Постанова

від 12.05.2016 по справі 814/322/16

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 травня 2016 р. Справа № 814/322/16

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Єрзікова О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Кіппер Плюс", до за участю представників: від позивача: Естеркін О.М. від відповідача: Зайцева А.М.Головного управління ДФС у Миколаївській області, проскасування податкового повідомлення - рішення від 19.02.2016 р. №2/14-29-15-01/38014381, №1/14-291501/38014381, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіппер Плюс» звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Миколаївській області від 19.02.2016 року №1/14-291501/38014381 та № 2/14-29-15-01/38014381, якими йому визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 58378,75 грн. та зменшено розмір від'ємного значення ПДВ на суму 1400340 грн.

Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує на безпідставність висновків ДПІ про безтоварний характер правочинів ТОВ «Кіппер Плюс» з придбання авіаційного обладнання у ТОВ «Інтер Авіа», ТОВ «Аміс-Груп» та ТОВ «АДТ Груп», та у зв'язку із цим не визнання податкового кредиту по взаємовідносинам з вказаними контрагентами.

Відповідач позов не визнав, зазначивши про правомірність власних податкових повідомлень-рішень, що базується на висновках про безтоварність правовідносин позивача з ТОВ «Інтер Авіа», ТОВ «Аміс-Груп» та ТОВ «АДТ Груп».

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіппер Плюс» зареєстровано в якості юридичної особи, про що 07.03.2012 року внесено запису до Єдиного державноого реєстру про проведення державної реєстрації юридичної особи. Основними видами діяльності ТОВ «Кіппер Плюс» є виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування, виробництво гумових шин, покришок і камер, відновлення протектора гумових шин і покришок, допоміжне обслуговування авіаційного транспорту, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

В лютому 2016 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за січень-вересень, грудень 2014 р., січень 2015 р. в частині правомірності декларування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Інтер Авіа», ТОВ «АДТ Груп», ТОВ «Аміс Груп», в ході якої встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму від'ємного значення податкового кредиту в загальному розмірі 1447051 грн., за результатами якої складено акт № 3/14-29-15-01/38014381 від 04.02.2016р.

Підставою для наведених висновків слугувало невизнання відповідачем податкового кредиту по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Інтер Авіа», ТОВ «Аміс-Груп» та ТОВ «АДТ Груп», спираючись на безтоварність господарських операцій, виходячи з відсутності первинних бухгалтерських та податкових документів, що підтверджують придбання товарів з номенклатурою товарів, наведеній в таблиці, а також, використання складських, виробничих приміщень та обладнання, а саме: документів складського обліку, які підтверджують фактичне придбання товарів (робіт, послуг), його переміщення, кількість та її подальшої реалізації, документів, що підтверджують транспортування товарів, кількість працюючих, необхідних забезпечити процес виробництва та інших підтверджуючих документів, неможливості підтвердити придбання товарів контрагентами позивача. Крім того, дія сертифікату схвалення UA.145.004 від 05.08.11, що виданий ТОВ «Аміс-Груп» призупинено Державіслужбою 19.06.2014р.

За наслідками перевірки 19.02.2016р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №01/14-29-15-01/38014381, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 58378,75 грн., з яких 46703 грн. - донараховано податку та 11675,75 грн. -штрафу, та № 2/14-29-15-01/38014381, яки позивачу зменшено суму від'ємного значення ПДВ в розмірі 1400340 грн.

Відповідно до роз'яснення Вищого адміністративного суду України, викладеного у листі № 742/11/13-11 від 02.06.11, судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

Так, 20.11.2014 року позивачем укладено з ТОВ «Аміс Груп» договір постачання № 1/11-14, відповідно до умов якого на адресу ТОВ «Кіппер Плюс» поставлено авіаційне обладнання (виріб Алмаз-УП, блок СПП-ФК-БИ, агрегат запалювання СКНА-22-2А, кран електромагнітний ГА-192Т, гідродомкрат 9907-00, стартер генератор СТГ-12 МО-1000, коробка КВР-2-2, регулятор РН180, апаратура навгаційно-посадочна Курс МП-70, магнітофон, покажчик висоти УП -5М, блок контролю крану БКК-18, болт ОСТІ-3117-8) відповідно до видаткових накладних №РН-00000010 від 30.11.14, № РН-00000012 від 22.12.14, № РН-0000002 від 19.01.15 та № РН-0000001 від 19.01.15, на підтвердження реального здійснення вказаних операцій позивачем надані податкові накладні, товаро-транспортні накладні, докази використання отриманого товару у власній господарській діяльності, зокрема, реалізації на експорт - митні декларації, тощо.

Відповідно до умов договорів від 03.01.14 №03/01-14 та від 12.05.14 р. № 12/14, укладеного позивачем з ТОВ «Інтер-Авіа» на адресу ТОВ «Кіппер Плюс» поставлено авіаційне обладнання (авіадвигун АИ-9, регулятор напруги РН-600, РН-120У, підшипник ШН-25Ю, РГК вентилятора 8а-6311-00 1:5, підшипник 76-160506 Е2Т2, навчальні посібники-стенди систем гелікоптерів в асс, підшипники в асс, тяга 8А-5200-140, ролики 2,5/13,8, двигун ТВЗ-117 ВМ 5 кат., фланец, ферма 56.4700.070, РГК в асс., лінійка обтиснення, колесо гальмівне, фільтр паливний, редукційний клапан, пневматичний агрегат, блок захисту та керування БЗУ-4а, втулка несучого гвинта 8-1930-000, автомат перекосу 8-1940-000, штир фіксації, шланг зарядки, шланг зливу, строп, скоба, наконечник, пульт управління) відповідно до видаткових накладних №РН-000001 від 10.01.14, №РН-0000005 від 24.01.14, №РН-00000013 від 22.02.14, №РН-00000017 від 03.03.14, №РН-00000019 від 17.03.14, №РН-00000022 від 19.03.14, №РН-00000027 від 08.04.14, №РН-00000029 від 21.05.14, №РН-00000030 від 29.05.14, №РН-00000034 від 15.07.14, №РН-00000036 від 23.07.14, №РН-00000035 від 23.07.14, №РН-00000038 від 08.09.14, №РН-00000039 від 09.09.14, №РН-00000040 від 10.09.14, №РН-00000041 від 11.09.14, на підтвердження реального здійснення вказаних операцій позивачем надані відповідні податкові накладні, товаро-транспортні накладні, виписки з рахунку, докази використання отриманого товару у власній господарській діяльності, зокрема, реалізації на експорт - митні декларації, тощо.

Також, ТОВ «АДТ Груп» за умовами договору № В1/06-14 від 26.06.14 поставило на адресу позивача переносну гідравлічні установки за в/н № РН-00000040 від 07.07.14, № 00000047 від 04.08.14. На підтвердження товарності вказаної операції позивачем надані відповідні податкові накладні, подорожні листи, виписки з рахунку, докази використання отриманого товару у власній господарській діяльності, зокрема, реалізації на експорт - митні декларації, тощо.

Відповідно ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є господарська операція з постачання товарів, постачання послуг, ввезення товарів (послуг) на митну територію України, вивезення товарів (послуг) у митному режимі експорту.

Відповідно до ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг , що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, відповідно до Кодексу у підприємства є право на включення до податкового кредиту сплачених сум іншому платнику податку за умови проведення реальної господарської операції та наявності первинних документів, які підтверджують її проведення

Досліджуючи реальність виконання договорів, укладених позивачем з ТОВ «АДТ Груп», ТОВ «Аміс-Груп» та ТОВ «Інтер Авіа», відповідно до роз'яснення Вищого адміністративного суду України, викладеного у листі № 742/11/13-11 від 02.06.11, суд вважає, що саме за цими господарськими операціями будь-яких інших документів, ніж ті, які були надані позивачем (договори, видаткові накладні, податкові накладні, товаро-транспортні накладні, подорожні листи, рахунки, доручення, ВМД, тощо), бути не може.

У будь-якому випадку, відповідно до вимог ч.1 ст.71 КАС України обов'язок доказування обставин безтоварності та не реальності господарських договорів покладено на податковий орган, а не на платника податків.

На думку суду, відповідачем таких доказів не надано, а висновки, зроблені в Акті перевірки, є бездоказовими.

