Рішення

від 23.05.2016 по справі 914/245/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2016р. Справа№ 914/245/16

за позовом: Публічного акціонерного товариства «КРЕДІ ОСОБА_1», м.Київ

до відповідача: Приватного підприємства «Аморанта», м.Трускавець Львівської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, м.Дрогобич, м.Стебник Львівської області

про стягнення 62955,58 доларів США (що еквівалентно 1451742,14грн.) та 94482,16грн.

за зустрічним позовом: Приватного підприємства «Аморанта», м.Трускавець Львівської області

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «КРЕДІ ОСОБА_1», м.Київ

про припинення зобов'язань за договором поруки

Головуючий суддя Щигельська О.І.

Суддя Кітаєва С.Б.

Суддя Петрашко М.М.

при секретарі Зарицькій О.Р.

Представники:

від позивача (за первісним позовом): ОСОБА_3 - представник за довіреністю

від відповідача (за первісним позовом): ОСОБА_4 - представник за довіреністю

від третьої особи: ОСОБА_4 - представник за довіреністю

Суть спору: позов заявлено Публічним акціонерним товариством «КРЕДІ ОСОБА_1», м.Київ до Приватного підприємства «Аморанта», м.Трускавець Львівської області про стягнення заборгованості в сумі 62955,58 доларів США (що еквівалентно 1451742,14грн.), з яких: 56588,15 доларів США - простроченої заборгованості за кредитом; 352,10 доларів США - заборгованості за нарахованими процентами за період з 01.11.2015р. по 16.11.2015р.; 6015,33 доларів США - прострочених процентів за користування кредитними коштами; 94482,16грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів за кредитом за період з 06.11.2014р. по 03.09.2015р.

Ухвалою суду від 29.01.2016р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10.02.2016р., за клопотанням позивача залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 Ухвалою суду від 10.02.2016р. розгляд справи відкладено на 24.02.2016р. у зв'язку з неявкою відповідача. Ухвалою суду від 11.02.2016р. порушено провадження у справі за зустрічним позовом ПП «Аморанта» до ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_1» про припинення зобов'язань за договором. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 24.02.2016р. спільно з первісним позовом.

Ухвалою суду від 24.02.2016р. відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи про об'єднання справ №914/3555/15 та №914/245/16 в одне провадження, та відкладено розгляд справи на 14.03.2016р. зважаючи на подане відповідачем клопотання. В судовому засіданні 14.03.2016р. оголошено перерву до 23.03.2016р. Ухвалою суду від 23.03.2016р. повернуто без розгляду заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на підставі п.п. 4,5 ч.1 ст.63 ГПК України. Ухвалою суду від 23.03.2016р. призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

Внаслідок автоматизованого розподілу, проведеного у відповідності до ст.2-1 ГПК України, у склад колегії увійшли головуючий суддя Щигельська О.І., судді: Кітаєва С.Б., Петрашко М.М.

Ухвалою суду від 25.03.2016р. вказаною колегією прийнято справу до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 25.04.2016р. Ухвалою суду від 25.04.2016р. у задоволенні клопотання відповідача за первісним позовом про зупинення провадження у справі відмовлено, в судовому засіданні 25.04.2016р. оголошено перерву до 23.05.2016р. Ухвалою суду від 28.04.2016р. повернуто без розгляду заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на підставі п.5 ч.1 ст.63 ГПК України.

За клопотанням представника ФО-П ОСОБА_2 (вх.№5416/16 від 10.02.2016р.) фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

Представникам учасників судового процесу роз'яснено права згідно ст.ст. 20, 22, 27 ГПК України.

Представник позивача в судове засідання 23.05.2016р. з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, вказаних у позовній заяві та письмових поясненнях (вх.№5408/16 від 10.02.2016р.). Ствердив, зокрема, що в вересні 2008 року між Акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк», правонаступником якого є позивач, та третьою особою - ФО-П ОСОБА_2 укладено кредитний договір, за яким відповідачу надано кредитні кошти, шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії. Позивач стверджує, що взяті на себе зобов'язання із повернення кредиту та сплати відсотків, інших обов'язкових платежів, третя особа не виконувала належним чином, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість. Водночас, виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором забезпечене порукою на підставі договору, укладеного між позивачем та відповідачем - ПП «Аморанта» у вересні 2008 року, що й зумовило звернення ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_1» до суду із відповідним позовом. Просив позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання 23.05.2016р. з'явився, проти позову усно заперечив, зазначивши що підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором із поручителя відсутні, оскільки зобов'язання останнього за договором поруки слід вважати припиненими.

Відтак, вимоги за зустрічною позовною заявою підтримав повністю з підстав, наведених у ній, а також у заяві про зміну підстав зустрічного позову (вх.№1534/16 від 15.03.2016р.). Ствердив, зокрема, що кредитор протягом шести місяців з моменту надіслання вимоги про дострокове повернення кредиту не звернувся з позовом до поручителя, а також вніс до кредитного договору зміни, згоду на які поручителем не надано, внаслідок чого обсяг відповідальності останнього збільшився. Зважаючи на це просив визнати зобов'язання за договором поруки, укладеним між позивачем та відповідачем, припиненими, вимоги за зустрічним позовом - задоволити.

Водночас, представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) проти вимог зустрічної позовної заяви заперечив з мотивів, наведених у поданому раніше відзиві (вх.№7372/16 від 24.02.2016р.) та письмових поясненнях (вх.№10097/16 від 14.03.2016р.). Просив у задоволенні зустрічного позову відмовити зважаючи на безпідставність та необґрунтованість заявлених у ньому вимог.

Представник третьої особи в судове засідання 23.05.2016р. з'явився.

Суд, у відповідності до ст.75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч.3 ст. 4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, судом встановлено таке.

Між Акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк» (повним правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Індустріально-експортний банк», повним правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «КРЕДІ ОСОБА_1» у відповідності до п.1.2 Статуту товариства, затвердженого Загальними зборами акціонерів протокол №1 від 20.01.2011р., що пройшов державну реєстрацію; кредитор за договором, позивач по справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (позичальник за договором, третя особа по справі) укладено кредитний договір №123/08-ЮКІ від 09.09.2008р., в який в подальшому внесено зміни та доповнення шляхом підписання сторонами договорів про внесення змін та доповнень, а саме договору №1 від 02.03.2009р. та договору №2 від 29.12.2009р. За цим договором та відповідно до його умов, банк зобов'язався надати позичальнику кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії, у валюті, обумовленій в цьому договорі, у розмірі 105000,00 доларів США, а позичальник - прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим Договором. Строк функціонування невідновлювальної кредитної лінії: з 9 вересня 2008р. по 8 вересня 2021р. (п.1.1).

Так, згідно з п. 3.6 договору, надання кредиту здійснюється шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника №26001080134501, що відкритий в Трускавецькому відділенні при ФЛРУ АТ «ІНДЕКС-БАНК». МФО 325279. Днем надання кредиту вважається день зарахування кредитних коштів на рахунок, зазначений в пункті 6.7. (1), а днем повернення кредиту вважається день зарахування на рахунок, зазначений в пункті 6.7 (1). всієї суми кредиту. Відкриття поточного рахунку в АТ «ІНДУСТРІАЛЬНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК» здійснено на підставі заяви ФО-П ОСОБА_2 від 09.09.2008р. На виконання умов вказаного договору позивачем надано кредит в розмірі 105000,00 доларів США, що підтверджується валютними меморіальними ордерами №1 від 10.09.2008р. на суму 90184,00 долари США та №1 від 15.09.2008р. на суму 14816,00 доларів США, копії яких долучено до матеріалів справи, та не суперечить п.1.2 договору, відповідно до якого кредит надається позичальнику траншами.

За умовами договору, за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку відповідну плату в порядку і на умовах, визначених договором (п.4.2). Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою у розмірі 14 % річних (із розрахунку 360 днів на рік) (п.4.2.1). Сума процентів, що підлягають сплаті, нараховується щомісячно на наступний робочий день після закінчення чергового періоду нарахування процентів; в день повного погашення кредиту та в останній робочий день грудня відповідного року на фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом у відповідному періоді за фактичну календарну кількість днів користування кредитом у відповідному періоді, та охоплює період з дня надання кредиту (включаючи цей день) по день повного погашення заборгованості за кредитом (не враховуючи цей день) (п.4.2.2). Нараховані проценти сплачуються позичальником у валюті кредиту щомісячно до 5 числа місяця, наступного за періодом нарахування процентів та в день повного погашення кредиту за минулий період нарахування процентів, відповідно до графіку погашення, що є Додатком № 1 до цього договору (п.4.2.3). Водночас, у разі несвоєчасного повернення кредиту позичальник зобов'язаний протягом всього терміну прострочення і до повного повернення кредиту сплачувати банку проценти в розмірі та порядку, встановленому цим договором (п.4.2.4). У відповідності до п.5.1 договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит частинами щомісячно до 5 числа місяця, наступного за періодом нарахування процентів, відповідно до графіку погашення, що є Додатком №1 до цього Договору.

Позивач стверджує, що взяті на себе зобов'язання із повернення кредиту та сплати відсотків, інших обов'язкових платежів, ФО-П ОСОБА_2 належним чином не виконувала, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість.

Так, невиконання або неналежне виконання позичальником будь-яких зобов'язань за цим договором та/або угодами про забезпечення та/або будь-якими іншими договорами між банком та позичальником, які не вказані у цьому договорі, та/або будь-якими іншими договорами між позичальником та третіми особами та/або будь-яка третя особа реалізує свої права за будь-яким видом забезпечення стосовно будь-яких активів позичальника або особи з якою укладено угоду про забезпечення, тлумачиться відповідно до пп.1 п.7.1 договору тлумачиться для його цілей як негативна обставина. У договорі також зазначено, що незалежно від інших положень цього договору, у випадку виникнення будь-якої негативної обставини, для позичальника, виключно на власний розсуд банку, серед іншого, може настати такий наслідок як дострокове повернення кредиту. Відповідно до п.5.3 договору, дострокове повернення кредиту може відбуватись за ініціативою позичальника, а також па вимогу банку у випадках, передбачених цим договором та/або угодою про забезпечення.

Згідно з п.7.2.2 договору, банк набуває право, письмово повідомивши про це позичальника, в односторонньому порядку вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальникові кредит в повному обсязі, при цьому обов'язки банку з надання кредиту за цим договором припиняються, а цей договір між сторонами вважається зміненим як зазначено в цьому пункті. Позичальник зобов'язаний, незважаючи на інші положення цього договору, виконати зазначену вимогу банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із нарахованою платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті позичальником на користь банку згідно цього договору, в строк не пізніше 3 робочих днів з моменту отримання відповідної вимоги позичальником. Також п.7.2.3 договору визначено, що банк має право в односторонньому порядку вимагати від позичальника та/або осіб з якими укладено угоди про забезпечення достроково виконати інші зобов'язання перед банком, то передбачені цим договором та/або угодами про забезпечення, письмово повідомивши їх про це.

Так, ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_1» надіслано на адресу ОСОБА_2 повідомлення-вимогу №122/44-04 від 24.03.2015р. про дострокове повернення банку кредиту в повному обсязі, нарахованих за його користування процентів та нарахованої пені. Загальна заборгованість станом на 23.03.2015р. склала 57873,16 доларів США.

Зазначені вище обставини встановлені рішенням господарського суду Львівської області від 14.03.2016р. у справі №914/3555/15, яке вступило в законну силу 01.04.2016р. Зазначеним рішенням, позов ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_1» задоволено повністю та стягнуто з ФО-П ОСОБА_2 на його користь 56588,15 доларів США заборгованості по тілу кредиту (що згідно курсу НБУ станом на 16.11.2015р. еквівалентно 1304910,57грн.), 6367,43 доларів США відсотків (що згідно курсу НБУ станом на 16.11.2015р. еквівалентно 146831,57грн.), 94482,16грн. пені, нарахованої за період з 06.11.2014р. по 06.05.2015р. за несвоєчасне погашення кредиту та за період з 06.03.2015р. по 03.09.2015р. за несвоєчасну сплату процентної винагороди, а також 23193,38грн. судового збору.

