Постанова

від 10.05.2016 по справі п/811/164/16

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2016 року справа № П/811/164/16

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ва Грейн Експресс" до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ва Грейн Експресс" (далі-позивач, ТОВ "Ва Грейн Експресс") звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - відповідач, Олександрійська ОДПІ), в якому просить суд визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000071500 від 05.02.2016 року.

Позивач вважає, що висновки Акта перевірки є необґрунтованими і незаконними, та такими, що не відповідають фактичним обставинам, оскільки ґрунтуються лише на припущеннях, що в свою чергу, не підтверджені належними документами. Як наслідок, штрафні (фінансові) санкції застосовані згідно спірного податкового повідомлення-рішення на його підставі, являються неправомірними та підлягають скасуванню.

Відповідачем подано письмові заперечення на позов, вимоги не визнаються в повному обсязі та зазначається, що прийняття оскаржуваного рішення обумовлено порушенням податкового законодавства, що виявлені під час перевірки, а тому рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

За таких обставин, відповідач зазначає, що оскаржуване рішення винесено правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.03.2016 року подальший розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ва Грейн Експресс" зареєстроване як юридична особа Олександрійською міською радою 19.04.2011 року, взяте на податковий облік в органах податкової служби та є платником податку на додану вартість.

Основним видом діяльності ТОВ "Ва Грейн Експресс" є вантажний автомобільний транспорт (49.41), складське господарство (52.10), транспортне оброблення вантажів (52.24), інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (52.29), надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20) (а.с.108-109).

Досліджуючи спірні правовідносини суд зазначає наступне.

На підставі направлень від 19.01.2016 року №16/11-26/22-00-37583626, №17/11-26-15-0037583626 року посадовими особами Олександрійської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Ва Грейн Експресс" з питань відображення в податковому обліку операцій із здійснення взаємовідносин з ТОВ "Юні Текс" за період з 01.05.2015 року по 31.05.2015 року та подальшого використання в господарській діяльності чи продажу придбаного товару (а.с.29-35).

В акті перевірки податковим органом зафіксовано порушення:

- п.185.1 ст. 185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податкове зобов'язання з ПДВ по податковій декларації з податку на додану вартість на загальну суму 161578,00 грн., в тому числі за травень 161578,00 грн., за рахунок завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у травні 2015 року на загальну суму 161578,00 грн., внаслідок включення до складу ПДВ, за рахунок завищення податкового кредиту в зв'язку із проведенням (нереальної) безтоварної господарської операції з отримання послуг від ТОВ "Юні Текс", ведення в обіг яких не підтверджується фактом реального походження цих послуг у попередніх ланках ланцюга його продажу та факт надання яких не підтверджено.

Олександрійською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області на підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 05.02.2016 року:

- №0000071500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 201 972,50 грн., у тому числі 161578,00 грн. основного платежу та 40394,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.45);

Судом встановлено, що оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями податковим органом визначено позивачу грошові зобов'язання у зв'язку з включенням позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ за господарськими операціями з ТОВ "Юні Текс", які на думку Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області, не підтверджуються фактичними обставинами, всі первинні бухгалтерські документи складені з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не мають юридичної сили та не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку та подальшого декларування податкових показників.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

За таких підстав, в межах предмета доказування по даній справі належить встановити факт здійснення та реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Юні Текс" обставини придбання, використання придбаних послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Також, Верховним Судом України у справі № 21-737во09 (постанова від 08.09.2009 року) зазначено : "здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік, а відтак суду слід звернути увагу і дати належну оцінку доводам податкового органу щодо відсутності таких документів у платника податку під час його перевірки, оскільки таке може свідчити і про нездійснення самих господарських операцій".

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 цього Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи зі змісту наведених вище норм, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Отже, наявність податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість, не є єдиною умовою формування податкового кредиту. При цьому будь-які документи, складені на підтвердження факту здійснення окремої господарської операції, набувають статусу документа за своїм суттєвим навантаженням лише у разі фактичності здійснення господарської операції, з приводу якої складається відповідний документ, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою.

