Ухвала

від 30.08.2016 по справі п/811/164/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 серпня 2016 рокусправа № П/811/164/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Туркіної Л.П.

           суддів:                     Дурасової Ю.В. Коршуна А.О.

за участю секретаря судового засідання:          Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року

у справі №П/811/164/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВА ГРЕЙН ЕКСПРЕСС»

до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,–

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «ВА ГРЕЙН ЕКСПРЕСС» звернулося до суду з позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05 лютого 2016 року №0000071500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 201972,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки щодо порушення товариством вимог чинного законодавства та нікчемності укладених правочинів є необґрунтованими і незаконними, та такими, що не відповідають фактичним обставинам, оскільки ґрунтуються лише на припущеннях, що в свою чергу, не підтверджені належними документами. Як наслідок, штрафні (фінансові) санкції застосовані згідно спірного податкового повідомлення-рішення на його підставі, являються неправомірними та підлягають скасуванню.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05 лютого 2016 року №0000071500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 201972,50 грн., у тому числі 161578,00 грн. за основним платежем та 40394,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Рішення суду обґрунтовано тим, що факт здійснення господарських операцій позивачем підтверджується належним чином оформленими первинними та розрахунковими документами, що згідно з статтею 198 Податкового кодексу України свідчить про належне формування позивачем на підставі цих первинних документів податкового кредиту з податку на додану вартість. Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем не надано. Посилання відповідача на інформацію податкового

органу про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Юні Текс» є безпідставною, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Олександрійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, винесення судом рішення без врахування суттєвих обставин справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Зокрема зазначає, що суд не прийняв до уваги податкову інформацію від 24 червня 2015 року, отриману від державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві, де зазначено про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Юні Текс», стосовно якого триває процедура припинення. Названа інформація, як вказує відповідач, свідчить про відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю «Юні Текс» матеріальних та трудових ресурсів для виконання угоди з позивачем.

Також, звертає увагу на те, що акти приймання-передачі послуг не містять інформації щодо здійснення конкретних дій виконавцями договорів, тобто не містять змісту та обсягу господарських операцій, на виконанні яких наполягає позивач. У зазначених актах міститься лише узагальнена інформація, тому, з наданих документів, не можливо встановити, чи були виконані послуги товариством з обмеженою відповідальністю «Юні Текс» та в якому обсязі.

У письмових запереченнях товариство з обмеженою відповідальністю «ВА ГРЕЙН ЕКСПРЕСС» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції – без змін, як законну та обґрунтовану.

Зазначає, що висновок податкового органу про нікчемність правочинів, на підставі яких товариством відображено у податковому обліку податковий кредит, та які, на думку відповідача, вчинено з метою, що суперечить інтересам держави та порушує публічний порядок, не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитися в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Сторони та їх представники, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВА ГРЕЙН ЕКСПРЕСС» зареєстроване як юридична особа Олександрійською міською радою 19 квітня 2011 року, взяте на податковий облік в органах податкової служби та є платником податку на додану вартість. Основним видом діяльності є вантажний автомобільний транспорт (49.41), складське господарство (52.10), транспортне оброблення вантажів (52.24), інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (52.29), надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20).

Олександрійською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Кіровоградській області, на підставі направлень від 19 січня 2016 року №16/11-26/22-00-37583626, №17/11-26-15-0037583626 року, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ВА ГРЕЙН ЕКСПРЕСС» з питань відображення в податковому обліку операцій із здійснення взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Юні Текс» за період з 01 травня 2015 року по 31 травня 2015 року та подальшого використання в господарській діяльності чи продажу придбаного товару, за результатами якої складено акт від 27 січня 2016 року №7/11-26-22-00/37583626.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість на суму 161578,00 грн., за рахунок завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у травні 2015 року, внаслідок включення до його складу податок на додану вартість, за рахунок завищення податкового кредиту в зв'язку із проведенням (нереальної) безтоварної господарської операції з отримання послуг від товариства з обмеженою відповідальністю «Юні Текс», введення в обіг яких не підтверджується фактом реального походження цих послуг у попередніх ланках ланцюга його продажу та факт надання яких не підтверджено.

При цьому, позиція податкового органу ґрунтується на тому, що позивачем включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за господарськими операціями з товариством з обмеженою відповідальністю «Юні Текс», які, на думку Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області, не підтверджуються фактичними обставинами, у зв'язку з чим первинні бухгалтерські документи складені з порушенням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не мають юридичної сили та не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку та подальшого декларування податкових показників.

На підставі акту перевірки від 27 січня 2016 року Олександрійською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення від 05 лютого 2016 року №0000071500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість а розмірі 201972,50 грн., у тому числі 161578,00 грн. за основним платежем та 40394,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут і далі – у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит визначається як сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави, за яких платник податків має право на віднесення витрат, понесених у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сум податку на додану вартість, сплачених у складі вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Судом першої інстанції встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «ВА ГРЕЙН ЕКСПРЕСС» та товариством з обмеженою відповідальністю «Юні Текс» укладено договір про виконання робіт від 30 квітня 2015 року №3004, за умовам якого контрагентом позивача у травні 2015 року надано послуги з покраски автомобілів позивача в кількості 35, з власних матеріалів, на загальну суму 849465,60 грн. (із них ПДВ – 141577,55 грн.).

