Постанова

від 17.05.2016 по справі 1-1047/11

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ун. № 1-1047/11

пр. № 1-в/759/310/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2016 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі:

Головуючого-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора прокуратури м. Києва ОСОБА_5 про поновлення строку на внесення касаційної скарги на вирок Святошинського районного суду міста Києва від 12 травня 2014 року стосовно ОСОБА_6 за ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 ст.28, ч.2 ст.358, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358, ч.3 ст.28, ч.2 ст.366 КК України, ОСОБА_7 за ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 ст.28, ч.2 ст.358, ч.3 ст.28, ч.2 ст.358, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358, ч.3 ст.28, ч.2 ст.366, ч.3 ст.212 КК України та ОСОБА_8 за ч.5 ст. 191, ч.3 ст.209, ч.3 ст.28, ч.2 ст.358, ч.3 ст.28,ч.3 ст.358, ч.3 ст.28, ч.2 ст.366, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України, - ,

встановив:

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 12 травня 2014 року ОСОБА_6 у пред`явленому обвинуваченні визнаний невинним і по суду виправданий за недоведеністю його участі у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 ст.28, ч.2 ст.358, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358, ч.3 ст.28, ч.2 ст.366 КК України.

Цим же вироком ОСОБА_7 у пред`явленому обвинуваченні визнаний невинним і по суду виправданий за недоведеністю його участі у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 ст.28, ч.2 ст.358, ч.3 ст.28, ч.2 ст.358, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358, ч.3 ст.28, ч.2 ст.366, ч.3 ст.212 КК України.

Цим же вироком ОСОБА_8 у пред`явленому обвинуваченні визнаний невинним і по суду виправданий за недоведеністю його участі у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 191, ч.3 ст.209, ч.3 ст.28, ч.2 ст.358, ч.3 ст.28,ч.3 ст.358, ч.3 ст.28, ч.2 ст.366, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України.

Прокурорпрокуратури м.Києва ОСОБА_5 25.04.2016 року звернувся з касаційною скаргою на вирок та з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

Причинустроку пропуску строку на касаційне оскарження вироку, мотивує тривалим розглядом Апеляційним судом м. Києва апеляції прокурора на постанову суду першої інстанції та не можливістю вчасно отримати належним чином завірену копію вироку суду.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, обґрунтовуючи вище зазначені обставини, як поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження і просить його поновити.

Захисник та засуджені категорично заперечували проти поновлення строку на касаційне оскарження.

Ознайомившись з матеріалами кримінальної справи та вислухавши думку прокурора, захисника та виправданих, суд вважає, що клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження, задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Так, прокурором ОСОБА_5 , який брав участь у розгляді справи судом чотири рази в період часу з 27.05.2014р. по грудень 2015р. подавались апеляції на вирок Святошинського районного суду м.Києва від 12.05.2014р.

Всі апеляції прокурора постановами Святошинського районного суду м.Києва, залишені без руху та було надано строк для усунення порушень вимог закону. Ухвалами апеляційного суду м.Києва вищевказана кримінальна справа неодноразово поверталась до Святошинського районного суду м.Києва для виконання вимог ст.ст.350, 352 КПК України.

23.12.2015р. постановою Святошинського районного суду м.Києва апеляцію прокурора було визнано такою, що не підлягає розгляду.

10.03.2016р. ухвалою Апеляційного суду м.Києва, апеляцію прокурора, залишено без задоволення, а постанову Святошинського районного суду м.Києва від 23.12.2015р. без зміни.

Відповідно до ч. 2 ст. 386 КПК України (1960 року) касаційна скарга на вирок суду може бути подана протягом трьох місяців з моменту набрання законної сили.

Згідно ч. 4 ст. 386 КПК України (1960 року) строк на касаційне оскарження може бути відновлений у випадках і в порядку передбаченому ст. 353 КПК України (1960 року).

Відповідно до ч. 2 ст. 353 КПК України (1960 року) у разі пропуску строку на касаційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на подання касаційної скарги, можуть заявити клопотання перед судом, який постановив вирок про відновлення пропущеного строку.

На протязі одного року і семи місяців з дня постановления вироку Святошинським районним судом м.Києва прокурор не подав апеляцію на вирок, яка б відповідала вимогам закону, хоч постановами Святошинського районного суду м.Києва йому чотири рази надавався строк для цього.

Неспроможність прокурора професійно подати апеляцію на вирок суду, яка б відповідала вимогам кримінально-процесуальному закону, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження вироку суду.

Вимоги ст. 90 КПК України однаково мірою поширюються на кожну із сторін процесу, не виключаючи при цьому й прокурора. Прокурор є спеціальним суб`єктом, який "професійно" діє в сфері контролю за дотриманням законодавства, звідси - до нього повинні пред`являтись підвищені вимоги. Він повинен суворо дотримувати вимог закону про поважність причини пропуску строку, оскільки прокуратура не як орган нагляду, а як сторона в процесі не може бути поставлена в умови, більш сприятливі порівняно з іншою стороною, яка обмежена жорсткими строками подання апеляційної або касаційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор не надав суду будь-яких доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску ним строків для подання касаційної скарги і не були пов`язані з непрофесійним виконанням вимог кримінально-процесуального законодавства при поданні апеляції на вирок суду.

Прокурором своєчасно отримувалися постанови Святошинського районного суду про надання судом строку для усунення процесуальних недоліків апеляції на вирок суду і він брав участь в судових засіданнях апеляційного суду м. Києва.

Також, при розгляді клопотання прокурора про поновлення строку на касаційне оскарження вироку, суд повинен виходити з прецедентної практики Європейського суду з прав людини.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та „Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом закону, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Крім того, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не допускається порушення принципу правової визначеності, шляхом безпідставного поновлення строку на оскарження рішення суду, яке набуло чинності та яким права й обов`язки сторін визначені. Жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Про це зазначено в справах «Пономарьов проти України» і «Христов проти України».

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що причини пропуску строку на касаційне оскарження, відміченів клопотанні та озвучені прокурором,не є поважними, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 353, 383, 386 КПК України (в редакції 1960 р.), суд

постановив:

Відмовити прокурору прокуратури м. Києва ОСОБА_5 у відновленні строку на касаційне оскарження вироку Святошинського районного суду міста Києва від 12 травня 2014 року стосовно ОСОБА_6 за ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 ст.28, ч.2 ст.358, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358, ч.3 ст.28, ч.2 ст.366 КК України, ОСОБА_7 за ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 ст.28, ч.2 ст.358, ч.3 ст.28, ч.2 ст.358, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358, ч.3 ст.28, ч.2 ст.366, ч.3 ст.212 КК України та ОСОБА_8 за ч.5 ст. 191, ч.3 ст.209, ч.3 ст.28, ч.2 ст.358, ч.3 ст.28,ч.3 ст.358, ч.3 ст.28, ч.2 ст.366, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України, а касаційну скаргу визнати такою, що не підлягає розгляду.

Апеляція на постанову суду може бути подана протягом п`ятнадцяти діб до Апеляційного суду м.Києва через районний суд.

Суддя ОСОБА_1