Суд не може погодитись з позицією податкового органу, відповідно до якої він вказує на безтоварність господарської операції позивача з ТОВ «АДТ Груп», ТОВ «Аміс-Груп» та ТОВ «Інтер Авіа», спираючись на відсутність у даних підприємств власних основних фондів, транспорту, працівників. Виходячи з наведених вище норм, податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування контрагента за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум ПДВ до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

На переконання суду, якщо податковий орган мотивує своє рішення про позбавлення платника податків права на віднесення сплачених постачальникам коштів до податкового кредиту, тим, що на його думку, відбулася фіктивна операція по штучному нарощуванню цих показників, то цьому повинно передувати доведеність цієї діяльності платника податків або його контрагентів у порядку кримінального судочинства.

Щодо підприємств-контрагентів ТОВ «АДТ Груп», ТОВ «Аміс-Груп» та ТОВ «Інтер Авіа» на час розгляду справи відсутні вироки суду щодо засудження їх керівників чи засновників за діяльність пов'язану з ухиленням від сплати податків, створенням фіктивного підприємства та ін.

Ті обставини, що у постачальників позивача недостатньо власних трудових чи матеріальних ресурсів, або в ланцюгах постачальників є сумнівні підприємства чи навіть підприємства, які визнані фіктивними, є лише приводом (сигналом) для більш ретельної перевірки (дослідження) їх діяльності. Самі по собі ці обставини не можуть бути підставами для позбавлення покупців цих підприємств права на віднесення сплачених на їх користь коштів до податкового кредиту та валових витрат.

Відповідач невиправдано спрощує процес доведення факту відсутності реальних господарських операцій та перебільшує юридичне значення власних Актів про неможливість проведення зустрічних перевірок.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового обліку покупцем та його зобов'язань зі сплати податків.

Чинним законодавством України не встановлено обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність з негативними наслідками саме щодо цієї особи.

ТОВ «АДТ Груп», ТОВ «Аміс-Груп» та ТОВ «Інтер Авіа» мали необхідний обсяг цивільної та податкової правоздатності, оскільки перебували на обліку у органах податкової служби та мали свідоцтва платника податку на додану вартість. Оскільки Державна податкова служба зареєструвала ці підприємства платниками ПДВ, видала їм Свідоцтва, які це посвідчують, її органи не мають права заперечувати можливість формування податкового кредиту за рахунок цього підприємства.

Також, не може слугувати підставою для визнання безтоварності операцій відсутність ТТН, оскільки закуплені у ТОВ «Інтер Авіа» та ТОВ «АДТ Груп» товари перевозились позивачем власним автомобілем, що підтверджується відповідними подорожніми листами та видатковими накладними.

За рахунок яких саме трудових ресурсів (власних, залучених за цивільно-правовими договорами чи неоформленими працівниками), контрагенти виконували свої зобов'язання перед позивачем не може впливати на можливість врахування позивачем цих коштів у власному податковому обліку.

При цьому, позивачем доведено факт використання позивачем у власній господарській отриманих від ТОВ «АДТ Груп», ТОВ «Аміс-Груп» та ТОВ «Інтер Авіа», зокрема, реалізація на експорт.

Враховуючи викладене, за наявності у позивача всіх первинних документів, доведеність реальності постачання товару, сплати за нього коштів та подальшого використання у господарської діяльності підприємства, у податкового органу немає ніяких підстав для позбавлення підприємства на відображення у своїй податковій звітності взаємовідносини з ТОВ «АДТ Груп», ТОВ «Аміс-Груп» та ТОВ «Інтер Авіа» та врахування сплачених ним коштів в якості податкового кредиту.

Зазначена правова позиція, зокрема, викладена у постановах Верховного Суду України від 01.06.10 за позовом ПП «Армавір» до ДПІ у Печерському районі м. Києва, від 19.11.10 у справі за позовом ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» до Кременчуцької ОДПІ, від 31.01.11 за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ, а також у Рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.09 по справі «Булвес» проти Болгарії.

Відповідно до ч.2 ст.160, 244-2 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних відносин, суд зобов'язаний враховувати висновку Верховного Суду України.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.

Позов задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 19.02.2016 № 1/14-29-15-01/38014381.

3. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 19.02.2016 № 2/14-29-15-01/38014381.

4. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіппер Плюс" (код 38014381) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області судовий збір в сумі 21 880,77 грн.

5. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 17.05.16

Суддя В.В. Біоносенко