Постанова

від 01.06.2016 по справі 826/27601/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 червня 2016 року № 826/27601/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфектбуд" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання відмови протиправною

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перфектбуд» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправною відмову у прийнятті уточнюючого розрахунку до податкової декларації за червень 2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відмова у прийнятті уточнюючого розрахунку до податкової декларації позивача за червень 2015 року не ґрунтується на нормах Податкового кодексу України.

Відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи, з яких вбачається, що в порушення п. 48.2 ст. 48 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966 не відображено відповідні показники декларації звітного періоду, який виправляється (як правильні так і ті, що виправляються).

В судовому засіданні за згодою сторін відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Перфектбуд» засобами телекомунікаційного зв'язку подано до податкового органу уточнюючий розрахунок до декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року зареєстрований за №9211890371 від 15.10.2015.

Податковим органом зазначеному уточнюючому розрахунку до декларації за червень 2015 року присвоєно статус «історія подання» та листом від 16.10.2015 №24034/10/26-55-15-0-10 повідомлено про невизнання звітних документів з податку на додану вартість з пропозицією надати новий звіт за відповідний звітний період.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Пунктами 48.1-48.3 ст. 48 Податкового кодексу України визначено наступне, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до п. 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана:

- керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником; достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

- фізичною особою - платником податків або його представником;

- особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.

Згідно п. 48.7. ст. 48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Відповідно до п. 49.8. Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 49.8. ст. 49 Податкового кодексу України визначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п. 50.1. ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Щодо доводів податкового органу, що позивачем в уточнюючому розрахунку до податкової декларації з податку на додану вартість збільшено податковий кредит на суму 500 000 грн по контрагенту ПП «Древній Рим», яким зазначені взаємовідносини не відображено, суд зазначає, що при прийняття податкової декларації та уточнюючого розрахунку до податкової декларації податковий орган в силу вимог п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України перевіряє наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Отже, відмова у прийнятті уточнюючого розрахунку з мотивів збільшення позивачем податковий кредит на суму 500 000 грн по контрагенту ПП «Древній Рим», яким зазначені взаємовідносини не відображено, не ґрунтується на згадуваних нормах Податкового кодексу України.

Щодо доводів податкового органу, що в уточнюючому розрахунку до податкової декларації з ПДВ зазначено недостовірні дані щодо посадових осіб позивача, суд зазначає наступне.

Як вбачається з копії уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року, остання містить підпис керівника (уповноваженої особи) ОСОБА_1.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Перфектбуд» станом на час виникнення спірних правовідносин, керівником названого товариства є ОСОБА_1, отже доводи податкового органу, що позивачем зазначено в уточнюючому розрахунку до податкової декларації з ПДВ недостовірні дані щодо посадових осіб спростовується матеріалами справи.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) в уточнюючому розрахунку зазначаються показник, який уточнюється та уточнений показник.

Судом встановлено, що в порушення вимог Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966 позивачем у спірному уточнюючому розрахунку зазначено лише уточнений показник та не вказано показник, який уточнюється (графа 4).

Суд вважає необґрунтованими доводи позивача, що оскільки ним було подано пусту декларацію з податку на додану вартість, то відповідно в уточнюючому розрахунку не вказується показник, що уточнюється, оскільки в будь-якому разі у декларацій наступних звітних (податкових) періодів вказуються суми значення рядків декларації за попередній звітний (податковий) період.

Враховуючи, що в уточнюючому розрахунку позивачем не зазначено всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, отже відмова у прийнятті такого уточнюючого розрахунку є обґрунтованою та правомірною.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов не підляже задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 72, 86, 122, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні позову.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда