Постанова

від 25.11.2010 по справі 2а-2793/10/1170

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2010 року Справа № 2а-2793/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого -судді Ясенової Т.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції до приватного підприємства „Транс-ВМВ» про скасування державної реєстрації, визнання установчих документів, первинних документів, фінансово -господарських документів, статуту, свідоцтва про державну реєстрацію, свідоцтва платника податку на додану вартість недійсними з моменту реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція (далі за текстом -Кіровоградська ОДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства „Транс-ВМВ» (далі за текстом -ПП „Транс-ВМВ» ), в якому просить скасувати державну реєстрацію відповідача, визнати установчі документи, первинні документи, фінансово-господарські документи, статут, свідоцтво про державну реєстрацію, свідоцтво платника податку на додану вартість відповідача недійсними, з моменту реєстрації.

Ухвалою суду від 25.11.2010р. закрито провадження у справі в частині вимог про визнання установчих документів, первинних документів, фінансово -господарських документів, статуту, свідоцтва про державну реєстрацію, свідоцтва платника податку на додану вартість відповідача недійсними з моменту реєстрації.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що реєстраційною палатою Кіровоградського міськвиконкому 17 листопада 2006 року було зареєстровано приватне підприємство „Транс-ВМВ» . Керівником та засновником підприємства став ОСОБА_1.

Позивач посилається на те, що громадянин на ім'я Валентин, посягаючи на встановлений законодавством порядок здійснення підприємницької діяльності , порядок державної реєстрації підприємницької діяльності і права власності вирішив систематично займатись фіктивним підприємництвом, тобто створенням і придбанням суб'єктів підприємницької діяльності без мети здійснення комерційної діяльності,а з метою прикриття незаконної діяльності, яка виражалася б в сприянні за матеріальну винагороду різним суб'єктам підприємницької діяльності, що реально діють, в проведенні безтоварних операцій, незаконному переказі безготівкових грошових коштів в готівку, з використанням реєстраційних документів і розрахункових рахунків фіктивних підприємств, а також легалізацією грошових коштів, здобутих злочинним шляхом. При цьому, зазначає, що не може зазначити прізвище та ініціали громадянина ОСОБА_2 , так як податковому органу вони не відомі, а посилання на нього викладена в поясненнях ОСОБА_1

Також зазначає, що зазначений громадянин ОСОБА_2 зареєстрував ПП „Транс-ВМВ» на підставну особу. Таким чином, ПП „Транс-ВМВ» має ознаки фіктивності та створене з метою надання послуг по мінімізації податкових зобов'язань реально існуючим суб'єктам господарювання.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з'явився. Судові повістки направлялись судом на адресу відповідача, зазначену в ЄДРПОУ рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

В судове засідання, призначене на 13.10.2010 представник відповідача не з'явився, повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. (а.с.57)

В подальшому судова повістка була повернута на адресу суду поштовим відділенням з довідкою пошти -„за закінченням терміну зберіганняВ» .(а.с.70)

Відповідно до ч.8 ст.35 КАС України, повістка вважається вручена юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеного до відповідного державного реєстру.

Враховуючи викладене, а також те, що у справі є достатні матеріали, які свідчать про права та взаємовідносини сторін, суд визнав можливим розгляд справи у відсутності сторін.

На підставі ухвали суду від 25.11.2010р. розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до ч.6 ст.128 КАС України.

Суд, дослідивши доводи позивача, письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що, ПП „Транс-ВМВ» (ідентифікаційний код юридичної особи 34724121) зареєстровано 17.11.2006 року, виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради, про що видано Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №746217 та зроблено запис про державну реєстрацію № 14441020000004083. (а.с.25-26)

ПП „Транс-ВМВ» включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, його керівником є ОСОБА_1, місце знаходження: м. Кіровоград, просп.Винниченка,3, кв.103.( а.с.27)

Відповідно до Статуту, засновником ПП „Транс-ВМВ» є громадянин України ОСОБА_1.( а.с.29-37)

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, станом на.15.05.2010р. щодо юридичної особи ПП „Транс-ВМВ» стан юридичної особи -зареєстровано. (а.с.66-67)

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, який був наданий Головним управлінням статистики у Кіровоградській області на запит суду - станом на 05.10.2010р. ПП „Транс-ВМВ» значить в даному реєстрі, керівником є ОСОБА_1; адреса: м. Кіровоград, просп.Винниченка,3, кв.103; вид діяльності за КВЕД 51.21.0 -оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин.(а.с. 59).

