Ухвала

від 07.06.2016 по справі 2а/0470/4486/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" червня 2016 р. м. Київ К/800/12496/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Медпром»

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014

у справі № 2а/0470/4486/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медпром»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ««Медпром» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області від 04.04.2012 № 0000180630 та № 0000190630.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2012 позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014 скасовано постанову суду першої інстанції; прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Медпром» з питань фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2010 по 01.12.2011 щодо взаємовідносин з ТОВ «Аргентіт-8» (код ЄДРПОУ 36641037), складено акт № 45/08-23-3/335/32627092 від 22.03.2012, в якому зафіксовано порушення: п. 1.4 ст. 1, пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: підприємством занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на загальну суму 17 982, 67 грн., у тому числі: у травні 2010 року - 5 000 грн.; у червні 2010 року - 12 982,67 грн.; п. 1.23 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України від 28.12.1994 року «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 49 452, грн., у т.ч.: ІІ квартал 2010 року - 49 452 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки, 04.04.2012 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000180630 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 22 478,34 грн., в т.ч.: 17 982,67 грн. основного платежу та 4 495,67 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000190630 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 61 815 грн., в т.ч.: 49 452 грн. основного платежу та 12 363 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідач обґрунтовує, зафіксовані в акті перевірки, порушення позивачем вимог податкового законодавства тим, що господарські операції між ТОВ «Медпром» та ТОВ «Аргентіт-8» по придбанню у останнього металопродукції: круг 40 ст 20 у загальній кількості 14,17 тонн на загальну суму 107 896, 00 грн., в тому числі податку на додану вартість - 17 982,67 грн. згідно видаткової накладної від 21.05.2010 № 2105 та видаткової накладної від 01.06.2010 № 0106 мали безтоварний характер, оскільки відсутнє документальне та фактичне підтвердження передачі товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Аргентіт-8» до ТОВ «Медпром», в результаті чого ТОВ «Медпром» не мало права відносити до валових витрат вартість отриманої від ТОВ «Аргентіт-8» металопродукції на загальну суму 89 913,33 грн., та не мало права формувати податковий кредит з податку на додану вартість у розмірі 17 982,67 грн. Відповідач зазначає, що товарно-матеріальні цінності на загальну суму 107 896 грн. все ж таки були отримані ТОВ «Медпром» і використані у виробничому обороті, але безоплатно. Тому в акті перевірки вказує на те, що позивач зобов'язаний був в декларації за півріччя 2010 року показати у складі валового доходу вартість безоплатно отриманого товару на зазначену суму.

Крім того, відповідач зазначає, що ТОВ «Аргентіт-8» у травні та червні 2010 року не подавало податкові декларації з податку на додану вартість, а відтак в базі даних інформаційної Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України існують розбіжності між сумами задекларованого податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «Медпром» та сумами задекларованого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у травні 2010 року за податковою накладною № 2105 від 21.05.2010 на суму 5 000 грн. та у травні 2010 року за податковою накладною № 0106 від 01.06.2010 на суму 12 982,67 грн.

Прокуратурою Заводського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області проводиться досудове слідство по кримінальній справі № 43119025, порушеній 18.10.2011 відносно майстра ПП «Техноснаб» ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України. За свідченнями директора ТОВ «Аргентіт-8» ОСОБА_3, отриманими за результатами допиту останньої в якості свідка, всі первинні фінансово-господарські та бухгалтерські документи, оформлені та підписані у 2009-2011 роках від її імені є фіктивними та підлягають скасуванню в судовому порядку.

В акті перевірки також зазначено, що видаткові накладні, виписані ТОВ «Аргентіт-8» від 21.05.2010 року № 2105 та від 01.06.2001 року № 2106 не відповідають вимогам п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Мінфіну України від 24.05.1995 № 88 та ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Крім того, під час перевірки ТОВ «Медпром» не підтверджено списання паливно-мастильних матеріалів на транспортування товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ТОВ «Аргентіт-8».

На підставі вищевказаних обставин відповідач робить висновки про безтоварність господарських операцій з постачання товарно-матеріальних цінностей, здійснення яких відображено в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «Медпром», а також обґрунтовує правомірність невизнання витрат, понесених позивачем на їх придбання у складі валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із встановлення та підтвердження господарських операцій між ТОВ «Аргентіт-8» та ТОВ «Медпром» з постачання металопродукції - круг 40 ст 20 у кількості 14,17 тонн на загальну суму 107 806 грн., в тому числі 89 913,33 грн. - вартість без податку на додану вартість та 17 892,67 грн. - сума податку на додану вартість - були товарними та реальними, що підтверджується відповідними письмовими доказами; факт наявності та надходження товару не заперечувався відповідачем і про це також зазначено в акті перевірки; позивачем при отриманні від ТОВ «Аргентіт-8» металопродукції було передано останньому відповідні довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, які позивач обліковував в бухгалтерському обліку, що підтверджено журналом-ордером по рахунку 63.1 (відомість по рахунку за 2 квартал 2010 року), по рахунку 63 в кореспонденції з рахунком 20 (журнал проводок за ІІ квартал 2010 року), а також журналом-ордером і відомістю по рахунку 20 «Виробничі запаси» за 2 квартал 2010 року.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення тим, що в судовому порядку підтверджена реальність проведених ТОВ «Медпром» господарських операцій та факт відповідності видаткових накладних вимогам п. 2.4 Положення про документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 № 88 та ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість»; висновки, зроблені відповідачем під час проведення перевірки позивача та зазначені в акті перевірки № 45/08-23-3/335/32627092 від 22.03.2012 не знайшли свого підтвердження та були спростовані наявними доками, а тому спірні податкові повідомлення-рішення є такими, що прийняті без належних на те підстав та підлягають скасуванню.

Однак, суд касаційної інстанції вважає судове рішення апеляційного адміністративного суду необґрунтованим та таким, що прийняте порушенням норм процесуального права, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 202 КАС України визначено підстави для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Статтею 207 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені вимоги до змісту постанови суду апеляційної інстанції, зокрема, постанова суду апеляційної інстанції складається з:

- описової частини із зазначенням: короткого змісту позовних вимог і постанови суду першої інстанції; короткого змісту вимог апеляційної скарги; узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу; узагальненого викладу позиції інших осіб, які беруть участь у справі; встановлених судом першої інстанції обставин;

- мотивувальної частини із зазначенням: встановлених судом апеляційної інстанції обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.

Суд касаційної інстанції вважає, що постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014 вказаним вимогам процесуального закону не відповідає, оскільки в її мотивувальній частині суд апеляційної інстанції обмежився виключно встановленими обставинами та мотивами суду першої інстанції, не зазначивши при цьому встановлених судом апеляційної інстанції обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування цим судом окремих доказів.

Тобто, суд апеляційної інстанції не здійснив перевірку правильності висновків суду першої інстанції по суті спору та не навів мотивів, з яких він виходив при постановленні оскаржуваного судового рішення.

При цьому, суд апеляційної інстанції не перевірив доводів апеляційної скарги позивача, не оцінив їх обґрунтованість та не навів мотивів, з яких вони були задоволені, обмежившись встановленими судом першої інстанції обставинами по справі.

Вищевказані обставини виключають можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та правової оцінки обставин справи.

Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи; справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.

Таким чином, оскільки суд апеляційної інстанції не виконав покладених на нього функцій і не перевірив належним чином законність рішення суду першої інстанції, тому постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014 підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Медпром» задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 6 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний