Постанова

від 26.05.2016 по справі 807/190/16

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 травня 2016 рокум. Ужгород№ 807/190/16

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Андрійцьо В.Д.

при секретарі судового засідання - Пирожук Н.П.

за участю:

представника позивача: Фітас В.С. ,

представника відповідача 1: не з'явився,

представника відповідача 2: Сіглов О.Є.,

третя особа: не з'явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом іноземного підприємства "Петро Карбо Хем-Мукачево" до Митного посту "Куп'янськ-енергетичний" Енергетичної митниці ДФС України, Енергетичної митниці ДФС України, третя особа - Державна казначейська служба України про визнання нечинним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень і стягнення завданих збитків, -

В С Т А Н О В И В:

Іноземне підприємство «Петро Карбо Хем-Мукачево» (далі - позивач, ІП «Петро Карбо Хем-Мукачево») звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Митного посту «Куп'янськ-енергетичний» Енергетичної митниці ДФС України (далі - відповідач 1) третя особа - Державна казначейська служба України, в якій просить:

1. Визнати нечинним Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №903060000/2016/00004 від 10.02.2016 року та Рішення про коригування митної вартості товарів №903060000/2016/000018/1 від 10.02.2016 року винесених інспектором Митного посту «Куп'янськ-енергетичний» Енергетична митниця ДФС України, та скасувати.

2. Стягнути з рахунку суб'єкта владних повноважень Митного посту «Куп'янськ-енергетичний» Енергетична митниця ДФС України на користь ІП «Петро Карбо Хем-Мукачево» (Код ЄДРПОУ: 30503387, Банківські реквізити: р/р 26006018154243, Укрексімбанк м. Ужгород, МФО 312226, код 30503387, Свідоцтво пл. ПДВ:10460620 ІПН:305033807090) безпідставно стягнуті кошти в сумі 19310,02 грн. (дев'ятнадцять тисяч триста десять гривень 02 коп.).

3. Судові втрати покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 05 квітня 2016 року було залучено Енергетичну митницю ДФС України (далі - відповідач 2) в якості другого відповідача у справі.

18 квітня 2016 року до суду надійшла заява від позивача про зміну (уточнення) позовних вимог. Відповідно до такої просив:

1. Визнати нечинним Рішення про коригування митної вартості товарів №903060000/2016/000018/1 від 10.02.2016 року та Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №903060000/2016/00004 від 10.02.2016 року винесених інспектором Митного посту «Куп'янськ-енергетичний» Енергетична митниця ДФС, та скасувати.

2. Стягнути з рахунку відповідача Енергетична митниця ДФС України на користь ІП «Петро Карбо Хем-Мукачево» (Код ЄДРПОУ: 30503387, Банківські реквізити: р/р 26006018154243, Укрексімбанк м. Ужгород, МФО 312226, код 30503387, Свідоцтво пл. ПДВ:10460620 ІПН:305033807090) безпідставно стягнуті кошти в сумі 19310 грн. 02 коп. (дев'ятнадцять тисяч триста десять гривень 02 коп.) при розмитнені товару від 10.02.2016 року, витрати по сплаті судового збору на суму 17734 грн. 93 коп. (сімнадцять тисяч сімсот тридцять чотири грн. 93 коп.) витрати на правову допомогу.

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просив:

1. Визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №903060000/2016/000018/1 від 10.02.2016 року та Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №903060000/2016/00004 від 10.02.2016 року винесених інспектором Митного посту «Куп'янськ-енергетичний» Енергетична митниця ДФС України.

2. Стягнути з рахунку відповідача Енергетична митниця ДФС України на користь ІП «Петро Карбо Хем-Мукачево» (Код ЄДРПОУ: 30503387, Банківські реквізити: р/р 26006018154243, Укрексімбанк м. Ужгород, МФО 312226, код 30503387, Свідоцтво пл. ПДВ:10460620 ІПН:305033807090) безпідставно стягнуті кошти в сумі 19310 грн. 02 коп. (дев'ятнадцять тисяч триста десять гривень 02 коп.) при розмитнені товару від 10.02.2016 року та витрати по сплаті судового збору.