Водночас, позивач звертає увагу на те, що виконання боргових зобов'язань ФО-П ОСОБА_2 за вказаним вище кредитним договором, забезпечується договором поруки за №10 від 09.09.2008р., укладеним між Акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк» (повним правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Індустріально-експортний банк», повним правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «КРЕДІ ОСОБА_1» у відповідності до п.1.2 Статуту товариства, затвердженого Загальними зборами акціонерів протокол №1 від 20.01.2011р., що пройшов державну реєстрацію; кредитор за договором) та Приватним підприємством «Аморанта» (поручитель за договором, відповідач по справі) на виконання п.3.1.3 кредитного договору. У вказаний договір поруки внесено зміни підписаним сторонами договором про внесення змін та доповнень №1 від 02.03.2009р.

Так, у п.1.1 зазначеного договору поруки, сторони встановили, що поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання солідарно відповідати перед кредитором по зобов'язанням позичальника (ФО-П ОСОБА_2І.), які виникають в останнього з умов кредитного договору №123/08-юкі від 09.09.2008р. (надалі - кредитного договору), щодо повернення в повному обсязі наданого позичальнику кредиту 105000,00 доларів США, сплати відсотків та інших платежів (в тому числі пені, штрафів), передбачених кредитним договором. Строк виконання зобов'язання за кредитним договором - не пізніше 08.09.2021р.

За умовами вказаного договору поруки, поручитель та позичальник відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутись з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до позичальника, так і до поручителя, чи до обох одночасно (п.1.2). Сторони договору встановили, що зобов'язання поручителя перед кредитором є безумовними і ніяких інших умов, крім передбачених цим договором та вказаних в пункті 1.1. цього договору - не потребують (п.1.3).

За цим договором, поручитель зобов'язався, серед іншого, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором та/або в разі виникнення у кредитора права вимагати обов'язкового дострокового виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, погасити без будь-яких заперечень, наданий позичальнику кредит у розмірі його зобов'язань за кредитним договором, сплатити відсотки та інші платежі, передбачені кредитним договором, не пізніше, ніж в термін, зазначений у відповідному повідомленні кредитора і на рахунок кредитора, який буде зазначений в такому повідомленні (п.2.2).

До матеріалів справи долучено копію листа ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_1» №123/24-04 від 24.03.2015р., адресованого ПП «Аморанта» (отримане згідно відмітки установи зв'язку 27.03.2015р.), із повідомленням-вимогою про дострокове повернення банку кредиту в повному обсязі, нарахованих за його користування процентів та нарахованої пені. Загальна заборгованість станом на 23.03.2015р. склала 57873,16 доларів США. Окрім того, долучено також копію листа ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_1» №391/24-04 від 24.09.2015р., адресованого ФО-П ОСОБА_2 (отримане згідно відмітки установи зв'язку 29.09.2015р.), із повідомленням-вимогою про дострокове повернення суми кредиту та сплати всіх нарахованих процентів та комісій за кредитним договором, а також копію листа №390/24-04 від 24.09.2015р., адресованого ПП «Аморанта» (отримане згідно відмітки установи зв'язку 21.10.2015р.), із аналогічним за змістом повідомленням-вимогою.

За умовами договору поруки, поручитель виконує свої зобов'язання незалежно від виконання боргових зобов'язань будь-ким з інших солідарних боржників чи заставодавців (п.2.3). Відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов'язань в повному обсязі (п.2.4).

Проте, позивач стверджує, що зобов'язання третьої особи та відповідача щодо дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом і нарахованих штрафних санкцій не виконано, що й зумовило звернення ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_1» до суду із позовною заявою про стягнення із ПП «Аморанта» заборгованості за кредитним договором №123/08-юкі від 09.09.2008р. у розмірі 62955,58 доларів США та 94482,16грн.

Водночас, у зустрічній позовній заяві ПП «Аморанта» просить визнати зобов'язання за договором поруки №10 від 09.09.2008р. припиненими, оскільки кредитор протягом шести місяців з моменту надіслання вимоги про дострокове повернення кредиту не звернувся з позовом до поручителя, а також зважаючи на внесення до кредитного договору змін, згоду на які поручителем не надано, а відтак, зміну кредитором зобов'язання за кредитним договором без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності останнього.

При вирішенні спору суд виходив з такого.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як визначено ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Так, згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Так, згідно з ч.ч. 1, 4 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Проте, прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

На підтвердження факту надання кредитних коштів відповідачу, ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_1» долучено до матеріалів справи валютні меморіальні ордери №1 від 10.09.2008р. на суму 90184,00 долари США та №1 від 15.09.2008р. на суму 14816,00 доларів США. Окрім цього, позивачем також подано такі оборотні відомості по рахунках ФО-П ОСОБА_2: за період з 09.09.2008р. по 27.09.2010р. по рахунку №20632080134501 (позичковий рахунок); за період з 27.09.2010р. по 16.11.2015р. по рахунку №20639000000635 (позичковий рахунок); за період з 09.09.2008р. по 27.09.2010р. по рахунку №20676080134501 (рахунок простроченої заборгованості за кредитом); за період з 27.09.2010р. по 16.11.2015р. по рахунку №20677000000318 (рахунок простроченої заборгованості за кредитом); за період з 09.09.2008р. по 27.09.2010р. по рахунку №20687080134501 (рахунок нарахованих відсотків); за період з 27.09.2010р. по 16.11.2015р. по рахунку №20683000001130 (рахунок нарахованих відсотків); за період з 09.09.2008р. по 27.09.2010р. по рахунку №20698080134501 (рахунок прострочених відсотків за кредитом) та за період з 27.09.2010р. по 16.11.2015р. по рахунку №20699000000437 (рахунок прострочених відсотків за кредитом). Позивачем також роз'яснено, що зміна номерів рахунків відбулася у вересні 2010 року у зв'язку з централізацією ведення бухгалтерського обліку в ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_1», відповідно до п.19.2. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Національного банку України №492 від 12.11.2003р. Суд також звертає увагу на те, що до матеріалів справи ПП «Аморанта» долучено докази на підтвердження вчинення ФО-П ОСОБА_2 дій на повернення кредитних коштів, отриманих за договором.

У п.6.10 кредитного договору сторони дійшли згоди про те, що банк веде облік, що підтверджує суми, які в той чи інший час були надані ним у кредит та мають бути повернені йому згідно з цим договором. Для визначення розміру боргового зобов'язання позичальника за цим договором, остаточною підставою будуть бухгалтерські облікові дані і рахунки банку. У випадку будь-якої юридичної дії або спору, що виникають у зв'язку з цим договором, довідка банку стосовно записів такого обліку щодо (1) суми, яка має бути сплачена банку за цим договором, (2) суми, на яку маг збільшитися сума, належна до сплати банку за цим договором, або (3) суми, яка у відповідний момент повинна бути відшкодована банку згідно з цим договором є достатнім підтвердженням існування та розміру відповідних зобов'язань позичальника.

Відповідно до ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст.230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, згідно з ч.6 ст.232 ГК України, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.10.1.1 кредитного договору, у разі порушення позичальником строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань позичальник зобов'язаний сплатити на користь банка пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Нарахування пені здійснюється на суму простроченого виконанням боргового зобов'язання за весь час прострочення. Пеня, передбачена цим договором, нараховується банком у валюті заборгованості та сплачуються позичальником у національній валюті України за офіційним курсом Національного Банку України на дату здійснення відповідного платежу.

