Постанова

від 06.06.2016 по справі 910/18863/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2016 р. Справа№ 910/18863/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Дикунської С.Я.

Зубець Л.П.

за участю представників:

Від позивача: Гіневська-Фареник М.О. - представник за довіреністю.

Від відповідача: Кожокар М.Ю.- представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5"

на рішення Господарського суду м . Києва від 24.02.2016 року

у справі № 910/18863/15 ( суддя: Лиськов М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Габітус"

про стягнення 40 780,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Рада 5" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Габітус" про стягнення 40 780,84 грн., з яких 29 429,50 грн. основного боргу, 8 338,20 інфляційних втрат, 1 186,14 грн. 3 % річних, 1 186,14 грн. судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" не розрахувався за фактично спожиті у період з 11.08.2011 року по 28.02.2015 року комунальні послуги, внаслідок чого за ним виникла заборгованість.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.09.2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2015 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДА 5" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2015 року у справі № 910/18863/15 залишено без задоволення. Рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2015 року у справі №910/18863/15 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2015 року по справі № 910/18863/15 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДА 5" задоволено частково. Скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2015 року у справі № 910/18863/15. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2015 року у справі № 910/18863/15, Вищий господарський суд України зазначив, що у випадку відсутності підписаного між сторонами договору, за умови встановлення ухилення споживача від підписання такого договору, зобов'язання щодо оплати житлово-комунальних послуг виникає лише у випадку доведення позивачем фактичного надання таких послуг, колегія суддів зауважує, що судами попередніх інстанцій не встановлена наявність, невідповідність або відсутність вищезазначеної первинної документації, дослідження якої дозволить дійти до висновку щодо фактичного надання позивачем заявлених до стягнення послуг.

Крім того, Вищий господарський суд України послався на те, що судами попередніх інстанцій не досліджено та не встановлено чи є позивач належним балансоутримувачем будинку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.02.2016 року у справі № 910/18863/15 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, крім підстав зазначених у позовній заяві, посилається на те, що всі підприємства, з якими Товариством з обмеженою відповідальністю "Рада 5" укладено договори, залучені як підрядники для обслуговування житлового будинку в місті Києві по вул. Л. Українки 23-А.

Крім цього, апелянт стверджує про те, що належним доказом виконання своїх зобов'язань з надання житлово-комунальних послуг, також є штатний розклад Апелянта, розрахунково - платіжні відомості, які підтверджують, що працівниками для обслуговування будинку є електрики, теслярі, консьєржі, сантехніки, слюсарі, диспетчери, прибиральники.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти її вимог заперечує та просить суд залишити її без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі Договору про передачу на утримання та експлуатаційне обслуговування житлового будинку і прибудинкової території від 15.08.2008 року, Закрите акціонерне товариство "Позняки-жил-буд" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Рада 5" прийняло житловий будинок по бул. Л. Українки, 23-А у Печерському районі м. Києва (будівельна адреса: будинок № 2 по бул. Л. Українки, 23) з вбудованими-прибудованими приміщеннями загальноміського користування та прибудинковою територією, з метою забезпечення його кваліфікованого утримання, ремонту та експлуатаційного обслуговування жилих та нежилих приміщень, інженерного обладнання, належного санітарного стану прибудинкової території, надання власникам, співвласникам, наймачам, орендарям окремих житлових і нежитлових приміщень послуг за відповідну плату.

З позовної заяви вбачається, що позивачу стало відомо, що відповідач, згідно Договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 12.08.2011 року, є власником нежитлового приміщення № 1,2,3,4 (групи приміщень 79), загальною площею 295,30 кв.м, розташованих за адресою: м. Київ, бул. Л.Українки, 23-А.

Враховуючи те, що відповідач є власником зазначених вище нежилих приміщень, позивач стверджує, що в силу приписів ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у відповідача виник обов'язок оплачувати надані позивачем житлово-комунальні послуги.

Проте, відповідач в порушення вимог чинного законодавства жодної оплати за надані послуги не здійснив, в результаті чого за розрахунком позивача утворилась заборгованість за період з 11.08.2011 року по 28.02.2015 року у загальній сумі 29 429,50 грн.

Як передбачено ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630 (далі - Правила).

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків; 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд.

Згідно з п. 5 ч. 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами законодавства споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на комунальні послуги, послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків; послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд.

Судовою колегією встановлено, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості саме за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, при цьому судами залишено поза увагою доводи відповідача про необхідність дослідження питання щодо доведення інформації про перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, їх вартість, структуру тарифу тощо до відома відповідача, як споживача таких послуг.

Позивачем в якості підстав здійсненого нарахування заявлених послуг долучено до матеріалів справи розпорядження виконавчого органу Київської міської ради від 10.04.2012 р. № 579 з змінами про затвердження будинку, що розташований за адресою м. Київ, бул. Лесі Українки, № 23А відповідних тарифів.

Відповідно до Порядку № 869 з власниками (наймачами) квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та власниками, орендарями нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) укладається договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Стаття 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначає, що саме виконавець послуги зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.09 р. № 529 (далі - Типовий договір).

