Ухвала

від 09.08.2016 по справі 902/964/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

09 серпня 2016 р. Справа № 902/964/15

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Вознюк К.В.,

позивача (стягувача): ОСОБА_2 довіреність № 6 від 03.11.2015р., паспорт серії НОМЕР_1, виданий Калинівським РВ УМВС України у Вінницькій області 29.01.1997р.;

Калинівського РВ ДВС: Гузь Л.А., довіреність № 44972-28/5 від 08.08.2016р., посвідчення №092 від 07.06.2016р.,

у відсутності представників відповідачів 1, 2 (боржників),

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання неправомірними та незаконними дій відділу державної виконавчої служби Калинівського районного управління юстиції та скасування постанов відділу від 21.01.2016р., від 29.01.2016р. та подання від 02.03.2016р.

у справі за позовом : фермерського господарства "Козир" (АДРЕСА_4 22446)

до 1: фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, 22445)

до 2: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2 22445)

про витребування майна з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В :

28.03.2016р. до господарського суду Вінницької області від фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 надійшла скарга вх. №06-57/21/16 від 28.03.2016р. про визнання неправомірними та незаконними дій відділу державної виконавчої служби Калинівського районного управління юстиції та скасування постанов відділу від 21.01.2016р., від 29.01.2016р. та подання від 02.03.2016р.

Зазначена скарга мотивована тим, що в процесі виконання рішення суду від 08.09.2015р. державним виконавцем ВДВС Калинівського РУЮ вчинено ряд незаконних та непровамірних дій щодо нежитлового приміщення, магазину «Для всіх», що знаходиться за адресою: Вінницька область, Калинівський район, с. Корделівка, вул. Кірова, 185. Зокрема, за твердженням скаржника, його позбавлено можливості реалізувати права та інтереси сторони (боржника) у зв'язку із неотриманням ним від державного виконавця постанови про відкриття виконавчого провадження, про яку він дізнався лише в той день, коли державний виконавець та інші учасники виконавчого провадження прийшли до приміщення магазину «Для всіх» з вимогою його витребування. Крім того, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 також зазначає, що в ході ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження йому стало відомо про винесення державним виконавцем постанов від 21.01.2016р., від 29.01.2016р., якими накладено на відповідача (боржника) штраф у розмірі 340 грн та 680 грн за невиконання наказу суду від 25.09.2015р. та внесено подання від 02.03.2016р. про притягнення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за умисне невиконання наказу суду від 25.09.2015р.

Вказані дії державного виконавця ВДВС Калиновського РУЮ, на думку скаржника, є незаконними та неправомірними, оскільки зі сторони боржників відсутні жодні перешкоди, ухиляння чи навмисне невиконання вимог виконавчого документа (наказу господарського суду Вінницької області у справі №902/964/15 від 25.09.2015р.).

Ухвалою суду від 04.04.2016р. вказану скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до ухвали від 05.04.2016р. провадження з розгляду скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання неправомірними та незаконними дій відділу державної виконавчої служби Калинівського районного управління юстиції та скасування постанов відділу від 21.01.2016р., від 29.01.2016р. та подання від 02.03.2016р. зупинено до перегляду Вищим господарським судом України в касаційному порядку рішення господарського суду Вінницької області від 08.09.2015р. та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 16.11.2015р., та до повернення матеріалів справи №902/964/15 в господарський суд Вінницької області.

16.06.2016р. до господарського суду Вінницької області повернулася справа №902/964/15 після її перегляду в касаційному порядку.

Ухвалою суду від 04.07.2016р. поновлено провадження у справі №902/964/15 з розгляду скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання неправомірними та незаконними дій відділу державної виконавчої служби Калинівського районного управління юстиції та скасування постанов відділу від 21.01.2016р., від 29.01.2016р. та подання від 02.03.2016р., та призначено скаргу до розгляду на 19.07.2016р.

