Ухвала

від 31.05.2016 по справі 23/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

31 травня 2016 року Справа № 23/19

За скаргою дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» , с. Чмирівка Старобільського району Луганської області

на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України , м. Київ

з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 09.12.2010 № 23/19, виданого на підставі постанови Донецького апеляційного господарського суду від 09.11.2010 по справі № 23/19

за позовом приватного акціонерного товариства «Інвестхолдінг» , м. Луганськ

до відповідача - дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» , м. Луганськ

про стягнення 22474993,90 грн.

Суддя Корнієнко В.В.

секретар судового засідання - помічник судді Антонова І.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: не прибув;

від відповідача: ОСОБА_1 за дов. від 30.12.2015;

від ВДВС: не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Відповідач - дочірнє підприємство «Луганський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - заявник, боржник, відповідач, ДП «Луганський облавтодор») 24.03.2016 (дата відбитку штемпеля на поштовому конверті ) звернувся до суду зі скаргою від 24.03.2016 № 1-5/142 на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВДВС, відділ ДВС) з виконання наказу господарського суду Луганської області від 09.12.2010 № 23/19, яким з відповідача на користь позивача стягнуто грошові кошти в сумі 14090928,76 грн. (борг в сумі 13410005,44 грн., інфляційні нарахування в сумі 663664,76 грн., витрати на державне мито в сумі 17100,30 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 158,26 грн. ).

Заявник у скарзі вказав, що постановою ВДВС від 24.12.2010 відкрито виконавче провадження № 23459113 з виконання наказу господарського суду Луганської області від 09.12.2010 № 23/19.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 05.05.2014 по справі № 913/849/14 порушено провадження у справі про банкрутство ДП «Луганський облавтодор», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та введено процедуру розпорядження майном боржника.

На підставі п. 8. ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» постановою від 26.08.2015 відділ ДВС зупинив виконавче провадження з примусового виконання наказу від 09.12.2010 № 23/19, у зв'язку з порушенням господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.10.2015 по справі № 913/849/14 було припинено провадження у справі про банкрутство ДП «Луганський облавтодор».

Постановою ВДВС від 12.02.2016 виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 09.12.2010 № 23/19 було поновлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2016 по справі № 913/849/14 скасовано ухвалу господарського суду Луганської області від 12.10.2015, якою було припинено провадження у справі про банкрутство ДП «Луганський облавтодор», справа передана на розгляд господарському суду Луганської області.

Заявник у скарзі зазначив, що ВДВС не пересвідчився, що відносно боржника порушено (поновлено) справу про банкрутство (однак станом на 12.02.2016 справа про банкрутство була припинена, тобто її не існувало, провадження у справі було поновлено лише 01.03.2016 після скасування ухвали, якою вона була припинена ), не зупинив виконавче провадження, а постановами:

- від 12.02.2016 поновив виконавче провадження;

- від 12.02.2016 наклав арешт на майно боржника і оголосив заборону на його відчуження;

- від 16.02.2016 наклав арешт на кошти боржника;

- від 14.03.2016 оголосив розшук майна боржника та затримав його транспортні засоби.

На підставі вказаних доводів боржником заявлено вимоги:

- про визнання дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 неправомірними;

- про визнання недійсними вищевказаних чотирьох постанов (від 12.04.3016 про поновлення виконавчого провадження, від 12.02.2016 про арешт майна боржника і оголошення заборони на його відчуження, від 16.02.2016 про арешт коштів боржника та від 14.03.2016 про розшук майна боржника);

- про зобов'язання ВДВС скасувати вищевказані чотири постанови ВДВС.

В скарзі було заявлено клопотання про відновлення терміну для оскарження вищевказаних трьох постанов відділу ДВС: двох постанов від 12.02.2016 та постанови від 16.02.2016.

Ухвалою від 13.04.2016 господарський суд відмовив заявнику у відновленні строку на оскарження вказаних трьох постанов ВДВС, скаргу, у частині вимог про оскарження цих постанов ВДВС, залишив без розгляду.

Одночасно ухвалою від 13.04.2016 господарський суд призначив до розгляду у судове засідання скаргу в частині вимог, що стосуються постанови відділу ДВС від 14.03.2016 про розшук майна боржника.