Згідно п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені ПК України. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Досліджуючи спірні правовідносини, суд встановив, що висновок відповідача, наведений ним в акті перевірки, ґрунтується на встановлених відповідачем фактах, які в цілому свідчать про безтоварність господарських операцій, що здійснювались між позивачем та його контрагентами, на підставі яких був сформований податковий кредит з податку на додану вартість.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Досліджуючи спірні правовідносини судом встановлено, що основним видом діяльності ТОВ "Юні Текс" є інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (а.с.108-109).

У власності ТОВ "Ва Грейн Експресс" перебувають наступні транспортні засоби: (а.с.64)

- Камаз реєстраційний державний номер ВА 97-30 АХ;

- Камаз реєстраційний державний номер ВА 97-31 АХ ;

- Камаз реєстраційний державний номер ВА 97-33 АХ ;

- Камаз реєстраційний державний номер ВА 97-36 АХ;

- Камаз реєстраційний державний номер ВА 29-18 ВА;

- Камаз реєстраційний державний номер ВА 73-79 АА

- Камаз реєстраційний державний номер ВА 41-01 АМ;

- Маз реєстраційний державний номер ВА 12-69 ВА;

- Маз реєстраційний державний номер ВА 9732 АХ;

- Камаз реєстраційний державний номер ВА 97-34 АХ;

- Камаз реєстраційний державний номер ВА 97-35 АХ;

- Маз реєстраційний державний номер ВА 12-69 ВА;

- Камаз реєстраційний державний номер ВА 12-70 ВА;

- Камаз реєстраційний державний номер ВА 43-92 ВА;

- Камаз реєстраційний державний номер ВА 43-82 ВА;

- Маз реєстраційний державний номер ВА 12-71 ВА;

- Камаз реєстраційний державний номер ВА 43-80 ВА;

- Камаз реєстраційний державний номер ВА 43-84 ВА

- Маз реєстраційний державний номер ВА 43-66 ВА;

- Камаз реєстраційний державний номер ВА 29-72 ВА;

- Камаз реєстраційний державний номер ВА 69-49 ВА;

- Камаз реєстраційний державний номер ВА 69-48 ВА;

- Камаз реєстраційний державний номер ВА 69-54 ВА;

- Камаз реєстраційний державний номер ВА 69-51 ВА;

- Камаз реєстраційний державний номер ВА 69-52 ВА;

- Камаз реєстраційний державний номер ВА 16-29 ВА;

- Маз реєстраційний державний номер ВА 16-04 ВА;

- МАN реєстраційний державний номер ВА 97-80 АХ;

- Камаз реєстраційний державний номер ВА 29-58 ВА;

- Камаз реєстраційний державний номер ВА 16-43 ВА;

- МERSEDES-BENZ АСТROS реєстраційний державний номер ВА 69-63 ВА;

- МАN реєстраційний державний номер ВА 43-65 ВА;

- МАN реєстраційний державний номер ВА 97-81 АХ;

- МАN реєстраційний державний номер ВА 12-66 ВА;

- МАN реєстраційний державний номер ВА 9776 АХ (а.с.71-105).

Судом встановлено, що 30 квітня 2015 року між ТОВ "Юні Текс" (виконавець) та ТОВ "Ва Грейн Експресс" (Замовник) укладено договір про виконання робіт №3004, за змістом якого виконавець зобов'язується з власних матеріалів провести покраску вищевказаних автомобілів в кількості 35 одиниць; замовник у свою чергу зобов'язується прийняти виконані роботи та провести оплату замовлення (а.с.46-48).

На виконання умов вказаного договору у травні 2015 року позивачем придбано у ТОВ "Юні Текс" послуги з покраски власних транспортних засобів на загальну суму 849 465,60 грн. (із них ПДВ - 141 577,55 грн.).

Оплата за даним договором здійснена безготівковим шляхом, що посвідчується відповідним платіжним дорученням від 16 червня 2015 року №481 (а.с.106).

Факт отримання позивачем послуг підтверджується наявними у матеріалах справи податковою накладною від 31 травня 2015 року №243 (а.с.56-57), відповідним рахунком на оплату від 31 травня 2015 року №СФ-0000430 (а.с.49), відповідним актом надання послуг від 31 травня 2015 року №ОУ-0000479 (а.с.50).

