Ухвала

від 09.02.2017 по справі 1-1047/11

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

ПОСТАНОВА 02 лютого 2017 року м. Київ Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Солодков А.А., розглянувши касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанцій, на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 12 травня 2014 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 10 березня 2016 року, ВСТАНОВИВ: У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неналежну оцінку доказів у кримінальній справі, неповноту та однобічність судового слідства, невідповідність висновків суду обох інстанцій фактичним обставинам справи, порушує питання про перевірку вказаних судових рішень у касаційному порядку. Згідно ч. 2 ст. 387 КПК України 1960 року зміст касаційної скарги повинен відповідати вимогам, зазначеним у ст. 350 цього Кодексу. Подана касаційна скарга містить формальні посилання на незаконність судових рішень з ретельним описом подій у справі, проте, у порушення вимог ст. 370 КПК України 1960 року, у ній не зазначено, у чому полягають істотні порушення кримінально-процесуального закону чи неправильне застосування кримінального закону, які допущені судами та можуть бути предметом касаційного розгляду, а також відповідати приписам ст. 398 КПК України 1960 року. Крім того, згідно з ч. 1 ст. 387 КПК України 1960 року до скарги додаються копії судових рішень, що оскаржуються. Проте, наведених вимог кримінально-процесуального закону не дотримано, оскільки до скарги не додано копію ухвали апеляційного суду, що оскаржується, яка має бути завірена належним чином, як це передбачено п.п. 13.6, 13.7 Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом № 173 Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року (прошнурована, скріплена печаткою суду, пронумерована). Вказані порушення перешкоджають вирішенню питання про витребування кримінальної справи, у зв'язку з чим, у витребуванні кримінальної справи необхідно відмовити. Відмова у витребуванні справи не перешкоджає витребуванню справи при повторному надходженні скарги за умови усунення зазначених у цій постанові недоліків і якщо вона надійде в межах строку, визначеного ст. 386 КПК України 1960 року, або не пізніше одного місяця з дня одержання копії постанови про відмову у витребуванні справи (скаржником має бути підтверджено, що ним не пропущений цей місячний строк при повторному зверненні до суду). Враховуючи наведене, керуючись ст. 388 КПК України 1960 року, п. 15 розділу XI Перехідні положення КПК України, ПОСТАНОВИВ: Відмовити прокурору у витребуванні кримінальної справи щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 для перевірки в касаційному порядку. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя А.А. Солодков