У судовому засіданні 12.05.2015 заявник скарги усно пояснив суду, що він надіслав відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України лист від 09.03.2016 № 1-5/136 яким повідомив останнього про скасування Донецьким апеляційним господарським судом ухвали господарського суду Луганської області від 12.10.2015, якою припинено провадження у справі про банкрутство ДП «Луганский облавтодор», та просив припинити виконавче провадження. У підтвердження своїх доводів заявник подав суду копію службового чеку від 09.03.2016 № 9270301771479 про надсилання листа.

Заявою від 12.05.2016 № 27 боржник уточнив свої вимоги за скаргою вказавши, що він просить суд:

- визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 неправомірними в частині винесення постанови від 14.03.2016 про розшук майна боржника;

- визнати недійсною постанову від 14.03.2016 про розшук майна боржника;

- зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зупинити виконавче провадження.

Позивач (стягувач) відзив на скаргу відповідача суду не подав.

У судовому засіданні 12.05.2016 представник органу ДВС ОСОБА_4 (головний спеціаліст відділу організації та контролю за виконанням рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Харківської області ) надала суду письмові пояснення від 12.05.2016, в яких вказала, що заперечує проти скарги, так як на час винесення оскаржуваної постанови про розшук майна боржника від 14.03.2016, державний виконавець не був обізнаний про скасування апеляційною інстанцією ухвали господарського суду Луганської області від 12.10.2015 про припинення провадження у справі про банкрутство боржника; матеріали виконавчого провадження також не містять такої інформації.

Представник органу ДВС ОСОБА_4 також усно пояснила, що їй від Відділу примусового виконання рішень м. Київ надійшли матеріали виконавчого провадження лише на 10 аркушах, які прошиті та пронумеровані, і більше нічого не надходило, тому, вона надала письмові пояснення на скаргу на підставі цих наданих їй матеріалів виконавчого провадження на 10 аркушах.

Представник органу ДВС ОСОБА_4 додатково пояснила, що обставини здійснення виконавчого провадження № 23459113 їй не відомі, а також їй не відомо, чи є виконавче провадження у кількості 10 аркушах (які надійшли від Відділу примусового виконання рішень м. Київ) повним або це витяг з виконавчого провадження.

За клопотанням боржника та відділу ДВС від 12.05.2016 ухвалою від 12.05.2016 господарський суд продовжив строк розгляду скарги на 15 днів до 31.05.2016.

Ухвалою від 12.05.2016 господарський суд зобов'язав ВДВС подати суду відзив на скаргу, докази викладених у відзиві доводів; подати матеріали виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 09.12.2010 № 23/19 у повному обсязі (копії до справи), письмово вказати, про стан виконавчого провадження (виконавче провадження триває, чи зупинено, або припинено тощо); подати письмові пояснення з питання, чим передбачені повноваження державного виконавця щодо затримання транспортного засобу, вилучення свідоцтва про його реєстрацію та ключів; письмово пояснити, коли стало відомо відділу ДВС про скасування ухвали господарського суду Луганської області від 12.10.2015 у справі № 913/849/14; подати письмові пояснення з питання, чи одержувався відділом ДВС лист ДП «Луганский облавтодор» від 09.03.2016 № 1-5/136 (який надсилався рекомендованим листом за службовим чеком від 09.03.2016 № 01772700166563) про скасування ухвали господарського суду Луганської області від 12.10.2015 (якою припинено провадження у справі про банкрутство ДП «Луганский облавтодор»).

ВДВС витребувані матеріали суду не подав, його представник в судове засідання 31.05.2016 не прибув.

Дослідивши матеріали справи та скарги, вислухавши представників боржника та ВДВС, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню за таких підстав:

Статтею 121 2 Господарського процесуального кодексу України визначено:

«Скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.».

Судом встановлено, що постановою ВДВС від 24.12.2010 відкрито виконавче провадження № 23459113 з виконання наказу господарського суду Луганської області від 09.12.2010 № 23/19 про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в сумі 14090928,76 грн. (борг в сумі 13410005,44 грн., інфляційні нарахування в сумі 663664,76 грн., витрати на державне мито в сумі 17100,30 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 158,26 грн. ).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 05.05.2014 по справі № 913/849/14 порушено провадження у справі про банкрутство ДП «Луганський облавтодор», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та введено процедуру розпорядження майном боржника.