Разом з тим, 05 травня 2015 року між ТОВ "Юні Текс" (виконавець) та ТОВ "Ва Грейн Експресс" (Замовник) укладено договір про юридичне супроводження №35, предметом якого є доручення ТОВ "Ва Грейн Експресс" виконавцеві - ТОВ "Юні Текс", надання послуг з усного консультування та правової юридичної допомоги з питань порядку отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів в контексті постанов НБУ та чинного законодавства (а.с.51-53).

Факт отримання позивачем юридичних послуг підтверджується наявними у матеріалах справи податковою накладною від 31 травня 2015 року №242 (а.с.58), відповідним рахунком на оплату від 31 травня 2015 року №СФ-0000429 (а.с.55), відповідним актом надання послуг від 31 травня 2015 року №ОУ-0000478 (а.с.55а), відповідним переліком виду наданих позивачеві послуг (а.с.155) на загальну суму 120 000,00 грн. (із них ПДВ - 20 000,00 грн.).

Матеріалами справи встановлено, що послуги з ремонту авто та юридичні послуги, які проведені ТОВ "Юні Текс", позивачем обліковано по рахунку 63 (а.с.107).

Долучені до матеріалів справи вищевказані копії первинних документів, свідчать про фактичне виконання сторонами умов вказаних договорів.

Податкові накладні за вказаними господарськими операціями позивачем включено до списку отриманих податкових накладних за травень 2015 року (а.с.59-60).

Всі документи підписані відповідальними особами та скріплені печатками як позивача так і контрагента.

Дослідивши надані до суду первинні документи, суд встановив, що вони складені відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

За таких обставин, факт здійснення господарських операцій підтверджується позивачем належним чином оформленими первинними та розрахунковими документами, що згідно з ст.198 ПК України свідчить про належне формування позивачем на підставі цих первинних документів податкового кредиту з податку на додану вартість.

Окрім того, суд зауважує, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати його контрагентами податків до бюджету, від знаходження постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. При цьому питання віднесення певних сум до податкового кредиту не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Натомість, у разі, якщо такі особи не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб.

Разом з тим, під час розгляду даної справи суд враховує положення статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Нормами частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006р. № 3477-IV визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, при розгляді Європейським судом з прав людини податкових спорів в мотивувальній частині рішення найчастіше застосовується стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року. Даною статтею гарантується право на мирне володіння своїм майном. У ній, зокрема, визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У контексті податкових спорів (в т.ч. даного конкретного спору) позбавлення права отримати податкову вигоду (податковий кредит) розглядається як позбавлення власності.

Так, у своєму Рішенні від 09 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України" Європейський суд з прав людини зазначає , що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

У Рішенні цього ж суду у справі "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) наводяться висновки про те, що позбавлення податковим органом права платників податків ПДВ на податковий кредит/бюджетне відшкодування з причини виявлення зловживань з боку їхніх постачальників є порушенням статті 1 Протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Адже немає доказів залучення платника податку на додану вартість до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників. В цьому випадку недотримується принцип пропорційності, тобто справедливого балансу між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізації яких здійснюється втручання держави.

Судом також враховано вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ "Юні Текс" було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.110-120).

Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Судом відхиляються посилання відповідача на інформацію податкового органу про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Юні Текс", оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення податкового органу, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, резюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Олександрійською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області не доведено фактів відсутності реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ "Юні Текс". Суду не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.

З огляду на зміст доказів у їх сукупності, а також на відсутність з боку відповідача додаткових аргументів в обґрунтування своєї позиції, у процесі розгляду справи знайшов підтвердження факт реальності господарських операцій між ТОВ "Ва Грейн Експресс" і ТОВ "Юні Текс", а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

В процесі розгляду справи відповідачем не доведено суду правомірність оскаржуваного рішення, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, суд також вважає за необхідне присудити з Державного бюджету України на користь ТОВ "Ва Грейн Експресс" судові витрати у розмірі 3029,58 грн.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Ва Грейн Експресс" - задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000071500 від 05.02.2016 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 201 972,50 грн., у тому числі 161 578,00 грн. основного платежу та 40394,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

3.Присудити з Державного бюджету України на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Ва Грейн Експресс" (код - 37583626) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 3029,58 грн. (три тисячі двадцять дев'ять гривень п'ятдесят вісім копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (код - 39481571).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Жук