Рішення

від 27.05.2016 по справі 916/532/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" травня 2016 р.Справа № 916/532/16

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань ОСОБА_1

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю від 01.02.2016р.;

Від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю від 24.03.2016р.;

Від третьої особи: ОСОБА_3 за довіреністю від 05.02.2016р.;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом малого колективного підприємства „ФАКСВ» до товариства з обмеженою відповідальністю „ІЛОНА ПЛЮСВ» , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про зобов'язання звільнити нежитлові приміщення, -

ВСТАНОВИВ:

Мале колективне підприємство „ФАКСВ» (далі по тексту МКП „ФАКСВ» ) звернулося до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до малого дочірнього підприємства „ІЛОНА-ПЛЮСВ» (далі по тексту МДП „ІЛОНА-ПЛЮСВ» ) про зобов'язання звільнити нежитлові приміщення магазину будівельних матеріалів загальною площею 144,85 кв.м. та підвальне приміщення загальною площею 144,85, в тому числі торгівельну площу 100,6 кв.м., розташовані за адресою: Одеська область, м. Южне вул.Хіміків, 31. Свої вимоги позивач обґрунтовує припиненням між сторонами по справі договірних відносин та відсутністю у відповідача правових підстав для використання спірного об'єкту нерухомого майна.

Ухвалою суду від 11.05.2016р. було здійснено заміну відповідача по справі МДП „ІЛОНА-ПЛЮСВ» його правонаступником товариством з обмеженою відповідальністю „ІЛОНА-ПЛЮСВ» (далі по тексту ТОВ „ІЛОНА-ПЛЮСВ» ).

Ухвалою суду від 25.05.2016р. було задоволено клопотання ОСОБА_4 як співзасновника МКП „ФАКСВ» та залучено його до участи в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Відповідач повністю заперечує проти задоволення позову, посилаючись на наявність договірних правовідносин із позивачем, які виникли на підставі договору про спільну діяльність від 15.01.1996р., та використання спірних приміщень відповідно до даного договору, що, за його думкою, свідчить про необгрунтованість та безпідставність заявлених вимог.

Третя особа повністю заперечує проти задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

01.12.2010р. між МКП „ФАКСВ» (Орендодавець) та МДП „ІЛОНА-ПЛЮСВ» (Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 1, у відповідності до п. 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду частину приміщень магазину будівельних матеріалів, за адресою: Одеська область, м. Южний, вул.. Хіміків 31, площею 144,85 кв.м. та с підвальним приміщенням площею 144,85 кв.м., в тому числі торгівельну площу 100,6 кв.м..

Згідно з п.2.1.1. договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 01.12.2010р. Орендодавцем були прийняти на себе зобов'язання передати об'єкт оренди протягом 5 днів за актом приймання-передачі, що і було виконано сторонами в день підписання договору оренди.

Відповідно до п. 5.1 договору строк дії договору сторонами визначений не був, тобто договір був укладений на не визначений термін. Згідно з умовами п.5.4. договір не підлягає розірванню в односторонньому порядку, за винятком випадків, коли одна із сторін систематично порушує умови договору та свої зобов'язання.

Згідно п.п.3.1., 3.2. договору орендна плата обумовлена сторонами у сумі 6000 грн., яку Орендар повинен перераховувати на розрахунковий рахунок Орендодавця щомісячно не пізніше 10 числа місяця, слідуючого за звітним. Як стверджує позивач, жодного платежу від відповідача з моменту укладання договору оренди №1 від 01.12.2010р. не надходило. З огляду на невиконання з боку відповідача прийнятих на себе зобов'язань по щомісячному перерахуванню орендних платежів, позивач звернувся на адресу відповідача з претензією за вих №14 від 13.08.2013р. про сплату заборгованості за орендними платежами та пені у загальному розмірі 199202,91 грн. в строк 7 днів з моменту отримання претензії. В той же день 13.08.2013р. позивач звернувся на адресу відповідача з повідомленням про відмову від договору оренди у зв'язку із невиконанням останнім прийнятих на себе зобов'язань по перерахуванню орендних платежів та вимогою звільнити орендовані приміщення.

З аналогічними зверненнями позивач звертався на адресу відповідача також у жовтні 2013 року та 2015 року.

Проте, за твердженнями МКП „ФАКСВ» , незважаючи на припинення дії договору оренди № 1 від 01.12.2010р., відповідач продовжує самовільно використовувати нежитлові приміщення, розташовані за адресою: Одеська область, м. Южний, вул.. Хіміків 31, що і змусило позивача звернутись до суду із даними позовними вимогами.

З урахуванням обставин справи, господарський суд вважає за необхідне, першочергово, надати правову оцінку договору оренди № 1 від 01.12.2010р. та звернутись до положень чинного законодавства, якими врегульовані спірні відносини.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно зі ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об'єктом оренди може бути зокрема нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 761 ЦК України передбачено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Статтею 763 ЦК України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

Право наймодавця відмовитися від договору найму встановлено також і статтею 782 ЦК України, якою визначено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

У разі припинення договору найму у наймача виникають обов'язки щодо негайного повернення наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі, що передбачено статтю 785 ЦК України.

