Ухвала

від 03.06.2016 по справі 522/9403/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 11-сс/785/786/16

Номер справи місцевого суду: 522/9403/16-к

Головуючий у першій інстанції Терзі

Доповідач ОСОБА_1

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2016 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання - ОСОБА_4 ,

за участі прокурора ОСОБА_5

та слідчого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 26.05.2016 року про накладення арешту на майно,

встановив:

Старший слідчий слідчого управління ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , на підставі кримінального провадження №12016160000000313, внесеного до ЄРДР 23.05.2016 року за ч. 4 ст. 190 КК України, звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_5 , про накладення арешту на земельні ділянки, в тому числі земельну ділянку під кадастровим номером 5110300000:02:019:0172 площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Слідчий мотивував своє клопотання тим, що невстановленими особами до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно надані неправдиві відомості, щодо площини земельних ділянок, їх кадастрових номерів та адреси розташування.

Окрім того, невстановленими особами знищуються речові докази, які мають значення для встановлення обставин справи та притягнення до відповідальності винних осіб.

Ухвалою слідчого судді, клопотання слідчого задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 , на захист інтересів ОСОБА_8 , зазначила, що вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою.

Апелянт вважає, що накладення арешту на земельну ділянку ОСОБА_8 , є безпідставним за наступних підстав.

Земельна ділянка передана ОСОБА_8 на підставі рішення Затоківської селищної ради від 29.09.2015 року, а його причетність до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України не доведена, адже він не має статусу підозрюваного чи обвинуваченого.

Ані ОСОБА_8 , ані вона, як особа, яка має право розпоряджатись зазначеною земельною ділянкою на підставі довіреності, про судове засідання повідомлені не були, а слідчий суддя не мотивував в ухвалі підстави та мотиви для накладення арешту.

Посилаючись на це, ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді в повному обсязі та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

В судове засідання ОСОБА_7 не з`явилась, але з довідки складеної помічником судді випливає, що ОСОБА_7 у телефонному режимі повідомила, що не просить про відкладення розгляду справи, а просить розглядати апеляційну скаргу за її відсутності.

Прокурор не заперечував проти розгляду апеляційної скарги ОСОБА_7 за її відсутності, тому колегія суддів вважає, що судовий розгляд можливий за відсутності особи, яка подала апеляційну скаргу, на підставі наявних матеріалів справи.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновків про таке.

Відповідно до приписів ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

У клопотанні слідчого та ухвалі слідчого судді зазначено, що у кримінальному провадженні зазначені земельні ділянки, в тому числі земельна ділянка під кадастровим номером 5110300000:02:019:0172 площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , є предметом кримінального правопорушення, тому на неї необхідно накласти арешт.

На думку слідчого судді, незастосування заходів забезпечення кримінального провадження, може призвести до перетворення майна, тому необхідним є встановлення обмежень щодо користування земельними ділянками, відповідно до приписів ч. 7 ст. 170 КПК України.

Як видно з матеріалів кримінального провадження, на зазначених в ухвалі слідчого судді земельних ділянках, розташовувались бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та «Геолог».

У судовому засіданні слідчий та прокурор пояснили, що у теперішній час, будівлі зазначених баз відпочинку частково знищено, з метою протиправного переоформлення у подальшому земельних ділянок інший особі.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що заходи забезпечення кримінального провадження, у даному випадку є необхідними.

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, щодо незаконності накладання арешту на земельну ділянку, яка належать ОСОБА_8 , колегія суддів не сприймає, оскільки вони суперечать приписам ст. 170 КПК України, яка передбачає можливість накладання арешту на майно, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Згідно с вимогами ч. 1 та 2 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до приписів ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Аналіз змісту ухвали слідчого судді в частині накладення арешту на земельну ділянку під кадастровим номером 5110300000:02:019:0172 площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , свідчить про те, що вона є обґрунтованою, вмотивованою, а отже законною, а доводи апеляційної скарги суперечать фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 172, 173, 376, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, Апеляційний суд Одеської області, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 , - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 26.05.2016 року про накладення арешту на земельну ділянку під кадастровим номером 5110300000:02:019:0172 площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді Апеляційного суду Одеської області:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3