Рішення

від 30.05.2016 по справі 911/891/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2016 р. Справа № 911/891/16

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю В«АгросолюшнВ»

до відповідача ОСОБА_1 районної державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_2 ПлюсВ»

про визнання договору оренди поновленим

Суддя С.І. Чонгова

Представники:

Представники:

від позивача - ОСОБА_3 (довіреність від 01.02.2016);

від відповідача - не з'явився.

від третьої особи - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю В«АгросолюшнВ» (далі - ТОВ В«АгросолюшнВ» ) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 районної державної адміністрації (далі - ОСОБА_1 РДА) та просить суд визнати поновленим договір оренди землі від 27.10.2014, укладений між ТОВ В«АгросолюшнВ» та ОСОБА_1 РДА.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що у період дії договору оренди він належним чином виконував взяті на себе обов'язки орендаря та має переважне право на поновлення договору оренди на новий строк, однак, відповідач ухиляється від поновлення відповідного договору

Відповідач у справі - ОСОБА_1 РДА, - у своєму відзиві просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви, оскільки позивачем не надано жодних доказів користування земельною ділянкою після 27.10.2015.

Одночасно, зі змісту відзиву вбачається, що між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_2 ПлюсВ» (далі -ТОВ В«ОСОБА_2 ПлюсВ» ) укладено договір оренди спірних земельних ділянок від 22.01.2016, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про залучення ТОВ В«ОСОБА_2 ПлюсВ» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, оскільки рішення з даного спору може вплинути на його права та обов'язки, таку особу залучено до участі у справі ухвалою суду від 16.05.2016 у даній справі (а.с.70-71).

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ В«ОСОБА_2 ПлюсВ» письмових пояснень по суті позовних вимогу до суду не подано.

Крім того, 16.05.2016 позивачем подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить суд вжити заходів для забезпечення позову шляхом заборони використання оспорюваних земельних ділянок.

Вказана заява залишена судом без задоволення з огляду на те, що подана заява не оплачена судовим збором.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

27.10.2014 між ОСОБА_1 РДА (далі - орендодавець) та ТОВ В«АгросолюшнВ» (далі - орендар) укладено договір оренди землі (далі - договір) (а.с.9-12).

Відповідно до п. 1 договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (невитребувані земельні частки (паї) у кількості 12шт. загальною площею 51.55 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в межах Чубинецької сільської ради.

Згідно п. 2 вказаного договору, в оренду передається земельна ділянка (невитребувані земельні частки (паї) у кількості 12шт. загальною площею 51.55 га посвідчена сертифікатом на право власності на земельну ділянку частку (паї), власник якої не скористався своїм або не оформив це право в установленому порядку.

Пунктом 6 визначено, що договір укладено терміном на 1 рік. Після закінчення договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому випадку орендар повинен не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 12 договору, земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Передача земельної ділянки здійснюється у 10-денний термін після державної реєстрації вказаного договору за актом її приймання-передачі.

Вказаний договір зареєстрований у Чубинецькій сільській раді, про що у книзі записів договорів оренди земельних ділянок вчинено запис від 27.11.2014 за №4.

Як встановлено судом, 27.10.2014 відповідач передав, а позивача прийняв о оренду земельну ділянку, що була предметом вказаного договору, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки (а.с.13).

Предметом спору у даній справі є наявність у позивача права на переважне право щодо поновлення договору оренди на новий термін.

Як визначено ч.6 ст.93 ЗК України, відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Так, норми Закону України «Про оренду землі», який є спеціальним, визначають, у т.ч. умови укладення, зміни, припинення та поновлення договору оренди землі.

Згідно ст. 1 вказаного Закону, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 16 Закону визначено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 17 Закону, об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Так, враховуючи що договір зареєстровано 27.11.2014 за №4. Виходячи з приписів вказаного Закону та норм цивільного права (ст. 626, 638 ЦК України) строк користування спірною земельною ділянкою розпочався 27.11.2014, спірний договір набув чинності з 27.10.2014 і відповідно діяв до 27.10.2015.

Згідно ч.1, 2, 3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Крім того, як передбачено ч.6 ст.33 Закону, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором; у цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

- власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

- уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Як визначено ч.8 ст.33 Закону, додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку, а відмова, згідно ч.9 цієї норми, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

В силу ч.10 ст.33 Закону, у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Так, 26.10.2015 позивач (орендар) звернувся до Чубинецької сільської ради з проханням надати довідку щодо наявності не витребуваних паїв на території Чубинецької сільської ради (а.с.23).

04.11.2015 позивачем отримано від Чубинецької сільської ради відповідь (а.с.15).

05.11.2015 позивач звернувся до відповідача з листом про намір продовжити дію вказаного договору оренди землі (а.с.28).

Проте, як зазначено позивачем відповідачем відповіді не надано.

15.01.2016 позивач повторно звернувся до відповідача з листом про намір продовжити дію вказаного договору оренди землі (а.с.27).

Як вбачається з відповіді відповідача від 26.01.2016 (а.с.26), що позивачу за результатами конкурсу відмовлено у наданні в оренду невитребуваних часток (паїв) площею 51.55 га.

Таким чином, як витікає з матеріалів справи станом на 26.01.2016 позивач (орендар) продовжував користуватись земельною ділянкою, а орендодавець не вимагав повернення земельної ділянки та не заперечував щодо користування у встановлений законом місячний строк після закінчення строку дії договору.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди. Відповідна правова позиція викладена у постанові викладеною у постанові Верховного Суду України від 25.02.2015 у справі №6-219цс14.

Як визначено ч.3 ст.82 ГПК, при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст.111-28 ГПК України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 ГПК України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права; суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Судом встановлено, що після закінчення строку, на який укладено договір оренди - до 27.10.2015 протягом місяця - до 27.11.2015 відповідач письмо не повідомив про відмову у поновлені договору, що не заперечується відповідачем.

Окрім того, відповідачем не надано суду доказів неналежного виконання позивачем умов договору (несплата орендних платежів, використання ділянки не за цільвим призначенням тощо).

Акт повернення земельної ділянки сторонами у встановлений місячний строк не підписувався та орендодавцем орендарю не направлявся, таким чином факт продовження користування відповідною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору сторонами не спростований.

Таким чином, враховуючи, що позивач після закінчення строку, на який укладено договір оренди, продовжував користуватись земельною ділянкою, належно виконував свої обов'язки за договором, а відповідач протягом місяця з дня закінчення строку оренди не направив йому письмове повідомлення про відмову у поновленні договору, в силу ч.6 ст.33 Закону, суд вважає вимоги позивача щодо визнання спірного договору поновленим підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання прав.

Відповідно до ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. При цьому відповідно до ч. 2 вказаної статті, день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Згідно ч. 5 ст. 188 ГК України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо визнання поновленим з дня набрання вказаним рішенням законної сили договору оренди землі від 27.10.2014, укладеного між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю В«АгросолюшнВ» , на такий самий строк і на тих самих умовах.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою позову судовим збором підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у розмірі 1378,00грн

Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати поновленим з дня набрання чинності рішення суду договору оренди земельної ділянки від 27.10.2014, укладеного між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю В«АгросолюшнВ» , на такий самий строк і на тих самих умовах.

3. Стягнути з ОСОБА_1 районної державної адміністрацієї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«АгросолюшнВ» 1378,00грн відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 08.06.2016.

Суддя С.І. Чонгова