Як зазначалося вище по тексту рішення, згідно п.п.3.1., 3.2. договору орендна плата обумовлена сторонами у сумі 6000 грн., яку Орендар повинен перераховувати на розрахунковий рахунок Орендодавця щомісячно не пізніше 10 числа місяця, слідуючого за звітним. За твердженням позивача, жодного платежу від відповідача з моменту укладання договору оренди №1 від 01.12.2010р. не надходило.

При цьому, згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доказів, спростовуючих наведене твердження позивача щодо несплати орендних платежів відповідачем, у порушення ст.ст. 32, 33 ГПК України, доведено суду не було.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на викладене, а також враховуючи приписи вищевикладених законодавчих норм, якими наймодавцю надано право на відмову від договору найму у зв'язку із невнесенням плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд, суд доходить висновку про правомірність доводів позивача про припинення договірних відносин, які існували між сторонами по справі на підставі договору оренди №1 від 01.12.2010р, укладеного на невизначений строк. Наведене, в свою чергу, свідчить про знаходження відповідача у спірних приміщеннях без достатньої правової підстави.

При цьому, судом не приймаються до уваги доводи відповідача про використання спірних приміщень на підставі договору про сумісну діяльність від 15.01.1996р., укладеного між малим підприємством „ФАКСВ» та малим підприємством „ІЛОНА-ЛТДВ» з огляду на наступне. Так, стороною за даним договором про сумісну діяльність від 15.01.1996р. виступало мале підприємство „ІЛОНА-ЛТДВ» в той час як стороною за договором оренди №1 від 01.12.2010р. було мале дочірнє підприємство „ІЛОНА-ПЛЮСВ» яке в процесі вирішення спору по даній справі ухвалою від 11.05.2016р. було замінено за клопотанням сторін на правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю „ІЛОНА-ПЛЮСВ» . Доказів на підтвердження факту правонаступництва малого підприємства „ІЛОНА-ЛТДВ» та відповідачем по даній справі ТОВ „ІЛОНА-ПЛЮСВ» суду надано не було.

Посилання відповідача на акт приймання-передачі майнових прав від 07.11.2012р., на підставі якого виробничо-комерційним підприємством „ІЛОНА-ЛТДВ» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю було передано, а товариством з обмеженою відповідальністю „ІЛОНА-ПЛЮСВ» було прийнято всі майнові права за договором про сумісну діяльність від 15.01.1996р. судом оцінюються критично виходячи з наступного. По тексту даного акту сторони зазначили, що виробничо-комерційне підприємство „ІЛОНА-ЛТДВ» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю є правонаступником малого підприємства „ІЛОНА-ЛТДВ» , в той час як згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань виробничо-комерційне підприємство „ІЛОНА-ЛТДВ» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю визначено засновником малого дочірнього підприємства „ІЛОНА-ПЛЮСВ» , правонаступником якого, в свою чергу, є ТОВ „ІЛОНА-ПЛЮСВ» . Наведене свідчить про відсутність у виробничо-комерційного підприємства „ІЛОНА-ЛТДВ» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю будь-яких правових підстав для передачі будь-яких прав за договором про сумісну діяльність від 15.01.1996р., стороною якого або правонаступником сторони якого воно не являється.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, на розгляді господарського суду Одеської області знаходилася справа №5017/3424/2012 за позовом ТОВ „ІЛОНА-ПЛЮСВ» до МКП „ФАКСВ» , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача виробничо-комерційного підприємства „ІЛОНА-ЛТДВ» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області про визнання права власності на нежитлові приміщення магазину будівельних матеріалів, за адресою: Одеська область, м. Южний, вул.. Хіміків 31. Рішенням господарського суду Одеської області від 01.04.2013р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.05.2013р. у задоволенні позову ТОВ „ІЛОНА-ПЛЮСВ» було відмовлено. Даними судовими актами було встановлено, що 30.11.1995 року між Представництвом Фонду держмайна по м. Южне (продавець) та Малим підприємством В«ФаксВ» (покупець) було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі - продажу будівлі загальною площею 579,5 кв.м., яка знаходиться за адресою: Одеська область, м. Южне, вул. Хіміків, 31 на земельній ділянці площею 1998 кв.м., згідно з достроковим договором оренди на землю № 14 від 21.10.1995р.

