Рішення

від 31.05.2016 по справі 910/5589/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2016Справа № 910/5589/16

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомБудинкоуправління № 12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України доТовариства з обмеженою відповідальністю "Адмірал трейдінг компані" простягнення 101 396 грн 18 коп. Представники: від позивача: Кухарська М.О. - представник за довіреністю Зозуля О.М. - представник за довіреністю від відповідача: Носирев О.М. - керівник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

28.03.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Будинкоуправління № 12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адмірал трейдінг компані" про стягнення 80 794 грн 79 коп. заборгованості за договором на надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території від 01.01.2006.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору на надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території від 01.01.2006 не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати спожитих послуг за період з 01.01.2006 по 01.03.2016, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 80 794 грн 79 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.03.2016 порушено провадження у справі № 910/5589/16 та справу призначено до розгляду на 25.04.2016.

22.04.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі у судовому засіданні 25.04.2016 оголошено перерву до 30.05.2016.

13.05.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та заява про долучення документів до матеріалів справи.

23.05.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 30.05.2016 оголошено перерву до 31.05.2016.

У судове засідання 31.04.2016 з'явились представники сторін та надали пояснення по суті справи. Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням поданої через відділ діловодства суду заяви про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 101 396 грн 18 коп. заборгованості за договором на надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території від 01.01.2006.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи рекомендації, викладені у пункті 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 визначено, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Таким чином суд приймає відповідне збільшення позовних вимог та розглядає вимоги позивача про стягнення з відповідача 101 396 грн 18 коп. заборгованості.

Представник відповідача надав пояснення по суті справи, відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 31.05.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази та матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2006 між Домоуправлінням № 12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (виконавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Адмірал трейдінг компані" (споживач за договором) укладено договір на надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території, відповідно до умов якого виконавець бере на себе зобов'язання надавати комунальні послуги споживачу, а саме послуги з водо-, теплопостачання, водовідведення, та також утримувати будинок та прибудинкову територію, на умовах, передбачених даним договором, за адресою: м. Київ, вул. Туполева 4-8, кв. № 61 , 62, 63, 64, площа 307,52 кв.м. в обсязі, а споживач своєчасно оплачувати надані послуги.

Положеннями розділу 6 договору визначено, що даний договір є безстроковим та набирає чинності з моменту його підписання.

Згідно з пунктом 3.1. договору розмір місячної плати за надані послуги за встановленими тарифами та нормами на момент укладення цього договору становить 371 грн 45 коп.

За послуги, надані виконавцем, замовник не пізніше 25 числа поточного місяця перераховує кошти у відповідності з виставленими рахунками (пункт 4.1, 4.2 договору).

Пунктом 4.3. договору сторони узгодили, що у випадку зміни законодавства стосовно встановлення цін і тарифів, порядку розрахунків між підприємствами, організаціями, установами та громадянами, новий порядок поширюється на умови цього договору без узгодження сторонами.

Відповідно до пункту 4.4 договору розмір пропорційної частки витрат на утримання будинку та прибудинкової території встановлюється згідно річного кошторису експлуатаційних витрат та щоквартально перераховується за фактичними даними бухгалтерського обліку за методикою затвердженою органами місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Основні засади господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що до житлово-комунальних послуги віднесені зокрема: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Положеннями статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством;

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

У відповідності до норм статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг та зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Нормами частини 1-3 статті 32 "Про житлово-комунальні послуги" плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

Як встановлено судом, за період з 01.01.2006 по 01.03.2016 позивачем було надано відповідачу житлово-комунальні послуги на загальну суму 124 425 грн 60 коп. на умовах, передбачених укладеним між сторонами договором на надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території від 01.01.2006. Факт, обсяги та вартість наданих послуг підтверджується доданими до позовної заяви копіями облікових карток та договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 031-1108-9 від 01.03.2000, укладеним між АЕК "Київенерго" та позивачем.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав у повному обсязі взяті на себе зобов'язання з оплати спожитих житлово-комунальних послуг за договором на надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території від 01.01.2006 за період з 01.01.2006 по 01.03.2016, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 101 396 грн 18 коп.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з повної та своєчасної оплати комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.01.2006 по 01.03.2016 за договором на надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території від 01.01.2006, вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим позивач має право на стягнення з відповідача заборгованості за спожиті комунальні послуги за період з 01.01.2006 по 01.03.2016 у розмірі 101 396 грн 18 коп.

У судовому засіданні 30.05.2016 представником відповідача підтримано клопотання про застосування позовної давності викладеного у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Нормами статті 257 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частини 2 статті 267 Цивільного кодексу України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Частина 3 статті 267 Цивільного кодексу України передбачає, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Враховуючи рекомендації, викладені в пункті 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного.

Судом враховані рекомендації, викладені у пункті 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" стосовно того, що за змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

У відповідності до норм частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями пункту 4.2. договору сторонами встановлено, що розрахунки здійснюються замовником не пізніше 25 числа поточного місяця.

Положеннями пункту 4.4.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" визначено, що з урахуванням положення частини четвертої статті 51 Господарського процесуального кодексу України днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надсилається позовна заява (а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду).

Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства України, порушене право позивача підлягає захисту судом у разі звернення позивача за захистом протягом встановленого законом загального 3-річного строку позовної давності з моменту, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина 5 статті 261 Цивільного кодексу України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Оскільки умовами договору встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника сплачувати частинами (окремими платежами) та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного платежу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, оскільки за умовами договору розрахунок за надані послуги повинен здійснюватись відповідачем частинами - періодичними платежами (до 1 числа наступного за звітним за кожен місяць), початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту прострочення виконання відповідачем кожного із цих зобов'язань окремо.

У випадку неналежного виконання стороною зобов'язань за договором, позовна давність за вимогами кредитора про стягнення заборгованості, яка визначена періодичними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення платежа.

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду України № 6-116цс13 від 06.11.2013.

Відповідно до частини 1 стаття 111-25 Господарського процесуального кодексу України Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Згідно з частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що з урахуванням норм частини 1 статті 530 та частини 1-3 статті 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", та положень пункту 4.2 договору, кінцевою датою оплати відповідачем місячних платежів є 25 число поточного місяця, а позивач звернувся з даним позовом до суду 24.03.2016, що підтверджується відбитком штемпеля підприємства зв'язку, а також судом не було встановлено наявності поважних причин пропуску позовної давності, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості з оплати за спожиті комунальні послуги та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території за період з січня 2006 року по лютий 2013 року включно у розмірі 64 309 грн 71 коп., не підлягають задоволенню, у зв'язку зі спливом позовної давності.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором на надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території від 01.01.2006 підлягають частковому задоволенню в частині стягнення заборгованості з оплати за спожиті комунальні послуги та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.03.2013 по 01.03.2016 у розмірі 37 086 грн 47 коп.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 44, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, ст.ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адмірал трейдінг компані" (03049, м. Київ, вул. Тополева, 4-8 літера А, ідентифікаційний код 33540568) на користь Будинкоуправління № 12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 64/68, ідентифікаційний код 22992752) 37 086 (тридцять сім тисяч вісімдесят шість) грн 47 коп. заборгованості та 504 (п'ятсот чотири) грн 01 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 02.06.2016

Суддя Н.Б. Плотницька