З представлених позивачем відомостей управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді від 09.06.2010р. наданих на запит начальника ГВПМ ДПІ у м.Черкаси, ПП„Транс-ВМВ» внески за 2008р. сплачено за 11 міс. 5,8; за 2009р. звіти не подаються, а сплачено внесків на 5,2 тис.; за 2010р. звіти не подано, а сплачено внесків на 2,2 тис. (а.с.14-15)

Відповідно до інформації Кіровоградського обласного центру зайнятості від 10.06.2010р., стосовно сплати страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, ПП „Транс-ВМВ» останній звіт подано за II квартал 2008р., сплачено внесків 116грн.; за 2009р. звіти не подавались, сплачено внесків -165грн.; за 1 квартал 2010р. звіт не подавався, сплачено внесків 74 грн.;проведеною перевіркою станом на 26.10.2009р. підприємство не знаходиться за місцезнаходженням. (а.с.16-17)

Згідно інформації Відділення виконавчої дирекцій Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Кіровограді від 10.06.2010р. на запит начальника ГВПМ ДПІ у м.Черкаси, ПП „Транс-ВМВ» до Фонду за 2008р.,2009р.,1 квартал 2010р. не звітувало. ( а.с.22-23)

Відповідно до Акту від 20.07.2010р., старшим оперуповноваженим ГВПМ Кіровоградської ОДПІ проведена перевірка відповідності юридичної адреси відповідача його фактичному місцезнаходженню. Перевіркою встановлено, що за зазначеною в установчих документах адресою суб'єкт підприємницької діяльності не знаходиться. При цьому, як вбачається з даного акту, в графі щодо прописки за перевіряємою адресою засновників перевіряємого суб'єкта підприємницької діяльності, будь -які відомості не зазначено. ( а.с.46)

Згідно пояснень, опитаного співробітниками відділу податкової міліції ДПІ у м.Черкаси ОСОБА_1, який відповідно до реєстраційних документів є засновником, директором та бухгалтером ПП „Транс-ВМВ» , останній на прохання свого знайомого на ім'я Валентин, зареєстрував ПП „Транс-ВМВ» за грошову винагороду і фактично не здійснював будь-якої фінансового-господарської діяльності та підписання бухгалтерських документів.

Зазначені обставини, на думку позивача, дають підстави стверджувати, що реєстрація ПП „Транс-ВМВ» здійснена з порушеннями закону, його установчі документи містять недостовірну інформацію. Реєстрація підприємства на підставну особу сприяє створенню умов, які дають можливість уникнути юридичної відповідальності, призводить до діяльності, спрямованої на ухилення від оподаткування, свідчить про намір ведення недобросовісної господарської діяльності, що буде порушувати нормальну діяльність державної податкової служби.

Відповідно до ч.1 ст.59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст.239 Господарського кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання, зокрема, таку адміністративно-господарську санкцію, як скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання.

Статтею 247 Господарського кодексу України передбачено, що у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації даного суб'єкта господарювання відповідно до статті 59 цього Кодексу.

Закон України „Про державну податкову службу в УкраїніВ» від 04.12.90р. №509-XII встановлює вичерпний перелік функцій податкових органів, який не підлягає розширеному тлумаченню.

Права органів державної податкової інспекції закріплені ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в УкраїніВ» від 04.12.90р. №509-XII ( далі за текстом -Закон №509-XII), зокрема, п.17 ч.1 цієї статті встановлює право органів державної податкової служби звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. Це повноваження з врахуванням норм Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємцівВ» від 15.05.2003р. №755-ІV (далі за текстом -Закон №755-ІV), який є спеціальним законом з питань державної реєстрації, припинення суб'єктів підприємницької діяльності, слід розуміти як повноваження на звернення до адміністративного суду з позовом про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця.

Відповідно до ст 4 Закону №755-ІV державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці; перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру; оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру.

Запис про проведення державної реєстрації юридичної особи може бути визнаний недійсним (скасований) у випадках наступного з'ясування обставин, що згідно зі статтею 27 Закону №755-ІV були підставою для відмови у державній реєстрації, тобто підстави, які унеможливлюють засвідчення факту створення юридичної особи.

У відповідності до положень ст. 27 Закону №755-ІV підставами для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є: невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи; невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону; порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема: наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи; невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі; наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом четвертим частини другої статті 35 цього Закону; наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися; використання у найменуванні юридичної особи приватного права повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, державним реєстратором в межах наданих повноважень були перевірені документи, які відповідно до вимог цього Закону подаються державному реєстратору, в тому числі статут підприємства, який повинен містити відомості, передбачені законом, відповідальність за їх відповідність законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи, тому підстав для залишення їх без розгляду чи відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи відповідно положень ст.ст. 24, 25 цього Закону у Державного реєстратора не було.

Позивачем по справі не надано доказів наявності обставин, що згідно зі статтею 27 Закону №755-ІV могли бути підставою для відмови у державній реєстрації, тобто підстави, які унеможливлюють засвідчення факту створення юридичної особи.

Згідно з частиною 1 ст. 33 Закону № 755-ІV юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Порядок державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, встановлений ст.38 Закону №755-ІV.

Так, ч. 2 ст. 38 цього Закону встановлено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

За позицією позивача, громадянин ОСОБА_1 не мав наміру особисто здійснювати підприємницьку діяльність, ПП „Транс-ВМВ» має ознаки фіктивності та створене з метою надання послуг по мінімізації податкових зобов'язань реально існуючим суб'єктам господарювання.

Підставою для таких висновків стали пояснення ОСОБА_1 надані ним ГВПМ ДПІ у м.Черкаси

Проте, такі пояснення співробітником податкової міліції могли бути отримані виключно в межах кримінальної або оперативно-розшукової справи та оцінюватись встановлені факти щодо наявності або відсутності обставин мали б компетентним судом, а не в межах адміністративної справи

В іншому випадку доводи, які обґрунтовують вимоги позову, є припущеннями недоведеними належними засобами доказування.

Саме по собі лише пояснення ОСОБА_1 ще не доводить існування порушень закону, допущених при створенні юридичної особи, як, власне, і здійснення діяльності поза межами правової відповідальності.

Зазначені доводи позивача суд визнає такими, що не є належним доказом факту фіктивного підприємництва, оскільки за приписами ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Належними доказами в підтвердження посилань позивача щодо відсутності у засновника, керівника підприємства при реєстрації мети на здійснення підприємницької діяльності, та, відповідно, порушення вимог чинного законодавства, могли бути матеріали кримінальної справи, порушеної за фактом злочину, передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво) та вирок суду, що набрав законної сили, відносно винних осіб.

Крім того, податковим органом не досліджувалось питаннястосовно того, яка і чи велась фінансово-господарська діяльність відповідачем.

Позивачем не надано суду доказів ухилення відповідача від сплати податків.

Також не надано доказів на підтвердження неподання ПП „Транс-ВМВ» до податкового органу протягом року податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону, та ведення відповідачем недобросовісної господарської діяльності.

Вимогу про припинення юридичної особи ПП „Транс-ВМВ» позивач в позовній заяві також обґрунтовує відсутністю підприємства за місцем знаходження З цих підстав суд зазначає, що виходячи з норм статті 19 та частини 2 статті 38 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємцівВ» відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, вказаним в установчих документах, є окремою підставою / відмінною від такої підстави, як провадження юридичною особою діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом/ для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи.

Порядок внесення до Єдиного державного реєстру запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням встановлений частинами 7 та 8 ст. 19 цього Закону.

Суд зазначає, що факт відсутності підприємства за місцезнаходженням, за яким відбулася його державна реєстрація, в силу зазначених правових норм може слугувати підставою для припинення юридичної особи через факт внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру запису про таку відсутність в порядку, встановленому ст.19 зазначеного Закону.

Позивачем по справі не надано суду доказів наявності такого запису у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

При цьому згідно з витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, який був наданий Головним управлінням статистики у Кіровоградській області на запит суду - станом на 05.10.2010р. ПП „Транс-ВМВ» значить в даному реєстрі, керівником є ОСОБА_1; адреса: АДРЕСА_1.(а.с. 59).

Згідно з частиною 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1 та 4 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Таким чином, докази, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог не доводять факту того, що ПП „Транс-ВМВ» було зареєстровано в порушення вимог законодавства, як і не доводять існування підстав для припинення юридичної особи.

Враховуючи викладене, та зважаючи на недоведеність позивачем обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Таким чином, судові витрати підлягають компенсації за рахунок Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163,167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції до приватного підприємства „Транс-ВмВ» про скасування державної реєстрації -відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Т.І. Ясенова