Постанова

від 02.06.2016 по справі 902/964/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2016 року Справа № 902/964/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Бондар С.В. (доповідач), суддівВасищак І.М.,Грека Б.М., розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 від позивача: ОСОБА_4 від відповідачів: ОСОБА_5 на рішенняГосподарського суду Вінницької області від 08.09.2015 року та постановуРівненського апеляційного господарського суду від 16.11.2015 року у справі№ 902/964/15 за позовомФермерського господарства "Козир" доФізичної особи підприємця ОСОБА_6 та Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 провитребовування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Козир" (далі позивач) звернулось з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_6 та Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (далі відповідачі) про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме: будівлі контори, що знаходиться по АДРЕСА_1, площею 272,6 кв.м. (далі майно).

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 08.09.2015 року позовні вимоги задоволені.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.11.2015 року апеляційну скаргу відповідачів залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суди прийшли до висновку про те, що спірне майно є власністю позивача, а наданий відповідачами договір оренди приміщення від 02.11.2007 року не може бути взятий до уваги в зв'язку з його нікчемністю.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями відповідачі звернулись до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просять прийняті у справі рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі.

В своїй касаційній скарзі відповідач звертає увагу суду на те, що право власності на спірне майно зареєстроване не було і таке свідоцтво позивачу не надавалось. 02.11.2007 року був укладений договір оренди, який відповідно до умов договору пролонговано на 5 років, і він є дійсним до 02.11.2017 року.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

До матеріалів справи (а.с.100) залучено акт приймання - передачі об'єктів майна, згідно до якого позивачу передано головою спілки КСП "України" контора - клуб вартість 17 400 грн.

18.09.2014 року Виконкомом Корделвської сільської ради Калинівського р-ну Вінницької області присвоєні поштові адреси об'єктам нерухомості, в тому числі об'єктам пайового фонду реорганізованого КСП "Україна" с. Комунарівка. Склад та зерносклад з допоміжними будівлями - АДРЕСА_1 (а.с. 31).

До матеріалів справи (а.с. 13) залучено копія свідоцтва на право власності на нерухоме майно, згідно до якого нежитлові будівлі, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1024, 3 кв. м. знаходяться у приватній власності позивача.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно об'єкт нерухомого майна розташований за адресою: АДРЕСА_1, в цілому складається: А- будівля контори; А- Прибудова; а1- прибудова, ганок; Б - будівля зерноскладу; В - будівля складу; Г- будівля конюшні; Д - будівля вагової; Д1- навіс; №1- навіс №1, №2- навіс №2; 3 - площадка для зерна; №4 - огорожа; №5- ворота; №6- хвіртка, загальною площею 1024, 3 кв.м (а.с.11).

До матеріалів справи (а.с. 88-90) залучена копія витягу з технічного паспорту нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1, станом на 29.09.2014 року, в якому міститься план будівлі контори - замовник позивач, вартістю 17 400 грн.

Зібрані у справі матеріали свідчать про те, що спірне майно є власністю позивача.

До матеріалів справи (а.с.50-51) залучена копія рішення Господарського суду Вінницької області від 16.06.2015 року у справі № 902/466/15 за позовом Фермерського господарства "Козир" до ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні користуванням майном (вартістю 17 400 грн.).

З рішення суду, у зазначеній справі вбачається, що предметом позову у ній було теж саме майно, що є предметом позову у даній справі.

Хоча суд, у рішенні по справі № 902/466/15 відмовив в задоволенні позовних вимог, оскільки прийшов до висновку, що Фермерським господарством "Козир" не вірно було обрано спосіб захисту та відмовлено у задоволенні позовних вимог з вказаних мотивів, суд встановив, що відповідачі у справі № 902/466/15 фактично займають спірне приміщення і використовують його для здійсненні підприємницької діяльності.

До матеріалів справи (а.с. 26-27) залучено копію договору оренди приміщення від 02.11.2007 року, орендодавець - "ТОВ "Україна" (с. Комунарівка), орендар - Харков С.Г., предметом оренди є частина будинку з підсобними (допоміжними) спорудами за адресою: АДРЕСА_1. Орендована площа складає - 212 кв.м.

Пунктом 4.1 вказаного договору передбачено, що термін оренди складає 5 років з моменту прийняття об'єкту, що орендується за актом здачі - приймання.

Частиною 1 статті 793 ЦК України передбачено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Вказаний договір оренди нотаріально не посвідчений.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною 1 ст. 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Судова колегія оцінивши зібрані в ході судового провадження матеріали справи та висновки, які зроблені судом у справі № 902/466/15, з урахуванням приписів діючого законодавства, які зазначені вище, приходить до висновку про те, що відповідачі безпідставно займають спірне приміщення, оскільки договір оренди, на який йдеться посилання у касаційній скарзі не може бути прийнятий до уваги, в зв'язку з його нікчемністю.

Враховуючи викладене, суди обґрунтовано прийшли до висновку про задоволення позовних вимог, і відповідно, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні касаційної скарги Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 відмовити.

2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 08.09.2015 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.11.2015 року прийняті у справі № 902/964/15 залишити без змін.

Головуючий С.В.Бондар

Судді І.М.Васищак

Б.М.Грек