Постанова

від 01.06.2016 по справі 826/24655/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 червня 2016 року № 826/24655/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фондовий Центр «Дельта-Енерго» доДержавної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фондовий Центр «Дельта-Енерго» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 22.09.2015 № 0004282203.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2015 відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 14.03.2016.

В порядку встановленому статтею 15 1 Кодексу адміністративного судочинства України та Положенням про автоматизовану систему суду, затвердженого рішенням ради суддів України № 30 від 26.11.2010 року у зв'язку з припиненням повноважень судді ОСОБА_3., в провадженні якої перебувала адміністративна справа № 826/24655/15, справу було розподілено між суддями повторно.

У відповідності до протоколу розподілу від 17 лютого 2016 р. у справі № 826/24655/15 призначено Головуючого суддю Федорчука А.Б.

Ухвалою суду від 01.03.2016 прийнято до провадження справу №826/24655/15 суддею Федорчуком А.Б та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 14 березня 2016, яке в подальшому відкладалось з метою отримання додаткових доказів для правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками Акта перевірки щодо порушення позивачем відповідних положень Податкового кодексу України (надалі - Кодекс), оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем положень Кодексу при визначенні суми витрат є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.

Представник відповідача проти позову заперечив, при цьому посилаючись на те, що під час проведення перевірки встановлено господарські взаємовідносини позивача з ОСОБА_1, які документально не підтверджені. А тому, правочини, що укладені між позивачем та контрагентом є такими, що не мали на меті настання реальних наслідків, а у позивача відсутнє законне право на віднесення сум по спірним правовідносинам до витрат.

За таких обставин, податковий орган просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Справа розглянута в порядку письмового провадження, з огляду на положення ч.4 ст. 122 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

22 вересня 2015 відповідачем на підставі акта перевірки № 3481/26-56-22-03-10/21694604 від 01.09.2015, прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення:

- 0004282203, яким позивачу за порушення п.п. 14.1.36, 138.1, 138.5.1, 139.1.9 ПК України, збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» всього в сумі 11 812 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 9450 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2362 грн.

Як вбачається з акта перевірки та письмових заперечень відповідача, збільшення грошового зобов'язання та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, ґрунтується на обставинах безтоварності господарських взаємовідносин між позивачем і ФОП ОСОБА_2

Безтоварність господарських операцій, в свою чергу, обґрунтовується контролюючим з огляду на те, що до перевірки позивачем не надано звітів про виконану роботу, а саме: скільки спеціалістів було знайдено для роботи, які консультації було проведено.

Інших обставин збільшення позивачу суми грошового зобов'язання та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій акт перевірки в собі не містить.

Не погоджуючись з обґрунтованістю зазначених доводів контролюючого органу та, як наслідок, правомірністю податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

ТОВ «ФЦ «ДЕЛЬТА-ЕНЕРГО» у перевіряємий період здійснювало професійну діяльність на ринку цінних паперів на підставі наданих ліцензій - діяльність з торгівлі цінними паперами, брокерська діяльність (ліцензія АГ №579964 від 13.10.2011) та депозитарна діяльність зберігача цінних паперів (ліцензія АГ №579963 від 18.08.2010).

Як зазначає представник позивача, з метою своєчасного та актуального отримання інформації з питань організації, діяльності та функціонування фондового ринку та можливих ризиків, притаманних цим видам діяльності, Позивач уклав з контрагентом ФОП ОСОБА_2 договір № 010712 про надання юридичних та консультаційних послуг від 01.07.2012 р., строком до 31.12.2012 р.

Відповідно до умов договору ФОП ОСОБА_2 (Виконавець) прийняв на себе зобов'язання надавати комплекс юридичних та консультаційних послуг в обсязі та на умовах, передбачених договором, за дорученням (зверненням) ТОВ «ФЦ «ДЕЛЬТА-ЕНЕРГО» (Клієнта).

Під послугами в рамках цього договору розуміється: надання юридичних, консультаційних послуг з питань комерційної діяльності та управління, планування, реєстрації, перереєстрації, організації, забезпечення ефективності та контролю, інформації для управління.

