Ухвала

від 18.07.2016 по справі 23/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

18 липня 2016 року Справа № 23/19

Господарський суд Луганської області у складі судді Драгнєвіч О.В., розглянувши скаргу Приватного акціонерного товариства «Інвестхолдинг» № 01-16/861 від 13.07.2016 на дії державного виконавця щодо виконання судового рішення господарського суду Луганської області у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Інвестхолдінг" , м. Луганськ

до Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Луганськ

про стягнення 22474993 грн 90 коп.,

орган виконання рішення - відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 02.09.2010 позовні вимоги задоволено повністю та присуджено до стягнення з Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Приватного акціонерного товариства "Інвестхолдінг" борг у сумі 14410005 грн. 44 коп., інфляційних нарахувань на суму боргу у розмірі 663664 грн. 76 коп., державне мито у розмірі 17100 грн. 30 коп. та 158 грн. 26 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вказаного рішення господарським судом видано наказ від 14.09.2010 №23/19.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.11.2010 рішення господарського суду Луганської області від 02.09.2010 у справі №23/19 змінено частково. Викладено абзац другий резолютивної частини рішення у наступній редакції: "Стягнути з дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м. Луганськ, вул. Лінія залізничної дороги,9, код ЄДРПОУ 31995774) на користь приватного акціонерного товариства "Інвестхолдінг" (м.Луганськ, вул. Т.Г. Шевченко, 7, код ЄДРПОУ 33846041) борг у сумі 13 410 005,44 грн., інфляційні нарахування на суму боргу - 663 664,76 грн., державне мито в сумі 17 100,30 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 158,26 грн." В частині стягнення 1 000 000 грн. провадження по справі припинено. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

18.07.2016 ОСОБА_1 акціонерне товариство "Інвестхолдінг" звернулося до господарського суду Луганської області зі скаргою № 01-16/861 від 13.07.2016 на дії державного виконавця щодо виконання судового рішення господарського суду Луганської області, в якій скаржник просить:

- зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби невідкладно поновити виконавче провадження ВП № 23459113 та в межах цього виконавчого провадження здійснити примусове виконання рішення господарського суду Луганської області у справі № 23/19 від 02.09.2010 на підставі судового наказу, виданого цим судом 21.09.2010.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.121 2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо , або з дня, коли дія мала бути вчинена . Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною , або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними , чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії , якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

У скарзі Приватного акціонерного товариства "Інвестхолдінг" № 01-16/861 від 13.07.2016 заявник просить зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби (а не відповідний орган) невідкладно поновити виконавче провадження ВП № 23459113 та в межах цього виконавчого провадження здійснити примусове виконання рішення господарського суду Луганської області у справі №23/19 від 02.09.2010 на підставі судового наказу, виданого цим судом 21.09.2010. Зазначена вимога по своїй суті, є оскарженням бездіяльності органу виконання судового рішення . Однак, скаржником не наводиться належного обґрунтування цієї вимоги, не вказується конкретна дата та підстави за яких орган виконання мав вчинити такі дії (однак, ухилився від їх вчинення) з посиланням на відповідні норми Закону України «Про виконавче провадження».

В абзаці 2 пп.9.1 п.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 В«Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» зазначено, що оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121 2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб , то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів.

Суд звертає увагу на те, що натомість у змісті скарги заявник зазначає про те, що 23.05.2016 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби було безпідставно винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 23459113 та зупинено усі заходи зі стягнення, та в обґрунтування долучає відповідну постанову органу виконання рішення від 23.05.2016 про зупинення виконавчого провадження.

Зазначене свідчить про оскарження саме дій органу Державної виконавчої служби (тобто рішення органу виконання, прийнятого у формі постанови про зупинення провадження від 23.05.2016).

Вирішуючи питання про можливість прийняття відповідної скарги до розгляду, суд має з'ясувати та перевірити, виходячи з того, що саме оскаржується заявником - дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби, чи дотримано скаржником вимоги встановлені ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, та чи подано відповідну скаргу у встановлені законодавцем строки.

Відповідно до пп.9.7 п.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 В«Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

При цьому у вирішенні питання про відновлення пропущеного строку подання скарги на бездіяльність органу Державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення, поданої більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження, господарський суд має, як правило, виходити з неможливості такого відновлення.

Якщо ж обов'язок органу Державної виконавчої служби вчинити певну дію прямо передбачено законом, але строк її вчинення не зазначений, то бездіяльність даного органу може бути оскаржена в будь-який час, коли скаржник дійде висновку про порушення у зв'язку з цією бездіяльністю його прав і охоронюваних законом інтересів, оскільки правопорушення є таким, що триває в часі.

Враховуючи те, що заявник у поданій скарзі посилається саме на неправомірність дій державного виконавця, безпідставність винесення постанови від 23.05.2016 про зупинення виконавчого провадження , суд дійшов висновку про те, що скарга подана із пропуском 10-денного строку, встановленого ст.121-2 ГПК України, який сплинув ще 10.06.2016 (враховуючи вимоги ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» про надіслання сторонам у триденний строк копії постанови та поштовий пробіг кореспонденції, адже скарга направлена заявником до суду лише 13.07.2016 - згідно даних поштового штемпеля на конверті).

