпунктом 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону №2181-Ш передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно п.5.1 ст.5 цього ж Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181-Ш для подання податкової декларації (п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 вказаного Закону).

Докази своєчасної сплати позивачем узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток в справі відсутні.

Згідно п.п.16.1.1 п.16.1 ст.16 Закону №2181-Ш після закінчення строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181-Ш у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф, зокрема, при затримці більш ніж на 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

          Враховуючи наведені вище норми права, апеляційний господарський суд вважає безпідставним висновок суду першої інстанції, а спірні податкові повідомлення-рішення №0006941530/0/0 та №0006921530/0/0 від 14.07.05р. такими, що прийняті у відповідності до норм чинного законодавства України і є правомірними.

При цьому суд апеляційної інстанції визначає, що згідно із ст.250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

У правовідносинах стосовно застосування штрафних санкцій, передбачених п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181-Ш, органи державної податкової служби не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснюють організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.

Відповідно до ст.4 ГК України не є предметом регулювання цього Кодексу адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.

Також, суд апеляційної інстанції вважає, що складання акту перевірки для застосування штрафу за описані вище порушення податкового законодавства Закон №2181-Ш не вимагає.

Крім цього, суд апеляційної інстанції врахував вимоги п.7.7 ст.7 Закону №2181-Ш щодо погашення податкового боргу попередньо погашенню податкових зобов'язань.

З огляду на викладене, судова колегія задовольняє апеляційну скаргу, а постанову місцевого господарського суду в задоволеній частині позову скасовує.

На підставі вищенаведеного, керуючись п.п.6, 7 розділу VII, ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, ч.5 ст.254 КАС  України –

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу задоволити.

2.          Постанову господарського суду Тернопільської області від  30.08.2006р. у цій справі скасувати і прийняти нову постанову. В позові ПАФ «Нека»до ДПІ у Теребовлянському районі про скасування рішення №74 від 15.03.04р., податкових повідомлень-рішень від 14.07.05р. №0006941530/0/0, від 14.07.05р. №00069221530/0/0, від 15.12.05р.  №0008871530, від 15.12.05р. №0008861530 та  зарахування суми податкового боргу в розмірі 99688,29 грн. в погашення основного боргу відмовити.

3.          Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може  бути  оскаржена в касаційному порядку згідно ст.ст.211, 212 КАС України.

Головуюча-суддя                                                                   О.П. Дубник

суддя                                                                                         Г.В. Орищин  

суддя                                                                                         Г.Г.Якімець