Виконавець надає послуги Клієнту після відповідного звернення до нього, яке може бути неодноразовим у зв'язку із виникненням у Клієнта різного роду питань, вирішення яких потребує отримання юридичних послуг та консультаційний Виконавця, (п.2.1.1, п.3.1, п.3.2 договору).

Факт надання Клієнту Виконавцем послуг оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується сторонами. Оплата послуг здійснюється на підставі рахунку Виконавця у безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 5 календарних днів з дати підписання акту приймання-передачі послуг. На вимогу Клієнта, Виконавець зобов'язувався надавати йому письмові звіти про стан виконання взятих на себе зобов'язань, з документального підтвердження інформації вказаної в такому звіті (п.2.1.7, п.3.4, п.3.5 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору у період з 01.07.2012 по 28.09.2012 року ФОП ОСОБА_2 були надані Позивачу юридичні та консультаційні послуги (8 пунктів деталізації змісту наданих послуг від 28.09.2012) на загальну суму 45000,00 грн. без ПДВ.

Факт надання послуг за Договором підтверджується оформленими у встановленому законом порядку первинними бухгалтерськими документами: актом виконаних робіт від 28.09.2012, деталізацією змісту наданих послуг від 28.09.2012, які, були надані представникам ДПІ при проведенні перевірки та в підтвердження власної правової позиції долучені позивачем до матеріалів справи.

Розрахунок проведено у безготівковій формі, що вбачається із наданих банківських виписок по рахунку ТОВ «ФЦ «ДЕЛЬТА-ЕНЕРГО».

Посилання ДПІ на не надання позивачем звітів про надані послуги, судом відхиляються, адже 17.09.2015 року (до винесення ППР) представником Позивача були надані відповідачу супровідним листом копії письмових звернень Позивача до ФОП ОСОБА_2 про надання послуг, а також надані копії письмових звітів ФОП ОСОБА_2 про наданні послуги, які підтверджують фактичне надання та отримання послуги згідно договору.

З приводу взаємозв'язку понесених витрат з господарською діяльністю позивача, судом встановлено, що на виконання умов договору № 010712 від 01.07.12 p., Виконавець - ФОП ОСОБА_2 здійснював пошук (відбір) сертифікованих фахівців для роботи в ТОВ «ФОНДОВИЙ ЦЕНТР «ДЕЛЬТА-ЕНЕРГО». На підставі отриманої інформації від Виконавця, позивачем по декількох кандидатах були проведені співбесіди та один з кандидатів був прийнятий до штату на посаду торговця цінними паперами. Підтвердженням прийняття обраного кандидата на роботу є наказ № 06/12-к від 20.09.2012.

За таких обставин суд зазначає, що одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. В свою чергу дані бухгалтерського обліку та податкового обліку відображуються у податкових деклараціях платників податків.

Таким чином, суд звертає увагу, що податковий орган а ні в ході проведення перевірки, а ні під час судового розгляду в суд не надав належних та допустимих доказів про невідповідність первинних бухгалтерських документів позивача вимогам чинного податкового законодавства.

Крім того, суд зазначає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договір, укладений між останнім та його контрагентом, мав на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження правомірності формування податкового кредиту та витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Суд зазначає, що всі вищезазначені первинні бухгалтерські документи, які надані позивачем, в якості доказів, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та повністю відображають реальність проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Згідно із п.138.2. ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, суд, проаналізувавши наведені норми чинного законодавства України проходить до висновку, що у Податковому кодексі України передбачено правову підставу для формування витрат, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів, що відображають зміст та обсяг господарської операції.

Позивачем та контрагентом було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Аналіз наведених положень дає підстави дійти висновку, що податковим органом не доведена правомірність та обґрунтованість позбавлення позивача права на витрати по спірним господарським операціям, з урахуванням вимог чинного законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0004282203 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

В порушення положень ст. 7, Глави 6, ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги, в даному випадку, підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фондовий Центр «Дельта-Енерго» - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві від 22.09.2015 № 0004282203.

3. Стягнути судові витрати в сумі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фондовий Центр «Дельта-Енерго» (код ЄДРПОУ 21694604, адреса: 04071, м.Київ, ВУЛИЦЯ ВЕРХНІЙ ВАЛ, будинок 24) шляхом їх безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві, за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Б. Федорчук