Як вбачається, до вказаної скарги також не додано заявником відповідного клопотання про поновлення пропущеного строку з наведенням належного обґрунтування пропуску строку.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно з ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Разом з тим, з огляду на невідповідність змісту скарги з доданою копією постанови (наведення обґрунтування про безпідставність прийняття постанови від 23.05.2016 про зупинення провадження) заявленій вимозі (про зобов'язання державного виконавця поновити виконавче провадження), скаржником у скарзі не зазначено дату/норму, коли державний виконавець мав би поновити виконавче провадження № 23459113 (для можливості перевірити дотримання строків звернення із скаргою), а також не наведено належного нормативного обґрунтування того, що бездіяльність, яка полягає у непоновленні виконавчого провадження, є саме правопорушенням, що триває у часі. Зазначене свідчило б про наявність підстав вважати що вчинення відповідної дії (поновлення виконавчого провадження) прямо передбачено законом, але строк її вчинення законодавцем не зазначений, відповідно бездіяльність даного органу могла би бути оскаржена в будь-який час.

Враховуючи вищевикладене, заявнику слід уточнити зміст та вимоги, які заявляються у скарзі, навести належне нормативне обґрунтування та у разі пропуску строку, встановленого ст.121-2 ГПК України, надати відповідне клопотання на його поновлення з наведенням поважності підстав пропуску.

За таких обставин, скарга Приватного акціонерного товариства "Інвестхолдінг" № 01-16/861 від 13.07.2016 про зобов'язання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби невідкладно поновити виконавче провадження ВП № 23459113 та в межах цього виконавчого провадження здійснення примусового виконання рішення господарського суду Луганської області у справі № 23/19 від 02.09.2010 на підставі судового наказу, виданого цим судом 21.09.2010, підлягає залишенню без розгляду та поверненню з усіма додатками заявникові.

Крім того, суд звертає увагу скаржника на наступне.

В абзаці 1 пункті 9.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 № 9 зазначено, що скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3-5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, скарга на дії органу Державної виконавчої служби повинна відповідати загальним вимогам щодо форми і змісту позовної заяви, передбаченим, зокрема, ст. ст. 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Статтею 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Скарга Приватного акціонерного товариства "Інвестхолдінг" № 01-16/861 від 13.07.2016 підписана ліквідатором ОСОБА_2.

Разом з тим, належних доказів щодо наявності відповідних повноважень у ліквідатора ОСОБА_2 на підписання вказаної скарги від імені підприємства до матеріалів скарги не надано.

Судом у відповідності до даних, розміщених в програмі «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що постановою від 27.05.2013 у справі № 21/48б/2011 було визнано банкрутом боржника ОСОБА_1 акціонерне товариство В«ІнвестхолдингВ» , ідентифікаційний код 33846041, вул. Т.Г. Шевченка, буд. 7, м. Луганськ, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців - до 27.05.2014 та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_2.

Будь-яких інших процесуальних документів щодо продовження ліквідаційної процедури та повноважень вказаного ліквідатора програма «Діловодство спеціалізованого суду» не містить.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що скарга подана від імені Приватного акціонерного товариства "Інвестхолдінг" № 01-16/861 від 13.07.2016 уповноваженою особою, що є порушенням вимог закону, а тому самостійною підставою для повернення скарги та доданих до неї документів без розгляду згідно п.1 ч.1 ст.63 ГПК України.

Крім того, суд зауважує про те, що заявник повинен подати докази надіслання копії такої скарги з додатками органові державної виконавчої служби, іншій стороні виконавчого провадження або прокурору.

Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального коде ксу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направ лення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно із ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам ко пії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення (редакція із змінами, внесеними Законом України від 19.05.2011 № 3382-VI, який набрав чинності з 18.06.2011).

Реєстр опису вкладення, який згідно п.61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, заповнюється відправником у двох примірниках із зазначенням адреси одержувача, кількості предметів, вартості кожного з цих предметів. Обидва примі рники опису підписуються відправником. Працівник об'єкта поштового зв'язку пе ревіряє відповідність вкладення опису, розписується на обох його примірниках і проставляє відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису видається від правникові, другий вкладається до поштового відправлення.

Таким чином, виходячи з комплексного аналізу вказаних норм суд дійшов до висновку, що вони встановлюють загальний порядок повідомлення сторін про подану скаргу з метою дотримання рівності судового процесу та належного інформування учасників про заявлені вимоги. Зокрема, вони передбачають надіслання в тому числі скарги цінним листом з описом вкладення з метою встановлення змісту поштового відправлення , яке адресується іншій стороні.

Так, належним доказом направлення копії скарги та доказів на її обґрунтування в контексті норм Господарського процесуального кодексу України є саме опис вкладення .

Заявником (скаржником) подано лише фіскальні чеки від 13.07.2016 № 000045714 та №00004571300190, які є доказами лише надання послуг поштового зв'язку, а не доказом надсилання ОСОБА_1 акціонерним товариством "Інвестхолдінг" іншим учасникам судового процесу саме скарги та додаткових документів № 01-16/861 від 13.07.2016.

Отже, відсутні підстави вважати, що до скарги додано належні докази надіслання іншим учасникам копій скарги і додаткових документів, що є порушенням п.6 ч.1 ст.63 ГПК України.

За таких обставин, скарга Приватного акціонерного товариства "Інвестхолдінг" № 01-16/861 від 13.07.2016 підлягає залишенню без розгляду та поверненню з усіма додатками заявникові.

Керуючись ст.53, п.п.1, 6 ч.1 ст.63, ст.ст. 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В :

Скаргу Приватного акціонерного товариства "Інвестхолдінг" № 01-16/861 від 13.07.2016 залишити без розгляду, повернувши її заявникові.

Додаток (тільки позивачу) : на В« 8В» аркушах.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення.

Суддя О.В. Драгнєвіч