Позов, з урахуванням уточненої редакції, вмотивовано тим, що 10 лютого 2016 року представник ІП «Петро Карбо Хем-Мукачево» надав до Митного посту «Куп'янськ-енергетичний» Енергетична митниця ДФС України митну декларацію з підтверджуючими документами (митна декларація в подальшому іменується «МД») про митне оформлення та пропуску і випуску задекларованого товару комерційного призначення придбаного ІП «Петро Карбо Хем-Мукачево» у іноземної компанії Республіки Угорщина (InterNational Business Gaz Kft.)

Представник відповідача 1 отримавши від представника ІП «Петро Карбо Хем-Мукачево» митну декларацію з підтверджуючими документами про вартість придбаного товару та попередню оплату за придбаний товар, безпідставно та необгрунтовано видав - Картку про відмову у прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 903060000/2016/00004 від 10.02.2016 року, а також прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів № 903060000/2016/000018/1 від 10 лютого 2016 року не навівши належних та переконливих підстав, які б вказували на законність його дій.

На думку позивача, в Рішенні про коригування митної вартості товарів № 903060000/2016/000018/1 від 10.02.2016 року, безпідставно та необгрунтовано збільшено митну вартість товару, що переміщується через Державний кордон України, покликаючись на надумані доводи, а саме: «в документах поданих до МД, містяться розбіжності: вартість товару в копії митної декларації країни відправлення (країни виробника товару) №10006110/060216/0001984 складає 201,38 дол.ЕUR/т, а вартість в інвойсі №2016/00019 від 08.02.2016 року, який наданий разом з митною декларацією від 10.02.2016 року №903060000/2016/000658 складає 185 EUR/т.».

При прийняті даного Рішення, як зазначає відповідач 1, ним було застосовано Методичні рекомендації затверджені ДФС України № 689 від 11.09.2015 року, а митну вартість визначено за ціною договору щодо ідентичних товарів у відповідності до ст.59 МК України на рівні 201,38 EUR/т.

На переконання позивача, наведені доводи суб'єктом владних повноважень щодо корегування та збільшення митної вартості, є хибними, необгрунтованими та суперечать вимогам п.3 ч.1 ст.8, ст.49, ч.1, ч.2, ч.3, ч.5, ст.53, ч.1, ч.2 ст.57, ч.4 ст.58 Митному Кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача на задоволенні позову наполягав з підстав, викладених в адміністративному позові та заяві про зміну (уточнення) позовних вимог.

Відповідач 1 явку свого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду адміністративної справи.

Відповідачем 2 подано до суду письмові заперечення (а.с.103-107), в яких зазначено, що під час митного оформлення МД від 10.02.2016 року №903060000/2016/000658, автоматизованою системою управління ризиками було згенеровано форму митного контролю за кодом 102-1 «Перевірка відповідності відомостей, які містяться в українській митній декларації, відомостям, що містяться у відповідному паперовому примірнику (електронній копії) митної декларації суміжної сторони (книжці МДП)», 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів» та 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів» у зв'язку з тим, що по даних товарах можливе заниження митної вартості товарів.

На підставі наведеного, з метою підтвердження заявлених декларантом відомостей щодо митної вартості товару, декларанту було запропоновано надати додаткові документі з переліку документів.

Листом №б/н без дати позивачем було надано відповідь, що додаткові документи надані не будуть у зв'язку з їх відсутністю.

В порядку ч. 5 ст. 55 МК України з позивачем проведено процедуру консультації та повідомлено позивача про те, що документи містять розбіжності і митну вартість не можна визначити за ціною договору.

10.02.2016 року відповідачем 1 було винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та направлено позивачу.

Винесено також картку відмови в прийнятті митної декларації (як похідний документ).

Представник відповідача 2 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі, покликаючись на доводи викладені у письмових запереченнях проти позову. Просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, оскільки при винесенні рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску та пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачених положеннями законодавства України.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив. В матеріалах справи містяться докази належного повідомлення третьої особи про дату, час та місце судового розгляду справи.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Контроль правильності визначення митної вартості здійснює митний орган згідно з положенням Митного Кодексу України.

Загальні положення щодо митної вартості товарів та методи її визначення врегульовані Митним кодексом України.

Стаття 4 Митного кодексу України визначає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Як встановлено судом, між позивачем та Компанією InterNational Business Gaz Kft. (Продавець) укладено Договір № PCCM-INBGas-23/10 від 23.10.2015 року куплі-продажу вуглеводневого газу (за асортиментом, кількістю, вартістю та на умовах визначених сторонами і зазначених в інвойсах на кожну партію товару).

Згідно даного Договору позивачем на митну територію України був ввезений товар. Згідно Інвойсу від 08.02.2016 року №2016/00019 товар постачався за ціною 185 EUR/т.

Для здійснення митного оформлення товару 10.02.2016 року позивачем до М/п «Куп'янськ-енергетичний» Енергетичної митниці ДФС було подано митну декларацію з підтверджуючими документами про митне оформлення та пропуску і випуску задекларованого товару комерційного призначення по формі МД-2 №903060000/2016/000658 довідковий № 4274 (згідно графи 7 ВМД), відповідно до якої була заявлена митна вартість товарів у розмірі 1090461,93 гривень.

Згідно графи 43 МД №903060000/2016/000658 декларантом зазначено метод визначення митної вартості за ціною угоди (перший метод), передбачений статтею 58 Митного кодексу України (далі - МК України).

Разом з митною декларацією позивач подав митному органу наступні документи: накладні УМВС, розрахунки ціни (калькуляція), рахунок-фактура (інвойс), зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту), договір про надання послуг митного брокера, сертифікати відповідності (орган із сертифікації), інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару, інші некласифіковані документи, копію митної декларації країни відправлення, митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів.

Митний орган дійшов висновку, що документи, які були надані до митного оформлення, містять розбіжності.

Для підтвердження митної вартості відповідачем 1 витребувані наступні документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_1 пояснив, що на письмову вимогу митного органу ДФС Митного посту «Куп'янськ-енергетичний» ним було направлено відповідь на їх електронну адресу про відмову в наданні витребовуваних документів з тих підстав, що таких документів у нього, як декларанта, не було і не могло бути, а також таких документів не було і в ІП «Петро Карбо Хем-Мукачево». Зазначив, що для митного оформлення придбаного товару, митному органу було надано договір між ІП «Петро Карбо Хем-Мукачево» та іноземною компанією Республіки Угорщина (InterNational Business Gaz Kft.), яка продала газ ІП «Петро Карбо Хем-Мукачево» попередньо придбавши його у виробника товару (ООО «Газенергосєть Брянск» Росія), про що свідчили документи, які надала сторона іноземної компанії Республіки Угорщина (InterNational Business Gaz Kft.).

Енергетичною митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 10 лютого 2016 року №903060000/2016/000008/1, у зв'язку з тим, що декларантом не подано додаткові документи для підтвердження митної вартості.

У зв'язку з коригуванням митної вартості товарів відповідач 1 видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10 лютого 2016 року №903060000/2016/00004.

Порядок визначення митної вартості імпортованих через митний кордон України товарів встановлений Митним кодексом України.

