Рішення

від 15.09.2016 по справі 910/32888/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2016Справа №910/32888/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Промінек" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Дженет" простягнення 158630,04 грн. Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаОСОБА_1, ОСОБА_2 - представник від відповідачаОСОБА_3 - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промінек" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дженет" про стягнення заборгованості у розмірі 158630,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дженет" не виконало свої зобов'язання перед позивачем за договором поруки № 9 від 24.07.2009 та угодою від 30.06.2012, у зв'язку з чим у відповідача за первісним позовом виникла заборгованість у розмірі 158630,04 грн.

12.02.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дженет" звернулося до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінек" про визнання недійсними договору поруки № 9 від 24.07.2009 та угоди від 30.06.2012.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.03.2016 у справі №910/32888/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2016, первісний позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дженет" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінек" заборгованість у розмірі 158630,04 грн., у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.08.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 у справі № 910/32888/15 в частині вирішення первісних позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 158630,04 грн. скасовано та в цій частині справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 у справі №910/32888/15 залишено без змін.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справу №910/32888/15 передано на розгляд судді Смирновій Ю.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2016 суддею Смирновою Ю.М. прийнято до провадження справу №910/32888/15 в частині первісних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінек" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дженет" про стягнення 158630,04 грн. та призначено розгляд справи на 15.09.2016.

Представники позивача за первісним позовом в судове засідання, призначене на 15.09.2016 з'явились, позовні вимоги підтримали в повному обсязі. 06.09.2016 через канцелярію суду позивач за первісним позовом надав суду письмові пояснення по суті спору з урахуванням Постанови Вищого господарського суду України від 10.08.2016. Також, в судовому засіданні 15.09.2016 представники позивача за первісним позовом просили суд не розглядати подане 05.09.2016 через канцелярію суду клопотання про залучення до участі у справі в якості іншого відповідача ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".

Представник відповідача за первісним позовом в судове засідання 15.09.2016 з'явився, надав суду пояснення по суті спору з урахуванням Постанови Вищого господарського суду України від 10.08.2016, в яких проти заявлених позовних вимог заперечив, стверджуючи, що до позовних вимог необхідно застосувати наслідки пропуску строку позовної давності.

Обґрунтовуючи свої заперечення на позов, відповідач за первісним позовом також зазначає, що строк позовної давності за основним зобов'язанням - договором про відновлювальну кредитну лінію № 41-01-07 від 20.07.2007 сплив у будь - якому випадку не пізніше 07.04.2012, а за договором поруки від 24.07.2009 позивачем за первісним позовом грошові кошти відповідачу за первісним позовом не передавались, а відтак і строк позовної давності не може обчислюватись з дня його укладення чи виконання.

Крім цього, відповідач за первісним позовом стверджує про те, що строк позовної давності, в разі пред'явлення зворотної вимоги до боржника (регресу) за правилом ст.557 Цивільного кодексу України сплив 25.07.2012, а умова відповідної угоди від 30.06.2012 про сплату боргу у строк до 25.12.2012 не має жодного правового значення для обчислення строку позовної давності.

Отже, оскільки з даним позовом позивач за первісним позовом звернувся до суду 25.12.2015, тобто, як стверджує відповідач за первісним позовом, після спливу строку позовної давності, це є підставою для відмови у позові відповідно до ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 06.04.2009 у цивільній справі № 2-1452/09 за позовом ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Центральне регіональне управління" ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_4, ТОВ "Дженет" про стягнення заборгованості, позов задоволено, стягнуто у солідарному порядку з відповідачів заборгованість у розмірі 236217,43 грн. за договорами про відновлювальну кредитну лінію № 41-01-07 від 20.07.2007 та про кредитну лінію № 119оv-01-07 від 24.12.2007 у формі овердрафта.

18.05.2009 Голосіївський районним судом міста Києва на виконання рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 06.04.2009 у цивільній справі № 2-1452/09 видано виконавчий лист.

24.07.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дженет" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінек" з проханням виступити поручителем перед Відкритим акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" по кредитним договорам № 119оv-01-07 від 24.12.2007 на суму 139000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами та № 41-01-07 від 20.07.2007 на суму 80000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами.

24.07.2009 між Відкритим акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Промінек" (поручитель, позивач за первісним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дженет" (боржник, відповідач за первісним позовом) було укладено договір поруки № 9 (договір поруки), відповідно до умов якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань за договором про не відновлювальну кредитну лінію № 41-01-07 від 20.07.2007, укладеному між кредитором та боржником, у відповідності до умов якого боржнику відкривається кредитна лінія з лімітом у розмірі 139000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами, вказаними в п.3.1 кредитного договору (п.1.1).

Згідно із п. п. 1.2, 1.3 договору поруки, основою договору є діюча вимога кредитора до боржника, встановлена кредитним договором, поручитель засвідчує, що він ознайомлений з кредитним договором та погоджується з його умовами.

У випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що й боржник, в тому числі по основній заборгованості, сплаті щомісячних відсотків та підвищення відсотків, сплаті комісійної винагороди, сплаті неустойки по основному боргу та відсоткам, а також з відшкодування всіх збитків (п.п. 2.1., 2.2.).

Згідно до п. 2.4 договору поруки, поручитель, який повністю виконав зобов'язання боржника, набуває всіх прав кредитора по кредитному договору.

Листом ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" за вих. № 5428 від 24.07.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю "Промінек" повідомлено про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дженет" не виконує свої зобов'язання за договором № 41-01-07 від 20.07.2007, у зв'язку з чим станом на 24.07.2009 прострочена заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Дженет" по кредитному договору становить 158630,04 грн., а саме: сума простроченої кредитної заборгованості у розмірі 139000,00 грн. та сума нарахованих відсотків у розмірі 19630,04 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 10988 від 24.07.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю "Промінек" перерахувало кредитору (ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит") 158630,04 грн.

Листом № 11-07/09/01 від 24.07.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю "Промінек" повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Дженет" про заміну кредитора, у зв'язку з виконанням зобов'язання за договором поруки та вимагало в найближчі строки погасити заборгованість, яка виникла у Товариства з обмеженою відповідальністю "Дженет" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Промінек" на суму 158630,04 грн.

30.06.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дженет" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промінек" було підписано угоду, якою сторони погодили, що у разі погашення поручителем (позивачем) заборгованості перед АТ "Банк "Фінанси та Кредит" згідно із договором поруки № 9 від 24.07.2009, боржник (відповідач) зобов'язується повернути сплачені поручителем кошти у повному обсязі у термін до 25.12.2012 шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок поручителя в національній валюті України.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Дженет" в порушення умов договору поруки № 9 від 24.07.2009 та угоди від 30.06.2012 не сплатило позивачу за первісним позовом суму заборгованості у розмірі 158630,04 грн., останній звернувся до суду 25.12.2015 (згідно штемпелю відділення поштового зв'язку на конверті) з відповідним позовом.

Договір № 9 від 24.07.2009, укладений між сторонами, є договором поруки. Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново - господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

За приписами ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно положень ст. 556 Цивільного кодексу України після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі укладеного між сторонами договору поруки №9 від 24.07.2009 поручитель (Товариство з обмеженою відповідальністю "Промінек") виконав зобов'язання боржника перед кредитором (ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит") по договору про відновлювальну кредитну лінію № 41-01-07 від 20.07.2007, у зв'язку з чим до позивача за первісним позовом перейшли права первісного кредитора (ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит").

При цьому, 30.06.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дженет" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промінек" було підписано угоду, якою сторони погодили, що у разі погашення поручителем (позивачем) заборгованості перед АТ "Банк "Фінанси та Кредит" за договором поруки № 9 від 24.07.2009, боржник (відповідач) зобов'язується повернути сплачені поручителем кошти у повному обсязі у термін до 25.12.2012 шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок поручителя в національній валюті України.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач за первісним позовом своїх зобов'язань по поверненню сплачених позивачем за первісним позовом згідно умов договору поруки № 9 від 24.07.2009 грошових коштів у строк, погоджений сторонами в угоді від 30.06.2012 не виконав, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 158630,04 грн.

Суд зазначає про те, що відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Будь-яких належних та допустимих доказів визнання укладених між сторонами правочинів, як то договір поруки № 9 від 24.07.2009 та угода від 30.06.2012 недійсними або невідповідності їх законодавству відповідач за первісним позовом суду не надав, а суд не встановив.

В постанові Вищого господарського суду України у справі №910/32888/15 від 10.08.2016 судом касаційної інстанції зазначено про те, що спірний договір поруки укладено у відношенні реально існуючого зобов'язання боржника перед кредитором, сторони за взаємною згодою вирішили укласти договір поруки щодо вже порушеного основного зобов'язання, що прямо не заборонено чинним законодавством і є реалізацією вільного волевиявлення сторін під час визначення умов договору, сторони за взаємною згодою вирішили укласти угоду від 30.06.2012, виходячи із положень статей 553, 554, 626 Цивільного кодексу України договір поруки створює права для кредитора та обов'язки для поручителя, безпосередньо на права та обов'язки боржника цей вид забезпечення виконання зобов'язання не впливає, оскільки зобов'язання боржника в цьому випадку не встановлюються, не припиняються, не змінюються, а з огляду на те, що саме від ТОВ "Дженет" надійшла пропозиція про укладення договору поруки, при цьому поручителя не було повідомлено про наявність рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 06.05.2009, ТОВ "Дженет" не підтвердило, відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, наявність підстав для визнання в судовому порядку недійсними договору поруки № 9 від 24.07.2009 та угоди від 30.06.2012.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача за первісним позовом простроченої заборгованості у розмірі 158630,04 грн., яку останній повинен був сплатити у строк до 25.12.2012 шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок поручителя в національній валюті України.

Щодо заяви відповідача за первісним позовом про застосування строку позовної давності та заперечень, які висловлені ним в поясненнях по суті спору, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Як встановлено судом, умовами договору поруки сторонами не було визначено строк виконання регресної вимоги поручителя до боржника, у зв'язку з чим суд оцінює лист позивача за первісним позовом за вих.№ 11-07/09/01 від 24.07.2009 з вимогою в найближчі строки погасити заборгованість, яка виникла у Товариства з обмеженою відповідальністю "Дженет" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Промінек" на суму 158630,04 грн., як лист-вимогу згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України.

При цьому, враховуючи вищенаведенений лист, обов'язок з повернення грошових коштів за договором поруки відповідач за первісним позовом повинен був здійснити починаючи з 01.08.2009.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч. 3 ст. 264 Цивільного кодексу України).

Як зазначено в п. 4.4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", у дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір.

З огляду на те, що сторонами 30.06.2012 (тобто в межах строку позовної давності) було укладено угоду про виконання боржником обов'язку перед кредитором у строк до 25.12.2012, враховуючи положення ч. 3 ст. 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності для захисту позивачем за первісним позовом своїх порушених прав розпочався заново з 25.12.2012 та спливає 25.12.2015.

Отже, позивач звернувся з даним позовом до суду в межах строку позовної давності (25.12.2015 згідно штемпелю відділення поштового зв'язку на конверті).

За таких обставин, заява відповідача за первісним позовом про застосування наслідків спливу строку позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості судом відхиляється, а вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості у розмірі 158630,04 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, у зв'язку із задоволенням позову, покладається на відповідача за первісним позовом.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дженет" (03127, м. Київ, вул. Потєхіна, 2, ідентифікаційний код 25272656) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінек" (01010, м. Київ, вул. Січневого Повстання, 11-б, ідентифікаційний код 31087034) заборгованість у розмірі 158630 (сто п'ятдесят вісім тисяч шістсот тридцять) грн. 04 коп. та судовий збір у розмірі 2379 (дві тисячі триста сімдесят дев'ять) грн. 45 коп.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.09.2016

Суддя Ю.М.Смирнова