Згідно з ч.2 ст.343 ЦК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищенаведене та проаналізувавши долучені до матеріалів справи розрахунки, суд приходить до висновку, що на момент винесення судового рішення матеріалами справи обґрунтована наявність заборгованості ФО-П ОСОБА_2 перед ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_1» за кредитним договором №123/08-ЮКІ від 09.09.2008р. в розмірі 56588,15 доларів США заборгованості по тілу кредиту (що згідно курсу НБУ станом на 16.11.2015р. еквівалентно 1304910,57грн.), 6367,43 доларів США відсотків (що згідно курсу НБУ станом на 16.11.2015р. еквівалентно 146831,57грн.), та 94482,16грн. пені, нарахованої за період з 06.11.2014р. по 06.05.2015р. за несвоєчасне погашення кредиту та за період з 06.03.2015р. по 03.09.2015р. за несвоєчасну сплату процентної винагороди.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що такий розмір заборгованості встановлено й рішенням господарського суду Львівської області від 14.03.2016р. у справі №914/3555/15, яке вступило в законну силу 01.04.2016р.

Щодо вимоги про стягнення зазначеної суми боргу із поручителя - ПП «Аморанта», суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.ч.1,2 ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Як встановлено ч.ч.1,2 ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч.ч.1, 4 ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України, порука, серед іншого, припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.

Згідно із ч.ч.1,2 ст.598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження виконання ФО-П ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором №123/08-ЮКІ від 09.09.2008р. із дострокового повернення кредиту, сплати відсотків та інших нарахувань, в тому числі й погашення заборгованості, встановленої рішенням господарського суду Львівської області від 14.03.2016р. у справі №914/3555/15, яке, як вже зазначалось, вступило в законну силу 01.04.2016р. Так само, як і виконання такого боргового зобов'язання поручителем.

Проте, відповідач стверджує, що зобов'язання за договором поруки №10 від 09.09.2008р. слід вважати припиненими, оскільки кредитор протягом шести місяців з моменту надіслання вимоги про дострокове повернення кредиту не звернувся з позовом до поручителя, а також зважаючи на внесення до кредитного договору змін, згоду на які поручителем не надано, а відтак, зміну кредитором зобов'язання за кредитним договором без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності останнього.

Як вбачається з матеріалів справи, до кредитного договору №123/08-ЮКІ від 09.09.2008р., внесено зміни договором №1 від 02.03.2009р. та договором №2 від 29.12.2009р., підписаними повноважними представниками позивача та третьої особи. Так, договором про внесення змін та доповнень №1 від 02.03.2009р. внесено зміни у вказаний кредитний договір в частині строку та графіку повернення кредиту, зокрема, остаточне повернення кредиту перенесено на більш пізній термін - 08.09.2021р. Зважаючи на це, позивачем та відповідачем підписано договір про внесення змін та доповнень №1 від 02.03.2009р., яким внесено зміни в договір поруки №10 від 09.09.2008р. в частині строку виконання зобов'язань за кредитним договором №123/08-ЮКІ від 09.09.2008р. - не пізніше 08.09.2021р. Зазначені обставинами сторонами не заперечуються. Відтак, суд приходить до висновку, що поручителем надано згоду на збільшення строку виконання зобов'язання за кредитним договором, забезпеченого порукою.

Водночас, відповідач стверджує, що договір про внесення змін та доповнень №2 від 29.12.2009р. до зазначеного кредитного договору, підписано ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_1» та ФО-П ОСОБА_2 без одержання згоди поручителя, що є підставою для припинення зобов'язань ПП «Аморанта» за вищезазначеним договором поруки.

Так, дійсно, відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України, порука, серед іншого, припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Проаналізувавши договір про внесення змін та доповнень №2 від 29.12.2009р. до кредитного договору №123/08-ЮКІ від 09.09.2008р., суд приходить до висновку, що таким договором внесено зміни лише в графік повернення кредиту в межах строків, встановлених кредитним договором, з урахуванням змін, внесених договором №1 від 02.03.2009р. Відтак, суд звертає увагу на роз'яснення, надані Пленумом Вищого господарського суду України у п.4.1.6 Постанови №1 від 24.11.2014р., про те, що зміна умов зобов'язання, забезпеченого порукою, без згоди поручителя може припинити поруку лише у випадку, коли зазначене призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя за забезпеченим порукою зобов'язанням. Збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок зміни забезпеченого порукою зобов'язання суди повинні розуміти як: підвищення розміру процентів або встановлення нових умов щодо порядку зміни розміру процентної ставки, що призведе до її збільшення; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти; установлення або збільшення розміру неустойки; розширення змісту основного зобов'язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним тощо. Не є збільшенням основного зобов'язання надання чергового траншу за договором про відкриття кредитної лінії, що забезпечений договором поруки. Зазначене відповідає правовій позиції Верховного суду України, висловленій у постанові від 20.02.2013р. в справі №6-172цс12.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що договором про внесення змін та доповнень №2 від 29.12.2009р. до кредитного договору №123/08-ЮКІ від 09.09.2008р. внесено зміни, якими збільшено обсяг відповідальності поручителя. Відтак, внесення таких змін до кредитного договору без згоди поручителя не може бути підставою для визнання зобов'язань за договором поруки припиненими.