Відповідно до ухвали суду від 19.07.2016р. відкладено слухання скарги до 09.08.2016р. через неявку в судове засідання представників сторін та відділу ДВС, відсутність в матеріалах справи доказів належного повідомлення сторін про дату та час розгляду скарги та з метою забезпечення рівності прав та змагальності учасників судового процесу.

В судовому засіданні (09.08.2016р.) представник Калинівського РВ ДВС висловила заперечення щодо скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та просили суд відмовити у її задоволенні через необґрунтованість та безпідставність. Зокрема, представником Калинівського РВ ДВС у своїх усних поясненнях в ході розгляду скарги та надісланих на адресу суду запереченнях вих.. №1439/2.1-28/5 від 11.07.2016р. зазначено, що твердження скаржника щодо неправомірності та незаконності дій відділу державної виконавчої служби Калинівського районного управління юстиції при винесенні постанов відділу від 21.01.2016р., від 29.01.2016р. та подання від 02.03.2016р. є необгрнутованими, оскільки такі дії вчинені із чітким дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції по проведенню виконавчих дій. На підтвердження зазначеного Калинівським РВ ДВС до справи додано матеріали виконавчого провадження ВП №49789045 з виконання наказу суду від 25.09.2015р. у справі №902/964/15.

Процесуальна позиція позивача (стягувача) була аналогічною позиції представника відділу ДВС, відтак вона проти задоволення скарги також заперечила.

Натомість представники відповідача 1 (боржника), відповідача 2 (боржника, скаржника) правом участі в судовому засіданні не скористалися, хоча завчасно та належним чином повідомлялися про судовий розгляд скарги ухвалою суду від 19.07.2016 року, яка надсилалась їм рекомендованою кореспонденцією.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Ухвалу суду від 19.07.2016р. надіслано відповідачам за вказаною позивачем адресою, що підтверджується копією реєстру поштового відправлення рекомендованої кореспонденції господарського суду Вінницької області №874 від 22.07.2016р. Як свідчить витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відповідачі 1, 2 були обізнані про дату та час розгляду скарги 05.08.2016р.

За таких обставин, суд вважає відповідачів 1, 2 (боржниів) належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно із ч. 2 ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідачів 1, 2 (боржників) належним чином про дату, час і місце розгляду скарги та забезпечення їх явки в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів, а тому вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності відповідачів 1, 2 (боржників) на підставі наявних матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників позивача (стягувача), Калинівського РВ ДВС, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, оцінивши докази, які мають значення для розгляду скарги і її вирішення по суті, суд встановив наступне.

В провадженні господарського суду Вінницької області перебувала справа №902/964/15 за позовом фермерського господарства "Козир" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рішенням суду від 08.09.2015р. позов фермерського господарства "Козир" задоволено повністю: витребувано з незаконного володіння фізичних осіб-підприємців ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь фермерського господарства "Козир" нежитлову будівлю: А-будівлю контори, загальною площею 272,6 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, шляхом передачі вказаної будівлі фермерському господарству "Козир"; стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь фермерського господарства "Козир" 913 грн 50 коп. витрат зі сплати судового збору; стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь фермерського господарства "Козир" 913 грн 50 коп. витрат зі сплати судового збору.

25.09.2015р. на виконання вищевказаного рішення суду видано відповідні накази, які надіслано на адресу стягувача.

12.01.2016р. старшим державним виконавцем відділу ДВС Калинівського РУЮ, на підставці заяви про примусове виконання рішення від 12.01.2016 року, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №49789045 щодо виконання наказу від 25.09.2015року, в якій визначено строк для добровільного виконання боржником постанови до 19.01.2016 року. Копії постанови направлено сторонам виконавчого провадження, в тому числі й боржнику ОСОБА_3, що стверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №2240000202060.

