Постанова

від 08.06.2016 по справі 924/1525/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року Справа № 924/1525/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кочерової Н.О. (доповідач), суддів Акулової Н.В., Саранюка В.І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 у справі№ 924/1525/14 господарського суду Хмельницької області за позовомОСОБА_4 до 1) приватного акціонерного товариства "Новоушицьке АТП 16843", 2) приватного підприємства "Яртранс", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 1) ОСОБА_5, 2) фізична особа-підприємець ОСОБА_6, провизнання недійсними договорів купівлі-продажу від 08.10.2013 № 589458, № 589459, № 589460, укладених між ПАТ "Новоушицьке АТП 16843" та ПП "Яртранс" за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_7

від відповідача-1: Ковальський П.Г. - голова правління, Соловей О.В.

від відповідача-2: Кугаєвський Г.І. - директор

від третьої особи-1: не з'явилися

від третьої особи-2: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до господарського суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Новоушицьке АТП 16843" та приватного підприємства "Яртранс" про визнання договорів купівлі-продажу № 589458, № 589459, № 589460 від 08.10.2013, укладених між відповідачами у справі, недійсними.

В обґрунтування вимог позивач зазначав, що спірні договори суперечать чинному законодавству України, зокрема ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки такі договори є значними правочинами, вартість відчуженого майна за якими перевищує 50 % вартості активів товариства, та були укладені за відсутності рішення загальних зборів акціонерів ПАТ "Новоушицьке АТП 16843" про вчинення спірних договорів, відчуження нежитлових будівель за спірними договорами було здійснено за заниженою ціною, що відповідно до ст.ст. 203, 215 ЦК України тягне недійсність вказаних договорів.

Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 20.10.2015 (склад колегії суддів: Магера В.В. - головуючий, Субботіна Л.О., Музика М.В.), прийнятим за результатами нового розгляду справи, позов задоволено. Визнано недійсними договори купівлі-продажу від 08.10.2013 №589458, №589459, №589460, укладені між ПАТ "Новоушицьке АТП 16843" та ПП "Яртранс".

Місцевий господарський суд виходив з того, що спірні договори вчинені з порушенням норм чинного законодавства, зокрема ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства", та порушують корпоративні права позивача, як акціонера ПАТ "Новоушицьке АТП 16843", оскільки були укладені на підставі рішення Наглядової ради товариства, яка не мала компетенції на прийняття рішення про відчуження майна ПАТ "Новоушицьке АТП 16843", яке складає більше, ніж 50% вартості активів товариства, а загальні збори акціонерів для вирішення питання про продаж активів товариства, як це передбачено ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства, не скликались, відповідних рішень загальними зборами не приймалось, що, за висновком суду, є порушенням прав позивача на участь в управлінні акціонерним товариством. Суд також дійшов висновку про те, що за спірними договорами було відчужено основні засоби виробництва ПАТ "Новоушицьке АТП 16843", за відсутності яких товариство не зможе функціонувати, та було відчужено майно, яке не відповідає переліку майна, наведеного в протоколі Наглядової ради ПАТ "Новоушицьке АТП 16843" № 8 від 30.08.2013, щодо відчуження якого Наглядовою радою товариства було прийнято відповідне рішення.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 (склад колегії суддів: Розізнана І.В. - головуючий, Грязнов В.В., Мельник О.В.) апеляційну скаргу ПП "Яртранс" задоволено. Рішення господарського суду Хмельницької області від 20.10.2015 скасовано. Прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що два спірних договори - № 589458 та № 589459 від 08.10.2013 не суперечать вимогам ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки вартість кожного з вказаних договорів не перевищує 25% вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, а відтак, такі договори були правомірно укладені на підставі рішення наглядової ради ПАТ "Новоушицьке АТП 16843", оформленого протоколом №8 від 30.08.2013. Крім того, вказані договори були в подальшому схвалені відповідачем-1 (продавцем до договорами).