Оплата за даним договором здійснена безготівковим шляхом, що посвідчується відповідним платіжним дорученням від 16 червня 2015 року №481 (а.с.106).

Факт отримання позивачем послуг підтверджується наявними у матеріалах справи податковою накладною від 31 травня 2015 року №243, рахунком на оплату від 31 травня 2015 року №СФ-0000430, актом надання послуг від 31 травня 2015 року №ОУ-0000479.

Також, між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Юні Текс» укладено договір про юридичне супроводження від 05 травня 2015 року №35, за умовами якого контрагент позивача зобов'язувався надати позивачу послуги з усного консультування та правової юридичної допомоги з питань порядку отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів в контексті постанов НБУ та чинного законодавства.

Факт отримання позивачем юридичних послуг підтверджується наявними у матеріалах справи податковою накладною від 31 травня 2015 року №242, рахунком на оплату від 31 травня 2015 року №СФ-0000429, актом приймання-передачі наданих послуг від 31 травня 2015 року №ОУ-0000478, переліком виду наданих послуг на загальну суму 120000,00 грн. (із них ПДВ – 20 000,00 грн.).

Матеріалами справи встановлено, що послуги з покраски автомобілів та юридичні послуги, які проведені товариством з обмеженою відповідальністю «Юні Текс», позивачем обліковано по рахунку 63 (а.с.107).

Податкові накладні за вказаними господарськими операціями позивачем включено до списку отриманих податкових накладних за травень 2015 року (а.с.59-60).

Належних доказів щодо підробки названих документів та складення останніх за відсутності господарських операцій, якими слід вважати відповідні вироки у кримінальних справах, до суду не надано.

Отже, позивач підтвердив правомірність показників податкової звітності належними та допустимими доказами, якими згідно з статтею 44 Податкового кодексу України, статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» є документи первинного бухгалтерського та податкового обліку суб'єкта господарювання.

Посилання відповідача на те, що акти приймання-передачі послуг не містять інформації щодо здійснення конкретних дій виконавцями договорів, тобто не містять змісту та обсягу господарських операцій, не приймаються судом, оскільки з акту приймання-передачі послуг, з урахуванням договору про надання юридичних послуг, а також іншої первинної документації, можна встановити обсяг та ціну наданих послуг.

При цьому, судом також враховано пояснення податкового органу, викладені в апеляційній скарзі, де зокрема зазначено, що «для проведення перевірки стосовно взаємовідносин ТОВ «ВА ГРЕЙН ЕКСПРЕСС» з ТОВ «Юні Текс» у травні 2015р.надано акт прийому-передачі наданих юридичних послуг по договору №35 від 05.05.2015р., в якому зазначено, які саме послуги було надано».

Крім того, відомості, що містяться в акті приймання-передачі послуг, підтверджено наявністю у позивача валютного рахунку в ПАТ «НЕОС БАНК», а також можливістю вчинення дій щодо відкриття валютних рахунків в ПАТ «Альфа-Банк», що підтверджено діями, вчиненими у липні 2014 року.

Щодо акту про неможливість проведення зустрічної звірки, складеного стосовно контрагента позивача, то він не може бути підставою для визначення податкових зобов'язань останнього, оскільки законодавством України, зокрема пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, названі акти не віднесено до належних та беззаперечних доказів на підтвердження обставин щодо правомірності показників податкової звітності особи, яка не є об'єктом перевірки, зазначеним у названих актах.

Також слід зазначити, що на момент здійснення господарських операцій товариство з обмеженою відповідальністю «Юні Текс» було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Крім того, у рішенні від 09 січня 2007 року по справі «Інтерсплав проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюється конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. При цьому Суд не прийняв зауваження Уряду щодо загальної практики відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Відповідно до пункту 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі.

Позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Відповідно до частини 1 статті 244-1 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Верховним Судом України при розгляді заяви ОДПІ про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 травня 2010 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення було застосовано рішення Європейського суду з прав людини. В результаті розгляду колегія суддів ВАСУ дійшла висновку: «Рішення касаційного суду узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності» (Постанова Верховного Суду України від 31 січня 2011 року (головуючий суддя – Панталієнко В.П.).

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податковим органом не доведено правомірності донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій товариству з обмеженою відповідальністю «ВА ГРЕЙН ЕКСПРЕСС».

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, –

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області – залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року у справі №П/811/164/16 – залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Ухвалу складено у повному обсязі 05.09.2016р.

Головуючий:                                                                      Л.П. Туркіна

           Суддя:                                                                      Ю.В. Дурасова

           Суддя:                                                                      А.О. Коршун