Пункт 7 Типового договору містить необхідну до заповнення кожними сторонами договору інформації щодо реквізитів єдиного розрахункового центру або виконавця розрахункового рахунку та найменування банківської установи або виконавця через яких має здійснюватися плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Вищий господарський суд України, скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2015 року у справі № 910/18863/15 зазначив, що у випадку відсутності підписаного між сторонами договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій першочерговим для суду є встановлення обставин щодо вчинених виконавцем послуг дій, спрямованих на таке укладення та встановлення наявності вини у діях споживача, що полягають в ухиленні від підписання такого договору.

Як свідчать матеріали справи, 20.11.2014 року відповідач звернувся до позивача з листом № 18/11, в якому запропонував останньому вчинити дії по прибиранню в підвальному приміщенні, що належить відповідачу на праві власності, вивезти сміття, змонтувати на фасаді дома парапет від дощових вод та інше (Том І, а.с. 48).

Судовою колегією встановлено, що у відповідь на вказаний вище лист позивач листом від 08.12.2014 року № 05-0854 запропонував відповідачу надати належним чином оформлені документи, що підтверджують право власності останнього на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Київ, бул. Л.Українки, 23-А.

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, вказані у листі від 08.12.2014 року № 05-0854 документи були необхідні для укладення договору надання житлово-комунальних послуг.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що з боку позивача було здійснено дії, направлені на укладення між сторонами договору про надання житлово-комунальних послуг.

Крім цього, позивач в якості доказу фактичного надання послуг посилається на штатний розклад Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5", розрахунково - платіжні відомості, які підтверджують, що працівниками для обслуговування будинку є електрики, теслярі, консьєржі, сантехніки, слюсарі, диспетчери, прибиральники ( Том ІV).

Також, в матеріалах справи містяться Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з посиланням на відповідні договори, з яких вбачається, що підприємства, з якими Товариством з обмеженою відповідальністю "Рада 5" укладено договори, залучені як підрядники для обслуговування житлового будинку в місті Києві по вул. Л. Українки 23-А (Том І, а.с. 138-252; Том ІІ, а.с. 2-139, 148-264; Том ІІІ, а.с. 2-169).

З вказаних вище Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) вбачається, що відповідно до укладених між позивачем та підрядниками договорів протягом спірного періоду здійснювалось обслуговування будинку за адресою: м. Київ, бул. Л.Українки, 23-А. з наданням послуг з: електропостачання, водопостачання та прийняття стічних вод, інженерне забезпечення та проведення робіт, вивіз твердих побутових відходів, обслуговування ІТП та насосних станцій, послуги диспетчеризації, прочищення та ремонт зливної каналізації, дератизація, прибирання майданчиків відпочинку, ремонту та фарбування штукатурки внутрішніх стін, сервісного обслуговування автоматики теплового пункту та насосних станцій та інше.

Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія приходить до висновку про те, що позивачем відповідачу протягом спірного періоду надавалися безперебійно житлово-комунальні послуги, що підтверджує фактичне надання послуг.

З позовної заяви вбачається, що позивач просить суд стягнути з відповідача 29 429,50 грн. основного боргу за період надання житлово-комунальних послуг з 12.08.2011 року по 28.02.2015 року.

Однак, судова колегія, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку про те, що період нарахування основного боргу має починатися з 26.11.2011 року, оскільки державна реєстрація прав власності на нежитлові приміщення № 1,2,3,4 (групи приміщень 79), загальною площею 295,30 кв.м, розташованих за адресою: м. Київ, бул. Л.Українки, 23-А відбулася 25.11.2011 року, про що свідчить Витяг про державну реєстрацію (Том І, а.с. 15).

За приписами ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно з п. 18 Правил, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Таким чином, судова колегія приходить про те, що періодом прострочення по сплаті за житлово-комунальні послуги є: 21.12.2011 року по 28.02.2015 року.

Отже, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню частково, у розмірі 28 245,44 грн., за виключенням серпня 2011 року, вересня 2011року жовтня 2011 року та листопада 2011 року.

Окрім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 8 338,20 інфляційних втрат, 1 186,14 грн. 3 % річних.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченням суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перерахувавши розмір 3 % річних та інфляційні втрати, враховуючи період прострочення з 21.12.2011 року по 28.02.2015 року, судовою колегією встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних у розмірі 1 067,02 грн. та інфляційні втрати у розмірі 7 865,70 грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5" знайшли своє підтвердження матеріалами справи.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 24.02.2016 року у даній справі - частковому скасуванню, позов задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги слід покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5" на рішення Господарського суду м. Києва від 24.02.2016 року задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 24.02.2016 року у справі № 910/18863/15 скасувати частково.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

„ Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Габітус" (04073, м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20; код ЄДРПОУ 23717829) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5" (02068, м. Київ, вул. А. Ахматової, буд. 3; код ЄДРПОУ 32070545) 28 245,44 грн. основного боргу; 3% річних в сумі 1 186,14 грн., 7 865,70 грн. інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 1 749,17 грн.

В іншій частині позову відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Габітус" (04073, м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20; код ЄДРПОУ 23717829) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5" (02068, м. Київ, вул. А. Ахматової, буд. 3; код ЄДРПОУ 32070545) 1 924,09 грн. за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

5. Матеріали справи № 910/18863/15 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді С.Я. Дикунська

Л.П. Зубець