Разом з цим, за висновком суду, третій спірний договір № 589460 від 08.10.2013 суперечить вимогам ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки наглядова рада ПАТ "Новоушицьке АТП-16843" не мала повноважень приймати рішення щодо відчуження частини майна товариства, ринкова вартість якого перевищує 25% вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства. Однак, суд, керуючись ст. 241 ЦК України, дійшов до висновку, що вказаний договір не може бути визнаний недійсним, оскільки після його укладення відповідач-1 вчинив дії, які свідчать про схвалення вказаного договору.

Суд також дійшов до висновку, що спірні договори відповідають і положенням ч. 5 ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства, оскільки об'єкти нерухомого майна, які відчужувались за спірними договорами, не належать до цілісного майнового комплексу, а є окремим нерухомим майном, яке було передано до статутного фонду товариства під окремими інвентаризаційними номерами та на яке товариством оформлено право власності окремо по об'єктах нерухомого майна. Відчужене за спірними договорами майно відповідало переліку майна, вказаного в протоколі наглядової ради ПАТ "Новоушицьке АТП-16843" № 8 від 30.08.2013, оскільки, як встановлено судом на підставі наявних в матеріалах справі доказів, до складу нежитлових приміщень, які вирішено відчужити згідно протоколу наглядової ради ПАТ "Новоушицьке АТП 16843" № 8 від 30.08.2013, належать інші допоміжні приміщення, які і були відчужені за договорами купівлі-продажу та передані за актами прийому-передачі ПП "Яртранс".

Крім того, суд також зазначив, що позивач не довів порушення його корпоративних прав на участь у загальних зборах щодо укладення спірних договорів, оскільки такі збори не скликались та фактично не проводились.

В касаційній скарзі ОСОБА_4 просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судами обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Зі змісту ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, згідно з випискою від 16.10.2014 приватне акціонерне товариство "Новоушицьке АТП-16843" значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до Статуту ПАТ "Новоушицьке АТП 16843" (далі - Статут), товариство є юридичною особою з дати його державної реєстрації.

Відповідно до п. 7.1. Статуту органами управління товариством є: загальні збори акціонерів; наглядова рада; правління; ревізійна комісія.

30.08.2013 наглядовою радою товариства прийнято рішення, оформлене протоколом № 8 від 30.08.2013, про відчуження приватному підприємству "Яртранс" частини майна товариства, а саме: будівлю КТП, будівлю майстерні з прибудовою і будівлю профілакторію (шино-монтажний пост). Також вирішено уповноважити заступника голови правління ОСОБА_15 виготовити необхідні документи, провести відчуження об'єктів, оформити у нотаріуса та підписати договір купівлі-продажу, погасити позику, розрахуватись з кредиторами.

08.10.2013 між приватним акціонерним товариством "Новоушицьке АТП 16843" в особі заступника голови правління ОСОБА_15 (продавець, відповідач-1) та приватним підприємством "Яртранс" (покупець, відповідач-2) укладено три договори купівлі-продажу частини нежитлових приміщень, а саме:

- договір № 589458, на виконання умов п.п. 1.1., 1.2. якого продавець передав, а покупець прийняв у власність 12/100 частини комплексу, виробничих будівель та споруд загальною площею 2 204,9 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, зокрема будівлю "профілакторію" (шинно-монтажний пост), загальною площею 194,3 кв.м. та прибудову "б" загальною площею 62,3 кв.м. Згідно з п. 1.8. договору, продаж частин нежитлових приміщень вчинено за 14 962,00 грн без ПДВ, які покупець зобов'язався перерахувати продавцю на розрахунковий рахунок до 15.10.2013;

- договір № 589459, на виконання умов п.п.1.1., 1.2. якого продавець передав, а покупець прийняв у власність 8/100 частини комплексу, виробничих будівель та споруд загальною площею 2 204,9 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, зокрема, будівлю КТП "Г" загальною площею 29,8 кв.м. та споруду-навіс з оглядовою ямою "г" площею 140,2 кв.м. Згідно з п.1.8. вказаного договору продаж частин нежитлових приміщень вчинено за 10 499,00 грн без ПДВ, які покупець зобов'язався перерахувати продавцю на розрахунковий рахунок до 15.10.2013;

- договір № 589460, на виконання умов п.п.1.1., 1.2. якого продавець передав, а покупець прийняв у власність 24/100 частини комплексу, виробничих будівель та споруд загальною площею 2 204,9 кв. м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, зокрема будівлю майстерні "А-1" загальною площею 486,4 кв.м. та прибудову "а" загальною площею 37,6 кв.м. Згідно з п.1.8. договору продаж частин нежитлових приміщень вчинено за 31 497,00 грн без ПДВ, які покупець зобов'язався перерахувати продавцю на розрахунковий рахунок до 15.10.2013.