Щодо тверджень відповідача про те, що ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_1» протягом шести місяців з моменту надіслання вимоги про дострокове повернення кредиту не звернувся з позовом до поручителя, оскільки перша вимога ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_1» про дострокове повернення кредиту датована 24.03.2015р., а позов до господарського суду Львівської області подано лише 27.01.2016р., суд зазначає таке.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Так, п.6.2 договору поруки встановлено, що договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та залишається чинним до моменту припинення основного зобов'язання (кредитного договору).

Водночас, суд звертає увагу на роз'яснення, надані Пленумом Вищого господарського суду України у п.4.1.7 Постанови №1 від 24.11.2014р., про те, що умова договору про дію поруки до повного виконання забезпеченого зобов'язання не може розглядатися як установлення строку дії поруки. У цьому випадку відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення, так і вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору).Якщо основним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то строк пред'явлення кредитором вимоги до поручителя має обчислюватися з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі. При цьому сама лише умова договору поруки про дію поруки до повного виконання позичальником та/або поручителем своїх зобов'язань за договором не може розглядатися судом як установлення строку дії поруки; термін має визначатися календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (наприклад, після закінчення певного строку, починаючи від дати виконання зобов'язання за кредитним договором).

Суд також звертає увагу на правові позиції Верховного Суду України, висловлені з приводу припинення зобов'язання за договором поруки зважаючи на несвоєчасне звернення кредитора до суду із позовною заявою. Так, у правовій позиції, висловленій у постанові від 24.09.2014р. у справі за № 6-106цс14 зазначено, що у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за основним договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. За умови пред'явлення банком боржнику й поручителю вимог про дострокове виконання зобов'язання з повернення кредиту, змінюється в односторонньому порядку строк виконання основного зобов'язання й порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя протягом шести місяців від зміненої дати виконання основного зобов'язання. У правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постанові від 21.01.2015р. у справі №6-190 цс14, звертається увага на те, що пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання й був зобов'язаний пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати.

У правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 17.01.2014р. у справі №6-125цс14 роз'яснено, що відповідно до вимог частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. Пред'явленням вимоги до поручителя є пред'явлення до нього позову. Установивши, що договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за кредитним договором, та що кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, який був змінений відповідно до кредитного договору, не пред'явив протягом шести місяців позову до поручителя про виконання зобов'язання, суд дійшов правильного висновку про те, що зобов'язання за договором поруки припинилися.

Як вже зазначалось, ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_1» надіслано на адресу ОСОБА_2 повідомлення-вимогу №122/44-04 від 24.03.2015р. про дострокове повернення банку кредиту в повному обсязі, нарахованих за його користування процентів та нарахованої пені. Загальна заборгованість станом на 23.03.2015р. склала 57873,16 доларів США. З огляду на вищенаведене, строк виконання зобов'язання за кредитним договором змінено й він є таким, що настав. Аналогічне за змістом повідомлення-вимогу надіслано також і на адресу ПП «Аморанта» листом ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_1» №123/24-04 від 24.03.2015р. Окрім цього, повідомлення-вимогу про дострокове повернення суми кредиту та сплати всіх нарахованих процентів та комісій за кредитним договором надіслано ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_1» на адресу ФО-П ОСОБА_2 листом №391/24-04 від 24.09.2015р., а також на адресу ПП «Аморанта» листом №390/24-04 від 24.09.2015р.