Стаття 4 Митного кодексу України визначає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно зі статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною другою статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Наведені правові норми вказують, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, з урахуванням відповідних обмежень, є перший метод - за ціною договору (вартість операції); при цьому застосування другорядних методів визначення митної вартості товарів може мати місце виключно при неможливості застосування основного; у свою чергу основний метод визначення митної вартості товарів не застосовується лише якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Досліджуючи правомірність застосування позивачем основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, суд встановив, що немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідачем не доведено та не надано відповідних підтверджуючих доказів того, що використані позивачем, як декларантом, або уповноваженою ним особою відомості щодо митної вартості імпортованих товарів не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Згідно частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як підтверджують матеріали справи та про що зазначено вище, позивач в якості підтвердження митної вартості товарів надав необхідні та достатні документи при митному оформлені товару; у свою чергу відповідачем не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частини першої першій статті 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Водночас судом не встановлено, а відповідачем не зазначено конкретних обставин, що стали підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу відповідачем не спростована.

Як вимагає частина друга статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Зі змісту оскаржуваних рішень Енергетичної митниці про коригування митної вартості товарів судом встановлено, що вони не містить наявної в митного органу інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; та не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Виходячи зі змісту поданих представником ІП «Петро Карбо Хем -Мукачево» документів разом з «МД» поданою для їх оформлення, розбіжності між покупцем і продавцем відсутні, а продавцем в даному випадку виступає іноземна компанія Республіка Угорщина, а не виробник товару на який покликається відповідач.

Виходячи з наведеного вбачається, що відповідач 1 приймаючи відмову у прийняття «МД» та приймаючи Рішення про коригування митної вартості шляхом її збільшення і застосовуючи при цьому вартість задекларованого товару виробником за ціною 201,38 EUR/т, безпідставно завищив митну вартість товару, так як згідно зовнішньоекономічного договору вартість придбаного ІП «Петро Карбо Хем-Мукачево» товару у продавця складає - 185 EUR/т.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 21-127а15 від 31 березня 2015 року.

З огляду на викладене, суд вважає, що рішення Енергетичної митниці про коригування заявленої митної вартості товарів від 10 лютого 2016 року №903060000/2016/000018/1 є протиправним і підлягає скасуванню; враховуючи, що єдиною підставою для видачі позивачу спірних карток відмови є вказане вище рішення про визначення митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10 лютого 2016 року №903060000/2016/00004 є також протиправним та підлягаює скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з рахунку Енергетичної митниці ДФС України на користь ІП «Петро Карбо Хем-Мукачево» безпідставно стягнуті кошти в сумі 19310,02 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до частини шостої статті 264 МК у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку, передбаченому законодавством.

Так, саме Порядок повернення визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264 МК.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 1, пунктів 2, 3, 4 розділу ІІІ.

Порядку повернення для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі - Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Разом з тим взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилкових та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, регламентувалися Порядком взаємодії.

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформляється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.

Згідно з пунктом 7 Порядку взаємодії на підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що законодавством відповідно до частини шостої статті 264 МК визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, а тому на підставі аналізу наведених вище норм права дійшла такого правового висновку.

У разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 15 квітня 2014року (справа № 21-29а14) та у постановах від 29 вересня 2015 року.

Враховуючи викладене, на думку Закарпатського окружного адміністративного суду, відповідачами не доведено правомірність та обґрунтованість підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ІП «Петро Карбо Хем-Мукачево» підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов іноземного підприємства "Петро Карбо Хем-Мукачево" до Митного посту "Куп'янськ-енергетичний" Енергетичної митниці ДФС України, Енергетичної митниці ДФС України, третя особа - Державна казначейська служба України про визнання нечинним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень і стягнення завданих збитків - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Митного посту "Куп'янськ-енергетичний" Енергетичної митниці ДФС України про коригування митної вартості товарів № 903060000/2016/000018/1 від 10.02.2016 року.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №903060000/2016/00004 від 10.02.2016 року.

Присудити іноземному підприємству "Петро Карбо Хем-Мукачево" (код 30503387) за рахунок бюджетних асигнувань Енергетичної митниці ДФС України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 17734 (сімнадцять тисяч сімсот тридцять чотири) гривні 93 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяВ.Д. Андрійцьо