Крім того, як слідує з матеріалів виконавчого провадження, 12.01.2016р. державним виконавцем відділу ДВС Калинівського РУЮ складено акт про відмову від отримання наручно постанови про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_3, викликаним в телефонному режимі до відділу ДВС з метою вручення вказаної постанови відділу. Вказаний акт направлено на адресу боржника рекомендованим лисом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

20.01.2016р. старшим державним виконавцем відділу ДВС Калинівського РУЮ Рижковим Д.В. за результатами виходу за адресою: АДРЕСА_3 (боржник ОСОБА_3.) в присутності стягувача, понятих та боржника, який відмовився від підпису, складено акт про неможливість в строк до 19.01.2016р. самостійно виконати рішення суду.

21.01.2016р. державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника ОСОБА_3 в розмірі 340 грн у зв'язку із невиконання ним без поважних причин рішення суду.

Цього ж дня ОСОБА_3 згідно квитанції №0.0.493846710.1 від 21.01.2016р. сплачено штраф, про що надано квитанцію до відділу ДВС.

28.01.2016р. старшим державним виконавцем відділу ДВС Калинівського РУЮ Рижковим Д.В. за результатами повторного виходу за адресою: АДРЕСА_3 (боржник ОСОБА_3) в присутності стягувача, понятих складено акт про неможливість самостійно виконати рішення суду.

29.01.2016р. старшим державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника ОСОБА_3 в розмірі 680 грн у зв'язку із повторним невиконання ним без поважних причин рішення суду.

22.02.2016р. державним виконавцем Барановим Ю.Ю. внесено повідомлення про примусове виконання рішення суду, яким зобов'язано боржника ОСОБА_3 виконати рішення суду до 11 год. 30 хв. 24.02.2016р. Вказане повідомлення ОСОБА_3 отримано наручно, про свідчить підпис останнього на примірнику вказаного повідомлення.

24.02.2016р. державним виконавцем відділу ДВС Калинівського РУЮ за результатами виїзду за адресою: АДРЕСА_3 (боржник ОСОБА_3.) в присутності стягувача, понятих складено акт про неможливість самостійно виконати рішення суду.

02.03.2016р. державним виконавцем відділу ДВС Калинівського РУЮ Барановим Ю.Ю. винесено подання до Калинівського відділення поліції хмільницького відділу поліції ГУНП України у Вінницькій області для вирішення питання притягнення боржника до відповідальності за умисне невиконання наказу №902/964/15 від 25.09.2015р.

Крім того, 03.03.2016р. державним виконавцем відділу ДВС винесено постанову про накладення арешту коштів боржника, що містяться на рахунках ПАТ КБ «Приватбанк».

26.07.2016р. на адресу суду надійшла постанова Калинівського РВ ДВС про закінчення виконавчого провадження в зв'язку із виконанням наказу від 25.09.2015р. у справі №902/964/15 в повному обсязі (передачею нежитлової будівлі згідно акту передачі предметів стягувачу).

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних міркувань щодо поданої скарги.

Згідно із ч. 5 ст. 124 Конституції України та ч. 1 ст. 45 ГПК України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

При цьому ст. 116 ГПК України визначено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження". Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державного виконавця.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтею 2 Закону визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як встановлено судом, в обґрунтування свої скарги відповідач посилається на наступні порушення державним виконавцем вимог чинного законодавства.

Зокрема, на думку скаржника, державним виконавцем позбавлено його можливості реалізувати права та інтереси сторони (боржника) у зв'язку із неотриманням ним від державного виконавця постанови про відкриття виконавчого провадження. Крім того, державним виконавцем винесено постанови від 21.01.2016р., від 29.01.2016р., якими накладено на боржника штраф у розмірі 340 грн та 680 грн за невиконання наказу суду від 25.09.2015р. та внесено подання від 02.03.2016р. про притягнення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за умисне невиконання наказу суду від 25.09.2015р. При цьому вказані дії державного виконавця, на думку скаржника, є незаконними та неправомірними, оскільки зі сторони боржників відсутні жодні перешкоди, ухиляння чи навмисне невиконання вимог виконавчого документа.

Детально дослідивши доводи скаржника з урахуванням обставин, викладених у скарзі, та оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що вони є необґрунтованими та безпідставними.

Так, щодо винесення та неотримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.01.2016р. слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.ч 1, 2, 5 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим законом. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувану та боржникові.

Згідно із ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Як встановлено судом, постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №49789045 винесена старшим державним виконавцем 12.01.2016 року. Вказана постанова направлена на адресу боржника, зазначену в наказі 13.01.2016р. та отримана ним 19.01.2016р., що вбачається з оглянутої судом копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №2240000202060.

Крім того, як слідує з матеріалів виконавчого провадження, 12.01.2016р. державним виконавцем відділу ДВС Калинівського РУЮ складено акт про відмову від отримання наручно постанови про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_3, викликаним в телефонному режимі до відділу ДВС з метою вручення вказаної постанови відділу.

Таким чином, зазначене спростовує твердження скаржника щодо неотримання ним від державного постанови про відкриття виконавчого провадження, а відтак доводи останнього в цій частині є безпідставними.

Що стосується неправомірності винесення державним виконавцем постанов від 21.01.2016р., від 29.01.2016р., якими накладено на відповідача (боржника) штраф у розмірі 340 грн та 680 грн за невиконання наказу суду від 25.09.2015р. та внесення подання від 02.03.2016р. про притягнення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за умисне невиконання наказу суду від 25.09.2015р., суд не погоджується із таким твердженнями боржника, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Однак, у скарзі, яка є предметом судового розгляду, не наведено норм законодавства, якими передбачено обставини, що виключають здійснення виконавчого провадження та скаржником не надано також суду жодних доказів, які б свідчили про вчинення ним дій які спрямовані на виконання судового рішення, також в поданій скарзі скаржник не навів норм чинного законодавства, які давали право боржнику не виконувати рішення суду. Навпаки, як слідує з матеріалів виконавчого провадження, боржником всіляким чином вичинялися дії з метою уникнення виконання рішення суду від 08.09.2015р. у справі №902/964/15, про що свідчать складені державним виконавцями акти про неможливість виконання рішення суду від 20.01.2016р., 28.01.2016р., 24.02.2016р., за результатами складання яких й було винесено постанови від 21.01.2016р., від 29.01.2016р. про накладення на відповідача (боржника) штрафу у розмірі 340 грн та 680 грн за невиконання наказу суду від 25.09.2015р., та внесено подання від 02.03.2016р. про притягнення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за умисне невиконання наказу суду від 25.09.2015р.

Інші доводи боржника, викладенні в скарзі, зокрема щодо не зайняття ним приміщення за адресою: АДРЕСА_3, судом не беруться до уваги, оскільки факт заняття боржником приміщення за вказаною адресою встановлено рішенням суду від 08.09.2015р. у справі №902/964/15.

Відповідно до ч. 3 ст.121-2 ГПК України за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень.

Як наголошується у п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012 року за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Беручи до уваги встановлені судом обставини в сукупності, суд приходить до висновку про те, що державний виконавець при здійсненні виконавчих дій щодо виконання рішення суду діяв у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження». А відтак правових підстав для визнання його дій незаконними, неправомірними та задоволення вимоги скарги відносно цього суд не вбачає, в зв'язку з чим відмовляє в її задоволенні в повному обсязі.

З огляду на вказане, керуючись ст. ст. 86, 87, 115, 121-2 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги вх. №06-57/21/16 від 28.03.2016р. фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання неправомірними та незаконними дій відділу державної виконавчої служби Калинівського районного управління юстиції та скасування постанов відділу від 21.01.2016р., від 29.01.2016р. та подання від 02.03.2016р. відмовити повністю.

Копію ухвали надіслати згідно переліку рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Тварковський А.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (АДРЕСА_4 22446)

3 - відповідачу 1. (АДРЕСА_1, 22445)

4 - відповідачу 2. (АДРЕСА_2 22445)

5-відділу державної виконавчої служби Калинівського районного управління юстиції (вул. Дзержинського, 39, м. Калинівка, Вінницька області, 22400)