Ухвала

від 30.05.2016 по справі 144/672/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 144/672/15-ц Провадження № 22-ц/772/1736/2016Головуючий в суді першої інстанції Задорожна Л. І. Категорія 23Доповідач Якименко М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого судді Якименко М. М.

суддів : Стеблюк Л.П., Колоса С.С.

при секретарі Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду Вінницької області в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро» з участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача реєстраційної служби Теплицького районного управління юстиції про визнання недійсною угоди про внесення змін до договору оренди землі за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро» на рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 01 квітня 2016 року,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 01 квітня 2016 року позов ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро» про визнання недійсною угоди про внесення змін до договору оренди землі було задоволено.

Визнано недійсною угоду від 19 грудня 2014 року, укладену між товариством з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро» та ОСОБА_2 про внесення змін до договору оренди землі від 05 липня 2011 року, речове право за якою зареєстроване Реєстраційною службою Теплицького районного управління юстиції 27 грудня 2014 року, індексний номер 18409579.

Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро» повернути ОСОБА_2 земельну ділянку площею 3,1806 га, яка розташована на території Комарівської сільської ради Теплицького району, кадастровий номер НОМЕР_1.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 5910,97 гривень судових витрат.

На таке рішення товариство з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро» подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування доводів посилається на те, що висновок експерта, який був покладено судом в основу рішення, складено експертом з певними порушеннями, що викликає сумнів у його правильності, також на те, що судом необґрунтовано стягнуто витрати на правову допомогу, оскільки в матеріалах справи відсутній відповідний розрахунок і документально підтверджені витрати та те, що суд встановив обставини, які ним досліджувались.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог в суді першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, яке ухвалено на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджені тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Таким вимогам рішення суду відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 3,1806га, яка розташована на території Комарівської сільської ради Теплицького району Вінницької області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2.

Між ОСОБА_2 та ТОВ «Теплик-Агро» 05 липня 2011 року укладено договір оренди земельної ділянки строком на 3 роки, який був зареєстрований у відділі Держкомзему у Теплицькому районі 10 лютого 2012 року за №052370004003956.

Суд зазначив, що строк дії договору закінчується 05 липня 2014 року.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, яка висловлена в постанові Верховного Суду України від 19 лютого 2014 року № 6-162цс13, оскільки, як правильно вказав суд, відповідно до положень договору оренди від 05 липня 2011 року та Закону України "Про оренду землі" в момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

Судом встановлено, що за угодою про внесення змін до договору оренди землі від 19 грудня 2014 року, внесено зміни до п.п.1,2,5,8,9,10 договору оренди, укладеного 05 липня 2011 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Теплик-Агро».

Відповідно до даної угоди строк дії договору оренди землі складає 10 років. Державну реєстрацію речового права (права оренди земельної ділянки) за цією угодою було проведено Реєстраційною службою Теплицького районного управління юстиції 27 грудня 2014 року за №18409579.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_2 вказував на те, що угоду від 19.12.2014 року він не підписував, в підтвердження чого просив суд про призначення відповідної експертизи.

За висновком експерта №192 від 22 січня 2016 року підпис від імені ОСОБА_2 в угоді про внесення змін до договору оренди землі від 19 грудня 2014 року, яку було укладено між ОСОБА_2 та ТОВ «Теплик-Агро» виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою.

Ч.1 ст.215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Ст.208 ЦК України встановлено, що правочини між фізичною та юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Ч.1 ст. 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в конкретному випадку відсутнє волевиявлення позивача на встановлення його цивільних прав та обов'язків щодо передачі в оренду земельної ділянки, власником якого він є, на умовах, що визначені додатковою угодою, оскільки як правильно встановив суд, позивач дану угоду не підписував та не давав відповідних повноважень іншій особі на її підписання.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що судом було встановлено обставини, які не заявлялись позивачем, а саме те, що суд в рішенні зазначив, що угодою від 19.12.2014 року були внесені зміни до договору оренди землі, який на той час припинив свою дію, доказів щодо поновлення договору оренди суду надано не було, тим самим вийшов за межі вимог.

Однак колегія суддів вважає, що встановлені судом обставини не спростовують висновків суду про задоволення позову і не впливають на правильність прийнятого судом рішення, адже підставою для задоволення позову стало те, що угода позивачем не підписувалась і дана обставина підтверджувалась висновком судової експертизи.

Крім того судова колегія звертає увагу, що за нормами ЦПК України це не є виходом за межі позовних вимог.

В матеріалах справи міститься відповідний розрахунок витрат на правову допомогу з відповідними квитанціями про їх оплату.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про стягнення судових витрат у вигляді правової допомоги саме в такому розмір, адже він є обґрунтованим і документально підтвердженим.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення, суд правильно застосував норми цивільного законодавства до правовідносин, що склались між сторонами, дав їм належну правову оцінку, а відтак доводи апеляційної скарги безпідставні і до уваги не приймаються, тому підстав для скасування чи зміни оскарженого рішення судова колегія не вбачає.

Рішення суду є законним, обгрунтованим та справедливим.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія cуддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Теплик- Агро» відхилити.

Рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 01 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: