Постанова

від 07.06.2016 по справі 910/32888/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2016 р. Справа№ 910/32888/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Зубець Л.П.

Коршун Н.М.

при секретарі: Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача Василюк О.В. - дов. № 04/16-1 від 21.01.2016 року

Лабунська М.П. - дов. № б/н від 21.01.2016 року

від відповідача Кузьменко М.В. - дов. № б/н від 25.04.2016 року

Пишєв І.М. - дов. № б/н від 03.05.2016 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дженет»

на рішення господарського суду міста Києва

від 11.03.2016 року (суддя Підченко Ю.О.)

у справі № 910/32888/15

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінек»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дженет»

про стягнення 158 630, 04 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дженет»

(далі ТОВ «Дженет»)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінек»

(далі ТОВ «Промінек»)

про визнання договорів недійсними

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.03.2016 року у справі № 910/32888/15 первісний позов ТОВ «Промінек» задоволено, стягнуто з ТОВ «Дженет» на користь ТОВ «Промінек» заборгованість у розмірі 158 630, 04 грн. та судовий збір 2 379, 45 грн., в задоволенні зустрічного позову ТОВ «Дженет» відмовлено.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, ТОВ «Дженет» оскаржило його в апеляційному порядку, просило скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову ТОВ «Промінек» відмовити повністю, його зустрічний позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що рішення суду першої інстанції є таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спорів. Зокрема, при ухваленні рішення місцевим судом застосовано ст.ст. 556 та 557 ЦК України, які виключають можливість застосування одна одної. Крім цього, на думку відповідача, суд першої інстанції неправомірно відхилив клопотання відповідача за первісним позовом про застосування строків позовної давності тощо.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, справу № 910/32888/15 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Дикунської С.Я., суддів: Алданової С.О., Коршун Н.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2016 року апеляційну скаргу ТОВ «Дженет» на рішення господарського суду міста Києва від 11.03.2016 р. у справі № 910/32888/15 прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 17.05.2016 року.

В зв'язку з перебуванням судді Коршун Н.М. у відпустці, 17.05.2016 року системою автоматичного розподілу проведено заміну згаданого судді й згідно протоколу автоматичної зміни складу суду визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Зубець Л.П.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 року апеляційну скаргу прийнято до провадження у визначеному складі суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 року розгляд справи № 910/32888/15 відкладено на 07.06.2016 року.

03.05.2016 року позивач за первісним позовом подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до розпорядження начальника відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 року, в зв'язку з перебуванням судді Алданової С.О. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи й згідно протоколу автоматичної зміни складу суду визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Коршун Н.М., Зубець Л.П.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 року апеляційну скаргу прийнято до провадження у визначеному складі суду.

На підставі ч. 1 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

У разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений статтею 102 ГПК строк розгляду апеляційної скарги (п. 9-2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011 р. «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України»).

В судове засідання 07.06.2016 року з'явились представники сторін, представники ТОВ «Дженет» в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити за наведених в скарзі підстав, рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні первісного позову в повному обсязі і задовольнити зустрічний позов.

Представники ТОВ «Промінек» в судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечили, просили не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне та обґрунтоване залишити без змін.

Відповідно до ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

На підставі ст. 101 ГПК України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Так, ТОВ «Промінек» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Дженет» про стягнення заборгованості в розмірі 158 630,04 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ «Дженет» не виконало зобов'язань за договором поруки № 9 від 24.07.2009 року, в зв'язку з чим у відповідача за первісним позовом виникла заборгованість в розмірі 158 630, 04 грн.

12.02.2016 року від ТОВ «Дженет» надійшла зустрічна позовна заява до ТОВ «Промінек», в якому позивач за зустрічним позовом просив визнати недійсними договір поруки № 9 від 24.07.2012 року; угоду від 30.06.2012 року до договору поруки № 9 про повернення коштів за договором про не відновлювальну кредитну лінію № 41-01-07 від 20.07.2007 року в строк до 25.12.2012 року. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано тим, за умовами п. 2.4 додаткової угоди № 3 від 18.07.2008 року до договору про відновлювальну кредитну лінію № 41-01-07 від 20.07.2007 року, боржник зобов'язується повернути кредитні кошти банку до 25.12.2008 року.

Оцінивши встановлені фактичні обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість первісних позовних вимог й необхідність їх задоволення та відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Так, задовольняючи первісний позов та відмовляючи у зустрічному позові, місцевий суд встановив, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, одночасно мало місце невиконання відповідачем за первісним позовом своїх обов'язків за договором поруки № 9 та за угодою від 30.06.2012 року, відтак дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Промінек» підлягають задоволенню в повному обсязі, а зустрічний позов ТОВ «Дженет» - задоволенений бути не може тощо.

Апеляційний господарський суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Так, 24.07.2009 року ТОВ «Дженет» звернулось до ТОВ «Промінек» з проханням виступити поручителем перед ВАТ «Банк "Фінанси та Кредит» по кредитним договорам № 119оv-01-07 від 24.12.2007 року в сумі 139 000, 00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами, а також № 41-01-07 від 20.07.2007 року в сумі 80 000, 00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами.

24.07.2009 року між ВАТ «Банк "Фінанси та Кредит» (далі - кредитор), ТОВ «Промінек» (далі - поручитель) та ТОВ «Дженет» (далі - боржник) було укладено договір поруки № 9 (далі - Договір), за умовами якого поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань за договором про не відновлювальну кредитну лінію № 41-01-07 від 20.07.2007 року.

Положеннями п.п. 1.2., 1.3. Договору сторони погодили, що основою договору є діюча вимога кредитора до боржника, встановлена кредитним договором. Поручитель свідчить, що він ознайомлений з кредитним договором та погоджується з його умовами.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. Договору, у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що й боржник, в тому числі по основній заборгованості, сплаті щомісячних відсотків та підвищення відсотків, сплаті коміссіонної винагороди, сплаті неустойки по основному боргу та відсоткам, а також з відшкодування всіх збитків.

Листом від 24.07.2009 року ТОВ «Дженет» звернулось до ТОВ «Промінек» та повідомило, що не має можливості в строк виконати свої договірні зобов'язання зі сплати відсотків та кредиту за умовами договору № 41-01-07 від 20.07.2007 року, тому просило ТОВ «Промінек» погасити заборгованість в розмірі 158 630, 04 грн. згідно Договору.

Крім цього, 24.07.2009 року до поручителя надійшов лист ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» № 5428 про те, що ТОВ «Дженет» не виконує свої зобов'язання за договором № 41-01-07 від 20.07.2007 року. Станом на 24.07.2009 року прострочена заборгованість ТОВ «Дженет» по кредитному договору становила 158 630, 04 грн., а саме: сума простроченої кредитної заборгованості в розмірі 139 000, 00 грн. та сума відсотків в розмірі 19 630, 04 грн.

Таким чином, ТОВ «Промінек» перерахувало ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» 158 630, 04 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 10988 від 24.07.2009 року з призначемння платежу - пог. простр. заб. зг. дог. поруч. № 9 від 24.07.2009 року та листа № 5428 від 24.07.09 року за ТОВ «Дженет» за кред. дог. № 41-01-07 від 20.07.2007р.

Листом № 11-07/09/01 від 24.07.2009 року ТОВ «Промінек» повідомило ТОВ «Дженет» про заміну кредитора в зв'язку з виконанням зобов'язання за договором поруки та вимагало в найближчі терміни погасити заборгованість, яка виникла у ТОВ «Дженет» перед ТОВ «Промінек» в розмірі 158 630, 04 грн.

За умовами п. 2.4 Договору, поручитель, який повністю виконав зобов'язання боржника, набуває всіх прав кредитора по кредитному договору.

Угодою від 30.06.2012 року ТОВ «Дженет» та ТОВ «Промінек» погодили, що у разі погашення поручителем заборгованості перед АТ «Банк «Фінанси та Кредит» згідно Договору, боржник зобов'язується повернути сплачені поручителем кошти в повному обсязі в термін до 25.12.2012 року шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок поручителя в національній валюті України. Однак згаданої заборгованості ТОВ «Дженет» не сплатило.

Відповідно до ч. 1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поруки поручитель на підставі ст. 553 ЦК України поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

За приписами ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Положеннями ст.556 ЦК України передбачено, що після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора в цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин на підставі ст.193 ГК України повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.Аналогічні положення передбачено й ст.ст. 525, 526 ЦК України. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як вище наведено та встановлено судом першої інстанції, поручитель виконав зобов'язання боржника перед кредитором по договору про відновлювальну кредитну лінію № 41-01-07 від 20.07.2007 року. Таким чином до позивача за первісним позовом перейшли права первісного кредитора. Крім цього, матеріалами справи підтверджується наявна у відповідача за первісним позовом заборгованість в розмірі 158 630, 04 грн.

Проте, відповідач заперечував наявну заборгованість перед ТОВ «Промінек», посилаючись на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 06.04.2009 року по цивільній справі № 2-1452/09 за позовом ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Центральне регіональне управління» ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_6, ТОВ «Дженет» про стягнення заборгованості, яким позов задоволено й стягнуто в солідарному порядку з відповідачів заборгованість в розмірі 236 217, 43 грн. за договорами про відновлювальну кредитну лінію № 41-01-07 від 20.07.2007 року та про кредитну лінію № 119оv-01-07 від 24.12.2007 року в формі овердрафта. На виконання згаданого рішення суду 18.05.2009 року видано виконавчий лист про стягнення заборгованості та задоволення вимог кредитора.

Крім цього, 21.09.2009 року старшим державним виконавцем відділу ДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві винесено постанову про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-1452/08, згідно заяви стягувача рішення суду виконано боржником ТОВ «Дженет» в повному обсязі в добровільному порядку.

Таким чином, на думку відповідача за первісним позовом, він виконав свої зобов'язання за договором про невідновлювальну кредитну лінію № 41-01-07 від 20.07.2007 року в повному обсязі.

Однак, як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Дженет» звернулось до ТОВ «Промінек» з проханням про погашення заборгованості в розмірі 158 630, 04 грн. 24.07.2009 року, тобто вже після того як було винесено рішення Голосіївським районним судом м. Києва від 06.04.2009 року та постанову про відкриття виконавчого провадження від 12.06.2009 року.

Відповідно до ст.557 ЦК України боржник, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, повинен негайно повідомити про це поручителя. Поручитель, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, в зв'язку з ненаправленням йому боржником повідомлення про виконання ним свого обов'язку, має право стягнути з кредитора безпідставно одержане або пред'явити зворотну вимогу до боржника.

З огляду на наведене, висновки суду першої інстанції є правомірними, адже позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором, а відповідач будучи цілком обізнаним про відкриття виконавчого провадження, не повідомив про це поручителя, натомисть просив ТОВ «Промінек» погасити заборгованість, тим самим визнав її наявність.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду про те, що позовні вимоги ТОВ «Промінек» до ТОВ «Дженет» про стягнення заборгованості за Договором повністю підтверджено матеріалами справи та підлягають задоволенню.

В зв!язку з цим безпідставним видається клопотання відповідача за первісним позовом про застосування строку позовної давності, в задоволенні якого слід відмовити, адже правомірним є висновок місцевого суду щодо помилковості посилань відповідача на переривання з моменту подання ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» позову до Голосіївського районного суду м. Києва, тобто з 23.12.2008 року.

Стосовно зустрічного позову ТОВ «Промінек» до ТОВ «Дженет» про визнання недійсними Договору та угоди від 30.06.2012 року до Договору про повернення коштів по договору про не відновлювальну кредитну лінію № 41-01-07 від 20.07.2007 року місцевим судом прийнято законне рішення

Так, порука припиняється на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як зазначав суду позивач за зустрічним позовом, строк виконання зобов'язання за кредитним договором сплив 25.12.2008 року, тому за договором про відновлювальну кредитну лінію № 41-01-07 перебіг преклюзивного строку почався з 26.12.2008 року й сплив 26.06.2009 року, Договір укладено 24.07.2009 року, угоду - 30.06.2012 року, тобто вже після спливу передбаченого ст. 559 ЦК України строку для укладання договорів поруки, що на думку позивача за зустрічним позовом, є підставою для визнання договорів недійсними.

Проте, як встановлено судом першої інстанції, саме позивачем за зустрічним позовом зроблена пропозиція про укладення Договору та 24.07.2009 року ії надіслано на адресу ТОВ «Промінек». Водночас потенційного поручителя не було повідомлено про наявне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 06.05.2009 року та про закінчення строків виконання зобов'язань за кредитним договором № 41-01-07. Крім цього, як вже зазначалось вище, 24.07.2009 року на адресу відповідача за зустрічним позовом надійшла вимога від кредитора - ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про погашення заборгованості за кредитним договором, яка станом на 24.07.2009 року становила 158 630, 04 грн. тощо.

Враховуючи викладене апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого суду щодо того, що зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилався позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дженет» залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 11.03.2016 року у справі № 910/32888/15 - без змін.

Матеріали справи № 910/32888/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді Л.П. Зубець

Н.М. Коршун