Справа № 686/21845/15-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.06.2015 м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд в складі:
головуючого - судді Стефанишина С.Л.,
при секретарі судового засідання Ніколайчук А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Хмельницького цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та визнання права власності, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про поділ спільного майна подружжя посилаючись на те, що відповідач відмовляється в добровільному порядку поділити спільне майно тому вимушена звернутися до суду з зазначеним позовом.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просить їх задовольнити та надала суду пояснення, що відповідають їх змісту.
Відповідач та представник у судове засідання не з'явилися з невідомих суду причин, хоча про час та місце судового розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку.
Заслухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково.
Судом встановлено, що сторони з 04 липня 1980 року до 08.09.2015 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Рішенням хмельницького міськрайонного суду від 27 серпня 2015 року, що набрало законної сили 08 вересня 2015 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розірвано.
Під час проживання у шлюбі сторонами побудовано житловий будинок АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 та придбано автомобілі «Mitsubishi Pajero», кузов НОМЕР_6 реєстраційний номер НОМЕР_1, «Daewoo Leganza», кузов НОМЕР_4 реєстраційний номер НОМЕР_2, «ГАЗ 33021», кузов НОМЕР_5 реєстраційний номер НОМЕР_3 які згідно даних Регіонального сервісного центруМВС України в Хмельницькій області належать відповідачу.
З даних витягу державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 30 жовтня 2015 року вбачається, що ОСОБА_2 є одним із засновників ТОВ «Тандем Поділля», що зареєстроване по вул. Гагаріна, 17 кв.97 м. Камянець - Подільський його частка складає 270 тис. грн.
Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя (тобто перелік юридичних фактів, які складають підстави виникнення права спільної сумісної власності на майно подружжя) визначені в ст. 60 СК України.
За змістом цієї норми майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до вимог ст.70 СК України у разі поділу майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або шлюним договором.
Зважаючи на викладене, беручи до уваги визнання сторономи факту належності спірного майна до спільної сумісної власності суд вважає, що житловий будинок АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 та автомобілі «Mitsubishi Pajero», кузов НОМЕР_6 реєстраційний номер НОМЕР_1, «Daewoo Leganza», кузов НОМЕР_4 реєстраційний номер НОМЕР_2, «ГАЗ 33021», кузов НОМЕР_5 реєстраційний номер НОМЕР_3 належать до спільної сумісної власності подружжя та підлягають поділу рівними частками.
Виходячи зі змісту чч. 2, 3 ст. 61 СК України, якщо вклад до статутного капіталу господарського товариства зроблено за рахунок спільного майна подружжя, в інтересах сім'ї, той із подружжя, хто не є учасником товариства, має право на поділ одержаних доходів.
Таким чином, з моменту внесення грошових коштів до статутного капіталу господарського товариства вони є власністю самого товариства, зазначені спільні кошти (майно) подружжя втрачають ознаки об'єкта права спільної сумісної власності подружжя.
Тому суд вважає, що право на компенсацію вартості частини коштів виникає в іншого подружжя лише щодо спільних коштів, а не статутного капіталу, при цьому лише в тому разі, коли спільні кошти всупереч ст. 65 ЦК України були використані одним із подружжя саме для внесення вкладу до статутного капіталу.
Подальше розпорядження учасником товариства його часткою в статутному капіталі з огляду на положення ст.ст. 116, 147 ЦК України є суб'єктивним корпоративним правом такого учасника й відчуження ним на власний розсуд частки в статутному фонді не може вважатися використанням (відчуженням) спільного майна подружжя проти волі іншого подружжя та не в інтересах сім'ї.
Зазначена правова позиція знайшла своє підтвердження у постанові Верховного Суду України від 03 липня 2013 року по справі №6-61цс13 та у п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя".
Крім цього, позивачем та його представником не надано належних і допустимих доказів що внесений вклад відповідача ОСОБА_2 у розмірі 270 тис. грн. до статутного капіталу ТОВ «Тандем Поділля» відноситься до спільної сумісної власності подружжя та внесений в інтересах сім'ї, оскільки самі по собі факти внесення коштів одним з подружжя не може бути підставою для визнання права власності на половину внесених коштів.
Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. В силу ст.60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
З наведеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині щодо визнання сатутного капіталу ТОВ «Тандем Поділля» об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на частку в статутному капіталі та майні товариства не підлягають до задоволення.
Відповідно до ст.88 ЦПК України вимоги позивача щодо відшкодування судових витрат підлягають задоволенню пропорційно до задоволених позовних вимог.
Судовий збір у розмірі 3607, 20 грн. сплачені позивачем і підлягають стягненню на його користь з відповідача.
Керуючись.ст.10,60, 209, 212-213 ЦПК України, ст.ст.3, 71, 74 СК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та визнання права власності - задовольнити частково.
Визнати домоволодіння, будинок АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 спільною сумісною власністю подружжя.
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на ? частину домоволодіння, будинок АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2.
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на ? частину автомобілів «Mitsubishi Pajero», кузов НОМЕР_6 реєстраційний номер НОМЕР_1, «Daewoo Leganza», кузов НОМЕР_4 реєстраційний номер НОМЕР_2, «ГАЗ 33021», кузов НОМЕР_5 реєстраційний номер НОМЕР_3.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3607,20 грн..
В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду 03 червня 2016 року.
Суддя С. Стефанишин
Суд | Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 01.06.2016 |
Оприлюднено | 14.06.2016 |
Номер документу | 58187573 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
Стефанишин С. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні