Постанова

від 21.09.2016 по справі 826/27601/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/27601/15 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі: Бродацькій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфектбуд" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.06.2016 року по справі за їх позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання відмови протиправною, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Перфектбуд» звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправною відмови у прийнятті уточнюючого розрахунку до податкової декларації за червень 2015 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.06.2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ТОВ «Перфектбуд» подали апеляційну скаргу про скасування незаконної, на їх думку, постанови суду першої інстанції та просять постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. При цьому посилаються на те, що в уточнюючому розрахунку не зазначено показник, який виправляється, оскільки в самій податковій декларації він відсутній.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ТОВ "Перфектбуд" засобами телекомунікаційного зв'язку подали до податкового органу уточнюючий розрахунок до декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року від 15.10.2015 року № 9211890371

Листом від 16.10.2015 № 24034/10/26-55-15-0-10 ДПІ повідомили про невизнання звітних документів з податку на додану вартість з пропозицією надати новий звіт за відповідний звітний період, оскільки Товариством не відображено показники декларації звітного періоду, які виправляються.

Колегія суддів пристає на правову позицію апелянта, з огляду на слідуюче.

Відповідно до п. 48.1, п. 48.2, п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація (розрахунок) складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Пунктами 49.8, 49.10 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що прийняття податкової декларації (розрахунку) є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Також, пунктом 2 Розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 23.09.2014 року № 966, встановлено: у графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, який виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється.

У пунктах З та 4, відповідно, зазначено, що у графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення, та у графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення).

З вказаних норм випливає, що графа 4 уточнюючого розрахунку має повністю відповідати даним, зазначеним у податковій декларації.

Так, ТОВ «Перфектбуд» до податкового органу була направлена, а ними - прийнята порожня декларація за червень 2015 р. Таким чином, уточнюючий розрахунок до податкової декларації за червень 2015 р. у графі 4 не може і не повинен містити жодних показників, оскільки вони були відсутні у податковій декларації. Зазначення в графі 4 будь-яких інших даних, що не зазначалися у декларації, суперечить законодавству.

Більше того, ані Податковий кодекс, ані вищезгаданий Порядок прямо не вказує, яким чином слід заповнювати уточнюючий розрахунок при відсутності в декларації показника, що уточнюється.

Стаття 4 ПК України визначає основні засади податкового законодавства України, серед них і презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Одночасно необхідно виходити і з приписів п. 56.21 ст. 56 ПК України, за якими: у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Зазначене вище повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини: рішення у справах "Серков проти України" та "Щокін проти України", якими було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства.

Таким чином, судом першої інстанції зроблено неправильний висновок про правомірність відмови ДПІ у Печерському районі у прийнятті уточнюючого розрахунку, а тому постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нової про задоволення позову.

Крім того, колегія суддів зазначає, що предметом розгляду в даній категорії справ є правомірність поведінки суб'єкта владних повноважень щодо неприйняття уточнюючого розрахунку до податкової декларації.

Належним способом захисту порушених прав та/або інтересів платника податків, у такому разі, є визнання неправомірним неприйняття розрахунку.

У свою чергу, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації (розрахунку) , остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом (п. 49.13 ст. 49 ПК України).

Отже, уточнюючий розрахунок вважається прийнятим протягом того операційного дня, коли його було надіслано платником податків до податкового органу.

Задоволення судом позовних вимог щодо визнання незаконними дії контролюючого органу щодо невизнання податкової декларації та уточнюючого розрахунку означає, що відповідне рішення податкового органу не створило жодних правових наслідків для платника, а податкова декларація (розрахунок) є поданою.

Однак, при цьому необхідним заходом для належного захисту прав платника є зазначення у резолютивній частині постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог дати, з якої податкова декларація (розрахунок) вважається поданою платником до органу державної податкової служби.

Така правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 08.10.2013 року № К/9991/1111/11.

Також, ТОВ «Перфектбуд» у своїй апеляційній скарзі ставить питання про зобов'язання ДПІ подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту ч.1 ст.267 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Колегія суддів вважає, що встановлення судового контролю у даному випадку є недоцільним, оскільки порушенні права апелянта вже відновлені самим рішенням. Як вже було зазначено, визнання протиправними дій податкового органу щодо відмови у прийняті уточнюючого розрахунку тягне за собою визнання такого розрахунку вже прийнятим. Тобто, вчинення будь-яких дій від відповідача вже не вимагається.

За таких обставин, встановлення судового контролю в цій ситуації не несе правового навантаження, передбаченого статтею 267 КАС України, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Крім того, оскільки апеляційну скаргу задоволено, на користь апелянта слід стягнути судові витрати за подачу позовної заяви та апеляційної скарги .

За подачу адміністративного позову ТОВ «Перфектбуд» сплатили судовий збір у розмірі 1218 грн. (платіжне доручення від 18.12.2015 року № 7), за подачу апеляційної скарги - 1339,80 грн. (платіжне доручення від 29.08.2016 року № 87).

Таким чином, на користь апелянта слід стягнути судові витрати в розмірі 2557,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183-2,196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Перфектбуд» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.06.2016 року - скасувати, постановивши нову про задоволення позову.

Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві у прийнятті уточнюючого розрахунку до податкової декларації за червень 2015 року від 15.10.2015 року реєстраційний № 9211890371.

Уточнюючий розрахунок до податкової декларації за червень 2015 року від 15.10.2015 року реєстраційний № 9211890371 вважати прийнятим у день його фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві, тобто 15 жовтня 2015 року.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39669867) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перфектбуд» (код ЄДРПОУ 39535129) судовий збір за подачу адміністративного позову та апеляційної скарги в розмірі 2557 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України

Повний текст постанови виготовлено 22.09.2016 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Кучма А.Ю.

Карпушова О.В.