15.10.2013 на виконання умов договорів відповідач-1 передав, а відповідач-2 прийняв у власність за актами приймання-передачі вказане в зазначених договорах нерухоме майно.

Акціонер приватного акціонерного товариства "Новоушицьке АТП 16843" ОСОБА_4 звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про визнання недійсними вказаних договорів, посилаючись на те, що спірні договори суперечать чинному законодавству України, зокрема ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки є значними правочинами, вартість відчуженого майна за якими перевищує 50 % вартості активів товариства, договори укладені за відсутності рішення загальних зборів акціонерів ПАТ "Новоушицьке АТП 16843" про їх вчинення. Крім того, позивач послався на те, що спірні правочини порушують його корпоративні права на участь в управління товариства.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства" в редакції закону, чинній станом на дату укладення спірних правочинів, рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається наглядовою радою.

Якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом значного правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, рішення про вчинення такого правочину приймається загальними зборами за поданням наглядової ради.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 2 вказаного Закону значний правочин - правочин (крім правочину з розміщення товариством власних акцій), учинений акціонерним товариством, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів товариства, за даними останньої річної фінансової звітності.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до наявного в матеріалах справі фінансового звіту ПАТ "Новоушицьке АТП 16843", станом на 31.12.2012 балансова вартість майна (активів) товариства складала 95 200 грн.

Ринкова вартість частини нежитлових приміщень за договором купівлі-продажу №589458 від 08.10.2013 становить 14 962,00 грн, що складає 15,8% вартості активів товариства та за договором купівлі-продажу № 589459 від 08.10.2013 - 10 499,00 грн, що складає 11,1% вартості активів товариства

Врахувавши наведене, суд апеляційної інстанції вірно встановив, що вартість кожного з двох вказаних договорів (кожного окремо) не перевищує 25% вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, у зв'язку з чим дійшов до вірного висновку, що рішення наглядової ради, оформлене протоколом №8 від 30.08.2013, щодо відчуження нерухомого майна за договорами № 589458 та 589459 прийнято у відповідності до вимог ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства".

Судом також встановлено, що ринкова вартість частини нежитлових приміщень за третім договором купівлі-продажу № 589460 від 08.10.2013 становить 31 497,00 грн, що склало 33,1 % вартості активів товариства. Тобто вартість предмету вказаного договору перевищує 25% вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності ПАТ "Новоушицьке АТП-16843".

З огляду на вкладене суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про те, що третій спірний договір № 589460 від 08.10.2013 суперечить вимогам ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки наглядова рада ПАТ "Новоушицьке АТП-16843" не мала повноважень приймати рішення щодо відчуження частини майна товариства, ринкова вартість якого перевищує 25% вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства.

Разом з цим, колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції про відсутність підстав для визнання вказаного договору № 589460 від 08.10.2013 недійсним з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Згідно п. 3.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.13р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, після укладення спірних правочинів, в т.ч. і договору № 589460 від 08.10.2013, відповідач-1 вчинив дії, які свідчать про схвалення вказаних договорів, зокрема передав за актами прийому-передачі приміщення покупцю - ПП "Яртранс" та прийняв від останнього грошові кошти за продані нежитлові приміщення, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

При цьому, факт проведення відповідачем-2 оплати за спірними договорами та факт прийняття відповідачем-1 сплачених відповідачем-2 коштів підтверджується наявними в матеріалах справи випискою по особовому рахунку ПП "Яртранс" № 26000375799 на суму 10499,00 грн, квитанціями до прибуткового касового ордеру б/н від 21.10.2013 на суму 31497,00 грн та № 58 від 17.01.2014 на суму 14 962,00 грн, висновком експертного економічного дослідження № 13 від 18.03.2015, зробленим експертом на замовлення ПАТ "Новоушицьке АТП 16843" і ПП "Яртранс", яким встановлено факт проведення розрахунків за спірними договорами, а також постановою про закриття кримінального провадження від 28.05.2015, винесеної начальником СВ Новоушицького РВ УМВС України в Хмельницькій області в ході досудового розслідування за зверненням голови правління ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843" Ковальського П.Г. щодо підробки квитанцій та прибуткового касового ордеру та не поступлення в касу товариства грошових коштів в сумі 31 497 грн, якою встановлено факт надходження вказаної суми грошових коштів відповідачу-1.

З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції вказані обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що наступне схвалення відповідачем-1 укладених з приватним підприємством "Яртранс" договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень від 08.10.2013 відповідно до вимог ст. 241 ЦК України унеможливлює визнання цих правочинів недійсними.

Крім того, частиною п'ятою статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено заборону ділити предмет правочину з метою ухилення від передбаченого цим законом порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину.

Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, об'єкти нерухомого майна, які були відчужені за спірними договорами, не належать до цілісного майнового комплексу, а є окремим нерухомим майном, яке відповідно до додатку до наказу Хмельницького регіонального відділення ФДМ України № 891 від 27.11.1997 було передано до статутного фонду ПАТ "Новоушицьке АТП 16843" під окремими інвентаризаційними номерами та на яке товариством оформлено право власності окремо по об'єктах нерухомого майна. Таким чином, відчужене за спірними договорами майно не було єдиними майном, чим спростовуються твердження позивача в касаційній скарзі про зворотне.

Позивачем не доведено, що відчуження майна за спірними договорами призведе до зупинення виробничої діяльності підприємства.

Врахувавши наведене, апеляційний господарський суд вірно зазначив, що спірні договори не суперечать положенням ч. 5 ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства".

Колегія суддів також погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що відчужене за спірними договорами майно відповідало переліку майна, вказаного в протоколі наглядової ради ПАТ "Новоушицьке АТП-16843" № 8 від 30.08.2013, оскільки, як встановлено судом на підставі наявних в матеріалах справі доказів, зокрема рішення виконавчого комітету Новоушицької селищної ради Новоушицького району Хмельницької області № 591 від 28.07.2010, свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.12.2010, виданого відповідачу-1 на підставі вищевказаного рішення виконавчого комітету Новоушицької селищної ради та інформаційної довідки від 20.02.2015, виданої техніком з інвентаризації нерухомого майна ТОВ "Кайлас-К", яким здійснено обстеження нежитлових приміщень на замовлення ПП "Яртранс", до складу нежитлових приміщень, які вирішено відчужити згідно з протоколом наглядової ради ПАТ "Новоушицьке АТП 16843" № 8 від 30.08.2013, належать інші допоміжні приміщення, які і були відчужені за договорами купівлі-продажу та передані за актами прийому-передачі ПП "Яртранс".

Згідно зі ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Установчим документом акціонерного товариства є його статут (ч. 1 ст. 154 ЦК України).

Статтею 4 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що акціонерне товариство створюється і діє на підставі статуту.

Відповідно до п.п. 7.1., 7.18., 7.22., 7.23.Статуту ПАТ "Новоушицьке АТП 16843" органами управління товариства є загальні збори акціонерів, наглядова рада, правління, ревізійна комісія.

Правління є виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю. Роботою правління керує голова правління, який зокрема має право в межах своєї компетенції видавати накази і давати вказівки, обов'язкові для виконання всіма працівниками товариства.

Перший заступник голови правління надає допомогу голові правління в організації роботи правління та виконує його функції у разі його відсутності. При виконанні функцій голови правління перший заступник має право без довіреності здійснювати юридичні дії від імені товариства в межах компетенції, визначеної цим Статутом.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, спірні договори від імені ПАТ "Новоушицьке АТП 16843" укладені заступником голови правління ОСОБА_15, діючого на підставі наказу № 5 від 25.05.2009.

Згідно з наказом голови правління ПАТ "Новоушицьке АТП-16843" №5 від 25.05.2009 ОСОБА_15 призначений заступником голови правління з правом підпису всіх документів та повною матеріальною відповідальністю.

Відповідно до протоколу наглядової ради ПАТ "Новоушицьке АТП-16843" №8 від 30.08.2013 радою вирішено відчужити частину майна товариства за поданою заявою ПП "Яртранс" та уповноважено заступника голови правлення ОСОБА_15 підписати договір купівлі-продажу.

Таким чином, заступник голови правління товариства був належним чином уповноважений на укладення спірного договору,

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для визнання договорів купівлі-продажу № 589458, № 589459, № 589460 від 08.10.2013, укладених між відповідачами у справі, недійсними.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що позивач, який володіє часткою в статутному капіталі ПАТ "Новоушицьке АТП 16843" в розмірі 0,8735%, не довів порушення його корпоративних прав на участь у загальних зборах товариства щодо укладення спірних договорів, оскільки, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, предметом дослідження за вимогами про порушення прав акціонера на участь у загальних зборах є обставини порушення процедури проведення таких зборів, або ж інші обставини, за яких акціонер неправомірно був позбавлений можливості прийняти участь в загальних зборах. Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій у даній справі, загальні збори щодо спірних договорів взагалі не скликались, а відтак, у позивача відсутні підстави стверджувати про порушення його корпоративного права на участь у загальних зборах, які не скликались та фактично не проводились.

Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, позовні вимоги у даній справі про визнання недійсними договорів, укладених між ПАТ "Новоушицьке АТП 16843" та ПП "Яртранс", були заявлені одним акціонером ПАТ "Новоушицьке АТП 16843" ОСОБА_4 Проте, такі позовні вимоги та наведені позивачем порушення норм закону при укладення спірних договорів стосуються всіх учасників товариства, оскільки такі обставини як продаж майна за балансовою вартістю, оформлення продажу майна трьома договорами та зацікавленість певних посадових осіб в укладені спірних договорів, стосуються законних інтересів всіх акціонерів.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" акціонери (учасники) господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів (учасників) товариства.

Як зазначено Конституційним судом України в п. 4.2.рішення від 01.12.2004 № 18-рп/2004 у справі № 1-10/2004 Конституція України та чинне законодавство не перешкоджають акціонеру - фізичній особі - захищати свої безпосередні законні інтереси шляхом звернення як до судів загальної юрисдикції, так і до господарських судів на підставі. Але такий позов відповідно до законодавства, як правило, подається у випадку порушення прав та інтересів акціонера самим товариством, учасником якого він є, наприклад, у разі невизнання чи оспорювання цих індивідуальних інтересів з боку керівництва акціонерного товариства, особами, які володіють "значними пакетами акцій", "переважними правами" тощо.

Законодавство України не виключає й можливості звернення акціонера до суду за захистом охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, учасником якого він є, але за належно оформленим уповноваженням цього товариства або якщо таке право надається йому статутом останнього.

У більшості випадків легітимні інтереси акціонерного товариства формулюються його вищими органами і захищаються в суді не окремим акціонером, індивідуальні інтереси якого можуть суперечити як інтересам інших акціонерів, так і законним інтересам усього товариства, а правлінням чи іншими спеціально уповноваженими на це виконавчими органами останнього. На такі органи, особливо на спостережні ради акціонерних товариств, а також на Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку, покладається і захист індивідуальних інтересів акціонерів.

Однак, як вірно встановлено судами, в матеріалах справи відсутні докази уповноваження акціонера ПАТ "Новоушицьке АТП 16843" ОСОБА_4 на представництво інтересів вказаного товариства при звернення з позовом у даній справі, а акціонер ОСОБА_4 не є тим акціонером, право на звернення до суду якого передбачене чинним законодавством, про що вірно зазначив суд апеляційної інстанції.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що оскаржувана позивачем постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а твердження скаржника про порушення і неправильне їх застосування апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту в цій частині відсутні.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 у справі № 924/1525/14 - без змін.

Головуючий Н. Кочерова

Судді: Н. Акулова

В. Саранюк