Рішення

від 06.06.2016 по справі 904/2930/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.06.16р. Справа № 904/2930/16

За позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "Форест-Плюс", м. Дніпропетровськ

про зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Мілєва І.В.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Форест-Плюс" про зобов'язання відповідача в особі ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги позивача за договором № б/н від 17.05.2011р., яка утворилася станом на 12.02.2016р. у розмірі 168 498,44 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 52 000,00 грн., заборгованість за відсотками - 50 550,34 грн., заборгованість по комісії - 10 078,81 грн., пеня - 55 869,29 грн. та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору банківського обслуговування б/н від 17.05.2011р., за яким відповідач отримав кредитний ліміт у розмірі 52 000,00 грн., однак не здійснював погашення заборгованості у встановлені строки. ПАТ КБ "Приватбанк" стало відомо (з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), що ПП "Форест - Плюс" перебуває в стані припинення. 16.02.2016р. ПАТ КБ "Приватбанк" направило голові ліквідаційної комісії ПП "Форест - Плюс" заяву з кредиторськими вимогами № б/н від 16.02.2016р. Вищезазначена заява 25.03.2016р. була повернута на адресу позивача у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується відомостями з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта". Позивач вважає, що вказана обставина свідчить про протиправне ухилення ліквідаційної комісії ПП "Форест - Плюс" від виконання обов'язку щодо визнання реально існуючої заборгованості перед ПАТ КБ "Приватбанк" та включення вимог позивача до проміжного ліквідаційного балансу для їх подальшого задоволення за рахунок коштів та майна особи, яка ліквідується.

Ухвалою суду від 15.04.2016р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 11.05.2016р.

11.05.2016р. розгляд справи відкладено на 01.06.2016 р.

У судове засідання представник позивача не з'явився, 01.06.2016 р. подав до суду заяву про розгляд справи без участі його представника.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду), яке отримано відповідачем 18.05.2016р.

Відзиву на позов до суду не надано, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

17.05.2011р. між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1 підприємством "Форест-Плюс" було підписано заяву про приєднання до умов та правил.

Згідно з заявою ОСОБА_1 підприємство "Форест-Плюс" приєдналося до В«Умов та правил надання банківських послугВ» (далі - Умови), які разом із Заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 17.05.2011р. та взяло на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Згідно договору Приватному підприємству "Форест-Плюс" було встановлено кредитний ліміт у розмірі 52 000,00 грн. (а.с.15) на поточний рахунок в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms -повідомлення або інших), що визначено і врегульовано В«Умовами та правилами надання банківських послугВ» .

Відповідно до 3.18.1.16. Умов, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України),

Кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - кредит) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, у межах кредитного ліміту (далі - ліміт). Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнту на свій розсуд або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку баку і клієнта (3.18.1.1 Умов).

Відповідно до п. 3.18.1.3 договору кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Періодом непереривного користування кредитом є період часу, на протязі якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Період безперервного користування кредитним лімітом на поточному рахунку - не більше 35 днів. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого існувало дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом в цей період не впливають на змінення дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду непереривного користування вважається день, по закінченню якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо (п. 3.18.1.11 Умов).

Обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом в банк заяву на приєднання до В«Умов і правил надання банківських послугВ» (або у формі В«Заяви про відкриття поточного рахунку і карток із зразками підписів і відтисків печаткиВ» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперової або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) і/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання засобів в рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в об'ємі перерахованих коштів до повного виконання обов'язків сторонами (п. 3.18.6.1 Умов).

При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань, клієнт сплачує банку проценти і пеню за використання кредиту від суми залишку не погашеної заборгованості в розмірі, передбаченому даним розділом В«Умов та правил надання банківських послугВ» (п. 3.18.1.13 Умов).

За користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (п.3.18.4.1 Умов).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця, розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.3.18.4.1.1 Умов).

При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню (п.3.18.4.1.2 Умов).

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315 % від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата здійснюється з дня, наступного з датою порушення зобов'язань( п.3.18.4.1.3 Умов).

Під В«непогашенням кредитуВ» мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1.4 Умов).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (п. 3.18.4.9 Умов).

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими (п. 3.18.1.8 Умов).

Обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом до банку заяви на приєднання до В«Умов та Правил надання банківських послугВ» (або у формі В«Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печаткиВ» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі -та/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами (п. 3.18.6.1 Умов).

При порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.11.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п., п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні (п.3.18.5.1 Умов).

Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3., здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом (п. 3.18.5.4 Умов).