На підставі п. 8. ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» постановою від 26.08.2015 відділ ДВС зупинив виконавче провадження з примусового виконання наказу від 09.12.2010 № 23/19, у зв'язку з порушенням господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.10.2015 по справі № 913/849/14 було припинено провадження у справі про банкрутство ДП «Луганський облавтодор».

Постановою ВДВС від 12.02.2016 виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 09.12.2010 № 23/19 було поновлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2016 по справі № 913/849/14 скасовано ухвалу господарського суду Луганської області від 12.10.2015, якою було припинено провадження у справі про банкрутство ДП «Луганський облавтодор», справу передано на розгляд господарському суду Луганської області.

На даний час (31.05.2016) розгляд справи № 913/849/14 про банкрутство ДП «Луганський облавтодор» господарським судом Луганської області не завершено.

Згідно п. 8. ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника , якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах.

Відповідно до абз. 4 ч. 15 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з моменту порушення провадження у справі про банкрутство арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

Рекомендованим листом від 09.03.2016 № 1-5/136 боржник повідомив відділ ДВС про скасування Донецьким апеляційним господарським судом ухвали господарського суду Луганської області від 12.10.2015, якою припинено провадження у справі про банкрутство ДП «Луганский облавтодор», що підтверджується службовим чеком пошти від 09.03.2016 № 9270301771479 про надсилання листа.

За інформацією з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» станом на 12.05.2016: «Відправлення за номером 9270301771479 вручене за довіреністю 14.03.2016 об'єктом поштового зв'язку КИЇВ 1 з індексом 01001.».

Не зважаючи на необхідність обов'язкового зупинення виконавчого провадження № 23459113, а також на те, що обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство, відділ ДВС постановою від 14.03.2016:

- оголосив розшук всього рухомого майна боржника (з метою арешту та звернення на нього стягнення);

- постановив затримати транспортні засоби боржника та направити їх на штраф майданчик;

- одночасно з затриманням транспортних засобів боржника постановив вилучити свідоцтва про реєстрацію цих транспортних засобів та ключі.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Із положень статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» витікає, що державний виконавець в ході виконавчого провадження не зв'язаний лише вимогами Закону України «Про виконавче провадження», а здійснює виконавче провадження в межах повноважень та у спосіб, визначених також іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, іншими законами, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Таким чином, до винесення оскаржуваної постанови державний виконавець повинен був пересвідчитися (навіть якщо він не одержував повідомлення про поновлення справи про банкрутство боржника, однак, він одержував таке повідомлення ), що відносно боржника не порушена справа про банкрутство, так як у разі порушення такої справи він (державний виконавець) не має права обмежувати боржника щодо розпорядження належним йому майном та зобов'язаний зупинити виконавче провадження .

У даному випадку державний виконавець не пересвідчився у тому, що відносно боржника не порушена справа про банкрутство, не зупинив виконавче провадження, а всупереч вимогам вищевказаного Закону оголосив розшук всього рухомого майна боржника для майбутнього арешту та звернення на нього стягнення, постановив затримати транспортні засоби боржника та направити їх на штраф майданчик, вилучити свідоцтва про реєстрацію цих транспортних засобів та ключі.

Згідно п. 9.13. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною , або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними , чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав , або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За таких обставин, враховуючи, що доводи заявника скарги є правомірними, вимоги:

- про визнання дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 неправомірними в частині винесення постанови від 14.03.2016 про розшук майна боржника;

- про визнання недійсною постанови від 14.03.2016 про розшук майна боржника;

- про зобов'язання відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зупинити виконавче провадження,

підлягають задоволенню

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Скаргу дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (с. Чмирівка Старобільського району Луганської області) на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (м. Київ) задовольнити.

2. Визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 щодо винесення постанови від 14.03.2016 про розшук майна боржника в рамках виконавчого провадження ВП № 23459113.

3. Визнати недійсною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 від 14.03.2016 про розшук майна боржника, винесену в рамках виконавчого провадження ВП № 23459113.

4. Зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зупинити виконавче провадження ВП № 23459113 з виконання наказу господарського суду Луганської області від 09.12.2010 № 23/19.

Суддя В.В. Корнієнко