Як вбачається з матеріалів справи, окрім повідомлень-вимог, адресованих поручителю, ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_1» звернулось до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області із позовом до ОСОБА_5, Приватного підприємства «Аморанта» та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором. Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 01.04.2015р. відкрито провадження по справі №442/2472/15-цс (№2/442/974/2015) за вказаним позовом. 18.09.2015р. Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області провадження у зазначеній справі за позовом ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_1» до Приватного підприємства «Аморанта» та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 закрито, оскільки вимоги до зазначених осіб підлягають розгляду за правилами господарського судочинства. Відтак, ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_1» подано до господарського суду Львівської області позовну заяву про стягнення із ПП «Аморанта» заборгованості за кредитним договором. 12.01.2016р. ухвалою Господарського суду Львівської області по справі №914/67/16 вказану позовну заяву повернуто позивачу без розгляду на підставі п.6 ч.1 ст.63 ГПК України (суддя Мазовіта А.Б.). Таким чином, 27.01.2016р. ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_1» повторно звернувся в господарський суд Львівської області з позовною заявою до ПП «Аморанта» й ухвалою суду від 29.01.2016р. порушено провадження у справі №914/245/16 (суддя Щигельська О.І.).

З вищенаведеного вбачається, що ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_1» пред'явлено вимогу до поручителя - ПП «Аморанта», в тому числі й подано позовну заяву до суду, в межах встановленого законом 6-місячного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання - дострокового повернення суми кредиту, відсотків та інших нарахувань, а тому, суд приходить до висновку, що така підстава для визнання зобов'язання за договором поруки припиненим як несвоєчасне пред'явлення вимоги до поручителя - відсутня.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

У відповідності до ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як визначено ст.36 ГПК України, письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Окрім цього, відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У відповідності до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_1» за первісним позовом про стягнення із ПП «Аморанта» заборгованості за кредитним договором №123/08-ЮКІ від 09.09.2008р., забезпеченим порукою на підставі договору поруки №10 від 09.09.2015р., в розмірі 62955,58 доларів США (що еквівалентно 1451742,14грн.) та 94482,16грн. обґрунтовані матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення в повному обсязі, в той же час, у задоволенні позовних вимог ПП «Аморанта» за зустрічним позовом про визнання зобов'язань за вищезазначеним договором поруки припиненими слід відмовити з огляду на їх безпідставність.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат між сторонами суд звертає увагу на таке.

Відповідно до ч.2 ст.44 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про судовий збір», судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку. За подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати. Пленумом Вищого господарського суду України у п.2.6 Постанови №7 від 21.02.2013р. роз'яснено, що за змістом пункту 4 частини першої статті 55 ГПК у позовах про стягнення іноземної валюти ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. Виходячи саме з такої ціни позову (в національній валюті) й визначається сума судового збору, що підлягає сплаті. Однак якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачується раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України саме на день сплати, а не на день подання позову (абзац другий частини першої статті 6 Закону).

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відтак, судовий збір в розмірі 23193,38грн. за подання до господарського суду первісної позовної заяви слід покласти на ПП «Аморанта», так само як і витрати зі сплати судового збору за звернення до господарського суду із зустрічною позовною заявою.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 60, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Первісний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Аморанта» (Львівська область, м.Трускавець, вул.Івасюка, буд.3А; код ЄДРПОУ 22379425) на користь Публічного акціонерного товариства «КРЕДІ ОСОБА_1» (м.Київ, вул.Пушкінська, буд.42/4; код ЄДРПОУ 14361575) 56588,15 доларів США заборгованості по тілу кредиту (що еквівалентно 1304910,57грн.), 6367,43 доларів США відсотків (що еквівалентно 146831,57грн.) та 94482,16грн. пені, нарахованої за період з 06.11.2014р. по 06.05.2015р. за несвоєчасне погашення кредиту та за період з 06.03.2015р. по 03.09.2015р. за несвоєчасну сплату процентної винагороди, а також 23193,38грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

4. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

5. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 30.05.2016р.

Головуючий суддя Щигельська О.І.

Суддя Кітаєва С.Б.

Суддя Петрашко М.М.