Позивач свої зобов'язання за договором від 17.05.2011р. виконав, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 52 000,00грн.

У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору в частині своєчасного та повного повернення кредитних коштів, сплати процентів та комісії, у останнього станом на 12.02.2016р. виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 168 498, 44 грн., з яких: 52 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 50 550,34 грн. - заборгованість по відсоткам, 55 869,29 - пеня, 10 078,81 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Як зазначає позивач, з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців йому стало відомо, що ОСОБА_1 підприємство "Форест-Плюс" перебуває в стані припинення.

16.02.2016р. банк направив на адресу ліквідатора Приватного підприємства "Форест-Плюс" заяву з кредиторськими вимогами та розрахунком суми заборгованості за кредитним договором.

Позивач стверджує, що вказану заяву повернуто на адресу позивача відділенням поштового зв'язку із відміткою про повернення за зворотною адресою за закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується відомостями з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (а.с. 19).

На думку позивача, вказана обставина свідчить про протиправне ухилення ліквідаційної комісії відповідача від виконання обов'язку щодо визнання заборгованості перед позивачем за спірним кредитним договором та включення вимог позивача до проміжного ліквідаційного, що і стало причиною виникнення спору.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст.530 Цивільного кодексу України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ст.1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» , платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

п. 3.18.5.4 В«Умов та правил надання банківських послугВ» передбачено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3 здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Відповідач не надав доказів виконання своїх зобов'язань за договором, зокрема, сплати 168 498, 44 грн., з яких: 52 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 50 550,34 грн. - заборгованість по відсоткам, 55 869,29 - пеня, 10 078,81 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 21970943 (станом на 27.05.2016р.) відповідач ОСОБА_1 підприємство "Форест-Плюс" (ідентифікаційний код 32387795) з 07.06.2013р. перебуває в стані припинення підприємницької діяльності за рішенням засновників.

Ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується. Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки (ч. 1, 2, 3 ст. 60 Господарського кодексу України - в редакції, що діяла станом на момент припинення юридичної особи відповідача).

Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації (ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України).

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію (ч.1 ст. 105 Цивільного кодексу України).

Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації (ч.2 ст. 105 Цивільного кодексу України - в редакції, що діяла станом на момент припинення юридичної особи відповідача).

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється (ч.3 ст. 105 Цивільного кодексу України).

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи (ч.5 ст. 105 Цивільного кодексу України).

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора. (ч.6 ст. 105 Цивільного кодексу України).

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи (ч. 8 ст. 111 Цивільного кодексу України).

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи (ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України).

Позивач зазначає, що заява з кредиторськими вимогами 25.03.2016р. була повернута на його адресу у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання. 12.04.2016р позивач направив позовну заяву до суду. Тобто позивач дотримані вимоги ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України щодо строків звернення до суду.

Однак, суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем публікації у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення про припинення відповідача.

Як вищезазначено, ч.5 ст. 105 Цивільного кодексу України унормовано, що строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач ОСОБА_1 підприємство "Форест-Плюс" з 07.06.2013р . перебуває в стані припинення підприємницької діяльності за рішенням засновників.

Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. (ч.1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді: безоплатного доступу через портал електронних сервісів ч.1, п1.ч.2 ст.11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб:найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності); ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (далі - ідентифікаційний код); дані про перебування юридичної особи у процесі припинення, у тому числі дані про рішення щодо припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) та про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог; (п.1,2,26 ч.2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Граничний строк подачі заяв кредиторів відповідача сплинув до моменту направлення заяви позивача від 16.02.2016р.

З огляду на те, що відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними та надаються у вигляді безоплатного доступу, містять дані про перебування юридичної особи у процесі припинення, у тому числі дані про рішення щодо припинення юридичної особи - позивач не був позбавлений можливості своєчасно ознайомитися з даною інформацією щодо відповідача, а відповідно і направити свою заяву з кредиторськими вимогами протягом у строк, визначений Цивільним кодексом України.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 Господарського процесуального кодексу України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 Господарського процесуального кодексу).

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу).

Оскільки, відомостей щодо публікації оголошення про припинення відповідача та встановлення іншого строку для пред'явлення вимог кредиторів матеріали справи не містять, зважаючи на те, що звернення до відповідача із заявою з кредиторськими вимогами відбулось 16.02.2016р., суд вважає пропущеним строк для заявлення позивачем своїх кредиторських вимог до відповідача

Враховуючи вищевказане, позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у розмірі 1378,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення -з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.06.2016

Суддя ОСОБА_2