Умовами п.п. 1.2, 1.3, 3.1 даного договору визначено, що право власності на будівлю переходить до покупця з моменту підписання акту приймання - передачі; згідно з актом оцінки, затвердженим Представництвом Фонду держмайна по м. Южне від 07.11.1995р. № 59, вартість будівлі, що відчужується, складає 5171005 крб.; передача об'єкта здійснюється продавцем покупцю у 10 - денний строк з моменту повної сплати ціни продажу об'єкту. Зазначена в даному договорі нежитлова будівля - магазин В«БудматеріалиВ» була передана покупцеві від продавця за актом приймання - передачі проданого майна від 22.02.1996р.

22.02.1996 року на підставі вказаного договору купівлі - продажу від 30.11.1995р., а також акту приймання - передачі від 22.02.1996р., Представництвом Фонду державного майна по м. Южне було видано покупцеві Свідоцтво про право власності, реєстраційний № 2, яким посвідчено, що МП В«ФаксВ» є власником окремо стоячої нежилої будівлі магазину В«Будівельні матеріалиВ» по віл. Хіміків, 31, м. Южне.

26.02.1996 року Южненським міським бюро технічної інвентаризації було видано реєстраційне посвідчення, котрим посвідчено, що окремо збудована будівля магазину В«Будівельні матеріалиВ» в м. Южне Одеської області по вул. Хіміків, 31 зареєстрована за Малим підприємством В«ФаксВ» на праві приватної власності на підставі договору купівлі - продажу від 30.11.1995р. та Свідоцтва про право власності від 22.02.1996р., виданого Представництвом Фонду державного майна по м. Южне. У наступному, на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки від 26.06.2008р., Южненською міською радою 11.03.2010 року видано МКП В«ФаксВ» Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1912 га, яка розміщується по вул. Хіміків, 31, м. Южне Одеської області, з цільовим призначенням для розміщення магазину.

В силу вимог ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, факт належності приміщення магазину будівельних матеріалів, за адресою: Одеська область, м. Южний, вул.. Хіміків 31 на праві власності позивачу, яке оформлено та зареєстровано у встановленому законом порядку, є преюдиціальними для даної справи обставинами, у зв'язку з чим, не потребують повторного вивчення та доведення під час розгляду даної справи.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; припинення правовідношення.

За змістом ст. 319 ЦК України, лише власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь - які дії, що не суперечать закону.

За приписами статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до приписів статей 33, 34 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Одним із засобів захисту прав власника майна у разі припинення договору найму є повернення об'єкту найму.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі із договорів та актів цивільного законодавства.

У відповідності до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем приміщення, яке є предметом договору оренди нежитлових приміщень № 1 від 01.12.2010р., на користь МКП „ФАКСВ» після закінчення строку дії даної угоди.

Приписами статті 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Засади захисту права власності врегульовані статтею 386 Цивільного кодексу України, якою проголошено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння встановлені статтею 387 цього Кодексу.

При цьому, згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Підсумовуючи все вищенаведене, суд доходить висновку, що позивач як законним власник спірного майна, вправі вимагати повернення об'єкту оренди від відповідача, у якого, в свою чергу, з огляду на припинення договірних відносин між сторонами по справі, відсутні будь-які інші правові підстави для використання нежитлових приміщень магазину будівельних матеріалів розташованих за адресою: Одеська область, м. Южне вул.Хіміків, 31 у власних цілях.

Підсумовуючи всі вищевикладені обставини, на підставі ст.ст. 11, 16, 319, 321, 387, 509, 530, 759, 761, 763, 782, 785 ЦК України, ст.283 ГК України, позов МКП „ФАКСВ» підлягає задоволенню шляхом зобов'язання ТОВ „ІЛОНА-ПЛЮСВ» звільнити не житлове приміщення магазину будівельних матеріалів загальною площею 144,85 кв.м. та підвальне приміщення загальною площею 144,85, в тому числі торгівельну площу 100,6 кв.м., розташовані за адресою: Одеська область, м. Южне вул.Хіміків, 31.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд позовних вимог покладаються на відповідача згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 319, 321, 387, 509, 530, 759, 761, 763, 782, 785 ЦК України, ст. 283 ГК України ст. ст. 32, 33, 35, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю „ІЛОНА-ПЛЮСВ» /65481, Одеська область, місто Южне, вул.. Хіміків 31, код ЄДРПОУ 24761146/ звільнити не житлове приміщення магазину будівельних матеріалів загальною площею 144,85 кв.м. та підвальне приміщення загальною площею 144,85, в тому числі торгівельну площу 100,6 кв.м., розташовані за адресою: Одеська область, м. Южне вул.Хіміків, 31.

3 . Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ІЛОНА-ПЛЮСВ» /65481, Одеська область, місто Южне, вул.. Хіміків 31, код ЄДРПОУ 24761146/ на користь малого колективного підприємства /65481, Одеська область, місто Южне, вул..Хіміків, 31, код ЄДРПОУ 22491576/ судовий збір в сумі 1 378 грн. 00 коп. /одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України .

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91 , 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу .

Повний текст рішення підписано 27.05.2016р.

Суддя С.П. Желєзна